Постанова № 37799329, 04.03.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2014 р. Справа № 804/1738/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Юхно І.В.

при секретарі - Фросіні С.Ю.

за участю:

представника позивача - Шинкаренка С.О.

представника відповідача - Дорожко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до Управління державної казначейської служби України в Солонянському районі Дніпропетровської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Відділ Державної виконавчої служби Солонянського районного управління юстиції про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління державної казначейської служби України в Солонянському районі Дніпропетровської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Відділ Державної виконавчої служби Солонянського районного управління юстиції, в якому просило:

1) Визнати протиправною бездіяльність Управління державного казначейства в Солонянському районі Дніпропетровської області щодо неперерахування коштів від реалізації нерухомого майна, а саме приміщення магазину за адресою: Дніпропетровська область, смт.Солоне, вул.Шевченко, 6.37, в сумі 240 084,79 грн. на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна»;

2) Зобов'язати Управління державного казначейства в Солонянському районі Дніпропетровської області перерахувати кошти від реалізації нерухомого майна, а саме приміщення магазину за адресою: Дніпропетровська область, смт.Солоне, вул.Шевченко, 6.37, в сумі 240 084,79 грн. на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна».

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконанні у відділі ДВС Солонянського районного управління юстиції в Дніпроптеровській області перебувало виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого напису № 9607 виданого 06.12.2011 року приватним нотаріусом Дніпроптеровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про звернення стягнення на нерухоме майно, а саме приміщення магазину за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_4, на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна». На підставі заяви стягувача органом ДВС було відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого напису виданого 06.12.2011 року, відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.09.2012 року. 28.10.2013 року відбулися торги, виконавчий напис було виконано шляхом реалізації зазначеного вище нерухомого майна, стягнуто за рахунок реалізації майна 240084,79 грн. на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна», проте кошти від реалізації майна відповідачем на рахунок позивача не перераховані. Представник позивача зазначив, що вважає безпідставною позицію відповідача, що при проведенні видаткових операцій органи Державної казначейської служби України повинні в першу чергу забезпечити виконання захищених статей видатків передбачених частиною 2 статтею 55 Бюджетного кодексу України, у зв'язку з чим виплата на виконання рішення суду може бути відстрочена на невизначений термін доки не з'являться фінансові можливості в Державному бюджеті здійснити таке фінансування. Європейський суд з прав людини при розгляді справи «Кечко проти України» зауважив, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх обов'язків. Окремо наголошував на тому, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. В судовому засіданні додаткового зауважив, що кошти, які повинен перерахувати відповідач не є коштами з Державного бюджету України, а є коштами, що отримані від фізичної особи з реалізації майна через торги. З огляду на вищевикладене представник позивача просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечував в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що Державна казначейська служба України не являється банком, в розумінні Закону України «Про банки та банківську діяльність», а є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері казначейського обслуговування державних коштів. Окрім того представник відповідача зазначив, що Державна казначейська служба України не наділена повноваженнями щодо наповнення бюджету, та не несе відповідальність за наявність (достатність) фінансового ресурсу на оплату відповідних зобов'язань. Окремо зауважував, що між Управлінням Казначейства та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» відсутні будь-які правовідносини. Також представник відповідача посилався на те, що відповідач є юридичною особою публічного права, а відповідно до Цивільного кодексу України юридичні особи, створені державною не відповідають за зобов'язання держави. Також представник відповідача зазначив, що платіжне доручення №703 від 18.11.2013 року було залишено відповідачем без виконання і на момент розгляду справи вже існує інше платіжне доручення, оскільки позивач просить визнати незаконною бездіяльність вчинену у минулому, то позовні вимоги не підлягають задоволенню. З огляду на все вищевикладене представник відповідача вважає, що у позивача відсутні законні підстави для визначення протиправними дій чи бездіяльності Управління Державної казначейської служби у Солонянському районі Дніпропетровської області в частині неперерахування грошових коштів на реквізити ТОВ «ОТП Факторинг Україна», тому просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, що підтверджується факсограмою, яка міститься в матеріалах справи. Про причини неявки не повідомила, надала до суду витребувані судом докази. Жодних заяв чи клопотань по справі від третьої особи до суду не надходило.

З огляду на вищевикладене та керуючись ст.128 КАС України суд вирішив розглянути праву за даною явкою сторін та наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Правовідносини, що випливають з позовних вимог регулюються нормами Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року №XIV, Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 року №2346-III, Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року № 512/5, Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 29 березня 2004 року за №377/8976, Указу Президента України від 13.04.2011 року № 460/2011 «Про положення про Державну казначейську службу України».

17.09.2012 року позивач звернувся до Відділу Державної виконавчої служби Солонянського районного управління юстиції з заявою від 10.04.2012 року вих.№33/12 (копія міститься в матеріалах справи) про відкриття виконавчого провадження.

Постановою Відділу Державної виконавчої служби Солонянського районного управління юстиції від 20.09.2012р. було відкрито виконавче провадження ВП№34402292 про примусове виконання виконавчого напису № 9607 виданого 06.12.2011 року приватним нотаріусом ДМН ОСОБА_3 про звернення стягнення на нерухоме майно - приміщення магазину «Техніка» вбудованого в житловий будинок №37, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, смт.Солоне, вул.Шевченко, що належить ОСОБА_4 та про задоволення вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у розмірі 429097,80 грн. за рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна,

22.10.2012 р. Відділом Державної виконавчої служби Солонянського районного управління юстиції у ВП№34402292 було прийнято постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, згідно якої у вказаному виконавчому провадженні було призначено експерта для проведення оцінки нерухомого майна, а саме приміщення магазину за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до повідомлення ПП «Спеціалізоване підприємство юстиція» вих.№ 01- 03/3796 від 10.10.2013 р., прилюдні торги з реалізації зазначеного вище майна були призначені на 28.10.2013 р. Стартова ціна склала 303 221,25 грн.

Відповідно до постанови державного виконавця від 25.11.2013 р. про повернення виконавчого документа стягувачеві, 28.10.2013 р. відбулися торги, виконавчий напис було виконано шляхом реалізації зазначеного вище нерухомого майна, стягнуто за рахунок реалізації майна 240084,79 грн. на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна».

На момент звернення позивача з даною позовною заявою, а також на момент розгляду справи позивачу - ТОВ «ОТП Факторинг Україна», кошти від реалізації майна відповідачем не перераховані. Відповідних доказів перерахування зазначеної суми на рахунок позивача до суду не надано. Факт не перерахування зазначених коштів не заперечував і представник відповідача в судовому засіданні.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV (далі - Закон).

Відповідно до ч.1 ст.45 Закону України «Про виконавче провадження» грошові суми, стягнуті з боржника, зараховуються державним виконавцем на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Частиною 2 ст. ст.45 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що за письмовою заявою стягувача - фізичної особи чи його представника (за наявності відповідних повноважень) стягнуті грошові суми можуть бути перераховані державним виконавцем на зазначений ним рахунок у банку або в іншій фінансовій установі чи надіслані на адресу стягувача поштовим переказом, що здійснюється за його рахунок, крім переказу аліментних сум.

Згідно з ч.3 ст.45 Закону України «Про виконавче провадження» стягувачу - юридичній особі стягнуті грошові суми перераховуються державним виконавцем у встановленому порядку на визначені стягувачем належні йому рахунки.

Частиною 5 ст.45 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що не допускається виплата стягувачу стягнутих сум готівкою або виплата стягнутих сум іншим особам, які не є стягувачами (крім виплати грошових сум заставодержателю, який не є стягувачем, згідно із статтею 54 цього Закону). Забороняється використовувати стягнуті з боржників грошові суми, що підлягають виплаті стягувачам, на цілі, не передбачені цією статтею, а також звертати на них стягнення для виплати іншим особам, які не є стягувачами за виконавчими документами, під час примусового виконання яких ці суми стягнуто (крім випадків, коли стягувач є одночасно боржником у іншому виконавчому провадженні).

Відповідно до підпункту 12.1 пункту 12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року № 512/5 (надалі - Інструкція № 512), органи ДВС мають відповідні рахунки в органах Державної казначейської служби України для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам у національній валюті, а також відповідні рахунки для обліку аналогічних операцій в іноземній валюті в банках.

Підпунктом 12.2 пункту 12 Інструкції № 512 визначено, що розрахунки з таких рахунків здійснюються тільки в безготівковій формі. Не допускаються видача та переказ стягнутих державними виконавцями сум стягувачам без зарахування на депозитний рахунок органу ДВС.

Відповідно до п.1 положень Указу Президента України від 13.04.2011 року №460/2011 «Про положення про Державну казначейську службу України», Державна казначейська служба України (Казначейство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України (далі - Міністр).

Казначейство України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Казначейство України є учасником системи електронних платежів Національного банку України.

Згідно з підпунктом 12.11 пункту 12 Інструкції № 512 при надходженні коштів на депозитний рахунок органу ДВС особа, відповідальна за ведення книги, повинна не пізніше наступного робочого дня повідомити начальника органу ДВС, від якого боржника чи стягувача надійшли кошти і в якій сумі. Начальник органу ДВС на виписці з рахунку Державної казначейської служби України або банку ставить напис "ознайомлений", підпис та дату ознайомлення. Після цього не пізніше наступного робочого дня особа, відповідальна за ведення книги, повідомляє державного виконавця про надходження депозитних сум. Державний виконавець на виписці Державної казначейської служби України або банку поряд із сумою, що надійшла на рахунок, ставить дату та підпис.

Підпункт 12.12 пункту 12 Інструкції № 512 передбачає, що у разі відсутності відомостей, яким чином проводити виплату коштів, державний виконавець повідомляє стягувача про наявність належних йому коштів та пропонує йому повідомити шляхи отримання ним коштів (через фінансові установи з обов'язковим зазначенням реквізитів для перерахування коштів або поштовим переказом із зазначенням повної адреси стягувача).

Після цього, у відповідності до підпункту 12.13 пункту 12 Інструкції № 512 не пізніше ніж протягом трьох робочих днів від дня ознайомлення з інформацією про надходження коштів державний виконавець у разі достатності суми для покриття всіх вимог стягувача та наявності відомостей від стягувача про шляхи отримання ним коштів готує одне розпорядження (додатки 4, 5) (у тому числі за зведеним виконавчим провадженням), яким визначає належність указаних коштів та спосіб перерахування стягувачу, яке затверджується начальником органу ДВС із зазначенням дати та скріплюється печаткою органу ДВС. Указане розпорядження готується в двох примірниках, оригінал видається особі, відповідальній за ведення книги обліку депозитних сум, копія залишається у виконавчому провадженні. У разі якщо розпорядження про перерахування коштів за зведеним виконавчим провадженням має розмір більше одного аркуша, його сторінки прошиваються, пронумеровуються, та на зворотному боці останнього аркуша скріплюється печаткою органу ДВС із зазначенням кількості аркушів.

На виконання вищезазначеної норми посадовою особою Відділу Державної виконавчої служби Солонянського районного управління юстиції було винесено розпорядження №В2-384/12 (копія міститься в матеріалах справи), яким визначено задовольнити вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у розмірі 429097,80 грн., а саме:

1) Перерахувати до бюджету грошові кошти, які надійшли на депозитний рахунок відділу (виконавчий збір 10%) 2013 р. - 26690,40 грн. від ОСОБА_5 (переможця торгів);

2) Перерахувати грошові кошти, які надійшли на депозитний рахунок відділу (витрати виконавчого провадження, плата за завершене виконавче провадження) 2013 р. - 12,72 грн. від ОСОБА_5 (переможця торгів);

3) Перерахувати грошові кошти, які надійшли на депозитний рахунок відділу (витрати виконавчого провадження, канцелярські товари) 2013 р. - 116,09 грн. від ОСОБА_5 (переможця торгів);

4) Перерахувати на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» грошові кошти, які надійшли на депозитний рахунок відділу 2013 р. - 240084,79 грн. від ОСОБА_5 (переможця торгів) (П/р №2650700233333 в АТ «ОТП Банк» м.Київ, МФО 300528 код ЄДРПОУ 36789421).

Зазначене розпорядження було надано особі, відповідальній за ведення книги обліку депозитних сум, про що зроблено відповідний запис в книзі обліку депозитних сум за 2013 рік, витяг з якого міститься в матеріалах справи.

Згідно з підпунктом 12.14 пункту 12 Інструкції № 512 копії платіжних доручень (реєстри до платіжних доручень) про перерахування коштів стягувачам долучаються до матеріалів виконавчого провадження, яким визначено належність указаних коштів стягувачам.

Відповідно до підпункту 12.15 пункту 12 Інструкції № 512 підготовка розрахункових документів про перерахування коштів здійснюється особою, відповідальною за ведення книги, не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня отримання розпорядження державного виконавця.

Підпунктом 12.18 пункту 12 Інструкції № 512 передбачено, що при перерахуванні коштів, які належать стягувачу - юридичній особі, списання коштів з відповідних рахунків органу ДВС здійснюється на підставі платіжних доручень.

Платіжне доручення підписується керівником органу ДВС та особою, яка уповноважена на ведення відповідного рахунку органу ДВС у відповідності до підпункту 12.21 пункту 12 Інструкції № 512.

Преамбула Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» встановлює, що цей Закон визначає загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків (далі - платіжні системи) в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлює відповідальність суб'єктів переказу, а також визначає загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами.

Відповідно до п. 8.4 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів.

Згідно до вимог п.3.5 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 29 березня 2004 року за №377/8976, банк платника приймає платіжне доручення до виконання протягом 30 календарних днів з дати його виписки. День оформлення платіжного доручення не враховується.

18.11.2013 року Відділ Державної виконавчої служби Солонянського районного управління юстиції надав до Управління державної казначейської служби України Солонянському районі Дніпропетровської області платіжне доручення №703 від 18.11.2013 року (копія міститься в матеріалах справи), відповідно до якого з депозитного рахунку ВДВС Солонянського РУЮ на рахунок ТОВ «ОТП Факторинг Україна» згідно в/д №9607 від 06.12.2011 виданого приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_3 боржник ОСОБА_6 підлягає перерахуванню сума у розмірі 240 084,79 грн.

З огляду на приписи вищезазначених норм, відповідач зобов'язаний був прийняти платіжне доручення до виконання протягом 30 календарних днів з дати його виписки.

Листом від 17.02.2014 року №01-07.5/79 Управління державної казначейської служби України Солонянському районі Дніпропетровської області повернуло на доопрацювання платіжне доручення № 703 від 18.11.2013, як таке, термін дії якого не відповідає вимогам п.3.5 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 29 березня 2004 року за №377/8976.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось представником відповідача в судовому засіданні, платіжне доручення № 703 від 18.11.2013 залишилось відповідачем без виконання протягом 30 календарних днів з дня його оформлення, та на момент розгляду справи позивачу - ТОВ «ОТП Факторинг Україна», кошти від реалізації майна відповідачем не перераховані.

Суд не бере до уваги доводи представника відповідача з приводу того, що оскільки позивач просить визнати незаконною бездіяльність вчинену у минулому, то позов не підлягає задоволенню, тому що вчинення протиправних дій (бездіяльності) у минулому не є підставою для визнання їх законними.

Окрім того, як вже зазначалось раніше - платіжне доручення № 703 від 18.11.2013 року залишилось відповідачем без виконання протягом 30 календарних днів з дня його оформлення та на момент розгляду справи виконано так і не було (позивачу кошти від реалізації майна не перераховані).

Суд також не приймає до уваги посилання представника відповідача на відсутність державних (бюджетних) коштів для виконання платіжного доручення № 703 від 18.11.2013, оскільки зазначені кошти не є коштами з Державного бюджету України, а повинні були бути перераховані з депозитного рахунку ВДВС Солонянського РУЮ, які в свою чергу надійшли від ОСОБА_5 (переможця торгів) за продане нерухоме майно.

Також Європейський суд з прав людини при розгляді справи «Кечко проти України» зауважив, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх обов'язків.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем правомірність оскаржуємої бездіяльності щодо неперерахування коштів позивачу від реалізації нерухомого майна не доведена, доводи позивача не спростовані.

Станом на день розгляду справи кошти на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» по вказаному платіжному дорученню перераховані не були, так на момент розгляду справи не перераховані кошти і за новим дорученням від 18.02.2014 року №703, що підтвердив представник відповідача в судовому засіданні. Зазначене позбавляє стягувача можливості отримати стягнені суми та порушує його права та інтереси у розумінні статті 2 КАС України, а тому для відновлення прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Управління державного казначейства в Солонянському районі Дніпропетровської області перерахувати кошти від реалізації нерухомого майна, а саме приміщення магазину за адресою: АДРЕСА_1, в сумі 240 084,79 грн. на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна».

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Отже, документально підтверджені позивачем судові витрати - судовий збір підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 69, 71, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до Управління державної казначейської служби України в Солонянському районі Дніпропетровської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Відділ Державної виконавчої служби Солонянського районного управління юстиції про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність Управління державної казначейської служби України в Солонянському районі Дніпропетровської області щодо неперерахування коштів від реалізації нерухомого майна, а саме приміщення магазину за адресою: АДРЕСА_1, в сумі 240 084,79 грн. на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна».

Зобов'язати Управління державного казначейства в Солонянському районі Дніпропетровської області перерахувати кошти від реалізації нерухомого майна, а саме приміщення магазину за адресою: Дніпропетровська область, смт.Солоне, вул..Шевченко, б.37, в сумі 240 084,79 грн. на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна».

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" судовий збір у розмірі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, зазначені в ст.186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складено 11 березня 2014 року.

Суддя І.В. Юхно