Постанова № 37797319, 24.03.2014, Іллінецький районний суд Вінницької області

Справа № 131/2424/13-к

П О С Т А Н О В А

24.03.2014

Іллінецький районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді - Волошина С.В.,

при секретарі - Бойко Л.В.,

за участі прокурора Струся О.Ю.

засудженої ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_2

представника потерпілого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Іллінці, заяву засудженої вироком Іллінецького районного суду Вінницької області від 23 травня 2013 року ОСОБА_1 у справі № 207/2584/2012 про розстрочку виконання рішення суду, в частині задоволення цивільного позову, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Іллінецького районного суду Вінницької області з заявою про розстрочку виконання рішення суду.

У заяві вказала, що 23 травня 2013 року вироком Іллінецького районного суду Вінницької області її засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України до покарання у виді чотирьох років позбавлення волі, зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з іспитовим строком, терміном в два роки.

Наведеним вироком суду задоволено також цивільний позов потерпілого, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 23832 грн. 23 коп.

На даний час ОСОБА_1 ніде не працює, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, з чоловіком розлучена, чоловік на дитину аліменти не сплачує. Внаслідок чого, вона не може повернути ОСОБА_2 кошти в сумі 23832 грн. 23 коп., що і стало підставою для звернення до суду з проханням розстрочити сплату зазначеної суми, починати стягувати з неї та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 присуджену судом суму, з дня набрання рішенням суду законної сили та щомісячно у сумі 400 гривень.

В судовому засідання ОСОБА_1 вимоги своєї заяви підтримала повністю, з тих підстав, що в ній наведено, просила суд розстрочити виконання рішення суду в частині цивільного позову. Також повідомила суд, що на час розгляду кримінальної справи щодо неї, у неї була поламана нога, та довгий час проходила процедура реабілітації. На роботу вона влаштуватись не може, оскільки судимих на роботу не беруть. З часу її засудження сплатила 1000 грн., в рахунок задоволеного цивільного позову, про що представила відповідну квитанцію. Повідомила, що дитина її проживає у м. Іллінці, сама ж вона проживає в АДРЕСА_2 та доглядає за бабусею.

В судовому засіданні ОСОБА_2 просив відмовити в задоволенні заяви засудженої ОСОБА_1, оскільки підстав, визначених законом для розстрочки виконання рішення суду в цій частині відсутні. Рішення може бути розстрочено, у виключних випадках, разом з тим таких обставин ОСОБА_1 суду в заяві не навела. Разом з тим, повідомив, що навпаки, майно за рахунок якого засуджена може погасити цивільний позов у засудженої наявне, про що представив два свідоцтва про право власності на житло, квартири, відповідно по АДРЕСА_3, в якій ОСОБА_1 є власницею 1/5 частини квартири, та АДРЕСА_1, в якій засудженій також належить частка у праві власності на вказану квартиру.

Також повідомив суду, що згідно подання головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Іллінецького районного управління юстиції Столяра В.О., по ОСОБА_1 внесено подання про притягнення її до кримінальної відповідальності за умисне невиконання рішення суду від 23.05.2013 року Іллінецького районного суду Вінницької області до Іллінецького РВ УМВС України у Вінницькій області.

Прокурор Струсь О.Ю. в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 оскільки визначених в ст. 373 ЦПК України обставин засуджена в своїй заяві не навела.

Суд, заслухавши думку засудженої ОСОБА_1, думку цивільного позивача ОСОБА_2, думку прокурора Струся О.Ю. дослідивши матеріали кримінальної справи а також доводи заяви про розстрочку зважає на наступне.

Відповідно ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Питання про відстрочку або розстрочку виконання, встановлення чи зміну способу і порядку виконання розглядається судом у встановлений законом строк. Відповідне рішення може бути оскаржене у встановленому законом порядку.

Згідно ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Згідно п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 р. № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження»: «При вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК і ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо)».

З наведеного вище вбачається, що рішення суду може бути розстрочено виключно у виняткових та особливих випадках, та виходячи зі специфічного характеру спірних правовідносин.

Разом з тим в заяві про розстрочку виконання рішення суду таких особливих обставин засудженою ОСОБА_1 не вказано. Більше того, в судовому засіданні засудженою ОСОБА_1 самою не заперечувалось те, що будь - які обставини, з часу проголошення вироку суду по справі - не змінились, стан її здоров'я покращився.

Також суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 надаючи пояснення суду спростувала той факт, що її син ОСОБА_5 перебуває на її утриманні, оскільки суду повідомила, що відвідує вона сина приблизно раз на місяць, син проживає у м. Іллінці, разом з батьками засудженої, які його і утримують.

Також суд зважає і на те, що згідно показів засудженої на обліку в відповідному центрі зайнятості вона не перебуває, що викликає у суду об'єктивний сумнів у тому, що засуджена здійснює пошук роботи.

Як на підставу розстрочки ОСОБА_1 вказує, що вона ніде не працює, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 року, та її чоловік не сплачує аліменти на дитину.

Однак судом вказані доводи не можуть бути покладені в основу рішення про строчку виконання рішення суду, оскільки той факт, що ОСОБА_1 ніде не працює залежить виключно від її суб'єктивного бажання працювати. ЇЇ дитина на даний час, досягла восьмирічного віку, та вона відповідно проживає із батьками засудженої. Несплата аліментів на дитину, за рахунок яких ОСОБА_1, згідно доводів її заяви має намір погашати задоволений рішенням суду розмір цивільного позову взагалі неприпустимий, та судом оцінюється критично.

Враховуючи наведене, суд вважає, що в задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення слід відмовити, оскільки вона є необґрунтованою та такою, що йде в розріз з вимогами ст. 373 ЦПК України.

Суд також враховує те, що цивільний позивач ОСОБА_2 заперечує проти задоволення такої заяви засудженої та відповідно представив відповідні докази наявності у засудженої майна, за рахунок якого можна погасити присуджений судом розмір цивільного позову.

Керуючись ст. ст. 409, 411 КПК України (1960 року), ст. ст. 209,210, 373 ЦПК України, ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду у справі № 207/2584/2012 від 23 травня 2013 року, щодо стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 23832 грн. 23 коп., починаючи стягувати з дня набрання рішенням суду законної сили щомісячно у сумі 400 (чотириста) гривень - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Вінницької області, шляхом подання апеляційної скарги, через Іллінецький районний суд Вінницької області протягом п'ятнадцяти діб з моменту її проголошення.

Суддя