Постанова № 37797288, 25.03.2014, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 738/303/14-п Головуючий у 1 інстанції Волошина Н.В. Провадження № 33/795/76/2014 Категорія - ст. 130 ч.1 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2014 року місто Чернігів

Апеляційний суд Чернігівської області в складі:

Головуючого судді - Демченка О.В.,

за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Менського районного суду Чернігівської області від 28 лютого 2014 року,

в с т а н о в и в:

Вказаною постановою,

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючий АДРЕСА_1, зареєстрований АДРЕСА_2,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Судом ОСОБА_1 було визнано винним в тому, що він 06 січня 2014 року о 01 год. 10 хв. по вул. Александрова у с. В.Щимель Щорського району Чернігівської області керував автомобілем ВАЗ-2101, номерний знак НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, тремтіння рук), на вимогу працівника міліції пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України та скоїв правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі, заперечуючи свою вину в скоєнні правопорушення ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувану ним постанову як таку що не відповідає фактичним обставинам.

В обґрунтування апеляційної скарги стверджує про незаконність дій працівників ДАІ щодо складання адміністративного протоколу та стверджує про відсутність ознак алкогольного сп'яніння, а також керування ним транспортним засобом в стані сп'яніння, оскільки в момент звернення співробітників міліції щодо перевірки документів на транспортний засіб розмовляв по мобільному телефону знаходячись на пасажирському сидінні.

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу і просив скасувати постанову суду з зазначених в скарзі підстав. Додатково пояснив, що не з'явився в судове засідання районного суду у зв'язку з сімейними обставинами, про що мати повідомила до суду в телефонному режимі.

Дослідивши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю доказів, перевірених в судовому засіданні.

Так, з даних протоколу про адміністративне правопорушення встановлено, що сам порушник на момент складання протоколу визнав, що того дня він керував автомобілем після вживання пива та вказані пояснення надав в присутності двох свідків, при цьому відмовившись від проходження медичного огляду, що є порушенням п. 2.5 Правил дорожнього руху України та ч.1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, вина ОСОБА_1 підтверджується:

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 (а.с.4), згідно яких останній відмовився від проходження медичного огляду та не заперечував вживання алкогольних напоїв;

- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 (а.с.3) і ОСОБА_3 (а.с.5), які підтвердили що в їх присутності громадянин ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду та не заперечував факт вживання спиртних напоїв.

Оцінивши зазначені докази в їх сукупності, суддя правильно прийшов до висновку, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, який зобов'язує водіїв на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП.

А тому постанова суду щодо доведеності вини ОСОБА_1 відповідає вимогам ст.ст. 280, 283 КУпАП, є законною та обґрунтованою.

Враховуючи, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами, апеляційний суд приходить до висновку, що стягнення за адміністративне правопорушення накладено відповідно до положень ст. 33 КУпАП, у мінімальних межах встановлених санкцією ст. 130 ч.1 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, даних про особу порушника, ступеню його вини.

Таким чином доводи, викладені в апеляційній скарзі спростовуються матеріалами справи та не можуть бути прийняті до уваги.

За таких обставин підстав для зміни чи скасування постанови суду немає.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Менського районного суду Чернігівської області від 28 лютого 2014 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Демченко