Постанова № 37796738, 05.03.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2014 р. Справа №805/2073/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Козаченка А.В.

при секретарі Широбокові І.В.

за участю:

прокурора: не з'явився

позивача: не з'явився

представника відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Донецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в інтересах громадянина ОСОБА_1 до Військової частини А 1402 про визнання протиправною бездіяльності та стягнення заборгованості з підйомної допомоги,-

В С Т А Н О В И В:

Донецький прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в інтересах громадянина ОСОБА_1 до Військової частини А 1402 про визнання протиправною бездіяльності та стягнення заборгованості з підйомної допомоги.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що позивач, підполковник ОСОБА_1 наказом командира військової частини А1402 (по стройовій частині) від 10.01.2013р. № 6 був зарахований до списків особового складу військової частини А1428 та був допущений до виконання обов'язків за посадою. Проте, всупереч вимогам діючого законодавства, підйомна допомога при переміщенні до нового місця служби в інший населений пункт відповідачем по теперішній час не виплачена.

Посилаючись на приписи ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положення Інструкції "Про порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги" прокурор просив визнати протиправною бездіяльність командування військової частини А1402 щодо невиплати ОСОБА_1 підйомної допомоги у сумі 3340, 35 грн. та стягнути з військової частини А1402 на користь ОСОБА_1 підйомну допомогу в розмірі 3340, 35 грн.

Донецький прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, через канцелярію суду надав заяву від 05.03.2014р. про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, заяв про відкладення розгляду справи через канцелярію суду не надавав.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, через канцелярію суду надав письмові пояснення на адміністративний позов, в яких позовні вимоги визнає частково, та зазначає, що Військова частина № А1402 є бюджетною установою, фінансується виключно з державного бюджету, здійснює оплату за наявності бюджетних асигнувань, та за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету.

Крім того, як зазначено в письмових заперечення, Військова частині № А1402 не здійснює прибуткової господарської діяльності, тому не має альтернативних джерел фінансування, що в свою чергу на даний час унеможливлює виплату заборгованості позивачу з підйомної допомоги у сумі 3340, 35 грн., тому просить суд відстрочити виплату заборгованості.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.112 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи.

Частиною 1 статті 136 КАС України встановлено, що позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Відповідно до ст. 121 Конституції України, однією з функцій прокуратури України є представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

На підставі ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", Донецький прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звернувся з адміністративним позовом в інтересах ОСОБА_1.

Підставою представництва в суді інтересів ОСОБА_1 його письмова заява, у якій він посилається на неспроможність самостійно захистити свої порушені права та реалізувати свої процесуальні повноваження.

Судом встановлено, що підполковник ОСОБА_1 призначений наказом Міністерства оборони України від 10.01.2013 року № 6 на посаду заступника командира військової частини А1428 з тилу-начальника тилу, прибув з військової частини А4489 м. Феодосія, з 10.01.2013р. та зарахувати до списків особового складу частини, на всі види забезпечення.

Таким чином, відбувся переїзд військовослужбовця на нове місце військової служби в інший населений пункт.

Відповідно до частини 3 статті 17 Конституції та статті 16 Закону України "Про збройні сили України", держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Сил України та інших військових формуваннях, а також членів їх сімей.

Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991р. № 2011-XII.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" від 25.03.1992р. № 2232-ХІІ зазначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Так, відповідно до п. 3 ст. 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", при переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв'язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв'язку з передислокацією військової частини їм виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім'ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби.

Порядок та підстави здійснення зазначеної виплати встановлені Інструкцією "Про порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги" затвердженої Наказом Міністра оборони Українивід 22.10.2011р. № 370.

Пунктом 2 Інструкції передбачено, що розмір підйомної допомоги визначається з окладу заосновною посадою, на яку призначений військовослужбовець або яку він займав до дня прибуття військової частини (підрозділу) донового пункту постійної дислокації, окладу за військове звання тадодаткових видів грошового забезпечення на день виникнення права на отримання підйомної допомоги.

Відповідно до пункту 4,1 Інструкції, підйомна допомога офіцерам, прапорщикам (мічманам) і військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом, виплачується тим, які переїхали у зв'язку з призначенням на посади, - за новим місцем служби на підставі наказу про призначення і наказу командира військової частини про вступ військовослужбовця до виконання обов'язків за посадою.

Згідно довідки від 04.02.2014 року №281/1 військової частини А1402, сума заборгованості перед позивачем по підйомній допомозі складає 3340, 35 грн.

Суд виходить з того, що принципи, на яких базується здійснення прав і свобод військовослужбовців, включаючи і право на достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, передбачене статтями 1,3, статтею 9, статтею 9-1, статтями 19-23 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" не може бути звужене чи скасоване.

Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд вважає, що бездіяльність відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 підйомної допомоги у зв'язку з переїздом на нове місце служби у розмірі 3340, 35 грн. є протиправною, оскільки не відповідає вимогам Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Оскільки сторонами не надано доказів щодо сплати відповідачем грошової компенсації у розмірі 3340, 35 грн. та з урахуванням заяви відповідача щодо часткового визнання адміністративного позову, суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

Крім того, як вже зазначалось судом раніше, відповідач в своїх письмових запереченнях просив суд відстрочити виплату заборгованості.

З цього приводу суду зазначає наступне.

Відповідно до ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.

Буручи до уваги положення вищезазначеної статті та клопотання відповідача щодо відстрочення виплати заборгованості, суд приходить до висновку про необхідність відстрочення виконання судового рішення до 01.06.2014р.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 23, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 159, 162, 163, 167, 185-186, 254, 257, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Донецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в інтересах громадянина ОСОБА_1 до Військової частини А 1402 про визнання протиправною бездіяльності та стягнення заборгованості з підйомної допомоги- задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А1402 щодо невиплати ОСОБА_1 підйомної допомоги при переміщенні до нового місця військової служби в інший наседений пункт у сумі 3340, 35грн.

Стягнути з Військової частини А1402 (код ЄДРОПУ 07760091) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) підйомну допомогу при переміщенні до нового місця військової служби в інший наседений пункт у сумі 3340 (три тисячі триста сорок) грн., 35 (тридцять п*ять) коп.

Відстрочити виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 05.03.2014р. по справі № 805/2073/14 до 01.06.2014р.

Вступна та резолютивна частина постанови винотовлена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 05.03.2014р.

Повний текст постанови складено 11.03.2014р.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надісланням апеляційної скарги особою, яка її подає до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Козаченко А.В.