Постанова № 37796367, 18.03.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-454/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Харченко С.В.

Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Мельничука В.П.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Технічний центр «Анкомтех» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 червня 2010 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Технічний центр «Анкомтех» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,-

в с т а н о в и в:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16 червня 2010 року у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Технічний центр «Анкомтех» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, основні фонди (основні засоби) підприємства не є продуктом праці, а також продукцією власного виробництва, що виробляється та/або реалізується суб'єктами підприємницької діяльності через роздрібну та оптову торгівлю, тобто не є товаром, призначеним для торгівлі, а тому дія Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на реалізацію основних засобів не поширюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що 19 січня 2009 року ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області згідно направлень на перевірку від 19 січня 2009 року №2371, №2372, на підставі Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст.15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», проведено перевірку господарської одиниці позивача - складу-магазину, що розташований за адресою: 08131, Київська обл., Києво-Святошинський район, с.Софіївська Борщагівка, пров.Чорновола, 1, за результатами якої складено акт перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій №0039101323/34702857 від 19 січня 2009 року.

Під час перевірки, податковим органом виявлено порушення з боку позивача п.п.1, 2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» при продажу автомобіля Chevrolet Lacetti, 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1, оскільки не проведено розрахункову операцію через реєстратор розрахункових операцій та не видано споживачу відповідний розрахунковий документ (чек).

На підставі акта перевірки №0039101323/34702857 від 19 січня 2009 року ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09 лютого 2009 року №0000572302, згідно якого за порушення п.п.1, 2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 200000,00 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення діяв правомірно, у спосіб та у відповідності до вимог чинного законодавства, що вказує на відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Відповідно до п.2 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Також в силу ст.15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

У відповідності до ст.1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти. Встановлення норм щодо застосування або незастосування реєстраторів розрахункових операцій в інших законах не допускається.

Згідно ст.2 вищезазначеного Закону реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо; розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця; розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Згідно п.п.1, 2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, серед іншого, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

У відповідності до п.1 ст.17 вищевказаного закону, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 травня 2007 року ТОВ «Технічний центр «Анкомтех» за 85404,00 грн. був придбаний транспортний засіб Chevrolet Lacetti (2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_2) у ЗАТ «Запорізький автомобілебудівний завод», що підтверджується видатковою накладною №УПС-005137 від 15 травня 2007 року. Оскільки даний автомобіль був придбаний для використання у власних потребах позивача, 22 травня 2007 року він був введений до складу основних засобів ТОВ «Технічний центр «Анкомтех», що підтверджується актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 22 травня 2007 року, та закріплений за головним бухгалтером підприємства Литвином О.М. згідно з наказом №4-кт від 22 травня 2007 року.

Позивачем на підтвердження використання автомобіля Chevrolet Lacetti (2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_2) у власній господарській діяльності було надано відомості нарахування амортизації за період з липня 2007 року по грудень 2008 року, акт виконаних робіт №3А-0038139 від 29 липня 2008 року з надання послуг технічного обслуговування даного транспортного засобу, в якому засвідчено, що станом на 29 липня 2008 року даний транспортний засіб мав пробіг 60000 км.

22 грудня 2008 року між позивачем та ОСОБА_3 був укладений попередній договір про укладення договору купівлі-продажу транспортного засобу з передоплатою.

23 грудня 2008 року в м.Фастів позивачем (продавець) за договором купівлі-продажу №347048 був відчужений на користь ОСОБА_3 (покупець) транспортний засіб Chevrolet Lacetti (2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_3), а готівкові кошти у розмірі 40000,00 грн., отримані від продажу вказаного транспортного засобу, були внесені в касу підприємства за прибутковим касовим ордером №139 від 22 грудня 2008 року, про що здійснено відповідний запис в касові книзі підприємства.

Згідно висновків відповідача, ТОВ «Технічний центр «Анкомтех» порушено п.п.1, 2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» при продажу автомобіля Chevrolet Lacetti, 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1, оскільки не проведено розрахункову операцію через реєстратор розрахункових операцій та не видано покупцю відповідний розрахунковий документ (чек).

Згідно ч.ч.1, 2 ст.139 Господарського кодексу України майном визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів. Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів.

Відповідно до пп.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) основні фонди - це матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Як вбачається з матеріалів справи, автомобіль Chevrolet Lacetti, 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, прийнятий на баланс підприємства 22 травня 2007 року, використовувався в господарській діяльності позивача, протягом липня 2007 року-грудня 2008 року нараховувалась амортизація, а тому в силу пп.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є основним засобом та не є товаром в розумінні ч.2 ст.139 Господарського кодексу України.

Враховуючи, що основні фонди (основні засоби) підприємства не є продуктом праці, а також продукцією власного виробництва, що виробляється та/або реалізується суб'єктами підприємницької діяльності через роздрібну та оптову торгівлю, тобто не є товаром, призначеним для торгівлі, колегія суддів дійшла до висновку, що дія Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на операції з продажу основних фондів (як придатних для подальшого використання, так і непридатних), що належать підприємству і використовуються у господарській діяльності, не поширюється.

За таких обставин, враховуючи, що позивачем реалізовано основні засоби, які знаходяться на балансі підприємства і використовуються у власних потребах, а не безпосередньо товар, що вказує на відсутність підстав для застосування положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», колегія суддів дійшла висновку про недоведеність відповідачем в порушення ч.2 ст.71 КАС України правомірності оскаржуваного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09 лютого 2009 року №0000572302, яке є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, тому постанова Київського окружного адміністративного суду від 16 червня 2010 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Технічний центр «Анкомтех» - задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 червня 2010 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Технічний центр «Анкомтех» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області від 09 лютого 2009 року №0000572302 про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 24 березня 2014 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді Т.М.Грищенко

В.П.Мельничук

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Грищенко Т.М.

Мельничук В.П.