Вирок № 37795463, 24.03.2014, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 1кп/235/31/14

Єдиний унікальний номер 235/5233/13-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2014 року

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Коваленко В.О.

при секретарі Лемзіковій В.С.

за участі:

прокурора Буцулаєва Є.Ф.

потерпілого ОСОБА_1

представника потерпілого ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Красноармійську кримінальне провадження відносно

ОСОБА_5, який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у місті Красноармійську Донецької області, громадянина України, розлученого, має сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимого, не працює, зареєстрованого та який проживає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

27.05.2013 року, приблизно о 03 годині 20 хвилин, водій ОСОБА_5, керуючи технічно справним автомобілем "HYUNDAI AVANTE", реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_7, рухаючись проїжджою частиною вулиці Дніпропетровська у місті Красноармійську Донецької області, з боку АЗС «ТНК» в напрямку міста Донецька, з включеним ближнім світлом фар, зі швидкістю не менше 80 км/годину, в порушення вимог п.п. 2.9 а), 12.3, 12.4, 12.9 б) Правил дорожнього руху України, згідно яких:

п. 2.9 а) Водію забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин;

п. 12.3 У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди;

п.12.4 У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.;

п. 12.9. Водієві забороняється: б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31 (див. додаток 1), або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил;

перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, проявляючи злочинну самовпевненість, у темний час доби та в умовах недостатньої видимості рухався з перевищенням дозволеної швидкості в населеному пункті, і маючи можливість зупинити транспортний засіб з моменту виникнення небезпеки, напроти кафе "Ручейок", поблизу автобусної зупинки "Будівельна", без гальмування скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, який в порушення вимог п.п. 4.7., 4.14а, б, г) Правил дорожнього руху України, згідно яких: п. 4.7 Пішоходи повинні переходити проїзну частину по пішохідних переходах, у тому числі підземних і надземних, а у разі їх відсутності - на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч; 4.14. Пішоходам забороняється: а) виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху; б) раптово виходити, вибігати на проїзну частину, в тому числі на пішохідний перехід; г) переходити проїзну частину поза пішохідним переходом, якщо є розділювальна смуга або дорога має чотири і більше смуг для руху в обох напрямках, а також у місцях, де встановлено огородження, - не впевнившись у відсутності небезпеки для себе, раптово вибіг на проїзну частину, перетинаючи проїзну частину в напрямку справа наліво за межами пішохідного переходу.

Після скоєння наїзду на пішохода ОСОБА_8 водій ОСОБА_3, будучи причетним до дорожньо-транспортної події, діючи в порушення вимог п.2.10 Правил дорожнього руху України, який регламентує:

п.2.10. У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил; в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди; г) вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим, викликати карету швидкої медичної допомоги, а якщо це неможливо, звернутися за допомогою до присутніх і відправити потерпілих до лікувального закладу; ґ) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті "г" пункту 2.10 цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред'явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди; д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи підрозділ міліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття працівників міліції; е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об'їзд місця пригоди;

не зупиняючи транспортний засіб та не залишаючись на місці події, не вмикаючи аварійну сигналізацію, перемістив автомобіль з місця події, не повідомивши про дорожньо-транспортну пригоду в підрозділ міліції, не вжив можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілому, не зберіг сліди події, а керуючи автомобілем "HYUNDAI AVANTE", реєстраційний номер НОМЕР_1, покинув місце події, поїхавши в напрямку автостоянки біля мікрорайону «Сонячний» м. Красноармійська Донецької області.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної події пішоходу ОСОБА_8 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді поєднаної травми з наявністю закритих переломів кісток склепіння та основи черепа, крововиливів під м'які мозкові оболонки, осередками пошкодження речовини мозку, закритих і відкритих переломів ребер та кісток лівого плечового поясу, лівої гомілки, розривів тазових зчленувань, плеври і тканини легень, капсули та тканини печінки, клінічний перебіг якої ускладнився значною зовнішньою кровотечею, двостороннім гемопневмотораксом, крововиливом у черевну порожнину, набряком і набуханням головного мозку, які в своїй сукупності мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя, і які спричинили смерть пішохода ОСОБА_8 безпосередньо на місці події.

Допущені водієм ОСОБА_3 порушення вимог п.п. 2.9 а), 12.3, 12.4, 12.9 б) Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв'язку з виникненням зазначеної дорожньо-транспортної події та її наслідками у вигляді смерті потерпілого ОСОБА_8

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 не оспорював вищевикладені фактичні обставини справи, свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, що йому інкриміноване за ст. 286 ч. 2 КК України визнав повністю, та показав, що 27 травня 2013 року біля 3-ї години біля кафе «Ручейок» по вул. Дніпропетровської у м. Красноармійську в напрямку м. Донецька рухався на автомобілі «Хундай Авант» державний номер НОМЕР_1 і побачив перед собою людину, намагався уникнути зіткнення, але не зміг. Рухався він із швидкістю 80 км/год., перебував у стані алкогольного сп'яніння, ввечері біля 24 години випив 200 гр. та пізніше ще 30-50 гр. горілки, фари автомобіля були включені. Пішохода він побачив за 10 м до автомобіля, можливо той перебігав дорогу. Екстрене гальмування він не застосовував, намагався об'їхати зліва. Він не зупинився після наїзду на пішохода, налякався та зник з місця ДТП, хоча вимоги правил дорожнього руху знає. Міліцію повідомив біля 7 - 8 години ранку після ДТП. Автомобіль він придбав по технічному паспорту 23.12.2012 року, який знаходився у доброму технічному стані. З ним в автомобілі на передньому пасажирському сидінні перебувала пасажир Ірина, яка з ним розмовляла, керувати автомобілем не заважала. Дорога складала дві полоси руху в кожному напрямку і він рухався по центру дороги. Пішохід рухався з права на ліво по ходу руху. Він правою стороною автомобіля здійснив зіткнення, пошкодив фару, лобове скло, не гальмував та не зупинявся, він не міг уникнути ДТП. Шкоду потерпілому не відшкодовував, пропонував відшкодувати, намагався вибачитися перед потерпілим, але потерпілий відмовився. Пояснив, що сплачує аліменти на дитину, спілкується з дитиною, живе з бабусею 79 років. Визнав спричинення моральної шкоди потерпілому.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 показав, що цей випадок його спантеличив, життя втратило сенс, вважає, що обвинувачений спричинив матеріальну та моральну шкоду. Не оспорював встановлені обставини ДТП. Він був на місці ДТП о 5-00 годині, співробітники ДАІ робили заміри, телекомпанія знімала пригоду. Обвинувачений його повідомив, що вибачення не буде і просити нічого, його не влаштовувала сума моральних збитків, ним запропонована. Наполягав на суворій мірі покарання, пов'язаною з позбавленням обвинуваченого волі.

На підставі ч.3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, при цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, також суд переконався, що немає сумнівів у добровільності їх позицій та роз'яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Крім визнання своє вини обвинуваченим ОСОБА_3, його винуватість у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України також підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а саме:

Відповідно свідоцтва про смерть ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 /а.с. 61/.

Під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, протокол від 27.05.2013 року, дільниці автодороги «Знам'янка - Луганськ - Ізварино» у м. Красноармійську по вул. Дніпропетровській в районі кафе «Ручейок» шириною 15 м в напрямку руху в сторону м. Донецька зафіксовані залишки автомобіля, бризки крові, мобільний телефон, плями бурого кольору, туфель, транспортний засіб відсутній, виявлений труп ОСОБА_8 з тілесними ушкодженнями, вилучені фрагменти лакофарбового покриття, осколки скла, мобільний телефон, зв'язка ключів, туфель, дзеркало заднього виду, частину скла від фари, зафіксовані обставини ДТП /а.с. 77 - 88/.

Відповідно висновку медичного огляду від 27.05.2013 року о 8 годині 20 хвилин ОСОБА_3 перебуває у стані гострої інтоксикації внаслідок вживання алкоголю /а.с. 92/.

Відповідно свідоцтва транспортного засобу автомобіль «HYUNDAI AVANTE», реєстраційний номер НОМЕР_1, належить ОСОБА_7 /а.с. 93/.

ОСОБА_3 має право керування транспортними засобами категорії В, С, D /а.с. 93/.

Відповідно полісу № АЕ / 0334640 від 21.12.2012 року обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів ОСОБА_3 застрахував автомобіль «HYUNDAI AVANTE», реєстраційний номер НОМЕР_1 строком до 21.12.2013 року /а.с. 94/.

Згідно висновку експерта № 141/1 від 26.07.2013 року наїзд на пішохода ОСОБА_8 відбувся на проїжджий частині вул. Дніпропетровській, до місця розташування фрагментів ЛФП автомобіля, позначених на схемі як « 2», на відставні до 15,7 м від початку розподільчого газону, по ходу руху автомобіля «HYUNDAI AVANTE», реєстраційний номер НОМЕР_1, при цьому автомобіль контактував з пішоходом передньою правою частиною, в районі передньої фари головного світла. З технічної точки зору зазначена в постоновляючий частині швидкість руху автомобіля «HYUNDAI AVANTE», реєстраційний номер НОМЕР_1 рівна 80 - 110 км/год., не протирічить механізму течії зазначеної події ДТП. З технічної точки зору водій автомобіля «HYUNDAI AVANTE», реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_3, для забезпечення безпечності дорожнього руху повинен був в темну пору доби, в умовах недостатньої видимості, керувати автомобілем з такою швидкістю, щоб мати можливість зупинити транспортний засіб в межах видимості дороги, в населеному нункті, керувати автомобілем зі швидкістю не більше 60 км/год., а з часу виявлення пішоходу, який вибігав на проїзну частину, - застосувати гальмування, діяти у відповідності з вимогами п. 12.2; 12.4; 12.9 (б); 12.3 Правил дорожнього руху України. З технічної точки зору в дорожній обстановці, що склалася водій автомобіля «HYUNDAI AVANTE», реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_3, виконуя вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху України, т.е. застосувавши своєчасно екстрене гальмування, мав технічну можливість попередити дорожньо-транспортну пригоду. Оскільки в дорожній обстановці, що склалася, водій автомобіля «HYUNDAI AVANTE», реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_3 у населеному пункті керував автомобілем із швидкістю рівною 80 … 110 км/год., т.е. більше 60 км/год., то з технічної точки зору, в його діях є невідповідність з вимогами п. 12.4; 12.9 (б) ПДР України. З технічної точки зору в дорожній обстановці, що склалася, в діях водія автомобіля «HYUNDAI AVANTE», реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_3 не відповідають вимогам п. 12.3 ПДР України, які перебувають у причинному зв'язку з настанням події ДТП /а.с. 114 - 121/.

Під час слідчих експериментів, протоколи від 24.07.2013 року, свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10. обвинувачений ОСОБА_3 на місцевості вказують обставини ДТП /а.с. 126 - 137/.

Згідно висновку експерта № МК-462 від 29.07.2013 року при дослідженні одягу та взуття ОСОБА_8 знайдені численні пошкодження, механізм утворення яких стосовно до фаз зіткнення рухомого легкового автомобілю з пішоходом, може бути приведений наступним чином: - у фазі первинного удару частинами рухомого автомобілю утворилися розрив на внутрішній поверхні лівої штанини брюк в нижній частині, частковий надрив заднього краю внутрішнього подовжнього шва правої штанини на рівні колінного суглобу, розрив-пересічення на зовнішній поверхні паголенка лівої шкарпетки, розрив на зовнішній поверхні лівого туфля в задній частині, сліди ковзання на підошовній поверхні лівого туфля; - в фазі падіння тіла на автомобіль та переміщення по ньому виникли: чисельні розриви та пересічення на передній поверхні зліва в верхній частині, передній та зовнішній поверхні лівого рукава сорочки (футболки), розриви на передній поверхні брюк справа в верхній частині та за ходом серединного шва в області промежини, потертості та розриви на задній поверхні брюк в верхній частині; - в фазах відкидання тіла на дорожнє покриття та ковзання по ньому утворилися численні розриви на спинці та задній поверхні лівого рукава сорочки (футболки), поверхневі здертя на правому туфлі, розриви на внутрішній поверхні паголенка правої шкарпетки. В момент первинного удару частинами автомобілю пішохід ОСОБА_8 перебував у вертикальному чи близькому до нього положенні та був звернений до транспортного засобу лівою боковою по верхньою тіла. В момент первинного удуру частинами автомобілю ноги пішохода знаходилися в кроковому положенні, при цьому ліва нога була опорною /а.с. 143 - 150/.

Відповідно висновків експертів № 419 від 19.07.2013 року та № 252 від 11.07.2013 року при дослідженні трупа ОСОБА_8 виявлено поєднану травму голови, тулуба і кінцівок: переломи кісток склепіння та основи черепа, крововиливи під м'які мозкові оболонки, забій головного мозку; множені двухсторонні переломи ребер з пошкодженням легенів, повітрям і невелику кількість крові в плевральних порожнинах; перелом лівої ключиці, лівої лопатки, відкритий перелом лівох плечової кістки, відкритий перелом кісток лівої гомілки; розриви крижово-клубових зчленувань, лоного зчленування, розриви капсули і тканини печінки, достатню кількість крові в черевній порожнині; синці, садна і рани голови, кінцівок. Враховуючи характер і тяжкість отриманих тілесних ушкоджень, невелику кількість крові в плевральних і черевній порожнинах, комісія вважає, що смерть потерпілого настала миттєво. Незадовго до отримання поєднаної травми ОСОБА_8 вживав спиртні напої, що підтверджується виявленим при судово-токсикологічній експертизі крові та сечі від трупу: в крові - 1,69г/л, в сечі - 1,84 г/л, що відповідає алкогольному сп'янінню середнього ступеню, відносно живих осіб /а.с. 152 - 156, 189 - 193 /.

Згідно висновку експерта № 378 від 26.07.2013 року металева трубка, яка прикріплена до корпусу правого бокового дзеркала заднього виду автомобіля, яка виявлена на місці дорожньо-транспортної події 27.05.2013 року, та зовнішня накладка для кріплення правого бокового дзеркала автомобіля «HYUNDAI AVANTE», реєстраційний номер НОМЕР_1, раніше становили єдине ціле. Уламки скла розсіювача блок-фари пронумеровані № 1, 2, 3, 5, 7, 9, 12, виявлені на місці дорожньо-транспортної події 27.05.2013 року та уламки скла розсіювача правої передньої блок-фари автомобіля «HYUNDAI AVANTE», реєстраційний номер НОМЕР_1, раніше становили єдине ціле. Уламки пластикового розсіювача та корпусу пластикового розсіювача, пронумеровані № 11, 53/1, виявлені на місці дорожньо-транспортної події 27.05.2013 року, та фрагменти корпусу пластикового розсіювача правого переднього повороту автомобіля «HYUNDAI AVANTE», реєстраційний номер НОМЕР_1, раніше становили єдине ціле /а.с. 161 - 170/.

Відповідно висновку експерта № 188 (ф-х) від 26.06.2013 року порівняні фрагменти лакофарбового покриття, вилучені при огляді місця ДТП 27.05.2013 року, та фрагменти лакофарбового покриття, вилучені з поверхні автомобіля «HYUNDAI AVANTE», реєстраційний номер НОМЕР_1, раніше належали єдиній пофарбованій поверхні /а.с. 179 - 186/.

Відповідно висновку судової авто технічної експертизи № 2745 від 29.07.2013 року органи керування (рульове управління, гальмівна система, ходова частина, освітлювальні прибори) автомобіля «HYUNDAI AVANTE», реєстраційний номер НОМЕР_1 під час дорожньо-транспортної події знаходилися у працездатному стан та дозволяли водію ОСОБА_3 безпечно керувати автомобілем та забезпечити його стійке положення в межах обраної полоси руху /а.с. 196 - 197/.

Під час огляду та додаткового огляду, протоколи від 27.05.2013 року та 12.06.2013 року, зафіксовані пошкодження автомобіля «HYUNDAI AVANTE», реєстраційний номер НОМЕР_1 /а.с. 198 - 200, 203 - 208/.

Аналізуючи та оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними і приходить до висновку, що їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв'язку свідчать про винність обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, тобто у порушенні п.п. 2.9 а), 12.3, 12.4, 12.9 б) правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_8

Відповідно до статті 65 КК України суд, призначаючи покарання, враховує тяжкість скоєного злочину - вчинений необережний тяжкий злочин, так і особу обвинуваченого ОСОБА_3, який раніше не судимий /а.с. 74 т.1/, з 27.05.2013 року перебуває на обліку з приводу вживання алкоголю з шкідливими наслідками у Міському наркологічному диспансері м. Красноармійська, на обліку у лікаря - психіатра не перебуває /а.с. 98, 99/, за місцем проживання характеризується позитивно /а.с. 104/, за місцем праці характеризувався позитивно /а.с. 105/, не працює.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3, відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання, відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

З урахуванням викладеного, тяжких наслідків, які спричинили необережні дії обвинуваченого, позиції потерпілого, який наполягав на суворій мірі покарання, пов'язаною з позбавленням обвинуваченого волі, поведінки обвинуваченого після скоєного злочину, який залишив місце дорожньо-транспортної події, конкретних обставин справи суд вважає необхідним призначити ОСОБА_3 покарання в виді позбавлення волі у передбачених межах санкції статті 286 ч. 2 КК України, що на думку суду, на даний час, є єдино необхідним і достатнім покаранням для виправлення та перевиховання обвинуваченого, а також для попередження скоєння ним у майбутньому нових злочинів.

В якості додаткової міри покарання до обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно застосувати позбавлення права керувати транспортними засобами.

Потерпілим ОСОБА_1 до обвинуваченого ОСОБА_3 та приватного страхового товариства «Страхова група «ТАС» пред'явлений цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди /а.с. 59/.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 частково визнав позов потерпілого.

Представник цивільного відповідача приватного страхового товариства «Страхова група «ТАС» в судове засідання не з'явився, заперечення до суду не надходили.

Відповідно до частини 5 статті 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно частині 1 статті 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Згідно ст. 27.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року N 1961-IV страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред'явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Позивач в обґрунтування позовних вимог до приватного страхового товариства «Страхова група «ТАС» надав: квитанції до прибуткового касового ордеру № 40 від 29 травня 2013 року на суму 153,53 грн. - транспортні послуги, квитанцію № 24 від 27 травня 2013 року за ритуальні послуги (копка могили) на суму 1200грн., товарний чек № 246 від 27.05.2013 року ритуальні товари на суму 3953 грн., товарні чеки від 27.05.2013 року на костюм - 850 грн., сорочку - 225 грн., туфлі - 500 грн., всього на суму 6881,53 грн., які суд вважає необхідним стягнути на користь потерпілого ОСОБА_1 з приватного страхового товариства «Страхова група «ТАС» /а.с. 64 - 65/.

У задоволенні решти позовних вимог в сумі 7237 грн. до приватного страхового товариства «Страхова група «ТАС» потерпілому ОСОБА_1 необхідно відмовити, оскільки вони пов'язані із витратами по поминальному обряду та горілчаними виробами /а.с. 66/.

Відповідно до ст. 27.3 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року N 1961-IV страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Суд вважає, що потерпілому завдана моральна шкоду у зв'язку із загибеллю його сина ОСОБА_8 у зв'язку з чим позовні вимоги до приватного страхового товариства «Страхова група «ТАС» підлягають задоволенню в сумі 13764 грн.

Згідно частини 1 статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Суд вважає, що діями обвинуваченого ОСОБА_3 потерпілому спричинена моральна шкода у зв'язку із смертю його сина, але суму заявлених вимог по відшкодуванню моральної шкоди суд вважає завищеною і з урахуванням характеру отриманих ним моральних страждань, матеріального становища обвинуваченого, у відповідності до частини 1 статті 1167 ЦК України, суд вважає, що на користь потерпілого ОСОБА_1 з обвинуваченого ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди необхідно стягнути 75000 гривень.

Потерпілий ОСОБА_1 до обвинуваченого ОСОБА_3 заявив вимогу про стягнення 4000 грн. за надання правової допомоги, але на підтвердження цих витрат надав суду лише довідку адвоката та договір /а.с. 62, 63/, та не надав приходного касового ордеру, акту виконаних робіт, у зв'язку з чим суд вважає, що позовна вимога задоволенню не підлягає.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили суд вважає необхідним залишити особисте зобов'язання.

Міра покарання обвинуваченому ОСОБА_3 підлягає обчисленню з часу взяття його під варту, після набрання вироком законної сили.

Питання про речові докази вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Судові витрати на провадження експертних висновків та експертиз в сумі 3539,85 грн., які були проведені ГУ МВС України в Донецькій області НДЕКЦ віднести на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 376 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченому статтею 286 частиною 2 КК України та призначити йому покарання за статтею 286 частиною 2 КК України у вигляді чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на три роки.

Міру покарання засудженому ОСОБА_3 обчислювати з часу взяття його під варту.

До вступу вироку у законну силу запобіжний захід ОСОБА_3 залишити особисте зобов'язання.

Стягнути з Приватного страхового товариства «Страхова група «ТАС», ЄДРПОУ 30115243, на користь потерпілого ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 6881 гривню 53 копійки та моральну шкоду у розмірі 13764 гривні, а всього 20645 (двадцять тисяч шістсот сорок п'ять) гривень 53 копійки.

Стягнути з ОСОБА_5, який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Красноармійську Донецької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, на користь потерпілого ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 75000 (сімдесят п'ять тисяч) гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Речові докази по справі:

1. Автомобіль "HYUNDAI AVANTE", реєстраційний номер НОМЕР_1, переданий під розписку ОСОБА_5 - залишити в його розпорядженні /а.с. 90/.

2. Одяг та туфлі ОСОБА_8, передані під розписку ОСОБА_1 - залишити в його розпорядженні /а.с. 91/.

3. Фрагменти лакофарбового покриття, осколки скла, дзеркало заднього виду, частки скла фари, передані на зберігання до камери речових доказів відділу з розслідування ДТП СУ ГУМВД України в Донецькій області - знищити /а.с. 89/.

Судові витрати на провадження експертних висновків та експертиз в сумі 3539,85 грн., які були проведені ГУ МВС України в Донецькій області НДЕКЦ віднести на рахунок держави.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Апеляційна скарга на вирок суду подається до апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.О. Коваленко