Рішення № 37794150, 21.03.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2014 р.Справа № 922/16/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання

розглянувши справу

за позовом Державного підприємства Український Держаний проектний інститут "Укрміськбудпроект", м. Харків до Балаклійської міської ради м. Балаклея, Харківська область про стягнення 29820,00грн. за участю :

Представник позивача - Козирь Ю.В.(дов №б/н від 03.03.2014 року)

Представник відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ДП Український Держаний проектний інститут "Укрміськбудпроект", звернувся до господарського суду з позовом до Балаклійської міської ради Харківської області про стягнення з відповідача 29820,00грн. основного боргу. Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором № 3296 від 19.08.2013р., внаслідок чого виникла заборгованість, яка до цього часу не сплачена.

Позивач в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги у повному обсязі, через канцелярію господарського суду (вх.№9568) надав правове обґрунтування заявлених позовних вимог , в яких зазначає , що правовою підставою для звернення позивача до суду з позовом являються вимоги ст.887,889 ЦК України.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, 04.02.2014р. за вх. № 3709 подав до суду відзив на позов, в якому проти позову заперечує, посилаючись, зокрема, на обставини непереборної сили, а саме неперерахування управлінням Державної казначейської служби України в Балаклійському районі Харківської області коштів зі спеціального фонду міського бюджету.

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

З*ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасником судового процесу докази, суд встановив наступне.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов"язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку. Однією з підстав виникнення зобов"язань, згідно ст.11 ЦК України, зокрема є договори та інші правочини.

19 серпня року між Державним підприємством Український Держаний проектний інститут "Укрміськбудпроект" та Балаклейською міською радою укладено договір №3296 .

Розділом першим сторонами передбачено предмет договору ,зокрема п.1.1.,1.2.,1.3. передбачено наступне :

- за даним договором виконавець зобов'язується виконати :

Технічний висновок про стан будівельних конструкцій багатоквартирного житлового будинку комунальної власності територіальної громади міста Балаклія Харківської області по вул.Леніна,88( IV під'їзд), з видачею рекомендацій по його подальшій експлуатації, згідно завдання замовника , а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи і виготовлену відповідну документацію та здійснити її оплату в порядку та на умовах, визначених договором.

- право виконавця здійснювати роботи на території України, передбачено чинним договором підтверджується ліцензією№490974 на проектування будівель та споруд.

Розділом другим договору сторонами визначена вартість робіт і порядок розрахунків, зокрема, п.п. 2.1.,.2.2.,2.3. договору, передбачено наступне:

- вартість робіт за договором є договірною, визначається відповідно до Протоколу згоди про договірну ціну на виконання робіт(Додаток№1 до договору), складеному відповідно до кошторису на виконання робіт виконавця(Додаток№3 до договору), які є невід'ємними частинами цього договору і складає 24 850,0грн ,ПДВ 20%- 4 970,0грн., всього з ПДВ - 29820,0грн.

- замовник зобов'язаний здійснити оплату відповідно етапу робіт шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця на протязі п'яти банківських днів після підписання акту здачі - приймання виконаних робіт згідно календарного плану додаток №1,

- акт здачі - приймання виконаних робіт є підставою для проведення розрахунків між сторонами за виконані роботи по договору.

Відповідно до п.п.3.1.,3.2.,.3.3.,3.4. договору, виконавець зобов'язується виконати роботи передбачені п.1.1. договору та календарним планом робіт, за умови виконання замовником зобов'язань передбачених п.1.2. договору. Передача роботи документально оформлюється підписанням представниками замовника та виконавця акту здачі - приймання виконаних робіт. Замовник зобов'язаний підписати акт здачі - приймання виконаних робіт протягом 10 днів з дня надання виконавцем виконаних робіт, або направити мотивовану відмову в прийманні. При неотриманні у встановлений п.3.3. термін підписаного акту, або вмотивованої відмови, робота вважається виконаною у повному обсязі і належної якості та виконавець має право вимагати робіт.

Пунктом 6.1. визначено строк договору та встановлено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань , але в будь - якому разі не більше ніж до 28.12.2013 року.

В силу приписів ст. 324 ГК України, за договором підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт, підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну документацію або виконати обумовлені договором проектні роботи, а також виконати досліджувальні роботи, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити їх.

Аналогічна норма права викладена у статті 887 ЦК України відповідно до якої за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

В пункті першому ч. 1 ст. 889 ЦК України встановлено, що замовник, зокрема зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Як встановлено матеріалами справи, на виконання умов договору позивачем виконав роботи у повному обсязі та здав їх відповідачеві згідно акту здачі - приймання робіт від 17.09.2013 року на суму 29 820,0грн.

Вказаний акт належним чином підписаний повноважними представниками сторін без будь-яких зауважень і заперечень та скріплені печатками підприємств (а. с.14).

Відповідач в порушення умов договору за виконані позивачем роботи, оплату не здійснив , таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем станом на дату звернення останнього до суду з позовом складає29820,0грн.

Надаючи правову кваліфікацію вищевикладеним обставинам, господарський суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Господарським судом встановлено, що відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору підряду - є господарськими зобов'язаннями, тому відповідно зі ст. 4, 173-175, ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Разом з цим, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з п. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Станом на момент розгляду справи відповідач заборгованості в розмірі 29820,0 за договором підряду не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості, в зв'язку з чим, позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 29820,0 підлягають задоволенню та стягненню з відповідача.

Крім того, господарський суд Харківської області вважає безпідставні посилання відповідача на обставини непереборної сили, а саме неперерахування управлінням Державної казначейської служби України в Балаклійському районі Харківської області коштів зі спеціального фонду міського бюджету, як на підставу щодо звільнення від відповідальності, враховуючи наступне.

В свою чергу, звертаючись до положень цивільного законодавства, якими визначені загальні засади цивільної відповідальності, слід зазначити наступне.

Згідно положень ч.1 ст. 617 цього Кодексу, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

З'ясування питання наявності або відсутності вини є невід'ємною частиною при вирішенні питання щодо правомірності застосування наведених норм цивільного законодавства.

Наявність вини як підстави відповідальності за порушення зобов'язання передбачена положеннями ст. 614 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

В сукупності дані законодавчі норми передбачають умови, за яких особа, яка порушила зобов'язання може бути звільнена від відповідальності за це порушення, якщо вона зможе довести, що порушення сталося внаслідок непереборної сили, тобто в результаті надзвичайних і не передбачуваних у даних умовах обставин, яких неможливо було запобігти.

Пункт 1 ч. 1 ст. 263 ЦК України розкриває ознаки непереборної сили та визначає, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.

Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов'язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків.

Таким чином, з наведеного вбачається, що для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання за ст.. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, повинна довести: 1) наявність обставини непереборної сили; 2) її надзвичайний характер; 3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; 4) причинний зв'язок між цією обставиною і понесеними збитками.

Господарський суд зазначає, що до обставин непереборної сили відносять, як правило, стихійні природні явища (землетрус, повінь, шторм тощо). Вважається, що й суспільні явища (воєнні дії, страйки, введення мораторію та інше) можуть також визнаватися непереборною силою.

При цьому, категорія «непереборна сила» має відносний характер. Це означає, що одне і те ж явище в одному випадку, за певних умов визнається непереборною силою, а в іншому - ні. Саме з цієї причини не можливо навести навіть приблизний перелік явищ, які на практиці розглядаються як непереборна сила.

На підставі вище означеного, суд констатує, що в кожній окремій ситуації при вирішенні питання про те, чи є певна подія непереборною силою, необхідно з'ясовувати усі конкретні обставини (місце, час тощо) та керуватися такими критеріями, як надзвичайність та невідворотність за даних умов. До того ж, розвиток науки і техніки та обумовлене цим підвищення можливостей опору стихійним явищам, змінюють уявлення про непереборну силу. Те, що донедавна було надзвичайним і невідворотнім, може стати звичайним та переборним.

Хоча непереборна сила й характеризується об'єктивною невідворотністю, але особа не повинна миритися з неминучістю настання шкоди внаслідок її дії. Вона не позбавляється обов'язку здійснювати опір негативному впливу непереборної сили усіма можливими засобами.

Проаналізувавши норми діючого законодавства та надані до матеріалів справи докази, господарський суд зазначає про неприпустимість посилання відповідача на відсутність його вини в порушенні зобов'язання, в зв'язку з неперерахуванням управлінням Державної казначейської служби України в Балаклійському районі Харківської області коштів зі спеціального фонду міського бюджету, оскільки за приписами ст.617 ЦК України та ст. 218 ГК України суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Згідно ст. 49 ГПК України, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 78, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Балаклейської міської ради Харківської області (64200, Харківська область , м. Балаклея, вул.Куйбишева,16, код 04058628) на користь Державного підприємства Український державний проектний інститут "Укрміськбудпроект" (61145, м. Харків, вул.Космічна,21-А, р/р 260068164 в ХФ АБ "Укргазбанк" м. Харків, МФО350448) -29 820,0грн. основного боргу, витрати по сплаті судового збору в сумі 1720,50 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.03.2014 р.

Суддя О.О. Присяжнюк