УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2014 р.Справа № 820/10678/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Калиновського В.А.
Суддів: Водолажської Н.С. , Бенедик А.П.
за участю секретаря судового засідання Лаптій О.Ю.
Представник позивача - Марченко І.В.
Представник відповідача - Рощункін Є.О.
Представник відповідача - Іванова О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2014р. по справі № 820/10678/13-а
за позовом Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області
до Державного підприємства "Підприємство Диканівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області ( № 12)"
про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, Основ'янська об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства "Підприємство Диканівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області ( № 12)", в якому просив суд стягнути з Державного підприємства "Підприємство Диканівської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області № 12" (код 08680841) заборгованість з податку на додану вартість у сумі 1618826,37грн. з розрахунків в банку, які його обслуговують, та перерахувати стягнену суму до державного бюджету у відділення УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, код одержувача (37999628) в установі банку ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011 на розрахунковий рахунок 31111029700011 код бюджетної класифікації 14010100.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2014 року у задоволенні зазначеного адміністративного позову було відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, а саме: приписів ст.ст. 59, 95 Податкового кодексу України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Відповідач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представники відповідача, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.
Представник позивача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позов, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач - Державне підприємство «Підприємство Диканівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№12)» зареєстрований як юридична особа з 07.06.2000 року, включений до ЄДРПОУ за номером 08680841, що підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. (т.1 а.с.11-14, 148).
З 16.03.1993 року підприємство взято на облік в органах державної податкової служби як платник податків та перебуває на обліку у Основ'янській об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів за № 28. (т.1 а.с.149).
Предметом спору в даній справі є стягнення з відповідача - «Підприємства Диканівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№12)», податкового боргу з податку на додану вартість, задекларованого з грудня 2011р. по серпень 2013р.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що судовим розглядом встановлений факт порушення заявленою суб'єктом владних повноважень вимогою прав та охоронюваних законом інтересів платника податків у сфері публічно-правових відносин.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно п.7.1. ст.7 наказу Державної податкової адміністрації України № 266 від 03.07.2001 року, який діяв на момент дії виставлених податкових вимог,
Податкова вимога вважається відкликаною, якщо:
а) сума податкового боргу, а також пеня та штрафні (фінансові) санкції (за їх наявності), самостійно погашається платником податків;
б) контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження;
в) рішення контролюючого органу про нарахування суми податкового зобов'язання (пені, штрафних санкцій) або стягнення податкового боргу скасовується чи змінюється судом (господарським судом);
г) податковий борг розстрочується або відстрочується, і про це зазначається у відповідному рішенні про розстрочення або відстрочення;
ґ) податковий борг визнається безнадійним.
Матеріали справи свідчать, що стягнення податкового боргу відображеному у першій податковій вимозі № 1/79 від 05.10.2001 року у сумі 496214,32 грн. та другій податковій вимозі № 2/772 від 07.12.2001 року у сумі 52020,37 грн. відбувається на підставі постанови Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2007 року по справі № 2а-3242/07.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2008 року по справі № 2-в/27/08С2а-3242/07) задоволено заяву Підприємства Диканівської виправної колонії(№12), а саме розстрочене виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2007 року по справі № 2а-3242/07 в межах одного бюджетного року, визначивши наступний порядок виконання судового рішення: заборгованість належить стягувати рівними частинами по 188126,39грн. щомісячно з травня 2008 року по грудень 2008 року.
Таким чином, перша податкова вимога № 1/79 від 05.10.2001 року у сумі 496214,32 грн. та друга податкова вимога № 2/772 від 07.12.2001 року у сумі 52020,37 грн., вважаються відкликаними ще в 2008 році.
Крім того, згідно п. 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
6.2.3. Податкові вимоги надсилаються:
а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;
б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
6.2.5. У разі коли сума податкового боргу, визначена у першій податковій вимозі, самостійно погашається платником податків до виставлення другої податкової вимоги, друга податкова вимога не надсилається.
Згідно п. 6.3 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкова вимога повинна містити загальну суму податкового боргу та суми податкового боргу за кожним окремим податком, збором (обов'язковим платежем). Податковий орган веде реєстр виданих податкових вимог щодо окремих платників податків.
Пунктом 6.3.2. встановлено, що у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється.
Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги.
При цьому Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не передбачає розповсюдження дії винесених податкових вимог на суми податкового боргу, які виникнуть у платника податків в майбутньому після винесення першої та другої податкових вимог.
П.п. 6.3.2. п. 6.3 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» чітко визначене поняття консолідованого боргу, який складається з визначеної суми у першій податковій вимозі, збільшеній на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що висновки податкового органу, що у відповідача з часу надсилання податкових вимог № 1/79 від 05.12.2001 року та № 2 від 13.12.2001 року постійно існує податкова заборгованість, яка станом на час звернення позивача до суду повністю не погашена, у зв'язку з чим у податкового органу відсутній обов'язок надсилати нову податкову вимогу, не ґрунтуються на законі, адже податковим органом ставиться питання не про стягнення всієї суми податкового боргу, який, начебто, виник з 2001 року, а лише за грудня 2011 року.
Відповідно до п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Згідно до п.14.1.175 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних, санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 59.1 ст.59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Відповідно до п.59.4 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 59.5 ст.59 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент узгодження податкового зобов'язання) передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Проаналізувавши вищевикладені положення податкового законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби зобов'язаний надіслати такому платнику податків податкову вимогу.
Згідно з п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Таким чином, органи державної податкової служби мають звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання платнику податкової вимоги на кожну суму податкового боргу.
Слід відзначити, що податкові вимоги перша № 1/79 від 05.12.2001 року на суму податкового боргу: за основним платежем 494205,66 гривень та за пенею 2008,66 грн. та друга від 13.12.2001 року на суму податкового боргу 52020,37 гривень, прийняті податковим органом стосовно податкового боргу, що виник до прийняття Податкового кодексу України та відкликані ще в 2008 році.
Отже, для стягнення вищезазначеної суми податкового боргу податковий орган повинен був, відповідно до ст.59, п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України, надіслати Підприємству Диканівської виправної колонії(№12) податкову вимогу на зазначену суму.
Як вбачається з позовної заяви, податковим органом на суму податкового зобов'язання Підприємства Диканівської виправної колонії(№12) з ПДВ з грудня 2011 року по серпень 2013 рік податкові вимоги не надсилались, отже, у позивача не виникло права на стягнення такого податкового боргу у судовому порядку.
До того ж, якщо на адресу відповідача і надсилались вимоги № 1/79 від 05.12.2001 року та № 2 від 13.12.2001 року, то вони направлялись на підставі Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який припинив свою дію з 01.01.2011 року та не регулює правовідносини, що виникли між сторонами у зв'язку зі сплатою нового податкового боргу, який утворився після 01.01.2011 року та регулюється нормами Податкового кодексу України.
У відповідності з п. 3.3., 3.5., 3.6., 4.1. Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженому наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 року № 1037 (який діяв на момент спірних відносин) податкова вимога, окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис майна, яке відповідно до законодавства може бути предметом податкової застави, дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Форма податкової вимоги для платника податків - юридичної особи наведена у додатку 1 до цього Порядку, а для платника податків - фізичної особи - у додатку 2 до цього Порядку. У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надсилання (вручення) податкової вимоги. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення встановленого Кодексом граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять доказів направлення відповідачу податкових вимог, оформлених і надісланих у відповідності з приписами Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженому наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 року № 1037.
Крім того, заборгованість Підприємства Диканівської виправної колонії (№12) в розмірі 1618826,37 грн., є грошовим зобов'язанням відповідача за самостійно узгодженою сумою ПДВ з грудня 2011 року по серпень 2013 року, яка ним сплачена, що підтверджується копіями платіжних доручень, долучених до матеріалів справи: № 38 від 20.01.2012р. на суму 20000,00грн., №46 від 27.01.2012р. на суму 46294,00 грн., №64 від 30.01.2012р. на суму 5000,00грн., № 121 від 10.02.2012р. на суму 10000,00 грн., № 141 від 17.02.2012р. на суму 10000,00грн., № 164 від 22.02.2012р. на суму 25000,00 грн., № 167 від 23.02.2012р. на суму 5 000,00грн., № 199 від 29.02.2012р. на суму 10000,00 грн., № 288 від 30.03.2012р. на суму 30000,00грн., № 289 від 30.03.2012р. на суму 29277,00грн., №385 від 25.04.2012р. на суму 23000,00грн., № 404 від 28.04.2012р. на суму 21000,00грн., № 405 від 28.04.2012р. на суму 2000,00грн., № 522 від 25.05.2012р. на суму 35500,00грн., № 546 від 30.05.2012р. на суму 35355,00грн., № 654 від 27.06.2012р. на суму 33000,00грн., № 773 від 27.07.2012р. на суму 30000грн., № 776 від 30.07.2012р. на суму 9200,00грн., № 931 від 30.08.2012р. на суму 6570,00грн., № 1073 від 24.09.2012р. на суму 40000,00грн., № 1091 від 27.09.2012р. на суму 96034,00грн., № 1172 від 30.10.2012р. на суму 31093,00грн., № 1177 від 31.10.2012р. на суму 47306,00грн., № 1259 від 30.11.2012р. на суму 47400,00грн., № 8 від 30.11.2012р. на суму 13580,00грн., № 9 від 30.11.2012р. на суму 737,00грн., № 120 від 27.12.2012р. на суму 92252,00грн., № 87 від 23.01.2013р. на суму 30000,00грн., № 127 від 31.01.2013р. на суму 70400,00грн., № 271 від 27.02.2013р. на суму 25000,00грн., № 287 від 28.02.2013р. на суму 51975,00грн., № 399 від 28.03.2013р. на суму 45000,00грн., № 410 від 29.03.2013р. на суму 73012,00грн., №411 від 29.03.2013р. на суму 1035,00грн., № 524 від 30.04.2013р. на суму 83195,00грн., № 614 від 22.05.2013р. на суму 10000,00грн., № 660 від 29.05.2013р. на суму 26645,00грн., № 696 від 30.05.2013р. на суму 26645,00грн., № 672 від 30.05.2013р. на суму 334,00грн., № 821 від 27.06.2013р. на суму 33700,00грн., № 822 від 27.06.2013р. на суму 17300,00грн., №990 від 29.07.2013р. на суму 32150,00грн., № 995 від 30.07.2013р. на суму 32150,00грн. , № 1189 від 22.08.2013р. на суму 20000,00грн., № 1225 від 29.08.2013р. на суму 30000,00грн., № 1281 від 10.09.2013р. на суму 47520,00грн., № 1364 від 19.09.2013р. на суму 44200,00грн., № 1403 від 27.09.2013р. на суму 640,00грн. (т.1 а.с.197-222), а також даними облікової картки, яка за правилами ст.70 КАС України та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (затверджено наказом ДПА України від 18.07.2005р. №276, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за №843/11123; далі за текстом-Інструкція №276) є належним та допустимим доказом виконаного податкового обов'язку з боку відповідача.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України, вимогам Податкового кодексу України. Дії податкового органу є регламентованими, підлягають законодавчим обмеженням та реалізуються з дотриманням порядку, встановленого законом.
Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач, в порушення приписів ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не надав належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості позову.
Таких доказів не надано апелянтом і до суду апеляційної інстанції.
Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2014 року по справі № 820/10678/13-а прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2014р. по справі № 820/10678/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис) Калиновський В.А.Судді(підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Бенедик А.П. Повний текст ухвали виготовлений 24.03.2014 р.
Судове рішення № 37794119, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 18.03.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 820/10678/13-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: