Рішення № 37794069, 19.03.2014, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 березня 2014 р. Справа № 903/99/14

Суддя господарського суду Волинської області Бондарєв С.В., розглянувши матеріали по справі

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Лесі Українки, с. Колодяжне Ковельського району Волинської області

до відповідача: Аграрного фонду, м. Київ

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

- Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, м. Київ

- Відділ державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції Волинської області, м. Ковель

про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення штрафу та пені

За участю представників сторін:

від позивача: Боць С.В., дов. №27 від 25.02.2014р.

від відповідача: Гожик О.М., дов. від 22.04.2011р. №18

від третіх осіб: н/з

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представникам сторін роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учасникам судового процесу згідно ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки.

В судовому засіданні 19.03.2014 року відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: Позивач- Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю імені Лесі Українки -звернувся до господарського суду з позовом до відповідача- Аграрного фонду, Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Відділ державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції Волинської області про визнання виконавчого напису, вчиненого 18.12.2013р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрованим в реєстрі за №1265 в частині стягнення штрафу 20% у сумі 223 149,71грн. та пені 0,1% в сумі 11 157,49грн. таким, що не підлягає виконанню.

Як на правову підставу позовних вимог посилався на ст.ст. 614, 617 ЦК України, ст. 218, 219 ГК України, ст.ст. 1, 15, 54, 56, 57, 66, 67 ГПК України.

Крім того, позивач просив вжити заходів до забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом, вчиненим 18.12.2013р.

Ухвалою суду від 10.02.2014р. порушено провадження по справі та призначено її до розгляду на 25.02.2014р. на 12:00год.

24.02.2014р. представник позивача, через канцелярію суду супровідним листом №25 від 20.02.2014р. (вх. №01-29/1833/14) долучив до матеріалів справи копію статуту (нова редакція) СТзОВ імені Лесі Українки, оригінали платіжних доручень №1580 від 19.02.2013р., №2778 від 26.12.2013р., №2903 від 31.01.2014р., податкової накладної №8/2 від 14.03.2013р., Форвардного біржового контракту №185ф від 14.02.2013р., договору страхування від 15.02.2013р., запиту до приватного нотаріуса №8 від 29.01.2014р., супровідної та постанови про відкриття виконавчого провадження №41475218 від 14.01.2014р., акту обстеження посівів озимих культур під урожай 2013р. від 14.05.2013р., висновку про форс-мажорні обставини від 27.06.2013р., повідомлення №33 від 30.05.2013р., пропозиції №52 від 02.08.2013р., відповіді Аграрного фонду від 05.08.2013р., накладних №№16,17, 18 від 17.08.2013р. та 21.08.2013р., довіреності №145 від 11.10.2013р.

В судовому засіданні 25.02.2014р. представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити останні в повному обсязі.

В судовому засіданні 25.02.2014р., суд, розглянувши клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом №1265, вчиненим 18.12.2013р., відхилив його як необгрунтоване.

Ухвалою суду від 25.02.2014р. розгляд спору відкладався згідно ст. 77 ГПК України з метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин по справі, зважаючи на нез'явлення відповідача та третіх осіб в судове засідання, неподання ними витребуваних судом доказів та необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

Крім того, зобов'язано сторін представити суду: позивача-додаткові пояснення по суті позовних вимог; лист від 05.02.2014р. №10/01-16; відповідача-письмові пояснення (обгрунтовані доводи та заперечення) по суті позовних вимог; оригінали та належним чином завірені копії первинних документів з якими звертався відповідач до приватного нотаріуса; статут; приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 надати суду- письмові пояснення та первинні докази по суті позовних вимог; належним чином завірені первинні докази, з якими Аграрний фонд звертався з заявою про вчинення виконавчого напису; Відділ державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції Волинської області надати суду-письмові пояснення по суті позовних вимог; належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження про примусове виконання виконавчого напису №1265 виданого 18.12.2013р.

26.02.2014р. через канцелярію до суду надійшло клопотання від Відділу ДВС Ковельського МУЮ №3626/11 від 18.02.2014р., яким до матеріалів справи долучені копії матеріалів виконавчого провадження №41475218 від 14.01.2014р.

19.03.2014р. через канцелярію до суду надійшло клопотання від Відділу ДВС Ковельського МУЮ №5886/11 від 17.03.2014р. про розгляд справи без участі представника Відділу ДВС Ковельського МУЮ.

В судовому засіданні 19.03.2014р. представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити останні в повному обсязі.

Крім того, в заяві №б/н від 19.03.2014р. (вх. №01-29/2732/14) повідомив суд про те, що в разі задоволення позовних вимог не наполягає на стягненні з відповідача судових витрат по справі.

Долучив до матеріалів справи копію заяви Аграрного фонду про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса №41-07/3236 від 17.12.2013р.

Водночас, супровідним листом №33 від 19.03.2014р. долучив до матеріалів справи копії листа приватного нотаріуса ОСОБА_2 №10/01-16 від 05.02.2014р. та скарги №17 від 14.02.2014р. на дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2

Представник відповідача в судовому засіданні 19.03.2014р. позов заперечив.

Водночас, в обгрунтування своїх заперечень, надав суду письмові пояснення №25/1-6 від 19.03.2014р., в яких вказав на невиконання позивачем умов форвардного біржового контракту №185Ф від 14.02.2013р. в повному обсязі, що спричинило звернення відповідача з заявою до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 з заявою про вчинення виконавчого напису.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, в судове засідання 19.03.2014р. не з'явилася, витребуваних ухвалою суду доказів по справі суду не надала, про причини неявки суд не повідомила, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце судового розгляду спору, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4301032243694 від 06.03.2014р.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача- Відділ державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції Волинської області, в судове засідання 19.03.2014р. не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце судового розгляду спору, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4301032243716 від 06.03.2014р.

Господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін, визнавши зібрані докази достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України,-

встановив:

14 лютого 2013 року між Аграрним фондом (брокер-покупець) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю імені Лесі Українки (брокер-продавець), брокерської контори №200 ТзОВ "Електронні технології ЕТП" було укладено форвардний біржовий контракт №185Ф на закупівлю Аграрним фондом зерна, за умовами якого продавець передає покупцю у власність товар: жито 2 класу, що відповідає ДСТУ 4522:2006 в кількості 1 000,000тонн за ціною 1 643,00грн. за одну тонну, загальною вартістю товару 1 643 000,00грн. в термін до 01.10.2013р., базис поставки Франко-склад Волинь-зерно-продукт, ТзОВ (м. Луцьк), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його.

Пунктами 1.8., 1.10., 1.11. сторони погодили, що авансовий платіж складає 821 500,00грн. Авансовий платіж в розмірі 50% вартості зерна сплачується протягом поточного бюджетного періоду. Остаточний розрахунок здійснюється у наступному бюджетному періоді.

У відповідності до пункту 2.2. контракту, поставка вважається здійсненою в момент підписання акта передавання-приймання товару на базисі поставки відповідно до умов цього контракту.

Згідно пунктів 4.1., 4.2. контракту реєстраційний збір є обов'язковим і сплачується продавцем протягом двох робочих днів після укладення контракту. Реєстраційний збір Аграрної біржі складає: 0,10%, що становить 1 643,00грн., у т.ч. ПДВ 20% 273,83грн.

Розділом 5 контракту обумовлено порядок розрахунків, а саме покупець упродовж 5 робочих днів з моменту укладання контракту на торгах аграрної біржі зобов'язується перерахувати кошти (авансовий платіж) у розмірі 50% вартості зерна, розрахованої на підставі мінімальної інтервенційної ціни на момент укладення контракту на поточний рахунок продавця. Продавець у день надходження авансового платежу на свій поточний рахунок видає покупцю податкову накладну на відповідну суму. Остаточний розрахунок здійснюється впродовж п'яти робочих днів після поставки товару відповідно до цього контракту, надання документів, передбачених пунктом 3.3., та виконання пункту 4.1 контракту.

У разі невиконання однією із сторін своїх зобов'язань або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає своїх зобов'язань у встановлений строк або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання своїх зобов'язань, відмовитися від їх виконання частково або в повному обсязі (п. 6.7 Форвардного біржового контракту № 185Ф).

За невиконання продавцем умов контракту щодо обсягів поставки ним сплачується штраф у розмірі 20 відсотків вартості недопоставленого товару, виходячи з вартості товару за ціною фіксингу, що діяла на останній день поставки. У разі виконання покупцем пункту 5.1 та невиконання продавцем п. 2.1 цього контракту з продавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості недопоставленого товару, з якого допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків указаної вартості (п. 7.2, п. 7.6 Форвардного біржового контракту № 185Ф).

Розділом 8 сторони погодили, що сторони звільняються від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажор) за умови, що дані обставини сталися не з вини сторін та безпосередньо вплинули на своєчасне виконання договірних зобов'язань. У цьому разі термін виконання зобов'язань переноситься відповідно до терміну дії зазначених обставин, про що укладається відповідний договір. Сторона, для якої склалися такі умови, повинна в короткий строк, але не пізніше 5 днів, повідомити іншу сторону про настання і припинення обставин, які перешкоджають виконанню договірних зобов'язань. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про настання або припинення даних обставин непереборної сили позбавляє сторону права посилатися на дані обставини. Якщо обставини непереборної сили діють більше трьох місяців, то такий факт підтверджується довідкою Торгово-промислової палати України.

Згідно пункту 10.3. контракту, цей контракт набуває чинності з моменту його підписання сторонами та реєстрації на Аграрній біржі і діє до 31 грудня 2013 року.

Даний контракт підписано сторонами, підписи скріплені їх печатками. (а.с. 22-24)

З метою забезпечення виконання Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю імені Лесі Українки зобов'язань за Форвардним біржовим контрактом від 14.02.2013р. № 185Ф, 14.02.2013р. між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Пальміра" (заставодавець) та Аграрним фондом (заставодержатель) укладено договір застави. За умовами вказаного договору застави, заставодавець з метою забезпечення в повному обсязі виконання своїх зобов'язань перед заставодержателем по Форвардному біржовому контракту на закупівлю Аграрним фондом зерна №185Ф від 14.02.2013р., передає в заставу заставодержателю зерно, яке буде у власності заставодавця на момент виконання зобов'язання за основним договором, а також зерно, яке буде вирощено заставодавцем на площі посіву 410га, на полях за №№7, 8, 9, 12, 13, 14, 15, 16,21 Ковельського району Волинської області. Сторони оцінюють предмет застави у 1 643 000,00грн.

Згідно п. 2.3.8. договору застави заставодержатель має право у разі невиконання або порушення виконання зобов'язань заставодавця за основним договором, цим договором задовольнити свої вимоги за основним договором в повному обсязі за рахунок застави, враховуючи суму заборгованості, штрафів, пені будь-яких інших витрат.

У відповідності до п. 4.2. договору, цей договір діє з моменту нотаріального посвідчення і до повного виконання заставодавцем зобов'язань за основним договором.

Договір застави від 14.02.2013р. посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстровано в реєстрі за № 153. (а.с. 25-26).

Крім того, як встановлено судом, 15.02.2013р. між ТзОВ "Страхове товариство "Домінанта" та СТзОВ імені Лесі Українки був укладений договір комплексного страхування майбутнього врожаю сільськогосподарських культур, згідно якого на умовах цього договору застрахований майбутній врожай таких с/г культур: жито, площею посіву 380га, що знаходиться в Ковельському районі с. Воля любитівська та площею посіву в 30га, що знаходиться в Турійському районі, с. Н.Двір.

Даний договір підписано сторонами, підписи скріплені їх печатками. (а.с. 27-35).

На виконання п. 5.1. контракту №185Ф Аграрний фонд платіжним дорученням №U34643 від 21.02.2013р. перерахував на рахунок СТзОВ імені Лесі Українки 821 500,00грн. з призначенням платежу "попередня оплата за жито 2кл. за форвардним біржовим контрактом №185ф від 14.02.2013р.", що стверджується випискою по особовому рахунку №26008108326001 за 14.03.2013р. (а.с. 19).

На виконання пункту 5.2. контракту позивач 14.03.2013р. надало відповідачу податкову накладну №8/2 від 14.03.2013р. на суму авансового платежу в розмірі 821 500,00грн. (а.с. 20)

Як вбачається з видаткових накладних №16 від 17.08.2013р. ,№17 від 17.08.2013р. та №18 від 21.08.2013р. позивач поставив відповідачу жито 1 класу та жита 2 класу (кількість товару по накладних відрізняється від тої, що зарахували на Аграрний фонд через вирахування сміттєвих домішок, надмірної вологості, різниці показників ваг в місці навантаженні та місці здачі). (а.с. 52-53)

Відповідно до актів приймання-передачі від 17.09.2013р. №№ВЗП00001145, ВЗП00001146, підписаних та скріплених печатками сторін, відповідач прийняв у власність на складі ТзОВ "Волинь-зерно-продукт", жито 1 класу врожаю 2013р. у кількості 27,735 тонн по ціні 1 173,61грн. за 1 тонну та жито 2 класу врожаю 2013р. у кількості 60,274 тонн по ціні 1 113,57грн, а всього на загальну суму 99 669,39грн., що було зібране позивачем на площі 30га, які фактично вціліли після весняного сходження снігу та які були застраховані страховою компанією "Домінанта". (а.с. 54-55)

Проте, решту жита згідно Форвардного контракту №185Ф від 14.02.2013р. СТзОВ імені Лесі Українки не поставило у зв'язку з форс-мажорними обставинами (несприятливими погодніми умовами, які спричинили пошкодження і загибель посівів сільськогосподарських культур на площах СТзОВ ім. Лесі Українки), які виникли в господарстві у 2013р. і про які неодноразово оповіщався відповідач.

Наявність форс-мажорних обставин стверджується актом обстеження посівів озимих культур під урожай 2013р. СТзОВ імені Лесі Українки, який було складено комісією, яка була затверджена наказом управління агропромислового розвитку Ковельської РДА №13 від 11.04.2013р., актом страхового огляду посівів с/г культур від 15.05.2013р. та висновком про форс-мажорні обставини Торгово-промислової палати України №1302/05-4 від 27.06.2013р. (а.с. 46-48), згідно якого підтверджено, що несприятливі погодні умови, які спричинили пошкодження і загибель посівів сільськогосподарських культур на площах СТзОВ ім. Лесі Українки станом на 14.05.2013р., є форс-мажорними.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю імені Лесі Українки неодноразово зверталося до Аграрного фонду з повідомленнями про наявність вищезазначених обставин та з пропозиціями, в якому позивач просив відповідача вжити всіх можливих заходів для зміни форвардного контракту шляхом зменшення площ посівів до 30га та відповідного пропорційного зменшення тоннажу продукції необхідної для здачі, які були залишені відповідачем без задоволення, що стверджується повідомленням №33 від 30.05.2013р. (а.с. 49), пропозицією №52 від 02.08.2013р. (а.с. 50), повідомленням від 16.09.2013р. №61 (а.с. 56), пропозиціями №№64 від 17.09.2013р. та 71 від 11.10.2013р. (а.с. 58-59).

Проте, листами Аграрного Фонду від 05.08.2013р. №41-05/1532 та №41-05/2187 від 02.10.2013р. (а.с. 51,57), у задоволенні пропозицій позивачу було відмовлено з посиланням на те, що наявність обставин непереборної сили в будь-якому разі не звільняє сторону від виконання зобов'язань, передбачених контрактом, зокрема щодо поставки товару.

18.12.2013р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 було вчинено виконавчий напис за №1265, яким було запропоновано задовольнити вимоги Аграрного Фонду шляхом стягнення грошових коштів з рахунків СТзОВ імені Лесі Українки та перерахувати суму заборгованості у розмірі 721 830,61грн. та штрафу 20% у розмірі 223 149,71грн., пені 0,1% у сумі 11 157,49грн., борг за користування коштами у сумі 101 733,01грн. (а.с. 39)

14.01.2014р. Відділом державної виконавчої служби Ковельського МУЮ було винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №41475218 (а.с. 45), яким звернено стягнення на зерно, яке є у власності СТзОВ імені Лесі Українки на користь Аграрного фонду в розмірі неповернутого авансового платежу в сумі 721 830,61грн., штрафу 20% у розмірі 223 149,71грн., пені 0,1% у сумі 11 157,49грн., борг за користування коштами у сумі 101 733,01грн. У разі відсутності зерна у власності СТзОВ імені Лесі Українки постановлено задовільнити вимоги Аграрного фондуи шляхом стягнення грошових коштів з рахунків боржника СТзОВ імені Лесі Українки в сумі 1 057 870,82грн.(а.с. 45)

Платіжними дорученнями № 2778 від 26.12.2013р. та №2903 від 31.01.2014р. позивачем повернуто Аграрному фонду попередню оплату в сумі 721 830,61грн. за жито по форвардному контракту № 185Ф від 14.02.2013 р. та плату за користування коштами у сумі 101 733,01грн. (а.с. 17-18).

Позивач звернувся до суду з даним позовом, у якому просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис в частині стягнення штрафу та пені, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 18.12.2013р., зареєстрований в реєстрі за № 1265. В обґрунтування підстав позову у позовній заяві останній посилається на вчинення вказаного виконавчого напису на підставі документів, які не свідчать про безспірність вимог до боржника.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. 525, ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. За приписами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. При цьому боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки (ст. 623 Цивільного кодексу України).

Враховуючи правову природу укладеного Форвардного біржового контракту № 185Ф, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.

Відповідно ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами ст. 693 Цивільного Кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

В свою чергу, згідно із п. 1, п. 3 ст. 538 Цивільного Кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Отже, виконання сторонами договору поставки своїх обов'язків має зустрічний характер, тому виконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару а невиконання постачальником обов'язку поставки товару надає право покупцю зупинити виконання своїх обов'язків за договором або відмовитися від його виконання частково або повністю та стягнення завданих цим збитків.

Враховуючи викладене та беручи до уваги принцип свободи договору та диспозитивності, наслідком порушення зобов'язання постачальника щодо поставки товару є або зупинення виконання свого обов'язку покупцем, або відмова останнього від виконання та стягнення заподіяних збитків.

Проте, як вбачається з матеріалів справи причиною неналежного виконання постачальником свого обов'язку по поставці жита є наявність форс-мажорних обставин, а саме несприятливих погодніх умов, які спричинили пошкодження і загибель посівів сільськогосподарських культур на площах СТзОВ ім. Лесі Українки, що стверджується висновком про форс-мажорні обставини Торгово-промислової палати України №1302/05-4 від 27.06.2013р. (а.с. 46-48)

Як вже зазначалося вище, за умовами розділу 8 Форвардного біржового контракту № 185Ф сторони звільняються від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажор) за умови, що дані обставини сталися не з вини сторін та безпосередньо вплинули на своєчасне виконання договірних зобов'язань. У цьому разі термін виконання зобов'язань переноситься відповідно до терміну дії зазначених обставин, про що укладається відповідний договір. Сторона, для якої склалися такі умови, повинна в короткий строк, але не пізніше 5 днів, повідомити іншу сторону про настання і припинення обставин, які перешкоджають виконанню договірних зобов'язань. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про настання або припинення даних обставин непереборної сили позбавляє сторону права посилатися на дані обставини. Якщо обставини непереборної сили діють більше трьох місяців, то такий факт підтверджується довідкою Торгово-промислової палати України.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було повернуто відповідачу суму попередньої оплати в розмірі 721 830,61грн. згідно платіжного доручення №2778 від 26.12.2013р. та плату за користування авансовим платежом в розмірі 101 733,01грн. (а.с. 17-18).

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно положень ч. 1 ст. 572 Цивільного кодексу України, з якими кореспондують положення Закону України від 02.10.1992 р. № 2654-XII "Про заставу" (в редакції, що діяла під час спірних правовідносин, далі - Закон України "Про заставу"), в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Відповідно до ст. 589 Цивільного кодексу України, з якими кореспондують положення ст. ст. 19, 20 Закону України "Про заставу", у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.п. 7.2, 7.6. контракту за невиконання продавцем умов контракту щодо обсягів поставки ним сплачується штраф у розмірі 20 відсотків вартості недопоставленого товару, виходячи з вартості товару за ціною фіксингу, що діяла на останній день поставки. У разі виконання покупцем пункту 5.1 та невиконання продавцем п. 2.1 цього контракту з продавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості недопоставленого товару, з якого допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків указаної вартості.

При цьому, статтею 614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі статті 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Договором між сторонами передбачений порядок звільнення від відповідальності за невиконання (або несвоєчасне виконання) своїх зобов'язань.

Розділом 8 контракт сторони досягнули згоди, що сторони звільняються від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажор) за умови, що дані обставини сталися не з вини сторін та безпосередньо вплинули на своєчасне виконання договірних зобов'язань, які мають місце в даному випадку та стверджуються висновком про форс-мажорні обставини Торгово-промислової палати України №1302/05-4 від 27.06.2013р. (а.с. 46-48).

Судом зауважено, що позивачем виконані належним чином умови розділу 8 контракту щодо повідомлення відповідача стосовно наявності форс-мажорних обставин, а також здійснені усі заходи згідно з вказаним розділом щодо оформлення вказаних обставин як форс-мажорних належним чином, що підтверджується і наявним в матеріалах справи висновком Торгово-промислової палати України №1302/05-4 від 27.06.2013р..

Тому, суд приходить до висновку, що застосування до позивача штрафних санкцій за порушення прийнятих на себе зобов'язань з поставки товару не відповідає договору приписам чинного законодавства.

Крім того, порядок вчинення виконавчих написів врегульовано главою 14 Закону України від 02.09.1993 р. № 3425-XII "Про нотаріат" (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон України "Про нотаріат"). Так, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку (ст. 87, ст. 88 Закон України "Про нотаріат").

Згідно Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України) :

- відповідно до статті 46 Закону нотаріус має право витребувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій. (глава 7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України);

- для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України (п. 1.1, п. 1.2 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України);

- для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (п. 2.1, п. 2.2 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України);

- вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (п. 2.3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України в редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 р. № 1951/5);

- нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 (п. 3.1, п. 3.2, п. 3.5 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).

В свою чергу, Постановою Кабінету міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172 визначено перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, а саме: при стягненні заборгованості за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

З матеріалів справи вбачається наступне :

- при вчиненні 18.12.2013 р. оспорюваного виконавчого напису приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 при стягненні штрафу та пені не були взяті до уваги повідомлення та пропозиції, направлені позивачем Аграрнгому фонду, в яких як на причину невиконання своїх зобов'язань по поставці товару були посилання на форс-мажорні обставини, що стверджується висновком про форс-мажорні обставини Торгово-промислової палати України №1302/05-4 від 27.06.2013р. та не були витребувані у СТзОВ імені Лесі Українки усі необхідні документи, які б підтвердили безспірність такого виконавчого напису;

- оспорюваний виконавчий напис вчинено на підставі документів, які не свідчать про безспірність вимог, наданий Аграрним фондом розрахунок боргу є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків стягувача та не може відображати правові підстави для стягнення відповідних сум та слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог до боржника. Документами, які можуть підтверджувати наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені у відповідності до норм ст. 9 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" (із змінами та доповненнями), оскільки тільки первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і складені під час здійснення господарської операції, є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій;

За викладеного, при вчиненні оспорюваного виконавчого напису у нотаріуса були відсутніми підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем у вигляді суми штрафу та пені, зазначені у виконавчому написі, є безспірними вимогами.

Заперечення відповідача проти позову спростовуються наведеним.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За викладеного, позовні вимоги відповідають нормам права та поданим доказам, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст. ст. 6, 11, 525, 526, 530, 538, 546, 548, 549, 572, 610-612, 614, 617, 626-629, 693, 712 ЦК України, ст. 193, 199, 230-232 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задоволити повністю.

2. Визнати виконавчий напис, вчинений 18.12.2013р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрованим в реєстрі за №1265, в частині стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Лесі Українки (Волинська обл., Ковельський р-н, с. Колодяжне, вул. Лесі Українки, 11, код ЄДРПОУ 03736842) на користь Аграрного фонду (м. Київ, вул. Б. Грінченка, 1, код ЄДРПОУ 33642855) штрафу 20% у сумі 223 149,71грн. та пені 0,1% у сумі 11 157,49грн. таким, що не підлягає виконанню.

Повне рішення складено

24.03.2014р.

Суддя С. В. Бондарєв