Постанова № 37792599, 17.03.2014, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 березня 2014 рокум. Ужгород№ 807/332/14 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Скраль Т.В.

при секретарі судового засідання Химинець В.В.,

за участю:

позивача: Управління Пенсійного фонду України в Свалявському районі Закарпатської області - представник в судове засідання не з'явився,

відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1 - в судове засідання не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Управління Пенсійного фонду України в Свалявському районі Закарпатської області до Приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 17 березня 2014 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 21 березня 2014 року.

Управління Пенсійного фонду України в Свалявському районі Закарпатської області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного підприємця ОСОБА_1 , якою просить стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 на користь управління Пенсійного фонду України у Свалявському районі заборгованість по сплаті страхових внесків в сумі 488,40 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач - Приватний підприємець ОСОБА_1 зареєстрований позивачем, як платник страхових внесків відповідно до ст. 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058. Однак, у відповідача виникла заборгованість по сплаті страхових внесків в сумі - 488,40 грн. Дана заборгованість відповідачем не була сплачена в добровільному порядку.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, 17.03.2014 року подав до суду клопотання про розгляд даної справи без його участі, за наявними матеріалами справи. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце судового розгляду справи у судове засідання 17.03.2014 року повторно не з'явився, не повідомив суд про причини неявки. Заперечення проти позову не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані позивачем документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Свалявському районі Закарпатської області, як платник страхових внесків відповідно до ст. 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058.

За відповідачем рахується непогашена заборгованість в розмірі 488,40 грн. Дана заборгованість виникла на підставі наступного.

У відповідності до п. 6 ст. 17 Закону України №1058 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно до ст. 11 Закону України №1058 загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. До членів сімей фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, належать: дружина (чоловік), батьки, діти та інші утриманці, які досягли 15 років, не перебувають у трудових або цивільно-правових відносинах з такою фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності, але разом з ним здійснюють підприємницьку діяльність і отримують частину доходу від заняття цією діяльністю.

Згідно до п. 4.7 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.01.2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція № 21-1) розмір мінімального страхового внеску визначається шляхом множення мінімального розміру заробітної плати, установленої законом на той час, за який здійснюється розрахунок сум страхових внесків.

Відповідно до ст. 19 Закону України №1058 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), а також Інструкції № 21-1, відповідач повинен був перераховувати внески на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірах, що передбачені законодавством за ставкою - 33,2%.

У відповідності до Закону України "Про державний бюджет України на 2010 рік" мінімальна заробітна плата протягом липня-вересня 2010 року складала 888,00 грн., протягом жовтня-листопада 2010 року складала 907,00 грн., а протягом грудня 2010 року складала 922,00 грн.

Відповідно до п. 6 ст. 20 Закону України №1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є квартал. В разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід). У разі несплати авансових платежів до страхувальника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

За підсумками року, зазначені особи подають до органів Пенсійного фонду України за місцем взяття на облік звіт (до 1 квітня наступного за звітним роком, із змінами до 10 лютого наступного за звітнім періодом). Базовий звітній період для них є календарний рік, за формою згідно з додатком 5 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 05.11.2009 року № 26-1.

Згідно до ст. 106 Закону України № 1058 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Разом з тим, здійснюючи підприємницьку діяльність, як платник єдиного податку за 2010 рік відповідач не подав звітність до позивача про нарахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, відповідачеві нараховано з липня 2010 року по грудень 2010 року пенсійні внески в сумі 1792,80 грн. Однак, відповідачем було сплачено тільки частину заборгованості у 2010 році в сумі 277,20 грн., відтак заборгованість відповідача по сплаті страхових внесків складає 1515,60 грн. У 2011 році із залишку боргу відповідачем сплачено 1027.20 грн. Станом на 30.12.2013 року заборгованість відповідача складає 488,40 грн. що підтверджується розрахунком доплати по ПП ОСОБА_1 (а.с. 12).

У відповідності до п. 12 ст. 20 Закону України № 1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

В зв'язку з несплатою заборгованості позивачем було надіслано відповідачеві вимогу від 04.06.2011 року № Ф-3494-У про сплату недоїмки. Однак, відповідачем не було вжито заходів на погашення вказаної заборгованості.

Дану вимогу від 04.06.2011 року № Ф-3494-У було надіслано для виконання до ДВС Свалявського районного управління юстиції. Постановою ДВС Свалявського районного управління юстиції від 19.11.2013 року вимогу від 04.06.2011 року № Ф-3362-У було повернуто позивачеві без виконання (а.с. 11).

На час розгляду адміністративної справи відповідачем не було добровільно погашено заборгованість в сумі 488,40 грн., у відповідності до наданого Розрахунку доплати (а.с. 12).

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 17, 71, 86, 94, 160, 163, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву Управління Пенсійного фонду України в Свалявському районі Закарпатської області до Приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків - задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 ( мешканця АДРЕСА_1) на користь управління Пенсійного фонду у Свалявському районі заборгованість по сплаті страхових внесків в сумі 488 (чотириста вісімдесят вісім) гривень 40 копійок.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

СуддяТ.В. Скраль