Ухвала суду № 37791761, 13.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" березня 2014 р. м. Київ К/9991/2258/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Заїки М.М.,

суддів Стародуба О.П.,

Штульман І.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2011 року у справі за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції Луганської області, третя особа - Державне підприємство «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль», про скасування постанови про зупинення виконавчого провадження,

встановила:

У вересні 2011 року Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції Луганської області, третя особа - Державне підприємство «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль», в якому просило скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції Луганської області про зупинення виконавчого провадження від 10 березня 2011 року ВП №2496980 та зобов'язати відповідача виправити помилку у постанові про відкриття виконавчого провадження від 10 березня 2011 року (змінити неправильно зазначену суму боргу з 353986,41 грн на 363048,17 грн).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2011 року, позов Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задоволено.

У касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, Державне підприємство «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення яким відмовити у задоволенні позову Луганському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України, для зміни чи скасування судових рішень.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 10 березня 2011 року на підставі виконавчого листа, виданого Луганським окружним адміністративним судом 26 серпня 2009 року про стягнення з Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» адміністративно-господарських санкцій у розмірі 363048,17 грн, старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції Луганської області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій замість суми боргу у розмірі 363048,17 грн була вказана сума боргу у розмірі 353986,41 грн.

Також, 10 березня 2011 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції Луганської області винесено постанову про зупинення виконавчого провадження по примусовому виконанню вищезазначеного виконавчого листа у зв'язку із внесенням Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Згідно зі статтею 38 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження може бути зупинено: 1) у разі звернення державного виконавця до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, що підлягає виконанню, про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання; 2) прохання боржника, який проводить строкову службу Збройних Сил України чи інших передбачених законом військових формувань, якщо рішення неможливо виконати без його участі; 3) у разі перебування боржника на лікуванні у стаціонарному лікувальному закладі, якщо рішення неможливо виконати без його участі; 4) у разі оголошення розшуку боржника - фізичної особи, транспортних засобів боржника або розшуку дитини; 5) за заявою стягувача у разі його перебування у відпустці за межами населеного пункту, де він проживає.

Пунктом 15 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню, зокрема, у випадку внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Відповідно до пункту 1.4 статті 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» до заборгованості відноситься сума коштів, підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату, яка: 1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена; 2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих; 3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України; 4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб'єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії; 5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів.

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» учасники розрахунків - це підприємства паливно-енергетичного комплексу, суб'єкти господарської діяльності, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, державні цільові фонди, Державний комітет України з державного матеріального резерву, правонаступники ліквідованих фондів, що були передбачені законодавством, розпорядник цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України, які мають дебіторську або кредиторську заборгованість та здійснюють заходи щодо її погашення на умовах, визначених цим Законом.

Судами встановлено, що позивач не відноситься до учасників розрахунків, а борг Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» не відноситься до боргу у сфері енергопостачання (енергоспоживання) або податкового боргу тому, що спірний борг виник внаслідок несплати адміністративно - господарських санкцій, на які не поширюється Закон України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно - енергетичного комплексу».

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що вимоги пункту 15 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» визначають дві обов'язкові умови, які зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, а саме: внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, суб'єктивна ознака, що має місце у межах спірних відносинах, та участь зазначеного підприємства у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», об'єктивна умова, яка в свою чергу включає характер та термін виникнення заборгованості.

І відповідно, недоведеність віднесення заборгованості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача перед позивачем, до такої, що погашається за процедурою Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» унеможливлює застосування приписів пункту 15 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» щодо зупинення виконавчого провадження до спірних правовідносин.

В свою чергу, Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» зазначено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України у порядку, встановленому цим Законом.

Так, згідно висновку викладеному в рішенні Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІД Конс» щодо офіційного тлумачення положень пункту 15 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» у взаємозв'язку з положеннями частини першої статті 41, частини п'ятої статті 124, пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України, статті 115 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 1.3, 1.4 статті 1, частини другої статті 2, абзацу шостого пункту 3.7 статті 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» внесення юридичної особи, незалежно від форми власності, до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, не є підставою для зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень щодо стягнення з неї заборгованості, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії і не визначена Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Вищенаведена позиція застосування норм матеріального права також висловлена Верховним Судом України у постанові від 05 лютого 2013 року у справі №21-407а12.

Таким чином, вірними є висновки судів першої та апеляційної інстанцій, що виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа, виданого Луганським окружним адміністративним судом 26 серпня 2009 року про стягнення з Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» адміністративно-господарських санкцій у розмірі 363048,17 грн на користь Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів не підлягає зупиненню, а тому постанова про зупинення виконавчого провадження від 10 березня 2011 року є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2011 року необхідно залишити без змін, оскільки вони є законними і обґрунтованими та постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

ухвалила:

Касаційну скаргу Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2011 року у справі за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції Луганської області, третя особа - Державне підприємство «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» про скасування постанови про зупинення виконавчого провадження - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий М.М. Заїка

Судді О.П. Стародуб

І.В. Штульман