Ухвала суду № 37791741, 12.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" березня 2014 р. м. Київ К/9991/13157/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15 березня 2010 року

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2010 року

у справі № 2а-4857/09/2/0170

за позовом Закритого акціонерного товариства «Торговий дім «Сільгоспдеталь»

до 1. Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим,

2. Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим

за участю Прокуратури міста Сімферополя

про визнання протиправною бездіяльності та стягнення суми заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А :

Закрите акціонерне товариство «Торговий дім «Сільгоспдеталь» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (далі - відповідач-1), Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим (далі - відповідач-2) про визнання протиправною бездіяльності ДПІ у м. Сімферополі АР Крим щодо неподання до органів державного казначейства документів (висновків, реєстру) із зазначенням сум, що підлягають бюджетному відшкодуванню на підставі поданих ЗАТ «ТД «Сільгоспдеталь» податкових декларацій з податку на додану вартість за завітні періоди: травень, липень та серпень 2008 року; стягнення з Державного бюджету України на користь ЗАТ «ТД «Сільгоспдеталь» суми бюджетної заборгованості з відшкодування надмірно сплаченого податку на додану вартість згідно податкових декларацій за звітні періоди: травень, липень та серпень 2008 року в розмірі 131286,50 грн. (15240,50 грн., 30650,00 грн. та 85396,00 грн. відповідно) (в редакції заяви про зменшення позовних вимог від 20 лютого 2010 року).

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15 березня 2010 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність ДПІ у м. Сімферополі АР Крим щодо ненадання до органів державного казначейства документів (висновків, реєстру) із зазначенням сум, що підлягали бюджетному відшкодуванню на підставі поданих ЗАТ «ТД «Сільгоспдеталь» податкових декларацій з податку на додану вартість за травень-серпень 2008 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ЗАТ «ТД «Сільгоспдеталь» суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за травень-червень 2008 року у сумі 131286,50 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ЗАТ «ТД «Сільгоспдеталь» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1516,66,00 грн. та витрати на проведення експертизи у розмірі 9799,00 грн.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2010 року постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15 березня 2010 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ в м. Сімферополі АР Крим, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15 березня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2010 року і постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ЗАТ «ТД «Сільгоспдеталь» подало до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість за травень, липень та серпень 2008 року, у рядках 25.1 яких задекларувало суми, що підлягають бюджетному відшкодуванню, у таких розмірах: 278827,00 грн., 51029,00 грн. та 85396,00 грн. відповідно. Разом з деклараціями позивачем були подані розрахунки суми бюджетного відшкодування і заяви про повернення суми бюджетного відшкодування (т.1 арк. справи 7-34).

ДПІ в місті Сімферополі були проведені позапланові виїзні перевірки ЗАТ «ТД «Сільгоспдеталь» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку за травень 2008 року, за липень 2008 року та за серпень 2008 року, за результатами яких складені довідки № 6027/23-4/32401898 від 15 серпня 2008 року, № 1360/23-4/32401898 від 24 жовтня 2008 року, № 1497/23-4/34058535 від 14 листопада 2008 року. Перевірками не було встановлено порушень при формуванні позивачем податкових зобов'язань, податкового кредиту, розміру від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту, достовірності нарахування суми податку на додану варітьсь, що підлягає бюджетному відшкодуванню за відповідний податковий період, проте зазначено про неможливість підтвердження сум бюджетного відшкодування за травень у розмірі 278827,00 грн., за липень у розмірі 51029,00 грн. та за серпень у розмірі 85396,00 грн., що пов'язано з відсутністю відповідей на зустрічні перевірки (т.1 арк. справи 35-74).

Позивачу було частково відшкодовано суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за травень 2008 року у розмірі 263586,50 грн. та за липень 2008 року у розмірі 20379,00 грн. Решта суми залишила невідшкодованою.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, з посиланням на висновок судово-економічної експертизи ТОВ «Кримське експертне бюро» від 10 грудня 2009 року № 94/09, наданий на виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15 липня 2009 року, виходив з того, що законодавець не ставить відшкодування податку на додану вартість у залежність від проведення податковими органами зустрічних перевірок, з урахуванням того, що перевіркою не було встановлено порушення позивачем формування податкового кредиту чи податкових зобов'язань та не виявлено помилок при здійсненні розрахунку сум бюджетного відшкодування на вказані періоди.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Саме нормами зазначеного пункту Закону регулюються всі питання, пов'язані із порядком визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Наявність у позивача бюджетного відшкодування у відповідних сумах відповідачем-1 не заперечується, спірним є факт підтвердження зазначених сум.

Відповідно до частини 1 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (частина 3 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 вищезазначеного Закону).

Згідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За приписами підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Згідно з положеннями підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 вищезазначеного Закону (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (підпункт 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону).

ДПІ в місті Сімферополі провела позапланові виїзні перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за травень 2008 року, за липень 2008 року та за серпень 2008 року, за результатами яких були складені довідки № 6020/23-4/32401898 від 15 серпня 200 року, № 1360/23-4/32401898 від 24 жовтня 2008 року та № 1497/23-4/32401898 від 14 листопада 2008 року. Перевірками не було встановлено порушень при формуванні позивачем податкових зобов'язань, податкового кредиту, розміру від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту, достовірності нарахування суми податку на додану варітьсь, що підлягає бюджетному відшкодуванню за відповідний податковий період, проте зазначено про неможливість підтвердження сум бюджетного відшкодування за травень у розмірі 278827,00 грн., за липень у розмірі 51029,00 грн. та за серпень у розмірі 85396,00 грн., що пов'язано з відсутністю відповідей на зустрічні перевірки.

Колегія суддів відзначає, що нормами Закону України «Про податок на додану вартість» право платника податку не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

В зв'язку з цим, посилання податкового органу на те, що право позивача на відшкодування не підтверджено результатами зустрічних перевірок постачальників позивача визнається колегією суддів необґрунтованим, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість» не передбачає отримання результатів зустрічних перевірок контрагентів суб'єкта оподаткування у якості обов'язкової умови відшкодування податку на додану вартість.

Крім іншого, висновком судово-бухгалтерської експертизи № 94/09 від 10 грудня 2009 року було встановлено, що позивачем за результатами господарської діяльності було сплачено податок на додану вартість за ставкою 20 % у травні 2008 року - у сумі 307948,00 грн., у липні 2008 року - у сумі 295191,18 грн., у серпні 2008 року - у сумі 215067,00 грн. Також, судовим експертом було встановлено, що за результатами здійснення підприємницької діяльності ЗАТ «ТД «Сільгоспдеталь» була включена сума податку на додану вартість до податкового кредиту у травні 2008 року у розмірі 378063,00 грн., у липні 2008 року у розмірі 482933,00 грн., у серпні 2008 року у розмірі 217799,00 грн. Також, судовим експертом було встановлено, що позивачу підлягає до відшкодування з державного бюджету податок на додану вартість: у травні 2008 року - у розмірі 278827,00 грн., у липні 2008 року - у розмірі 51029,00 грн., у серпні 2008 року - у розмірі 85396,00 грн. Заборгованість бюджету перед ЗАТ «ТД «Сільгоспдеталь» складає: за травень 2008 року - у розмірі 15241,00 грн., за липень 2008 року - у розмірі 51029,00 грн., за серпень 2008 року - у розмірі 85396,00 грн.

Таким чином, відповідно до вищевикладених приписів Закону України «Про податок на додану вартість» ДПІ в м. Сімферополі АР Крим мала подати відповідні висновки до органу державного казначейства із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню з бюджету, а на підставі отриманих висновків відповідного податкового органу орган державного казначейства повинен був перерахувати цю суму коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Обов'язок, передбачений Законом України «Про податок на додану вартість», не був виконаний ДПІ в м. Сімферополі АР Крим, чим були порушені права позивача.

З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшли правомірного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

При цьому колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника на те, що позивач не мав права на віднесення сплачених сум податку на додану вартість до податкового кредиту, в залежності від якого і визначається сума бюджетного відшкодування, з урахуванням того, що податковим органом отримані не всі відповіді на запити про проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача, оскільки право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту не залежить від сплати податку на додану вартість продавцем та його постачальниками. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит та відповідно бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ в м. Сімферополі АР Крим підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15 березня 2010 року та ухвала Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2010 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15 березня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна