Ухвала суду № 37791664, 19.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2014 року м. Київ К/800/9513/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В.,розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області Державної податкової служби

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2012 року

у справі № 2а/1570/7587/2011

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ-55» (далі - позивач, ТОВ «БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ-55»)

до Державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області (далі - відповідач, ДПІ у м. Южному)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ-55» звернулось у вересні 2011 року до суду з адміністративним позовом до ДПІ у м. Южному про скасування податкового повідомлення-рішення від 25.01.2011 року № 0000242310/0, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 115 290,00 гривень.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29.02.2012 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2012 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29.02.2012 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Южному від 25.01.2011 року № 0000242310/0.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції. Вважає, що рішення суду апеляційної інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 30.11.2010 року по 31.12.2010 року відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.06.2010 року, за результатами якої складень акт № 1/123-1008/34334724 від 11.01.2011 року, на підставі якого податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0000242310/0 від 25.01.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 92 232,00 гривні та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 23 058,00 гривень.

В акті перевірки ДПІ у м. Южному посилалась на те, що за результатами перевірки було встановлено завищення ТОВ «БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ-55» задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 04.1 Декларації «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11» на загальну суму 368 928,00 гривень. На підставі наведеного податковим органом зроблено висновок про завищення позивачем податку на прибуток підприємств.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, виходив з того, що надані позивачем первинні документи підтверджують валові витрати у значно більшому розмірі, ніж зазначено у податкових деклараціях за перевіряємий період, а тому податковим органом зроблено вірний висновок про заниження ТОВ «БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ-55» валових витрат на суму 92 232,00 гривні. З огляду на зазначене суд першої інстанції дійшов висновку, що податковим органом правомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 25.01.2011 року № 0000242310/0, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 115 290,00 гривень.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим та погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, який скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, виходив з наступного.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

За пп. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984 (далі - Порядок), передбачено, що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Разом з тим, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з пунктом 4 Порядку, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

При цьому, відповідно до пункту 6 Порядку, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

У разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

Відповідно до вимог Податкового кодексу України саме до функцій податкових органів віднесено здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом.

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що податковим органом в акті перевірки № 1/123-1008/34334724 від 11.01.2011 року взагалі не зазначено в результаті яких господарських операцій та з якими контрагентами позивачем допущено порушення, не зазначено на підставі яких первинних документів встановлено порушення товариством вимог податкового законодавства, зокрема Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що первинні документи долучені позивачем до матеріалів справи, підтверджують валові витрати за перевіряємий період, однак відсутність в акті перевірки викладених податковим органом порушень, допущених ТОВ «БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ-55» із зазначенням господарських операцій по яким допущено порушення та контрагентів, з якими вчинялись операції, встановити факт підтвердження правомірності формування валових витрат або допущення порушень при їх формуванні за перевіряємий період не представляється можливим.

Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що податковим органом фактично не досліджувались обставини, які викладені в акті перевірки щодо нібито завищення та заниження ТОВ «БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ-55» сум валових витрат, оскільки висновки перевіряючих не підтверджено відповідним дослідженням документів та доказами.

При вирішенні спору судом першої інстанції зазначене не було враховане.

Колегія суддів вважає, що за встановлених апеляційним судом обставин, встановлення наявності порушення позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» щодо віднесення сум до складу валових витрат є неможливим, а доводи відповідача мають характер припущень.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції необґрунтованості оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0000242310/0 від 25.01.2011 року, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які б могли призвести до скасування оскаржуваного рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області Державної податкової служби - відхилити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2012 року у справі 2а/1570/7587/2011 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підпис (підпис) І.О. Бухтіярова Судді: підпис (підпис) М.І. КостенкоПомічник судді підпис (підпис) І.В. Приходько З оригіналом згідно З оригіналом згідно