Ухвала суду № 37791616, 03.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" березня 2014 р. м. Київ К-42892/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2010

у справі №2а-1429/10/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чистий Світ Лоджистік»

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва

про скасування податкового повідомлення-рішення, - ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 05.08.2010 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2010 постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 05.08.2010 скасовано. Прийнято нове рішення про задоволення позову. Скасовано податкове повідомлення-рішення №0000042309/0 від 12.01.2010 в частині нарахування ТОВ «Чистий світ Лоджистік» податкового зобов?язання з податку на прибуток в розмірі 509860 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 254930 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Сторони представників у судове засідання касаційної інстанції не направили, про час ті місце розгляду справи повідомлені. Відповідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 по 30.06.2009, за результатами якої складено акт від 22.12.2009 № 774-23-9-33693847.

Перевіркою встановлено допущення позивачем порушень вимог пп.7.3.1, 7.3.2, 7.3.4, 7.3.6 п.7.3 ст.7, пп.11.2.3 п.11.2 ст.11, п.1.32 ст.1, п.5.1, пп. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток, в період що перевірявся, на загальну суму 522360,00 грн., в т.ч. по періодам: за І квартал 2007 року на суму 12500,00 грн., за IV квартал 2007 року на суму 492360,00 грн. та за ІV квартал 2008 року на суму 17500,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000042309/0 від 12.01.2010, яким визначено податкове зобов?язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 783540,00 грн., у т.ч. за основним платежем 522360,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 261180,00 грн.

Згідно поданих уточнень позовних вимог, позивач не заперечує щодо правомірності донарахування податку на прибуток за І квартал 2007 року на суму 12500,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що порушення полягало у неправомірному віднесенні позивачем до валових витрат в IV кварталі 2007 року та ІV кварталі 2008 року, витрат у зв?язку із перерахунком різниці балансової вартості валюти сплаченої за отримай імпортний товар в сумі 2039439,00 грн.

Зокрема перерахунок балансової вартості валюти сплаченої за отримані товари позивачем було здійснено за договорами з наступними контрагентами:

з фірмою «АLFRED KARCHER GMBН & СО.» (Німеччина) контракт № ЧС 07/02.06 від 07.02.2006. У періоді, що перевірявся, отримано товарів на суму 8916,66 тис. євро, перераховано валютних грошових коштів на суму 7844,69 тис.євро, станом на 30.06.2009 кредиторська заборгованість становила 1687,11 тис.євро;

з фірмою «R+М DЕ WIТ GМВН» (Німеччина) контракт № 07/2006R+M від 07.03.2006. У періоді, що перевірявся, отримано товарів на суму 574,64 тис.євро, перераховано валютних грошових коштів на суму 558,95 тис.євро, станом на 30.06.2009 кредиторська заборгованість становила 15,69 тис.євро;

з фірмою «VDM S.R.I.» (Італія) за № CS11/2006 від 14.09.2006. У періоді, що перевірявся, отримано товару на суму 607,58 тис.євро, перераховано валютних грошових коштів на суму 616,97 тис.євро, станом на 30.06.2009 дебіторська заборгованість становила 9,39 тис.євро;

з фірмою «FАRMOS ВАLTICS OU» (Естонія) контракт від 29.01.2007. У періоді, що перевірявся, отримано товарів на суму 428,89 тис.євро, перераховано валютних грошових коштів на суму 428,89 тис.євро, станом на 30.06.2009 заборгованість відсутня;

з фірмою «ANNOVI REVERBERI S.Р.А.» (Італія) контракт № CS 14/2006 від 23.11.2006. У періоді, що перевірявся, отримано товару на суму 707,07 тис. євро, перераховано валютних коштів на суму 681,28 тис. євро, кредиторська заборгованість станом на 30.06.2009 становила 25,79 тис. євро.

Відповідно до пп. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що стосується визначення сум валових витрат при купівлі товарів за іноземну валюту, датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які є нерезидентами, є дата оприбуткування платником податків товарів.

Пп. 7.3.2 п. 7.3 ст. 7 вищезазначеного Закону передбачено, що витрати, понесені (нараховані) платником податку в іноземній валюті протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат такого платника податку, визначаються у сумі, що має дорівнювати балансовій вартості такої іноземної валюти, визначеної згідно із положеннями пп. 7.3.1, 7.3.4, 7.3.6 ст. 7 Закону і не підлягають перерахуванню у зв'язку із зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду.

Пп. 7.3.1 цього Закону визначено, що доходи, отримані (нараховані) платником податку в іноземній валюті у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, перераховуються в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату отримання (нарахування) таких доходів, і не підлягають перерахуванню у зв'язку зі зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду. Балансова вартість іноземної валюти, отриманої платником податку у зв'язку з таким продажем (виручка в іноземній валюті), визначається за курсом, зазначеним у першому абз. пп. 7.3.1 п. 7.3. ст.7 Закону.

Отже балансова вартість іноземної валюти для визначення валових витрат, понесених платником податку в іноземній валюті розраховується шляхом перерахування в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом НБУ, що діяв на дату отримання (нарахування) таких витрат.

З огляду на викладене, правильними є висновки суду першої інстанції, що позивачем неправомірно віднесено до складу валових витрат витрати в сумі 2039439,00 грн., у т.ч. за ІУ квартал 2007 року в сумі 1969439,00 грн. та за ІУ квартал 2008 року в сумі 70000 грн., у зв?язку з перерахунком різниці балансової вартості валюти, сплаченої за отриманий імпортований товар.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, не врахував, що наступне збільшення позивачем валових витрат після перерахування кредиторської заборгованості вищезазначеним підприємствам-нерезидента, виходячи з фактичної балансової вартості валюти, здійснено у відповідності з пп.7.3.6 п.7.3 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», однак, без урахування норм пп.7.3.2 п.7.3 ст.7 та пп.11.2.3 п.11.2 ст.11 цього Закону.

За таких обставин, судова колегія доходить висновку, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно і скасовано судом апеляційної інстанції помилково.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 226, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2010 скасувати.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 05.08.2010 залишити в силі.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун