Рішення № 37791050, 20.03.2014, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Провадження № 2/263/840/2014

Справа № 263/357/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И.

20 березня 2014 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя у складі судді Степанової С.В., при секретарі Сіренко Ю.В., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування, матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» страхового відшкодування в рахунок відшкодування матеріальної шкоди у сумі 20436,24 грн. та з ОСОБА_2 матеріальної шкоди у сумі 510 грн. та моральної шкоди у сумі 5000 грн. грн. В позовній заяві вказав, що його транспортний засіб ЗАЗ-Деу ланос був пошкоджений внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 21 серпня 2013 року по вул. Грецькій в м. Маріуполі при виїзді на перехрестя з вул. Жовтневою. Винним у скоєнні зазначеної ДТП було визнано ОСОБА_2. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на час скоєння ДТП була застрахована у ВАТ НАСК «Оранта», у зв'язку з цим 17.09.2013 року він звернувся до Маріупольської дирекції ВАТ НАСК «Оранта» з відповідною заявою та надав до неї всі необхідні документи. 09 грудня 2013 він отримав від ВАТ НАСК «Оранта» листа у якому йшлося про те, що зазначена ДТП була визнана страховим випадком та на найближчим часом йому буде виплачено страхове відшкодування у розмірі 18693,07 грн., але до 16.12.2013 року страхове відшкодування не сплачено. Станом на дату складання позовної заяви термін прострочення виплати страхового відшкодування перевищений на 30 календарних днів, тому просив стягнути з

ВАТ НАСК «Оранта» також пеню станом на 15.01.2014 року у сумі 786,24 грн. Також просив стягнути з ОСОБА_2 франшизу у сумі 510 грн. та моральну шкоду у сумі 5000 грн. У подальшому змінив позовні вимоги та просив стягнути з ВАТ НАСК «Оранта» матеріальну шкоду у сумі 18693,07 грн., пеню у сумі 729,03 грн., з ОСОБА_2 матеріальну шкоду у сумі 510 грн., моральну 3000 грн.

У судове засідання позивач та його представник ОСОБА_5 не з'явилися, до суду надали заяви з проханням розглянути справу у їх відсутність, змінені позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача Сукач Т.В. в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву з клопотанням розглянути справу у її відсутність, позовні вимоги визначала частково, а саме щодо відшкодування майнової шкоди у сумі 18693,07 грн.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, надав суду заяву розглянути справу у його відсутність, змінені позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Враховуючи те, що по справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, відповідно до поданих заяв суд розглянув справу у відсутності сторін та без фіксації судового процесу технічними засобами відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України.

Суд дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 06 вересня 2013 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у дохід держави у розмірі 374 грн. Постановою встановлено, що 21 серпня 2013 року, приблизно о 23 годині 00 хвилин в м. Маріуполі ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, керуючи транспортним засобом «Джилі» державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по другорядній дорозі по вул. Грецькій в м. Маріуполі при виїзді на перехрестя з вул. Жовтневою не надав переваги у русі транспортному засобу, що рухався по головній дорозі, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «Део Ланос» державний реєстраційний номер НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_1. У результати ДТП транспортні засоби отримали технічні пошкодження.(а.с.7).

Згідно свідоцтву про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 від 25 вересня 2009 року, виданого 1-им ВРЕР м. Маріуполя при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, власником автомобіля «ЗАЗ-Део Ланос, реєстраційний номер серії НОМЕР_4 2007 року випуску є ОСОБА_1. (а.с. 10).

Згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/8443422, строк дії якого з 01.09.2012 року по 31.08.2013 року, укладеного з страховиком - ВАТ НАСК «Оранта» забезпеченим транспортним засобом є автомобіль «Джилі» державний реєстраційний номер НОМЕР_1. Полісом встановлений ліміт страхової суми (виплати) за шкоду заподіяну майну у розмірі 50000 гривень, франшиза становить розмір 510 гривень. (а.с.14)

Згідно розрахунку страхового відшкодування та дослідження № НОМЕР_4 від 12.09.2013 року, матеріальний збиток згідно умов страхування, завданий позивачу, в результаті ДТП склав 19203,907 грн.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її

цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ст. 1166 Цивільного Кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана одній особі з вини іншої в результаті взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Відповідно до ст. 979 Цивільного Кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ( далі - Закон) передбачено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ст. 6 Закону страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону забезпечений транспортний засіб - наземний транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-який наземний транспортний засіб, який експлуатується особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на законних підставах.

Згідно ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно статей 29, 22.1, 12.1, 32.7 Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. При настанні страхового випадку страховки відповідно до страхових сум відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди майну третьої особи. Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи. Страховик не відшкодовує шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу.

Розмір збитків, завданих позивачу, для відновлення пошкодженого транспортного з урахуванням франшизи у розмірі 510 грн., складає 18693,07 грн. (19203,07 - 510).

Частина 36.5. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року зі змінами та доповненнями, що діяли станом на час пригоди, передбачає, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Оскільки ВАТ НАСК «Оранта» не надала суду доказів на підтвердження сплати нею страхового відшкодування, то стягненню з останнього на користь позивача підлягає страхове відшкодування у сумі 18693,07 грн. та пеня у сумі 729,03 грн. станом на дату складання позовної заяви, а саме 15 січня 2014 року, як того просив позивач. Термін прострочення виплати страхового відшкодування перевищений на тридцять календарних днів. Облікова ставка НБУ за весь цей період дорівнювала 6,5% річних. Тобто розмір пені станом на 15 січня 2014 року складає: 18693,07 х 2 x 6,5% х 30 : 100 = 729,03 грн.

Що стосується позовних вимог до ОСОБА_2, то з урахуванням вищевикладеного, з нього підлягає стягненню на користь позивача розмір франшизи у сумі 510 грн. та моральна шкода.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 5 постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної немайнової шкоди» № 4 від 31.03.1995 року, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних і фізичних страждань або витрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до п. 1 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Матеріали справи не містять даних про відшкодування у добровільному порядку моральної шкоди позивачу.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Суд вважає, що неправомірними діями відповідача ОСОБА_2 позивачу було спричинено моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, що були пережиті ним у зв'язку с пошкодженням його автомобілю, позивач був змушений ремонтувати його за власні кошти, що на тривалий час поставило його сім'ю скрутне фінансове становище, був змушений змінити уклад свого життя, оскільки не міг використовувати свій автомобіль. Тобто наявність спричинення позивачу моральної шкоди доведена, як і протиправна поведінка відповідача ОСОБА_2, оскільки шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, завжди є неправомірною та передбачає безвинну відповідальність власника такого джерела, а також наявний причинний зв'язок між шкодою і протиправними діями заподіювача.

Таким чином, суд, враховуючи ступень вини водія, характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, враховучи вимоги розумності і справедливості задовольняє позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди, та вважає необхідним стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача моральну шкоду у розмірі 3000 гривень. З цією сумою також погодився відповідач.

У зв'язку з задоволенням позову суд відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем при подачі позову, стягує з відповідачів, а саме з ВАТ НАСК «Оранта» у сумі 194 грн. 22 коп., з ОСОБА_2 - у сумі35 грн. 10 коп.

На підставі ст. ст. 22, 23, 979, 1166, 1168, 1187, 1188, 1192 ЦК України, Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись ст. 10, 11, 60, 61, 88, 213, 215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування, матеріальної та моральної шкоди, задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (ЄДРПОУ 00034186, 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7-Д) на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 18693,07 грн., пеню у сумі 729,03 грн. та судовий збір у розмірі 194 грн. 22 коп., а всього стягнути 19616, 32 (дев'ятнадцять тисяч шістсот шістнадцять) гривень 32 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_5 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у сумі 510 грн., моральну шкоду у сумі 3000 грн. та судовий збір у розмірі 35 грн. 10 коп., а всього стягнути 3545,10 (три тисячі п'ятсот сорок п'ять) гривень 10 копійок.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя С.В. Степанова