Ухвала суду № 37790684, 28.01.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"28" січня 2014 р.справа № 2а/0470/12674/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Манцова Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просила визнати протиправними дії відповідача, вчинені у період з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року в частині нарахування заборгованості зі сплати страхових внесків у розмірі 1732, 80 грн.

В обґрунтуванні позовних вимог позивач посилався на те, що у відповідач безпідставно донараховано суми доплат до мінімального страхового внеску у 2010 році, оскільки вона обрала спрощену систему оподаткування та сплачує єдиний податок.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2012 року у задоволенні позову відмовлено. При цьому суд виходив з того, що єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Податкове законодавство не регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску. Тобто, позивач, як платник єдиного податку, повинен здійснювати доплату до мінімального страхового внеску та керуватись при цьому пенсійним, а не податковим законодавством.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказану постанову та прийняти нову якою задовольнити її вимоги, посилаючись на те, що судом не були з'ясовані усі обставини справи. Вказує на те, що вимогу про сплату боргу винесено у порушення матеріальних норм.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.

Колегія суддів апеляційного адміністративного суду, перевіривши законність та обґрунтованість оскарженої постанови, не знаходить підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено матеріалами справи, що позивач є суб`єктом підприємницької діяльності та знаходиться на спрощеній системі оподаткування.

Управлінням Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області 06.10.2011 року було винесено вимогу № Ф-793 про сплату боргу зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1732,80 гривень.

08.07.2010 був прийнятий Закон України «Про внесення змін до законів України «Про державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 2461-VI від 08.07.2010 року, яким підпункт 4 пункту 8 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» викладений в такій редакції: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», позивач, як суб`єкт підприємницької діяльності, підлягає загальнообов`язковому пенсійному страхуванню.

Частиною 2 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч.3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Частина 3 ст. 106 вищезазначеного Закону визначає право територіального органу Пенсійного фонду на направлення вимоги про сплату недоїмки страхувальнику за формою і у строки визначені правлінням Пенсійного фонду.

Тобто, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (у редакцій, яка діяла до 01 січня 2011 року, тобто під час виникнення спірних правовідносин) встановлено обов'язок сплати особами-підприємницької діяльності які перебувають на спрощеній системі оподаткування страхових внесків до Пенсійного фонду, які вразі несвоєчасної сплати вважаються простроченою заборгованістю.

Судова колегія акцентує увагу, що з 01 січня 2011 року вищенаведені норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» втратили чинність у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». В свою чергу норми останнього Закону (ст. 4, 25) передбачають аналогічні обов'язки суб'єктів підприємницької діяльності щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і відповідальність за порушення цих обов'язків, а також права органів Пенсійного фонду України щодо контролю за їх сплатою.

Пунктом 16 ч.1 ст.14 Закону України «Про систему оподаткування» (який діяв на час спірних правовідносин і на який посилається апелянт в обґрунтування апеляційної скарги) визначено, що збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування складав систему загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Зазначений Закон визначав принципи побудови системи оподаткування в Україні, податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників, тобто колегія суддів зазначає, що сама констатація віднесення збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до системи загальнодержавних податки і зборів (обов'язкових платежів), тобто визначення самої системи загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів), не впливає на сам зміст обов'язку, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до пенсійного фонду.

Крім того, страхові виплати на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не є тотожнім поняттям складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування, та мають різне правове навантаження. Сплата податків до державного бюджету, порядок, розмір визначається іншими законодавчими актами, ототожнення апелянтом податкового законодавства з пенсійним законодавством є помилковим, оскільки основним законом, що регулює пенсійні правовідносини, є Закон України «про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Питання оподаткування та питання сплати страхових внесків регулюються різними законодавчими актами, є різними за своєю правовою природою та суттю, та мають різне правове навантаження.

За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції щодо обов'язку позивача сплатити недоїмку зі страхових внесків є правильними. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись п.1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з набрання законної сили.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова