Ухвала суду № 37790625, 28.01.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"28" січня 2014 р.справа № 1170/2а-2470/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Манцова Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тандем-Центр»

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тандем-Центр» до Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Тандем-Центр», звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000592200 від 07.07.2012 р., яким було визнано суму податкового зобов'язання у розмірі 73885,57, з яких донараховано податку на додану вартість у сумі 59108,46 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 14777,12 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність висновків податкового органу щодо формування позивачем податкового кредиту на підставі податкових накладних виписаних ПП «Магістраль-Дніпро», оскільки господарські операцій проведені на підставі нікчемного правочину. В той же час позивачем проведення господарських операцій з ПП «Магістраль-Дніпро» підтверджено належним чином оформленими первинними документами.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2013 року у задоволенні позову було відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ «Тандем-Центр» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило постанову суду скасувати та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги. Вказує на те, що судом першої інстанції не витребувані всі докази, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій з купівлі-продажу продукції у ПП «Магістраль-Дніпро».

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Тандем-Центр» з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог законодавства з питань оподаткування податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «Магістраль-Дніпро» за період з 01.08.11 по 31.10.11 та з ПП «Буйнагар» за період з 01.11.11 по 31.12.11,

За результатами перевірки складено акт №43/2200/36761266 від 21.06.12 (яким встановлено такі порушення:

1) ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Тандем-Центр» при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст.ст. 662, 655 та 656 ЦК України. Відсутність поставок товарів, надання послуг (виконання робіт) ПП «Магістраль-Дніпро» та ПП «Буйнагар» платнику податків ТОВ «Тандем-Центр» у серпні-грудні 2011 року свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Отже, відповідно до ч.1, ч.5 ст.203, ч.1, ч.2 ст.215 ЦК України зазначені правочини є нікчемними і в силу ст.216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

2) перевіркою не підтверджено об'єкт оподаткування з ПДВ при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.08.11 по 31.12.11, які підпадають під визначення п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України:

- податковий кредит, сформований за рахунок контрагентів-постачальників ПП «Магістраль-Дніпро» та ПП «Буйнагар» та відповідні дані, наведені у деклараціях з податку на додану вартість за період: серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2011 року про обсяги придбання є недійсними;

- безпідставно сформовано податкові зобов'язання, за рахунок сум податку на додану вартість контрагентам-покупцям та відповідні дані, наведені у деклараціях з податку на додану вартість за період: серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2011 року про обсяги продажу є недійсними.

3) п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту за період з 01.08.11 по 31.12.11 в сумі 820 380,76 грн., в тому числі в розрізі звітних періодів: за серпень 2011 року в сумі 86 599,60 грн.; за вересень 2011 року в сумі 177 777,32 грн.; за жовтень 2011 року в сумі 426 783,41 грн.; за листопад 2011 року в сумі 52 433,33 грн.; за грудень 2011 року в сумі 76 787,10 грн., за рахунок включення до його складу податку з придбаного товару по нікчемних правочинах, укладених з ПП «Магістраль-Дніпро» та ПП «Буйнагар», що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі ПДВ 59 108,46 грн., в т.ч. в розрізі звітних періодів: за вересень 2011 року - на суму 40 121,31 грн., за жовтень 2011 року - на суму 18 987,15 грн.

4) п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення податкових зобов'язань за період з 01.08.11 по 31.12.11 в сумі 797 237 грн., в тому числі в розрізі звітних періодів: за серпень 2011 року в сумі 91 301 грн.; за вересень 2011 року в сумі 146 983, 48 грн.; за жовтень 2011 року в сумі 409 846, 37 грн.; за листопад 2011 року в сумі 55 820, 69 грн.; за грудень 2011 року в сумі 93 284, 18 грн., за рахунок включення до складу податкового зобов'язання з ПДВ сум по операціях з реалізації товарно-матеріальних цінностей контрагентам - покупцям: ПП «Леон-Ш», ТОВ «Подільські цукроварні», ФГ «Агро», ТОВ «Агро кряж», ФГ «Олена», ПСП «Явір», ТОВ «Крижопільський елеватор», ПРАТ «Зернопродукт МХП».

На підставі цього акту Гайворонською МДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0000592200 від 07.07.12, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України та відповідно до п. п. 123.1 ст. 123 ПК України, за порушення п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 73 885,57 грн., з яких 59 108,46 грн. - за основним платежем, 14 777,12 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями .

З матеріалів справи вбачається, що на розмір донарахованого позивачу спірним податковим повідомленням-рішенням №0000592200 від 07.07.12 грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 59 108,46 грн. вплинули висновки акту перевірки про безпідставність формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП «Магістраль-Дніпро», за рахунок якого позивач отримав податкову вигоду, будучи вигодонабувачем у розумінні наказу Державної податкової адміністрації України від 18.04.08 №266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів».

Так між ПП «Магістраль-Дніпро» (виконавцем, постачальником) та ТОВ «Тандем-Центр» (замовником, покупцем) укладено договорів поставки №20/06-11 від 20.06.11, за умовами якого постачальник зобов'язується постачати товар (передавати у власність покупця) для використання у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору. Згідно з пунктом 1.2 вказаного договору предметом поставки є такий товар: відсів, щебінь та інші будівельні матеріали.

Також, між ПП «Магістраль-Дніпро» (виконавцем, постачальником) та ТОВ «Тандем-Центр» (замовником, покупцем) укладено інший договір поставки №21/06-11 від 21.06.11, за умовами якого постачальник зобов'язується постачати товар (передавати у власність покупця) для використання у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору. Згідно з пунктом 1.2 цього договору предметом поставки є такий товар: бітум, мазут, паливо дизельне та інші нафтопродукти.

Відповідно до ст.185, ст. 188-189, ст.198, 201 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів, місце надання яких знаходиться на митній території України; поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість; платник податків зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми податку на додану вартість до податкового кредиту Покупця.

Підпунктом 198.3 ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 даного кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст.198 ПКУ вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

У відповідності до приписів п.201.1, п.201.4., п.201.10, ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний виписати податкову накладну у двох екземплярах та надати покупцю податкову накладну, що має містити визначені за законом певні реквізити, у т. ч. ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні.

Відповідно до п.п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п.200.1-200.4 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті і перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг, а залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, які затверджені наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997, зареєстровані в Міністерстві юстиції Україні 20.02.1998 за № 128/2568, встановлено, що комплектом юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, є транспортна документація, а єдиним для всіх учасників транспортного процесу юридичним документом, призначеним для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку шляхом їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, є товарно-транспортна накладна, яка відноситься до первинних документів, на основі яких ведеться бухгалтерський облік.

Відповідно до розділу 11 «Правила оформлення документів на перевезення» зазначених правил встановлено, що товарно-транспортна виписується у кількості не менше чотирьох екземплярів, другий екземпляр якої в обов'язковому порядку передається вантажоодержувачу.

Зазначені приписи, щодо обов'язкового використання товарно-транспортної накладної та зберігання одного з її примірників у вантажоодержувача, встановлені п. 7.5.6 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, яка затверджена спільним наказом Міненергетики України, Мінекономіки України, Мінтрансу України, Держкомспоживполітики України від 20.05.2008 № 281/171/578/155, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за № 805/15496.

Зазначеним пунктом встановлено, що бланки товарно-транспортних накладних на підприємстві є документами суворої звітності.

Враховуючи однозначну необхідність застосування облікового документа при здійсненні вантажних перевезень, використання товарно-транспортної накладної є обов'язковим. Відсутність чи неправильне оформлення товарно-транспортних накладних має наслідком, відповідно, відсутність документального підтвердження господарської операції та наявність помилок у відображені результатів господарської операції в обліку (як бухгалтерському, так і податковому).

Факт отримання товару підлягає встановленню в судовому процесі, як юридичний факт, з яким закон пов'язує виникнення права платника податку на включення вартості придбаного товару до складу валових витрат, про що вірно зазначив суд першої інстанції.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутність документів на підтвердження транспортування паливо-мастильних матеріалів від ПП «Магістраль-Дніпро» до позивача, довіреностей та інших документів, які підтверджують транспортування товару їх прийняття та зберігання спростовують факт передачі товару від ТОВ ПП «Магістраль-Дніпро» до ТОВ «Тандем-Центр».

Крім того Романов В.Р., що підписував договори від імені ПП «Магістраль-Дніпро» зареєстрований директором цього підприємства лише 22.07.11, що унеможливлює укладання та підписання ним договорів з позивачем 21.06.11 про що вірно зазначено судом першої інстанції.

У наданих податкових накладних ПП «Магістраль-Дніпро» у графі «Вид цивільно-правового договору», яка відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України є обов'язковим реквізитом, відсутнє посилання на договори №20/06-11 від 20.06.11 та №21/06-11 від 21.06.11, за якими, здійснювалися поставки товарів та послуг.

Враховуючи встановлені обставини справи суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про безпідставність формування податкового кредиту за вказаними операціями, незважаючи на наявність у позивача доказів часткової сплати вартості робіт/послуг.

Встановлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідні господарські операції, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків, зважаючи на встановлену відсутність реального вчинення цих господарських операцій та відсутність зв'язку між такими операціями та господарською діяльністю платника податків.

Наслідки порушення податкового законодавства, зокрема у податковому обліку, повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Зазначене свідчить на користь висновку суду першої інстанції, що відсутність судових рішень про визнання недійсними (нікчемними) укладених правочинів, не може розглядатися як перешкода для коригування (зменшення) податкового кредиту з ПДВ позивачу, з огляду на встановлені порушення податкового законодавства.

Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 ст.44 ПК України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тандем-Центр» - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2013 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова