Ухвала суду № 37790488, 29.10.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2013 р.

справа № 2а/0470/8214/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Манцова Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпролісзбут» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Дніпролісзбут» звернулося з вищевказаним позовом до суду в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000422301/2 та № 0000162301/0 від 14.03.2007 р. Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська.

В обґрунтування позову посилається на те, що вказані податкові повідомлення-рішення прийняті безпідставно, оскільки при визначенні суми податкового кредиту за липень 2006 р. відповідачем невірно застосовано норми 7.2.3, 7.2.6 п.7.2 пп.7.4.1., 7.4.2 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. N168/97-ВР, враховуючи, що для цілей оподаткування податком на додану вартість під час виконання бартерних угод, векселі третіх осіб виступають у бартерних операціях у якості товару, а їх придбання є об'єктом оподаткування.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2012 року позов задоволений.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила постанову суду скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ТОВ «Дніпролісзбут» просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська підтримала вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав, представник ТОВ «Дніпролісзбут» просив відмовити у її задоволенні та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у жовтні 2006 р. податковим органом здійснено позапланову перевірку позивача, за результатами якої складено акт «Про результати позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпролісзбут» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ в рахунок зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за липень 2006 р.» від 04.10.2006 р. № 36/23-513/24443340. Актом перевірки встановлено порушення пп. 7.2.3 п.7.2, пп.7.2.6 п.7.2, пп. 7.4.1 п.7.4., ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування у липні 2006 р. у розмірі 494112,00 грн., та заниження податкових зобов'язань з ПДВ у сумі 1409689,00 грн.

Перевіркою встановлено заниження суми податкового кредиту за наступними операціями:

- договір від 25.07.2006 р. № 25/07-06Б на проведення товарообмінної (бартерної) операції з ПП «Територія». Предметом зазначеного договору є зустрічна поставка (міна) рівних по договірній ціні товарів, яка здійснюється без оплати грошима на компенсаційній основі.

Згідно умов вищезазначеного договору ТОВ «Дніпролісзбут» було поставлено ПП «Територія» товари (гірськошахтне обладнання).

ТОВ «Дніпролісзбут» виписано податкову накладну за № 250703 від 25.07.2006 р. на гірськошахтне обладнання в асортименті на суму ПДВ 819296,00 грн.

На виконання умов вищезазначеного договору ПП «Територія» передано, згідно акту прийому-передачі векселя, а ТОВ «Дніпролісзбут» прийнято на виконання умов договору вексель № 6530529973680, векселедавець - ТОВ «ВД «Дніпровська хвиля», номінальною вартістю 4915776,00 грн., строк платежу - по пред'явленню. На вищезазначений вексель ПП «Територія» виписано податкову накладну № 25072 від 25.07.2006 р. на суму ПДВ - 819296,00 грн.

- договір від 03.07.2006 р. № 03/07-06Б на проведення товарообмінної (бартерної) операції з ПП «Земресурси». Предметом зазначеного договору є зустрічна поставка (міна) рівних по договірній ціні товарів, яка здійснюється без оплати грошима на компенсаційній основі.

Згідно умов вищезазначеного договору ТОВ «Дніпролісзбут» поставлено ПП «Земресурси» товари.

ТОВ «Дніпролісзбут» виписано податкову накладну за № 40722 від 04.07.2006 р. на Апарат освітлювальний, Блок БЗТ, лічильник електричної енергії на суму ПДВ 579594,57 грн.

На виконання умов вищезазначеного договору ПП «Земресурси» передано, згідно акту прийому-передачі векселя, а ТОВ «Дніпролісзбут» прийнято на виконання умов договору вексель № 65305299873318, векселедавець - ДП «Мелікон-Дніпро» ТОВ «Мелікон М», номінальною вартістю 3477567,40 грн., строк платежу - по пред'явленю. На вищезазначений вексель ПП «Земресурси» виписано податкову накладну № 04071 від 04.07.2006 р. на суму ПДВ 579594,57 грн.

Також на виконання вищезазначеного договору ТОВ «Дніпролісзбут» поставлено ПП «Земресурси» товари, а саме апарат освітлювальний, Блок БЗТ, лічильник електричної енергії на суму ПДВ 443635,00 грн. ТОВ «Дніпролісзбут» виписано податкову накладну за № 260705 від 26.07.2006 р.

На виконання умов вищезазначеного договору ПП «Земресурси» передано, відповідно до акту прийому-передачі векселя, а ТОВ «Дніпролісзбут» прийнято вексель № 65305299873319, векселедавець - ДП «Мелікон-Дніпро» ТОВ «Мелікон М», номінальною вартістю 2661810,00 грн., строк платежу - по пред'явленню.

На вищезазначений вексель ПП «Земресурси» виписано податкову накладну №26071 від 26.07.2006 р. на суму ПДВ 443635,00 грн. Товаром за даними договорами виступали векселя.

За висновками податкового органу позивачем допущені порушення пп. 7.2.3 п.7.2, пп.7.2.6 п.7.2, пп. 7.4.1 п.7.4., ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР через те, що коли за отриманий товар передається весіль, погашення якого передбачає перерахування грошових коштів на рахунок продавця, податкова накладна на такий вексель не виписується, у зв’язку з чим позивачем безпідставно включені до складу податкового кредиту у липні 2006 року суми податку на додану вартість на підставі виданих ПП «Територія» та ПП «Земресурси» податкових накладних»

На підставі зазначеного акту відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 10.10.2006 р. № 0000432301/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за липень 2006 року на суму 494112,00 грн.; № 0000432301/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2590021,20 грн., із яких 2158351,00 грн. - основний платіж, 431670,02грн. - штрафні санкції.

За результатами процедури адміністративного оскарження остання скарга позивача задоволена частково та 14.03.2007р. відповідачем винесені нові податкові повідомлення-рішення № 0000422301/2 від 14.03.2007р. на суму 1832595,07 грн. з яких 1409689 грн. - податкове зобов'язання з ПДВ, 422906,07 грн. - штрафні санкції та № 0000162301/0 від 14.03.2007 р., з визначенням суми завищення бюджетного відшкодування з ПДВ 494112грн.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» вексель - це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Згідно з п.1.6. ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що товари - це матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Відповідно до п. 1.19 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» бартер (товарний обмін) - це господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг).

Статтею 293 Господарського кодексу України визначено, що за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність, повне господарське відання чи оперативне управління певний товар в обмін на інший товар. Сторона договору вважається продавцем того товару, який вона передає в обмін, і покупцем товару, який вона одержує взамін. За погодженням сторін можлива грошова доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості, якщо це не суперечить законодавству. Не може бути об'єктом міни (бартеру) майно, віднесене законодавством до основних фондів, яке належить до державної або комунальної власності, у разі якщо друга сторона договору міни (бартеру) не є відповідно державним чи комунальним підприємством. Законодавством можуть бути встановлені також інші особливості здійснення бартерних (товарообмінних) операцій, пов'язаних з придбанням і використанням окремих видів майна, а також здійснення таких операцій в окремих галузях господарювання. До договору міни (бартеру) застосовуються правила, що регулюють договори купівлі-продажу, поставки, контрактації, елементи яких містяться в договорі міни (бартеру), якщо це не суперечить законодавству і відповідає суті відносин сторін.

З наведених норм вбачається, що оскільки простий вексель поєднує в собі ознаки платіжного документа і цінного паперу, то простий вексель може приймати участь в господарських відносинах і бути об'єктом торгових операцій купівлі-продажу, міни (бартеру) тощо. Прості векселі передані позивачеві не приймають участі в операції по його емісії або погашенню. Передача простих векселів в даному випадку передбачає перехід права власності на них до сторони за договором - позивача, а тому має ознаки операції з продажу векселя (товару), що відповідно до пп. 3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» є об'єктом оподаткування цим податком.

Судом першої інстанції зроблено вірний висновок про те, що вказані операції не входять до переліку операцій, які не є об'єктом оподаткування ПДВ визначених в п.3.2 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки згідно п.п. 3.2.1 п.3.2 ст.3 вказаного закону, не є об'єктом оподаткування операції з: випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, Міністерством фінансів України, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи інвестиційні та іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю, деривативи, а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери; розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів, а також діяльності з управління активами (у тому числі пенсійними активами, фондами банківського управління), відповідно до закону.

Встановлені чинним законодавством обмеження, стосовно того яке майно не може бути об'єктом договору міни (бартеру), на спірні операції з векселями не розповсюджуються. Прості векселі третіх осіб, які були передані позивачу ПП «Земресурси», ПП «Територія», не приймають участь в операціях по їх емісії або погашенню, тому вони є товаром, і їх передача на умовах передбачених укладеними позивачем вищевказаними договорами передбачає перехід права власності до сторони за цими договорами - позивача і має ознаки операції з продажу товару (векселя), а така операція з продажу товарів відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість» є об'єктом оподаткування цим податком.

Відповідно до п. 4.8 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі коли платник податку здійснює операції з поставки товарів (послуг), які є об'єктом оподаткування згідно з пунктом 3.1 статті 3 цього Закону, під забезпечення боргових зобов'язань покупця, надане такому платнику податку у формі простого або переказного векселя або інших боргових інструментів, випущених таким покупцем або третьою особою, базою оподаткування є договірна вартість таких товарів (послуг), але не нижче за звичайні ціни без врахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя, а за процентними векселями - договірна вартість таких товарів (послуг), але не нижче за звичайні ціни, збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, що мають бути нараховані на суму номіналу такого векселя. У разі коли платник податку здійснює за згодою векселедержателя зустрічну поставку товарів (послуг) замість грошового погашення суми боргу, зазначеного у векселі, базою оподаткування є договірна вартість таких товарів (послуг), але не нижче за звичайні ціни без врахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя, а за процентними векселями - договірна вартість таких товарів (послуг), але не нижче за звичайні ціни, збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, що мають бути нараховані на суму номіналу такого векселя. Для цілей оподаткування згідно з цим Законом векселі (крім податкових векселів), видані або отримані, не вважаються засобом платежу та не змінюють суму податкового кредиту або податкового зобов'язання з цього податку, крім податкових векселів.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції вірно виходив з того, що у договорах з ПП «Земресурси», ПП «Територія» приймали участь векселі, векселедавцем яких є треті особи, які не є сторонами цих договорів, і прості векселі не були пред'явлені як боргове зобов'язання, господарські операції за цими договорами не передбачали зарахування грошових коштів на рахунки жодної з сторін за договором і ці операції є бартерними, то в операціях за наведеними договорами прості векселі виступають виключно в якості товару, оскільки прості векселі, як товар, обмінюються на інший товар, тому ці операції відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» є об'єктом оподаткування податком на додану вартість на загальних підставах.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Пунктом 4.2 ст. 4 цього ж Закону передбачено, що у разі поставки товарів (робіт, послуг) без оплати або з частковою оплатою їх вартості коштами у межах бартерних (товарообмінних) операцій, здійснення операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, а також пов'язаній з продавцем особі чи суб'єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього ж Закону передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2012 року – залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала складена 01 листопада 2013 року.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова