Рішення № 37789652, 17.03.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1036/14 17.03.14

Суддя Отрош І.М., розглянувши справу

За позовом Закритого акціонерного страхового товариства "Таск"доПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інкомстрах"простягнення 10000 грн. 54 коп.Представники: від позивача: не з'явився;від відповідача: не з'явився.ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

25.01.2014 до Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Закритого акціонерного страхового товариства "Таск" з вимогами до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інкомстрах" про стягнення 10000 грн. 54 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України не виконав зобов'язання щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну власника автотранспортного засобу Volkswagen Touran, державний номер НОМЕР_2, водієм транспортного Daewoo Lanos, державний номер НОМЕР_1, цивільна відповідальність власника якого застрахована відповідачем відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/5353621, та право вимоги за якою перейшло до позивача.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.01.2014 порушено провадження у справі № 910/1036/14 та справу призначено до розгляду на 21.02.2014.

17.02.2014 до відділу діловодства Господарського суду м. Києва від позивача надійшла телеграма з клопотання про розгляд справи у відсутності представника позивача та за наявними в матеріалах справи доказами.

18.02.2014 до відділу діловодства Господарського суду м. Києва від позивача надійшло клопотання про долучення оригіналів документів до матеріалів справи.

Судове засідання призначене на 21.02.2014 не відбулось.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 24.02.2014 справу № 910/1036/14 передано на розгляд судді Головіній К.І., у зв'язку з перебування судді Отрош І.М. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.02.2014 (суддя Головіна К.І.) справу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 17.03.2014.

25.02.2014 до відділу діловодства Господарського суду м. Києва від Ворошиловського районного суду м. Донецька на запит суду надійшла постанова про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1

11.03.2014 до відділу діловодства Господарського суду м. Києва від представника позивача надійшли документи для залучення до матеріалів справи.

14.03.2014 до відділу діловодства господарського суду м. Києва від представника позивача надійшла телеграма про розгляд справи у відсутності представника.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 17.03.2014 справу № 910/1036/14 передано на розгляд судді Отрош І.М.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.03.2014 (суддя Отрош І.М.) справу прийнято до провадження.

У судове засідання 17.03.2014 представники сторін не з'явились. Представник відповідача клопотання про відкладення розгляду справи не подав, вимоги суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103027285019.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 17.03.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши надані суду докази та матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до довідки Відділу ДАІ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області вих. № 2815 від 13.12.2012 та постанови Ворошиловського районного суду м. Донецька від 22.01.2013 у справі № 3/255/110/2013 встановлено, що 12.12.2012 о 12 год. 15 хв. у Ворошиловському районі м. Донецька по пр.-ту Б.Хмельницького, 100, ОСОБА_1 керуючи автомобілем Daewoo Lanos, державний номер НОМЕР_1, при виїзді з дворової дороги на головну не надав перевагу у русі Volkswagen Touran, державний номер НОМЕР_2, який рухався по головній дорозі, внаслідок чого скоїв ДТП, в зв'язку з чим автомобілі отримали механічні пошкодження.

Вищевказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 340 грн. 00 грн.

10.10.2012 між Закритим акціонерним страховим товариством «Таск» (страховик) та Товариством з додатковою відповідальністю «Белметалгрупп» (страхувальник) укладено договір добровільного страхування майна (страховий поліс) серія ТС № 0144057, період страхування за яким встановлено з 13.10.2012 по 12.10.2013 та яким застраховано майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача) пов'язані з втратою (загибеллю) чи пошкодженням застрахованого транспортного засобу Volswagen Touran, державний номер НОМЕР_2.

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

У відповідності до частини 1 статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до замовлення-нараду № 4047727 від 21.01.2013 (дата прийняття робіт 28.01.2013), виданого Товариством з обмеженою відповідальністю «Автохаус Атлант-М» та об'єм робіт за яким прийнято Товариством з додатковою відповідальністю «Белметалгрупп», вартість відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen Touran, державний номер НОМЕР_2, склала 10870158 білоруських рублів, що відповідно до офіційного курсу НБУ, станом на 12.12.2012, становить 10000 грн. 54 коп.

17.12.2012 страхувальник звернувся до Закритого акціонерного страхового товариства «Таск» із заявою про виплату страхового відшкодування.

19.02.2013 позивачем виплачено страхове відшкодування, відповідно до замовлення-нараду № 4047727, в розмірі 10870158 білоруських рублів, що підтверджується платіжним дорученням № 1774 від 19.02.2013 (призначення платежу: «вип. стр. відшк. по добр.страхуванню ТЗ з.н. 4048182(2095643=), 4046974(1190399=), 4046972(641399=), 4047294(13551468=), 4047727(10870158=). Без ПДВ»), належним чином засвідчена копія якого наявна в матеріалах справи.

Нормами статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як встановлено судом, відповідно до відомостей з Централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України, станом на 12.12.2012, цивільна відповідальність власника транспортного засобу Daewoo Lanos, державний номер НОМЕР_1, застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Інкомстрах" відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/5252621.

Доказів неправомірності заволодіння ОСОБА_3 транспортним засобом Volkswagen Touran, державний номер НОМЕР_2, суду не надано.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Нормами статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно з статтею 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що проведення оцінки майна є обов'язковим для визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

У відповідності до пункту 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право вимоги до винної у ДТП особи, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Так як цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки Daewoo Lanos, державний номер НОМЕР_1, була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Інкомстрах" за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/5353621 тому, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП водієм транспортного засобу Daewoo Lanos, державний номер НОМЕР_1, власнику автотранспортного засобу Volkswagen Touran, державний номер НОМЕР_2, покладається на відповідача.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля марки Volkswagen Touran, державний номер НОМЕР_2, становить 10870158 білоруських рублів, що відповідно до офіційного курсу НБУ, станом на 12.12.2012, становить 10000 грн. 54 коп.

При цьому, суд відзначає, що зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (копія якого наявна в матеріалах справи) та безпосередньо договору добровільного страхування майна (страховий поліс) серія ТС № 0144057 від 10.10.2012 вбачається, що автомобіль марки Volkswagen Touran, державний номер НОМЕР_2, - 2010 року випуску (дата реєстрації транспортного засобу - 12.10.2010), тобто строк його експлуатації на момент настання ДТП не перевищував 7 років. Тому, з огляду на положення п. 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача суму страхового відшкодування, розмір якого визначено без врахування коефіцієнту фізичного зносу пошкодженого автомобіля.

Згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

27.07.2013 та 07.10.2013 позивачем на адресу відповідача направлено претензії щодо страхового відшкодування № 703/205/13Т та № 877/205/13Т, які були отримані останнім 09.08.2013 та 24.10.2013 відповідно, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 10870158 білоруських рублів, що відповідно до офіційного курсу НБУ, станом на 12.12.2012, становить 10000 грн. 54 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про відшкодування витрат, понесених на оплату юридичних послуг Адвокатського бюро «Шерстнёв и ПАРТНЕРЫ» у розмірі 2520 грн.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідно до пункту 6.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7 витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Таким чином, відшкодовуються втрати, які були здійснені стороною за отримання послуг лише адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 N 6-рп/2013 у справі N 1-4/2013.

В якості доказів понесення витрат на оплату послуг адвоката по даній справі на суму 2520 грн., позивач надав довіреність № 137/13 від 20.12.2013, свідоцтво про державну реєстрацію адвокатського бюро № 805002598 від 28.08.2013 та платіжне доручення № 503 від 14.01.2014 на суму 3000000 білоруських рублів (призначення платежу: «оплата за юридичні послуги відповідно договору № 73 від 20.12.2013. Без ПДВ»). Однак вищевказані докази не є достатніми для доведення факту надання адвокатських послуг у справі у 910/1036/14 за позовом Закритого акціонерного страхового товариства "Таск" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інкомстрах" про стягнення 10000 грн. 54 коп., зокрема, суду не надано копію договору № 73 від 20.12.2013, посилання на який міститься у платіжному дорученні № 503 від 14.01.2014, та свідоцтва адвоката.

Крім того, позивачем не надано суду доказів того ОСОБА_4 внесено до Єдиного реєстру адвокатів України як адвоката іноземної держави, який відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" набув права на заняття адвокатською діяльністю в Україні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 1 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інкомстрах" (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 72, офіс 32 - 33, ідентифікаційний код 31282951) на користь Закритого акціонерного страхового товариства "Таск" (Білорусія, 220005, м. Мінськ, пр.-т. Незалежності, буд. 58/9, ідентифікаційний код 100003006) кошти у розмірі 10870158 (десять мільйонів вісімсот сімдесят тисяч сто п'ятдесят вісім) білоруських рублів, що відповідно до офіційного курсу НБУ, станом на 12.12.2012, становить 10000 (десять тисяч) грн. 54 коп. та 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 24.03.2014

Суддя І.М. Отрош