Постанова № 37786128, 19.03.2014, Луганський окружний адміністративний суд

6.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 березня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/92/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ковальової Т.І.,

судді - Гончарової І.А.,

судді - Свергун І.О.,

при секретарі судового засідання - Ворошило О.Є.,

за участю :

представника позивача - Соловцева С.С.,

представника першого відповідача - Ложкіна Д.Л.,

представника другого відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фабрика «Старт» до Перевальського районного управління юстиції Луганської області, Державної реєстраційної служби України про визнання неправомірними дій, скасування рішення № 3869674 від 11.07.2013 року, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

10 січня 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Фабрика «Старт» до реєстраційної служби Перевальського районного управління юстиції Луганської області про визнання неправомірними дій, скасування рішення № 3869674 від 11.07.2013 року, зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2014 року відкрито провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фабрика «Старт» до Перевальського районного управління юстиції Луганської області про визнання неправомірними дій, скасування рішення № 3869674 від 11.07.2013 року, зобов'язання вчинити певні дії

13 лютого 2014 року позивачем надано уточнений адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Фабрика «Старт» до Перевальського районного управління юстиції Луганської області, Державної реєстраційної служби України про визнання неправомірними дій, скасування рішення № 3869674 від 11.07.2013 року, зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 17.06.2013 року директором TOB Фабрика "Старт" було подано заяву до реєстраційної служби Перевальського районного управління юстиції Луганської області про державну реєстрацію права власності на єдиний майновий комплекс, який знаходиться за адресою : АДРЕСА_1

До заяви про реєстрацію права власності на єдиний майновий комплекс було додано наступний перелік документів, які підтверджують перехід права власності : дублікат договору купівлі-продажу від 29.06.1994 року, акт передавання майна від 29.06.1994 року, Акт оцінки майна 02969142 від 20.05.1994 року, свідоцтво про право власності 139-09 від 29.12.1994 року, рішення місцевого органу виконавчої влади від 21.12.2006 року, Наказ 469 від 08.04.1994 року, свідоцтво про державну реєстрацію товариства покупців від 08.04.1994 року, копія приватизаційного платіжного доручення від 26.07.1994 року, свідоцтво про державну перереєстрацію юридичної особи від 29.04.1996 року, протокол № 1 від 21.12.2011 року, витяг з державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, виписка з єдиного державного реєстру юридичних осіб, Статут товариства від 05.03.2012 року, Технічний паспорт, довідка про присвоєння ідентифікаційного коду, платіжні доручення на проведення державної реєстрації.

11.07.2013 року по наслідкам розгляду заяви Державним реєстратором прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби Укрдержреєстру було винесено рішення про відмову в Державній реєстрації права власності на цілий майновий комплекс, що розташований за адресою: АДРЕСА_1

Згідно п. 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року № 703 Державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом Україні "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Державний реєстратор у своєму рішенні посилається лише на ст. 24 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", без конкретного посилання на підпункт цієї статті зазначивши що документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Згідно ст. 13 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі подання не в повному обсязі документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію, яке містить рекомендації щодо усунення обставин, що були підставою для його прийняття.

Згідно ст. 26 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.

Відповідно до ст. 27 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень затверджений перелік документів, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, у тому числі: укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат.

На думку позивача, ним були подані всі документи, які підтверджують перехід права власності на вищеназваний єдиний майновий комплекс, тому підстав для не задоволення заяви у державного виконавця не може бути.

Рішення № 3869674 від 11.07.2013 року, позивач вважає неправомірним та таким, яке повинно бути скасовано, тому що винесене в порушення Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року № 703.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним у позові та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник першого відповідача - Перевальського районного управління юстиції Луганської області в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення проти адміністративного позову, відповідно до яких у задоволенні позовних вимог просив суд відмовити.

Представник другого відповідача - Державної реєстраційної служби України, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, не прибув у судове засідання, причини неявки суду не повідомив.

03 березня 2014 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду від представника Державної реєстраційної служби України надійшли заперечення, відповідно до яких зазначено, що за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.06.2013 № 1622027 державним реєстратором на нерухоме майно ОСОБА_3, прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, у зв'язку з тим, що в документі, який підтверджує виникнення права власності відсутні відомості щодо, загальної площі та складових частин об'єкта нерухомого майна, адреси нерухомого майна.

Об'єкт нерухомого майна, який реєструється вперше в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відкривається розділ, в який державний реєстратор речових прав на нерухоме майно відповідно до частини другої пункту 2 Порядку про ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141, вносить відомості щодо об'єкта нерухомого майна, зокрема площу, відомості про складові частини об'єкта нерухомого майна (найменування та/або присвоєння літер), адресу нерухомого майна.

Разом з тим, відповідно до частини третьої статті 16 Закону разом із заявою про державну реєстрацію подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені у установленому порядку. Подані документи засвідчені з порушенням вимог пункту 5.27 ДСТУ 4163-2003 «Вимоги до оформлення документів», відповідно до якого відмітку про засвідчення копії документа складаються зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Технічний паспорт подано з порушенням вимог інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, відповідно до якої на підставі матеріалів технічної інвентаризації складаються технічні паспорти, які скріплюються підписом керівника та печаткою суб'єкта господарювання, а також підписом виконавця робіт із зазначенням серії та номера кваліфікаційного сертифіката та його печаткою.

У задоволенні позовних вимог просить суд відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника першого відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що наказом регіонального відділенням Фонду державного майна України по Луганській області від 08.04.1994 року № 469 зареєстровано товариство покупців, створене членами трудового колективу Перевальської фабрики «Старт», видано свідоцтво № 000078/09 про державну реєстрацію товариства покупців, створеного членами трудового колективу Перевальської фабрики «Старт» (а.с.5,6).

29 червня 1994 року між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Луганській області (далі - Продавець) та Товариством покупців підприємства Перевальська фабрика "Старт" (далі - Покупець) було укладено договір купівлі-продажу державного майна державного підприємства Перевальська фабрика "Старт", (далі - Договір), яка розташована за адресою : 349145, Перевальський район, с. Ящикове.

Зазначене майно включає у себе : будівлю, обладнання, інвентар та інше майно відповідно до протоколу інвентаризації від 01.05.1994 року та акту оцінки майна підприємства № 02969142 від 28.04.1994 року, на загальну вартість 16674000 (шістнадцять мільйонів шістсот сімдесят чотири тисячі) карбованців (а.с.7-14).

Відповідно до п. 3.3. Договору з моменту підписання Договору до Покупця переходить право володіння, користування та розпорядження набутим майном.

29.06.1994 року вищезазначене майно було передане покупцю по Акту передачі майна підприємства Перевальської фабрики "Старт" (а.с.15).

26.07.1994 року Покупець сплатив суму у розмірі 16674000 (шістнадцять мільйонів шістсот сімдесят чотири тисячі) карбованців, на виконання вищевказаного договору купівлі - продажу, що підтверджується приватизаційним платіжним дорученням № 1 від 26.07.1994 року (а.с.16).

Згідно Наказу регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області від 31.08.1994 року №1032 майно підприємства Перевальської фабрики "Старт" було виключене з Державного реєстру України (а.с.16).

29 грудня 1994 року Покупцю видане свідоцтво про власність № 139-09 на державне майно цілісного майнового комплексу Перевальської фабрики «Старт», яка знаходиться за адресою : 349145, Луганська область, м. Перевальськ, с. Ящикове-1 на підставі договору купівлі - продажу (а.с.18).

29.04.1996 року в Товаристві покупців підприємства Перевальська фабрика "Старт" було змінено організаційну форму на Господарське товариство з обмеженою відповідальністю фабрика "Старт", що підтверджується Свідоцтвом про державну перереєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи від 29.04.1996 року (а.с.19).

Згідно Протоколу № 1 від 21.12.2011 року рішенням загальних зборів Господарського товариства з обмеженою відповідальністю фабрика "Старт" було прийнято рішення про внесення змін до Статуту, змінив назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фабрика Старт". Директором обрано Круглого Андрія Едуардовича (а.с.20,21,25-29).

Рішенням Ящиківської селищної ради від 21.12.2006 року № 7/10 присвоєно поштову адресу об'єктам нерухомості : цілісному майновому комплексу, адміністративно-виробничій будівлі та будівлі розкраюваної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.22).

17.06.2013 року директором TOB Фабрика "Старт" Круглим А.Е. подано заяву до реєстраційної служби Перевальського районного управління юстиції Луганської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень для проведення державної реєстрації права власності на цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою : АДРЕСА_1

З картки прийому заяви № 3212372 вбачається, що до заяви про реєстрацію права власності на цілісний майновий комплекс було додано наступний перелік документів : дублікат договору купівлі-продажу від 29.06.1994 року, акт передавання майна від 29.06.1994 року, акт оцінки майна 02969142 від 20.05.1994 року, свідоцтво про право власності 139-09 від 29.12.1994 року, рішення від 21.12.2006 року, наказ 469 від 08.04.1994 року, свідоцтво про державну реєстрацію товариства покупців від 08.04.1994 року, копія приватизаційного платіжного доручення від 26.07.1994 року, свідоцтво про державну перереєстрацію юридичної особи від 29.04.1996 року, протокол № 1 від 21.12.2011 року, витяг з державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, виписка з єдиного державного реєстру юридичних осіб, статут товариства від 05.03.2012 року, технічний паспорт, довідка про присвоєння ідентифікаційного коду, платіжні доручення на проведення державної реєстрації (а.с.5-14, 16-22, 25-32,34,72).

За результатами заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.06.2013 № 1622027 державним реєстратором на нерухоме майно ОСОБА_3, прийнято рішення від 11 липня 2013 року про відмову у державній реєстрації права власності на цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 за суб'єктом TOB Фабрика "Старт"(а.с.23,24).

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 17 КАС України передбачено, що в числі інших юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Тому у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна визначає Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно ч.1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно

На підставі п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема право власності на нерухоме майно.

Згідно ч.1 ст.5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» орган державної реєстрації прав зокрема проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації.

Згідно статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зокрема державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт.

Державний реєстратор:

- встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав;

- приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до ч.ч. 1-5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов'язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав. Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

У випадках, передбачених законодавством України, державна реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об'єкта нерухомого майна, права стосовно якого підлягають державній реєстрації.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Державна реєстрація прав (надання відмови в ній) проводиться у строк, що не перевищує п'яти робочих днів (крім випадків, установлених частиною сьомою цієї статті) з дня надходження до органу державної реєстрації прав заяви про таку реєстрацію і передбачених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до нього, документів, необхідних для її проведення.

Державна реєстрація права власності (надання відмови в ній) на підприємство як єдиний майновий комплекс та в разі, якщо їй передує видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно, проводиться у строк, що не перевищує чотирнадцяти робочих днів.

Згідно до ч.3 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку.

Відповідно до ч.3 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами

Згідно ч.1 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) об'єкт нерухомого майна, розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав;

3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа;

4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;

5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку;

5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення;

5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;

5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем;

6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, зазначених у пунктах 4, 5-2 - 5-6 частини першої цієї статті, не позбавляє заявника права повторно звернутися із заявою за умови усунення перешкод для державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, зазначених у пункті 2 частини першої цієї статті, не може здійснюватися у разі, якщо об'єкт нерухомого майна розміщений у межах території, на якій діють два і більше органів державної реєстрації прав, одним з таких органів на вибір заявника, а також у разі проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно.

Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, зазначених у пункті 4 частини першої цієї статті, не може здійснюватися у разі наявності помилки в Державному земельному кадастрі, яка виникла після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки; невідповідність меж земельної ділянки, вказаних у Державному реєстрі земель, її дійсним межам; невідповідність площі земельної ділянки, вказаної у Державному реєстрі земель, її дійсній площі у результаті зміни методів підрахунку (округлення); присвоєння декільком земельним ділянкам однакових кадастрових номерів).

Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Згідно пунктів 16, 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації.

Державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до абз. 1 п.5 Порядку взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 02 квітня 2013 року за № 534/23066 державний реєстратор прав на нерухоме майно Укрдержреєстру з дотриманням процедури, визначеної Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868, розглядає заяву, подані до неї копії відсканованих документів та приймає відповідне рішення, про що за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно повідомляє орган державної реєстрації прав, який прийняв відповідну заяву, та направляє документи, необхідні для формування реєстраційної або облікової справи щодо об'єкта нерухомого майна.

Згідно п.3 ч.20 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно затвердженого постановою КМУ від 26 жовтня 2011 р. № 1141 з метою проведення державної реєстрації виникнення права власності державний реєстратор вносить до запису про нерухоме майно такі відомості: зокрема щодо підприємства як єдиного майнового комплексу: найменування підприємства; місцезнаходження підприємства; дата проведення державної реєстрації підприємства; код згідно з ЄДРПОУ; склад підприємства (перелік нерухомого майна, що входить до єдиного майнового комплексу (земельні ділянки, будівлі, споруди), із зазначенням їх реєстраційних номерів); підстава для внесення запису про нерухоме майно:

- назва рішення;

- дата формування рішення;

- індексний номер рішення;

прізвище, ім'я та по батькові державного реєстратора; найменування органу державної реєстрації прав або найменування нотаріальної контори, назва нотаріального округу.

Як вбачається з протоколу інвентаризації майна підприємства від 01.05.1994 року, складеного відповідно до договору купівлі - продажу від 29.06.1994 року зокрема було передано 9 будівель з інвентарними номерами.

Відповідно до технічного паспорту та схематичного плану за адресою : АДРЕСА_1 розташовано 12 об'єктів, з яких лише трьом присвоєно поштову адресу, що не співпадає з протоколом інвентаризації майна підприємства від 01.05.1994 року (а.с.30-32,34).

До документу, який підтверджує виникнення права власності - договору купівлі - продажу від 29.06.1994 року та протоколу інвентаризації майна підприємства від 01.05.1994 не надано відомості щодо, загальної площі та складових частин інших об'єктів нерухомого майна та їх адреси, актів вводу в експлуатацію нових будівель та прибудов, що не увійшли до протоколу інвентаризації при передачі цілісного майнового комплексу від 01.05.1994 року.

Таким чином, відповідно до статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом та не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують. Тому, Державною реєстраційною службою України цілком обґрунтовано відмовлено в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати йому не повертаються.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 19 березня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 24 березня 2014 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 99, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю Фабрика «Старт» до Перевальського районного управління юстиції Луганської області, Державної реєстраційної служби України про визнання неправомірними дій, скасування рішення № 3869674 від 11.07.2013 року, зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено 24 березня 2014 року.

Головуючий суддя Т.І. Ковальовасуддя суддя І.А. Гончарова І.О. Свергун