Ухвала суду № 37783908, 19.03.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2014 року Справа № 33018/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Попка Я.С., Іщук Л.П.,

з участю секретаря судового засідання Луки Х.М.,

представника позивача Ігнатенка С.С.,

представника відповідача Михайлова А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 січня 2011 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Берегівський радіозавод» до Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

У жовтні 2010 року публічне акціонерне товариство «Берегівський радіозавод» (далі - ПАТ) звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області (далі - ОДПІ) від 14 вересня 2010 року № 0000842340/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - ПДВ) за липень 2010 року в розмірі 31047,00 грн.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 січня 2011 року у справі № 2а-3680/10/0770 позов було задоволено.

У поданій апеляційній скарзі відповідач ОДПІ просить скасувати вказану постанову суду та прийняти нову, якою у задоволенні позову ПАТ відмовити. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що при проведенні перевірки ОДПІ керувалося чинним законодавством України.

Зазначає, що в порушення пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» підприємством включено до складу податкового кредиту ПДВ по імпортованому обладнанню на умовах оперативного лізингу та картонних коробках на безоплатній основі.

Оскільки ввезене обладнання та картонні коробки не є придбаним, а лише отриманим у користування, то сума ПДВ, сплачена при їх ввезенні, до податкового кредиту не відноситься.

Представник апелянта у ході апеляційного розгляду підтримав вимоги, викладені у апеляційній скарзі, і просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні апеляційного суду вимоги апелянта заперечив, вважає оскаржуване судове рішення законним та обґрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача та учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.

Задовольняючи вимоги позивача, суд першої інстанції виходив із того, що переміщення позивачем товару відповідно до договору оренди б/н від 22.03.2006 року з фірмою «LEAR Corporation Hungary Kft» було здійснено в митному режимі імпорту і відповідає всім умовам визначеним Митним кодексом України.

Виходячи з положень пп. 3.1.2 п. 3.1 ст. 3 та пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ввезення товарів з-за меж митного кордону України на підставі договору оренди з метою оподаткування прирівнюється до імпорту, а суми ПДВ, сплачені при такому імпорті товарів, включаються до складу податкового кредиту звітного періоду.

Позивачем належним чином сплачено до бюджету суми ПДВ при імпорті товарів на митну територію України, що підтверджено оформленими належним чином вантажними митними деклараціями (далі - ВМД), а отже заявлена сума бюджетного відшкодування по ПДВ за липень 2010 року в розмірі 31047,00 грн. визначена у повній відповідності з вимогами пп. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» і складається з сум податків, фактично сплачених у попередніх податкових періодах.

Тому, виходячи з положень 3.1.2 п.3.1 ст. 3 та пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», суми ПДВ, сплачені при такому імпорті товарів, включаються до складу податкового кредиту звітного періоду.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, суд апеляційної інстанції виходить із таких міркувань.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції, у ході проведеної 01 вересня 2010 року працівниками ОДПІ позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за липень 2010 року було виявлено порушення пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 та пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі акта перевірки від 01 вересня 2010 року № 102-23/011/14313783 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000842340/0 від 14.09.2010 року, яким ПАТ зменшено суму бюджетного відшкодування по ПДВ за липень 2010 року в розмірі 31047,00 грн.

Відповідно до приписів п. 1.7 ст. 1, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на час виникнення спірних правовідносин, податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з абзацом 2, 3 пп. 3.1.2 п. 3.1 ст. 3 цього Закону з метою оподаткування до імпорту також прирівнюється: ввезення з-за меж митного кордону України на митну територію України товарів (супутніх послуг) за договорами лізингу (оренди) (у тому числі у разі повернення об'єкта лізингу лізингодавцю - резиденту або іншій особі за дорученням такого лізингодавця), застави, та іншими договорами, які не передбачають передання права власності на такі товари (майно) або передбачають їх обмін на корпоративні права чи цінні папери, у тому числі якщо таке ввезення пов'язане із поверненням товарів у зв'язку з припиненням дії зазначених договорів.

Враховуючи вищенаведене, ввезення товарів з-за меж митного кордону України на підставі договору оренди з метою оподаткування прирівнюється до імпорту, а суми ПДВ, сплачені при такому імпорті товарів, включаються до складу податкового кредиту звітного періоду.

За правилами пп. 7.5.2 п. 7.5, пп. 7.3.6 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті; датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції, позивачем належним чином сплачено до бюджету суму ПДВ при імпорті товарів на митну територію України, з підтвердженням оформленими належним чином ВМД, а тому суми бюджетного відшкодування по ПДВ за липень 2010 року, заявлені до відшкодування, визначені у повній відповідності з вимогами пп. 7.7 ст. 7 Закону та складаються із сум податків, фактично сплачених у попередніх податкових періодах.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,

УХВАЛИВ :

апеляційну скаргу Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 січня 2011 року у справі № 2а-3680/10/0770 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.В. Онишкевич

Судді Я.С.Попко

Л.П.Іщук

Ухвала у повному обсязі складена 20 березня 2014 року.