Ухвала суду № 37782922, 20.03.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2014 р. Справа № 821/3337/13-а

Категорія: 2.1 Головуючий в 1 інстанції: Ковбій О.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І. судді - Яковлева Ю.В. судді - Кравця О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні, Відділу Державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції м. Херсона про захист порушених прав, -

встановиЛА:

ОСОБА_4 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні (далі - відповідач 1, УПФУ), Відділу Державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні (далі - відповідач 2, ВДВС) про захист порушених прав, шляхом: визнання дій УПФУ у м. Херсоні по передачі вимоги про сплату боргу №Ф-722 від 28.05.2013 року на примусове виконання до ВДВС Суворовського РУЮ протиправними та зобов'язання ВДВС Суворовського РУЮ повернути УПФУ у м. Херсоні без виконання вимогу про сплату боргу №Ф-722 від 28.05.2013 року.

Суд першої інстанції своєю постановою від 20 вересня 2013 року відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні, Відділу Державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні про захист порушених прав шляхом визнання дій УПФУ у м. Херсоні по передачі вимоги про сплату боргу №Ф-722 від 28.05.2013 року на примусове виконання до ВДВС Суворовського РУЮ протиправними та зобов'язання ВДВС Суворовського РУЮ повернути УПФУ у м. Херсоні без виконання вимогу про сплату боргу №Ф-722 від 28.05.2013 року.

ОСОБА_4 не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_4 посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, або у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апелянта в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що УПФУ у м. Херсоні винесено вимогу про сплату недоїмки за №Ф-722 від 28 травня 2013 року, з якої вбачається, що ОСОБА_4 має заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 9776,75 грн.

Правові відносини, що виникають, тривають та припиняються у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування врегульовані, зокрема, Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР (далі - Основи), а також Законом №2464, правовий статус Пенсійного фонду України врегульовано Законом № 1058.

Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні є органом виконавчої влади, який здійснює повноваження, покладені на нього п.12 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-VІ (далі - Закон № 1058-VІ), Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 01.03.2001 року № 121/2001.

У відповідності до п. 12 Прикінцевих положень Закону № 1058-VІ у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 1 березня 2001 року №121/2001.

Згідно зі ст.1 Положення про Пенсійний фонд України, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до п. 1, ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-УІ від 08.07.2010 року, фізичні особи-підприємці є платниками єдиного внеску, то облік позивача здійснюється територіальним органом управління Пенсійного фонду.

Згідно п. 2, ч. 1, ст. 1 Закону №2464, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Платники єдиного внеску визначені ст. 4 Закону №2464. Зокрема, до них відносяться фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців). Тобто, платниками є фізичні особи-підприємці, що є роботодавцями. Крім цього, згідно положень цієї ж статті платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Таким чином, до обов'язків фізичних осіб осіб-підприємців, що є роботодавцями, а також для фізичних осіб-підприємців, що не є роботодавцями, входить своєчасне нарахування та сплата нарахованого єдиного внеску до Пенсійного фонду на суми, що виплачуються ними найманим працівникам, а також на суми їх доходів або самостійно визначені ними суми (для фізичних осіб-підприємців, що обрали спрощену систему оподаткування), які є базою для нарахування єдиного внеску відповідно до зазначеного Закону.

Позивач є фізичною особою-підприємцем, а тому вона зобов'язана нараховувати та сплачувати до Пенсійного фонду суми єдиного внеску, база нарахування якого визначена ст. 7 Закону № 2464.

Згідно із п. 1, ч. 2, ст. 6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Частиною 8, ст. 9 Закону №2464 встановлено базовий звітний період для фізичних осіб-підприємців - календарний рік. Відповідно до ч. 8 ст. 9 цього ж Закону, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

З огляду на вищевикладене, вимога УПФУ про сплату боргу №Ф-722 від 28.05.2013 року складена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом №2464.

Відповідно до положень ст. 25 Закону №2464 територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. У цьому разі, боржник протягом десяти робочих днів з дня її отримання повинен або узгодити суму зобов'язання з органом Пенсійного фонду, або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи до суду, або сплатити борг. У іншому разі, УПФУ надсилає вимогу для стягнення боргу до органу державної виконавчої служби або звертається з позовом про стягнення боргу до суду.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що дії УПФУ по передачі вимоги про сплату недоїмки до органу виконавчої служби є правомірними та визнанню протиправними не підлягають.

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Херсоні направлено до ВДВС заяву про примусове виконання вимоги про сплату боргу № Ф-722.

Постановою державного виконавця ВДВС Суворовського РУЮ від 14.08.2013 року відкрито виконавче провадження з виконання вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні № Ф-722 про стягнення з ОСОБА_4 на користь УПФУ боргу з єдиного внеску. Постанову про відкриття виконавчого провадження від 14 серпня 2013 року направлено поштою ОСОБА_4. Боржнику надано строк для її виконання у добровільному порядку до 21.08.2013.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 2 Закону № 606-XIV, примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Стаття 25 Закону № 606-XIV встановлює, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Так, згідно п. 8 ч. 2 статті 17 Закону № 606-XIV, підлягають виконанню державною виконавчою службою рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Частиною 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) передбачено, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Відповідно до ч. 5 ст. 25 Закону № 2464-VI, вимога територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

Таким чином, прийнята УПФУ на підставі Закону України № 2464-VІ вимога про сплату єдиного соціального внеску за своїм правовим характером та з урахуванням положень Закону України № 606-ХIV є виконавчим документом, який підлягає виконанню органами державної виконавчої служби.

Дослідивши вимогу Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні про сплату боргу № Ф-722, колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що даний виконавчий документ видано на підставі ст.25 Закону України №2464-VІ та він повністю відповідає вимогам ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", а тому правомірно був прийнятий до виконання державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції м. Херсона.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_4 є необґрунтованими, а тому в їх задоволенні слід відмовити.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4, - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні, Відділу Державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції м. Херсона про захист порушених прав, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням до Вищого адміністративного суду України в порядку статті 212 КАС України.

Головуючийсуддя С.І. Жук суддя Ю.В. Яковлев суддя О.О. Кравець