Постанова № 37781351, 11.03.2014, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Провадження по справі № 2-а/401/17/14

Справа № 401/117/14-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2014 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Регеші В.О.

при секретарі Фадєєвій О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Світловодську Кіровоградської області адміністративний позов ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Кіровоградській області про скасування постанови державного виконавця та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Кіровоградській області з вимогою скасувати постанову державного виконавця Мехед О.В. від 20.11.2013 року ВП № 40805491 про відмову в прийнятті до провадження та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2а-21/10 виданого 12.06.2013 року Світловодським міськрайонним судом стягувачу ОСОБА_1, а також просив зобов'язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Кіровоградській області Мехед О.В. прийняти виконавчий лист № 2а-21/10 виданий 12.06.2013 року Світловодським міськрайонним судом стягувачу ОСОБА_1, та відкрити виконавче провадження у порядку та спосіб передбачений чинним законодавством.

У підтвердження своїх доводів позивач зазначив, що ним було подано до відповідача виконавчий лист № 2а-21/10 виданий Світловодським міськрайсудом 12.06.2013 року із зобов'язанням боржника надати довідку для проведення перерахунку пенсії. Постановою державного виконавця Мехед О.В. від 20.11.2013 року ВП № 40805491 відмовлено в прийнятті виконавчого листа до провадження та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа з посиланням на п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 369 ЦПК та п. 3.3 "Інструкції з організації примусового виконання" вказавши на недоліки в оформленні змісту виконавчого листа, внаслідок невідповідності виконавчого листа вимогам передбаченим п.3 ст.18 без їх конкретизації, і які на думку державного виконавця перешкоджають своєчасному та повному виконанні рішення суду. Отримавши копію оскаржуваної постанови ДВС позивач звернувся до Світловодського міськрайонного суду із заявою про виправленню описки з урахуванням вимог постанови ДВС. Ухвалою Світловодського міськрайонного суду від 25.10.2013 року, що набрала законної сили в задоволені заяви позивачу відмовлено з посиланням на необґрунтованість вимог постанови ДВС. Після цього позивач подав начальнику відділу ДВС 28.11.2013 року скаргу на постанову державного виконавця з вимогою її скасувати, прийняти виконавчий лист та відкрити провадження. До скарги додав ухвалу Світловодського міськрайонного суду. Відповідачем було відмовлено у задоволенні скарги, що змусило його звернутися до суду з даним позовом. Відповідач суду не надав заперечення чи пояснень.

Належним чином повідомлені сторони по справі до зали суду не з'явились. Представником позивача надано суду заяву про можливість розгляду справи без присутності позивача та його представника. Відповідач належним чином повідомлений повторно не прибув до суду, пояснень причин неприбуття суду не надав, тому суд визнав можливість провести розгляд справи за даною явкою за наявних у справі матеріалами без технічної фіксації.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, встановивши правовідносини, що виникли між сторонами та норми законодавства, якими регулюються питання позовних вимог, суд приходить до переконання, що подана заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивачем було подано до відповідача виконавчий лист № 2а-21/10 виданий Світловодським міськрайонним судом 12.06.2013 року з зобов'язанням боржника надати довідку для проведення перерахунку пенсії. Постановою державного виконавця Мехед О.В. від 20.11.2013 року ВП № 40805491 відмовлено в прийнятті виконавчого листа до провадження та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа з посиланням на п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - закон № 2677-УІ) ст. 369 ЦПК та п. 3.3 "Інструкції з організації примусового виконання" вказавши на недоліки в оформленні змісту виконавчого листа, внаслідок невідповідності виконавчого листа вимогам передбаченим п.3 ст.18 закону № 2677-УІ без їх конкретизації, і які на думку державного виконавця перешкоджають своєчасному та повному виконанню рішення суду. Позивач звертався до Світловодського міськрайонного суду із заявою про виправлення описки з урахуванням вимог постанови ДВС. Ухвалою Світловодського міськрайонного суду від 25.10.2013 року, що набрала законної сили 31.10.2013 року (справа № 401/4776/13-а, 6-а/401/32/13) в задоволені заяви позивачу відмовлено з посиланням на необґрунтованість вимог постанови ДВС. Після цього позивач подавав начальнику відділу ДВС 28.11.2013 року скаргу на постанову державного виконавця з вимогою її скасувати, але його скарга була залишена без задоволення.

Як вбачається із змісту оскаржуваної позивачем постанови, державний виконавець вказує на невідповідність виконавчого документу вимогам п. 3 ч.1 ст. 18 закону № 2677-УІ. Окрім того, прийняв оскаржувану постанову з висновком, що недоліки в оформленні виконавчого листа, створюють перешкоди у вирішенні питання прийняття виконавчого листа до провадження та відкриття виконавчого провадження, перешкоджають ДВС вчиняти виконавчі дії. Але такий висновок можна було зробити після прийняття виконавчого документу у виконавчому провадженні. Таким чином, суд приходить до висновку, постанову державним виконавцем винесено передчасно та не вмотивовано у чому конкретно полягає неможливість виконати рішення суду. Окрім того, у постанові відсутня конкретизація недоліків оформлення виконавчого листа, а тому неможливо їх усунути та проаналізувати і тим більше зробити висновок про можливий негативний вплив на виконавчі дії. Державний виконавець в оскаржуваній постанові вказує на те, що не може наданими йому повноваженнями встановити необхідні дані про стягувача. Як вбачається державним виконавцем було повернуто стягувачу виконавчий лист, але чому саме стягувачу було повернуто виконавчий документ та на якій підставі державний виконавець у постанові не зазначає. Водночас повернення виконавчого документу стягувачу регулюється ст. 47 вказаного закону. Згідно ч. 4 ст. 47 закону № 2677-УІ про повернення виконавчого документу державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу ДВС. Копія надсилається сторонам і може оскаржуватися.

Як вбачається у постанові державний виконавець посилається лише на п. 6 ч. 1 ст. 26, якою визначається відмова у відкритті виконавчого провадження. Прийнято рішення про відмову у прийнятті виконавчого листа. Але при прийняття цього рішення слід, зокрема, керуватися ст.25 закону № 2677-УІ, якою регулюється питання прийняття виконавчого документу до виконання. Згідно вказаної норми закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення цього документу до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим законом і пред'явлений до виконання до відповідного органу. Як вбачається виконавчий документ на думку державного виконавця не відповідає вимогам лише п. 6.ч. 1 ст. 26 закону № 2677-УІ, яка містить посилання на п. 3 ч. 1 ст. 18 закону. Виконавчий лист має зобов'язальний характер і не має вимог стягнення коштів. Тому, суду незрозуміло яким чином відсутність інформації у виконавчому листі перешкоджає державному виконавцю прийняти виконавчий лист та відкрити виконавче провадження.

Якщо в ході вчинення виконавчих дій у державного виконавця виникають ускладнення, то вони розв'язуються у робочому порядку керуючись правами та обов'язками державного виконавця встановленими ст.11 закону № 2677-УІ. Згідно ч. 2 ст. 4, ч. 3 ст. 26 закону № 2677-УІ під час виконання рішень державний виконавець має право на безпосередній доступ до баз даних і реєстрів, у тому числі електронних, що містять інформацію про боржника.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що державний виконавець в ході виконавчого провадження мав можливість добути необхідну йому інформацію звернувшись до боржника, який був зобов'язаний надати необхідну та достовірну інформацію.

Суд також враховує те, що згідно ст. 71 КАС обов'язок доказування в адміністративній справі покладається на відповідача, суб'єкта владних повноважень. Згідно ч. 1 ст. 72 КАС обставини, які були встановлені судовим рішенням, зокрема, в адміністративній справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа щодо якої встановлено ці обставини. Тому, у даному випадку суд враховує обставини встановлені ухвалою Світловодського міськрайонного суду від 25.10.2013 року, що набрала законної сили. В зазначеній ухвалі суд не взяв до уваги посилання державного виконавця на Інструкцію з організації примусового виконання рішень оскільки вона суперечить нормам ст.18 Закону України "Про виконавче провадження". Відповідно до ч. 1 ст. 255 КАС судові рішення, що набрали законної сили є обов'язковими до виконання. Відповідно до ст.ст. 5, 7, 11 державний виконавець наділений досить широкими повноваженнями щодо примусового виконання рішення зобов'язаний вживати активні заходи щодо примусу до виконання судових рішень. Таким чином, вищенаведене свідчить про те, що державний виконавець при прийнятті оскаржуваної постанови допустився істотних порушень норм законодавства, тобто діяв не у межах повноважень, порядок та спосіб передбачений Конституцією та законами України, що є порушенням ч. 2 ст. 19 Конституції України. Крім того, порушується право встановлене ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року щодо розумного строку виконання судового рішення. При оцінці законності рішень, дій або відповідальності суд перевіряє їх на відповідність принципам встановленим ч. 3 ст. 2 КАС, невідповідність хоча б одному дає підстави для визнання незаконними рішення дії чи бездіяльність. Суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено принципи встановлені ч. 3 ст. 2 КАС, що є підставою для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 19, 55 Конституції України, ст. 4, 7, 11, 18, 25, 26, 47, 82 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 2, 6, 7, 9, 11, 71, 72, 159, 181, 186, 255 КАС, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Кіровоградській області про скасування постанови державного виконавця та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області Мехед О.В. від 20 листопада 2013року ВП № 40805491 про відмову в прийнятті до провадження та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2а-21/10 виданого 12 червня 2013 року Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області стягувачу ОСОБА_1.

Зобов'язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області Мехед О.В. прийняти виконавчий лист № 2а-21/10 виданий 12 червня 2013 року Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області стягувачу ОСОБА_1 та відкрити виконавче провадження у порядку та спосіб передбачений чинним законодавством.

Судовий збір віднести за рахунок Держаного бюджету України.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Світловодського міськрайонного суду

Кіровоградської області Регеша В.О.

11.03.2014