Постанова № 37780475, 24.03.2014, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

19.03.2014 справа №16/193/09

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Мартюхіної Н.О. суддівАгапова О.Л., Гези Т.Д.За участю представників: від апелянта:Літута С.В. - за довіреністювід відповідача-1:Фізична особа-підприємець ОСОБА_5від відповідача-2:ОСОБА_19 - за довіреністюрозглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" Територіального відокремленого безбалансового відділення № 10007/0292 філії- Запорізького обласного управління Акціонерного товариства "Ощадбанк", м. Мелітополь, Запорізька областьна ухвалу господарського суду Запорізької областівід 02.12.2013 рокуу справі№ 16/193/09 (суддя Ніколаєнко Р.А.) за позовомПублічного акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" Територіального відокремленого безбалансового відділення № 10007/0292 філії- Запорізького обласного управління Акціонерного товариства "Ощадбанк", м. Мелітополь, Запорізька областьдо відповідача 1: до відповідача 2 :Фізична особа-підприємець ОСОБА_5, с. Степанівка Перша Приазовського району Запорізької області Товариство з обмеженною відповідальністю "Азовінвест", м. Мелітополь, Запорізька область третя особа на стороні відповідачів без самостійних вимог на предмет спору : Ліквідатор Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 арбітражний керуючий Бичковський Олексій Олексійович, м. Запоріжжяпро про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 20.09.2010р. та від 01.11.2010р.

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.12.2013 року заяву ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі Територіально відокремленого безбалансового відділення № 10007/0292 філії "Запорізьке обласне управління АТ "Ощадбанк" про визнання недійсними договору купівлі-продажу нерухомого майна від 20.09.2010, укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 в особі ліквідатора Добровольського Едуарда Владиславовича і товариством з обмеженою відповідальністю "Азовінвест", посвідченого приватним нотаріусом Мелітопольського МНО Запорізької області ОСОБА_9 за реєстровим номером 4644, та договору купівлі-продажу нерухомого майна від 01.11.2010, укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 в особі ліквідатора Добровольського Едуарда Владиславовича і товариством з обмеженою відповідальністю "Азовінвест", посвідченого приватним нотаріусом Мелітопольського МНО Запорізької області ОСОБА_9 за реєстровим номером 5446, залишено без задоволення.

Не погодившись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Територіальне відокремлене безбалансове відділення № 10007/0292 філії - Запорізького обласного управління Акціонерного товариства "Ощадбанк", м. Мелітополь, Запорізька область звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 02.12.2013 року по справі № 16/193/09 повністю і прийняти постанову, якою:

- визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна від 20.09.2010 року, укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 в особі ліквідатора Добровольского Едуарда Владиславовича і Товариством з обмеженою відповідальністю "Азовінвест", м. Мелітополь, Запорізька область, посвідчений приватним нотаріусом Мелітопольського МНО Запорізької області ОСОБА_9 за реєстровим номером 4644, недійсним;

- визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна від 01.11.2010 року, укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 в особі ліквідатора Добровольского Едуарда Владиславовича і Товариством з обмеженою відповідальністю "Азовінвест", м. Мелітополь, Запорізька область, посвідчений приватним нотаріусом Мелітопольського МНО Запорізької області ОСОБА_9 за реєстровим номером 5446 недійсним.

В підтвердження доводів апелянт посилається на те, що зазначена ухвала була винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначає, що є кредитором у справі № 16/193/09 про банкрутство ФОП ОСОБА_5 Під час здійснення ліквідаційної процедури та реалізації майна банкрута ліквідатором ФОП ОСОБА_5 арбітражним керуючим Добровольським Е.В. було укладено договори купівлі-продажу від 20.09.2010 та від 01.11.2010, які мають бути визнані недійсними, з наступних підстав:

По-перше, продаж майна боржника вчинено за ціною, що є значно нижчою за дійсну і це завдало збитків боржнику та його кредиторам, оскільки з укладенням договорів надано перевагу лише одному кредитору - ТОВ "Азовінвест" і створені умови, що перешкоджають відновленню платоспроможності боржника. Так, в ході виконавчих проваджень майно боржника, що знаходиться по АДРЕСА_1 оцінено у 889596,00 грн., по АДРЕСА_2 - у 691907,00 грн., що відображено в постанові господарського суду про визнання ФОП ОСОБА_5 банкрутом, тоді як за спірними договорами майно продано за 51920,00 грн. та 36614,00 грн. відповідно.

По-друге, відповідно до Інструкції щодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій, затвердженої наказом Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 06.12.2005 № 376 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 20.03.2006 за № 291/12165, автозаправна станція - це комплекс будинків, споруд, технологічного обладнання, призначений для приймання, зберігання моторного палива та заправлення ним автотранспорту (мототранспорту). За угодами відчужені лише частини майнових комплексів АЗС, а відтак вони укладені в порушення ст.ст.181, 182, 187 Цивільного кодексу України, згідно з якими комплекс є нерухомою річчю, право власності якої підлягає реєстрації відповідно до закону і при переході права на річ її складові частини не підлягають відокремленню.

По-третє, з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 22.08.2013 вбачається, що засновником та керівником ТОВ "Азовінвест" є ОСОБА_18, який зареєстрований у шлюбі з ОСОБА_5, тобто договори укладені за участю заінтересованої особи у розумінні ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а згідно з ч.11 ст.17 цього Закону угода боржника може бути визнана господарським судом відповідно до цивільного законодавства недійсною, якщо угода укладена боржником із заінтересованими особами і в результаті якої кредиторам завдані чи можуть бути завдані збитки.

Ухвалою від 13.01.2014р. апеляційна скарга була прийнята до провадження Донецьким апеляційним господарським судом.

19.03.2014 року в судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив задовольнити апеляційну скаргу та скасувати оскаржувальну ухвалу.

Відповідач 1 та представник відповідача 2 заперечували проти доводів викладених в апеляційній скарзі та просили залишити оскаржу вальну ухвалу без змін.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.09.2013 в межах справи №16/193/09 про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 прийнято до розгляду заяву ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі Територіально відокремленого безбалансового відділення № 10007/0292 філії "Запорізьке обласне управління АТ "Ощадбанк" (далі - Банк) до ФОП ОСОБА_5 та ТОВ "Азовінвест" про визнання недійсними договору купівлі-продажу нерухомого майна від 20.09.2010 та договору купівлі-продажу нерухомого майна від 01.11.2010 року.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.12.2013 року заяву ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі Територіально відокремленого безбалансового відділення № 10007/0292 філії "Запорізьке обласне управління АТ "Ощадбанк" про визнання недійсними договору купівлі-продажу нерухомого майна від 20.09.2010, укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 в особі ліквідатора Добровольського Едуарда Владиславовича і товариством з обмеженою відповідальністю "Азовінвест", посвідченого приватним нотаріусом Мелітопольського МНО Запорізької області ОСОБА_9 за реєстровим номером 4644, та договору купівлі-продажу нерухомого майна від 01.11.2010, укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 в особі ліквідатора Добровольського Едуарда Владиславовича і товариством з обмеженою відповідальністю "Азовінвест", посвідченого приватним нотаріусом Мелітопольського МНО Запорізької області ОСОБА_9 за реєстровим номером 5446, залишено без задоволення.

Колегією суддів апеляційної інстанції дослідивши матеріали справи встановлено, що 24.09.2007 між ВАТ "Державний ощадний банк України" (на цей час ПАТ "Державний ощадний банк України") в особі Мелітопольського відділення № НОМЕР_1 "Ощадбанк" та ФО ОСОБА_5 (ідент.номер НОМЕР_2) на забезпечення виконання кредитних зобов'язань був укладений іпотечний договір № 179, згідно з п.п.1.1, 1.2 якого ФО ОСОБА_5 передала в іпотеку Банку належне їй на праві власності нерухоме майно, розташоване по АДРЕСА_1, а саме: комплекс, який складається з будівлі, яка має загальну п лощу 14,4 кв.м, нежитлову площу 10,3 кв.м під літерою "Б-1", навісу під літерою "Г-1", навісу під літерою "Д-1", паливно-роздавальних колонки під літерою "1, 2", ємностей під літерою "5-12", очисного колодязю під літерою "13", огорожі під літерою "14-15", наземного нафтопроводу під літерою "16".

12.10.2007 між ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі Мелітопольського відділення № НОМЕР_1 "Ощадбанк" та ФО ОСОБА_5 (ідент.номер НОМЕР_2) на забезпечення виконання кредитних зобов'язань був укладений іпотечний договір № 195, згідно з п.п.1.1, 1.2 якого ФО ОСОБА_5 передала в іпотеку Банку належне їй на праві власності нерухоме майно, розташоване по АДРЕСА_2, а саме: автозаправочну станцію на 125 заправок на добу, яка складається з адмінбудівлі АЗС на 125 з/д операторської загальною площею 10,51 кв.м під літерою "А-1", сховища ПММ АПБ-10 під літерою "І", трансформаторної підстанції під літерою "2", вигрібної ями під літерою "3", вбиральні під літерою "4", навісу металевого під літерою "5", навісу європласт під літерою "6", мощення, бетонування під літерою "7,8", каналізації під літерою "10".

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.09.2009 було порушене провадження у справі № 16/193/09 про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (відповідача-1 у даній справі).

Постановою господарського суду Запорізької області від 14.09.2009 фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором у справі призначено арбітражного керуючого Добровольського Едуарда Владиславовича (ліцензія серії НОМЕР_3 від 16.11.2007) та зобов'язано ліквідатора здійснити ліквідаційну процедуру у відповідності до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В газеті «Урядовий кур'єр» від 25.09.2009 року було опубліковане оголошення про визнання ФОП ОСОБА_5 банкрутом

Колегія суддів зазначає, що згідно з ч.7 ст.48 Закону " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом " у разі необхідності постійного управління нерухомим майном або цінним рухомим майном громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, господарський суд призначає для цієї мети ліквідатора та визначає розмір його винагороди. У цьому разі продаж майна громадянина-підприємця здійснюється ліквідатором. Кошти, отримані від продажу майна громадянина-підприємця, а також наявні у нього кошти у готівковій формі вносяться на депозитний рахунок нотаріальної контори або приватного нотаріуса та використовується за рішенням господарського суду, який визнав громадянина-підприємця банкрутом.

У відповідності до ч.1 ст.49 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" із коштів, внесених на депозит нотаріальної контори або приватного нотаріуса, відшкодовуються витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство громадянина-підприємця і виконанням постанови про визнання громадянина-підприємця банкрутом, та задовольняються вимоги кредиторів (у тому числі і заставних).

Ст.29 Закону " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що майно, на яке звертається стягнення у ліквідаційній процедурі, оцінюється арбітражним керуючим у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. У разі продажу майна на аукціоні вартість майна, що визначається шляхом його оцінки, є початковою вартістю. Для здійснення оцінки майна арбітражний керуючий має право залучати на підставі договору суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання з оплатою їх послуг за рахунок коштів, одержаних від виробничої діяльності боржника, визнаного банкрутом, або реалізації його майна, якщо інше не встановлено комітетом кредиторів.

У відповідності до ст.30 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута. Ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджується з комітетом кредиторів. У разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна банкрута ліквідатор проводить конкурс (аукціон). Порядок проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно із Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Згідно з ч.2 ст.26 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" майно банкрута, що є предметом застави, включається до ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Дослідивши матеріали справи, колегією суддів встановлено, що в ході ліквідаційної процедури ліквідатором Добровольським Е.В. були здійснені відповідні, передбачені ст.ст.29, 30 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заходи щодо реалізації майна банкрута для задоволення вимог кредиторів, у тому числі і певного майна, яке було передано в іпотеку Банку за згаданими вище іпотечними договорами.

Зокрема, 13.09.2010 відбулися публічні торги з продажу майна ФОП ОСОБА_5, розташованого по АДРЕСА_1, 11.10.2010 - торги з продажу майна ФОП ОСОБА_5, розташованого по АДРЕСА_2, повідомлення про проведення яких товарною біржею "Південноукраїнська торгова біржа" було опубліковано в газетах "Урядовий кур'єр" від 10.08.2010 № 146 та від 07.09.2010 № 164 відповідно.

Встановлено, що проведенню торгів передувала замовлена ліквідатором оцінка майна.

Так, в матеріалах справи є висновки оцінника ОСОБА_13 (свідоцтво ФДМУ № 4084 від 24.12.2005) суб'єкта оціночної діяльності ПП "ОСОБА_13" (сертифікат СОД № 645/08 від 17.01.2008) за № 231 від 09.03.2010 ринкова вартість майна банкрута, розташованого по АДРЕСА_1, а саме - будівлі, "Б-1" загальною площею 14,4 кв.м, навісу "Г-1", навісу "Д-1", очисного колодязя "13", огорожі "14-15" склала 51920 грн. без врахування ПДВ.

Згідно з висновком оцінника ОСОБА_13 № 253 від 06.09.2010 ринкова вартість майна банкрута, розташованого по АДРЕСА_2, а саме - адміністративної будівлі АЗС на 125 з/д операторської "А-1"площею 10,51 кв.м, вигрібної ями № 3, вбиральні № 4, навісу металевого № 5, навісу європласт № 6, замощення з/б № 7,8, каналізації № 10 склала 36514 грн. без ПДВ.

За результатами торгів, що відбулися 13.09.2010 (протокол № 1 проведення публічних торгів (аукціону)) між арбітражним керуючим Добровольським Е.В. - ліквідатором ФОП ОСОБА_5 та переможцем аукціону ТОВ "Азовінвест" був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна від 20.09.2010 реєстр.№ 4644.

Згідно з п.1 цього договору ліквідатор ФОП ОСОБА_5, що діє від її імені, передає у власність, а ТОВ "Азовінвест" приймає нерухоме майно - комплекс, що знаходиться за адресою: м.Мелітополь Запорізької області, вул.Чкалова, 31 та складається з: будівлі, позначено в плані літерою "Б-1", загальною площею 14,4 кв.м, нежитловою площею 10,3 кв.м, навісу "Г-1", навісу "Д-1", очисного колодязя "13", огорожі "14-15". Продаж вчинено за 51920,00 грн.

За результатами торгів, що відбулися 11.10.2010 (протокол № 2 проведення публічних торгів (аукціону)) між арбітражним керуючим Добровольським Е.В. - ліквідатором ФОП ОСОБА_5 та переможцем аукціону ТОВ "Азовінвест" був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна від 01.11.2010 реєстр.№ 5446.

Згідно з п.1 щойнозазначеного договору ліквідатор ФОП ОСОБА_5, що діє від її імені, передає у власність, а ТОВ "Азовінвест" приймає нерухоме майно - автозаправну станцію на 125 заправок на добу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та складається з: адміністративної будівлі площею 10,51 кв.м, позначеної в плані літерою "А-1", вигрібної ями № 3, вбиральні № 4, навісу металевого № 5, навісу європласт № 6, замощення з/б, бетонування № 7,8, каналізації № 10. Продаж вчинено за 36614,00 грн.

Так, згідно з доводами апеляційної скарги, Банк вказує на те, що оскаржу вальні договори купівлі-продажу не відповідають положенням ст.ст.181, 187 Цивільного кодексу України, вчинення продажу за заниженою ціною та укладення за участю заінтересованої особи.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції виходить з наступного.

Ст.187 Цивільного кодексу України визначено, що при переході права на річ її складові частини не підлягають відокремленню.

Згідно методичних рекомендацій, затверджених наказом Міністерства юстиції України, від 14.04.2009 року № 660/5 «Про затвердження Методичних рекомендацій стосовно визначення нерухомого майна, що знаходиться на земельних ділянках, право власності на які підлягає державній реєстрації» автозаправна станція є складною річчю, але оскільки позивачем не доведено, що за договорами купівлі-продажу від 20.09.2010 та від 01.11.2010 було продано частину об'єктів нерухомого майна, що входили до складу комплексу, визначеного саме як комплекс "автозаправна станція", а тому підстави для визнання договорів недійсними на підставі ст.187 ЦК України відсутні.

Щодо зазначення в іпотечному договорі № 195 від 12.10.2007 майна як "автозаправна станція на 125 заправок на добу" то це також не означає, що за договором купівлі-продажу від 01.11.2010 були продані невідокремлювані частини комплексу, визначеного саме як комплекс "автозаправна станція".

Також, згідно матеріалів справи колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що на час укладання договору купівлі-продажу від 20.09.2010 року - право власності на частину об'єктів - паливно-роздавальні колонки та ємності для зберігання, що входили до об'єкту іпотеки за іпотечним договором № 179 24.09.2007, було визнано за іншою особою - гр.ОСОБА_15 за рішенням колегії судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області від 15.07.2010 у справі № 22-4774 за позовом ОСОБА_15 до Банку та ОСОБА_5 Стосовно наземного нафтопроводу, на який ОСОБА_15 також просив визнати його право власності, апеляційний суд, відмовляючи в позові в цій частині, зазначив, що договір, на який посилається позивач якщо і було укладено то з порушенням норм діючого законодавства. Саме ці об'єкти не увійшли до предмету договору купівлі-продажу 20.09.2010, якщо його співставити з предметом іпотечного договору № 179 від 24.09.2007.

Стосовно майна - сховища (ємності) АПБ-10 та трансформаторної підстанції, які входили до предмету іпотечного договору № 195 від 12.10.2007 та не увійшли до предмету договору купівлі-продажу від 01.11.2010, то щодо прав власності на нього на момент укладення договору купівлі-продажу тривав судовий спір за позовом ОСОБА_15, який, виходячи зі змісту рішення апеляційного суду Запорізької області від 03.07.2012 у справі № 22ц-2758/12, звернувся до суду в березні 2010 року. Вказаним рішенням апеляційного суду Запорізької області від 03.07.2012 у справі № 22ц-2758/12 за позовом ОСОБА_15 до Банку та ОСОБА_5, за зустрічним позовом Банку до ОСОБА_15 та ТОВ "Азовресурс", яким скасовано рішення суду першої інстанції від 27.12.2011 у справі, Банку відмовлено в задоволенні вимоги про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу обладнання, за яким ОСОБА_15 придбав у власність згадане майно.

Таким чином, згідно вищенаведеного, колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що у ліквідатора були відсутні підстави продажу майна як цілісних комплексів. Крім того, за спірними угодами ліквідатором було продано тільки майно, яке безспірно належало на час здійснення торгів на праві власності ОСОБА_5, не вибуло з її власності та не було обтяжено судовими спорами.

Крім того, вищенаведені обставини досліджувались судами: правову оцінку діям арбітражного керуючого стосовно реалізації майна банкрута ФОП ОСОБА_5 в межах ліквідаційної процедури, у тому числі і за оспорюваними угодами, вже було надано судами різних рівнів.

Так, в ухвалі господарського суду від 24.02.2011 у справі № 16/193/09 на певні заперечення Банку наголошувалося, що майно банкрута оцінювалося та реалізовувалося не як цілісний майновий комплекс, а як окремі об'єкти.

Ухвала господарського суду Запорізької області від 24.02.2011 у справі № 16/193/09 за результатами апеляційного та касаційного перегляду, ініційованого ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі Мелітопольської філії № 8024, залишена без змін (постанова Донецького апеляційного господарського суду від 25.05.2011, постанова Вищого господарського суду України від 25.08.2011).

Вказаною ухвалою господарського суду від 24.02.2011 у справі № 16/193/09, між іншим, розподілено грошові кошти від реалізації майна банкрута, у тому числі і проданого за оспорюваними угодами, які було внесено на депозитний рахунок приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_16 в сумі 127929,28 грн. Зокрема, суму 24090,28 грн. ухвалено використати на задоволення вимог ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі Мелітопольської філії № 8024 шляхом перерахування коштів за заявою вказаної банківської установи за такими реквізитами: ТВБВ № 10007/0292 філія - Запорізьке обласне управління ВАТ "Ощадбанк", МФО 313957, ЄДРПОУ 02760363, р/р 37395929205.

Крім того, 26.07.2011 року рішенням господарського суду Запорізької області по справі № 13/5009/3591/11 був визнаний недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 20.09.2010 року укладений між арбітражним керуючим Добровольским Е.В. (ліквідатором ОСОБА_5) та ТОВ «Азовінвест».

07.11.2011 року постановою Донецького апеляційного господарського суду рішення господарського суду Запорізької області від 26.07.2011 року у справі № 13/5009/3591/11 скасовано.

24.01.2012 року постановою Вищого господарського суду України по справі № 13/5009/3591/11 постанова Донецького апеляційного господарського суду від 26.07.2011 року - залишена без змін.

Також, 30.08.2011 року рішенням господарського суду Запорізької області по справі № 24/5009/3976/11 був визнаний недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 01.11.2010 року укладений між арбітражним керуючим Добровольским Е.В. (ліквідатором ОСОБА_5) та ТОВ «Азовінвест».

26.12.2011 року постановою Донецького апеляційного господарського суду рішення господарського суду Запорізької області від 30.08.2011 року у справі № 24/5009/3976/11 скасовано.

28.03.2012 року постановою Вищого господарського суду України по справі № 24/5009/3976 постанова Донецького апеляційного господарського суду від 26.12.2011 року - залишена без змін.

Таким чином, встановлено, що в судовому порядку вже було дано правову оцінку діям арбітражного керуючого стосовно реалізації майна в межах ліквідаційної процедури за вищезначеними спірними договорами та визначено відсутність у ліквідатора підстав для продажу майна, як цілісних комплексів.

Що стосується посилань апелянта на те, що продаж майна був здійснений за заниженими цінами, то суд апеляційної інстанції вказує наступне.

Так, у виконавчому провадженні ВДВС Приазовського РУЮ майно, розташоване по АДРЕСА_2, оцінено у 691907 грн., а у виконавчому провадженні ВДВС Мелітопольського МРУЮ майно по АДРЕСА_1 оцінено у 889569 грн.

Внаслідок такого Банк не погоджується з цінами продажу за оспорюваними угодами.

Однак, колегія суддів вказує на те, що у ліквідаційній процедурі оцінювалися лише ті окремі об'єкти, що були реалізовані за договорами купівлі-продажу, що підтверджується висновками оцінника ОСОБА_13 № 231 від 09.03.2010 та № 253 від 06.09.2010, а у виконавчих провадженнях підлягали оцінки об'єкти іпотечних договорів, тобто оцінювалось різне по складу, опису та характеристики майно, відповідно й встановлювалися різні ціни.

Як видно з наведених вище умов іпотечних договорів та договорів купівлі-продажу майно було продано в іншому обсязі та предметному складі, ніж передавалося в іпотеку.

До того ж, у виконавчих провадженнях оцінка іпотечного майна по АДРЕСА_1 виконана станом на 13.04.2009, а майна по АДРЕСА_2 - станом на 05.10.2007.

Крім того, встановлено, що докази оспорення результатів оцінки по висновках оцінника ОСОБА_13 № 231 від 09.03.2010 та № 253 від 06.09.2010. чи докази визнання у встановленому порядку з будь-яких підстав оцінки недійсною, заниженою тощо в матеріалах справи відсутні., рівно як відсутні й докази визнання недійсним результатів аукціонів, що стали підставами укладення спірних договорів купівлі-продажу.

Що стосується посилань апелянта на те, що оспорювані договори укладені за участю заінтересованої особи стосовно боржника - ТОВ "Азовінвест", суд апеляційної інстанції вказує на наступне.

Згідно з абз.23 ст.1 Закону "Про відновлення платоспроможності..." Заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, керівник боржника, особи, що входить до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника , у тому числі і звільнені з роботи за рік до порушення провадження у справі про банкрутство, а також особи, які знаходяться у родинних стосунках із зазначеними особами та підприємцем (фізичною особою) - боржником, а саме: подружжя та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки.

Ч.11 ст.17 Закону "Про відновлення платоспроможності..." передбачено, що угода боржника, у тому числі і та, що укладена до винесення господарським судом ухвали про санацію, може бути визнана господарським судом за заявою керуючого санацією відповідно до цивільного законодавства недійсною, якщо угода укладена боржником із заінтересованими особами і в результаті якої кредиторам завдані чи можуть бути завдані збитки.

Колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ "Азовінвест" не є заінтересованою особою стосовно боржника, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що ТОВ "Азовінвест" є особою, створеною за участю боржника.

Суд апеляційної інстанції дослідивши матеріали справи зазначає, що згідно витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно ТОВ "Азовінвест" станом на 20.09.2010 та на 01.11.2010року, а саме на час укладення оспорюваних договорів купівлі-продажу засновником ТОВ "Азовінвест" являвся ОСОБА_18.

Згідно з витягом з ЄДР, наказами-розпорядженнями по ТОВ "Азовінвест" № 1 від 14.04.2009 та № 8 від 25.04.2011 підтверджується, що на час укладення оспорюваних угод керівником (директором) товариства являлася ОСОБА_17, якою і підписані угоди від імені покупця.

Згідно з витягом з ЄДР станом на 16.10.2013 року засновником ТОВ "Азовінвест" являється ОСОБА_19.

Також з матеріалів справи (дані паспорту ОСОБА_5 та інш.) слідує та не заперечується відповідачами, що ОСОБА_18 та ОСОБА_5 на час укладення договорів купівлі-продажу (рівно як і на цей час) являються подружжям.

У зв'язку з вищенаведеним, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що згідно з ч.11 ст.17 Закону "Про відновлення платоспроможності..." право на звернення до господарського суду із заявою про визнання договору недійсним з підстав, якщо угода укладена боржником із заінтересованими особами і в результаті якої кредиторам завдані чи можуть бути завдані збитки, надано керуючому санацією, але не іншим учасникам провадження у справі про банкрутство.

Але необхідно зазначити, що в будь-якому разі, зі змісту абз.2 ч.11 ст.17 Закону "Про відновлення платоспроможності..." слідує, що на такий випадок підставою для визнання угоди недійсною є наявність заінтересованості та одночасно поряд з нею, як її наслідок, завдання чи можливість завдання збитків кредиторам.

Суд апеляційної інстанції вказує на те, що в матеріалах справи відсутні докази завдання збитків кредиторам, у тому числі і Банку, з укладенням оспорюваних договорів купівлі-продажу.

Крім того, матеріали справи не містять доказів продажу майна за заниженими цінами, навпаки, матеріалами справи, судовими актами підтверджується, що продаж майна здійснено у відповідності до законодавства про банкрутство, виходячи з реальних обставин, які склалися щодо майна, що передавалося ОСОБА_5 в іпотеку Банку, і Банк отримав від продажу часткове задоволення своїх вимог до банкрута.

Згідно вищенаведеного, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що ухвалу господарського суду Запорізької області від 02.12.2013 року по справі № 16/193/09 винесена відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Територіального відокремленого безбалансового відділення № 10007/0292 філії - Запорізького обласного управління Акціонерного товариства "Ощадбанк", м. Мелітополь, Запорізька область на ухвалу господарського суду Запорізької області від 02.12.2013 року по справі № 16/193/09 підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Територіального відокремленого безбалансового відділення № 10007/0292 філії - Запорізького обласного управління Акціонерного товариства "Ощадбанк", м. Мелітополь, Запорізька область на ухвалу господарського суду Запорізької області від 02.12.2013 року по справі № 16/193/09 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 02.12.2013 року по справі № 16/193/09 залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом 20 днів.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Судді: О.Л. Агапов

Т.Д. Геза