Рішення № 37780311, 20.03.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2014 р. Справа № 911/154/14

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

до комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа», Київська обл., м. Біла Церква

про стягнення 6049234,25 грн.

за участю представників:

від позивача: Іванкіна Ю.Б. (дов. № 14-25 від 14.02.2014 р.);

від відповідача: Колесник Т.А. (дов. № 166 від 30.12.2013 р.);

Обставини справи:

публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» (далі - відповідач) про стягнення 30350882,41 грн., з яких 24648151,22 грн. заборгованості за договором на купівлю-продаж природного газу № 14/2506/11 від 30.09.2011 р., 6196,06 грн. інфляційних втрат, 909854,92 грн. 3% річних, 2220056,97 грн. пені та 2566623,24 грн. штрафу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на порушення відповідачем умов договору на купівлю-продаж природного газу № 14/2506/11 від 30.09.2011 р. в частині своєчасної та повної оплати отриманого газу, в зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 24648151,22 грн. У зв'язку з наявністю зазначеної заборгованості позивач на підставі ст. 625 ЦК України просить стягнути з відповідача 6196,06 грн. інфляційних втрат, 909854,92 грн. 3% річних та на підставі п. 7.2. договору - 2220056,97 грн. пені та 2566623,24 грн. штрафу.

В судовому засіданні 04.02.2014 р. представником відповідача надано суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позову та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення 24648151,22 грн. заборгованості, 2220056,97 грн. пені, 2566623,24 грн. штрафу, 909854,92 грн. 3% річних та 6196,06 грн. інфляційних втрат, посилаючись на те, що 17.12.2013 р. між позивачем та відповідачем було підписано нові акти приймання-передачі природного газу за жовтень-грудень 2012 р. на загальну суму 20444532,72 грн., відповідно до яких акти приймання-передачі від 27.11.2012 р., 30.11.2012 р. та 31.12.2012 р. вважаються анульованими, в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 4285403,98 грн.

11.03.2014 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 6049234,26 грн., з яких 4285404,01 грн. заборгованості, 714394,70 грн. пені, 706637,24 грн. штрафу, 326729,38 грн. 3% річних та 16068,93 грн. інфляційних втрат.

Сума позову відповідно до ст. 55 ГПК України визначена судом, оскільки позивачем в заяві про зменшення розміру позовних вимог зазначена неправильна сума позову.

Таким чином, судом розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 4285404,01 грн. заборгованості, 714394,70 грн. пені, 706637,24 грн. штрафу, 326729,38 грн. 3% річних та 16068,93 грн. інфляційних втрат, всього 6049234,26 грн.

20.03.2014 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшли пояснення до заяви про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач зазначив, що на виконання умов договору № 14/2506/11 від 30.09.2011 р. позивач з вересня по грудень 2012 р. передав, а відповідач отримав природний газ об'ємом 4445,490 тис. куб. м. на суму 20723700,78 грн. Крім того, в жовтні 2011 р. позивач передав відповідачеві природний газ в об'ємі 966,642 тис. куб. м. на суму 3703246,89 грн. Таким чином, за твердженням позивача, протягом жовтня 2011 р. та у вересні-грудні 2012 р. ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» передано відповідачу природний газ на суму 24426947,67 грн. Відповідач в якості оплати поставленого в жовтні 2011 р. та у вересні-грудні 2012 р. природного газу перерахував на рахунок позивача грошові кошти в сумі 20141543,66 грн., в зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 4285404,01 грн.

20.03.2014 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якому відповідач визнав позовні вимоги про стягнення 4285404,01 грн.. заборгованості, а проти нарахування пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат заперечив, з огляду на те, що відповідно до п. 6.1. договору нарахування штрафних санкцій повинно бути проведено, починаючи з 15 числа, в той час як позивачем зроблено розрахунок, починаючи з 14 числа. Крім того, як зазначив відповідач, за зобов'язаннями грудня 2012 р. позивачем нараховано 3% річних за період з 17.01.2013 р. по 27.02.2014 р., хоча позовна заява подана до суду 17.01.2014 р., а за зобов'язаннями листопада 2012 р. інфляційні втрати у сумі 13179,27 грн. нараховано позивачем менше ніж 15 календарних днів. Відповідач в обґрунтування заперечень проти нарахованих позивачем штрафних санкцій також посилається на скрутне фінансове становище, що відповідно до ст. 233 ГК України є підставою для зменшення судом розміру штрафних санкцій.

В судових засіданнях 18.02.2014 р., 27.02.2014 р. та 11.03.2014 р. було оголошено перерву до 27.02.2014 р., 11.03.2014 р. та 20.03.2014 р. відповідно.

Представник позивача в судовому засіданні 18.02.2014 р. позов підтримав, а в судовому засіданні 27.02.2014 р. просив суд відкласти розгляд справи. В судових засіданнях 11.03.2014 р. та 20.03.2014 р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві, та з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача в судових засіданнях 04.02.2014 р., 18.02.2014 р., 27.02.2014 р., 11.03.2014 р. та 20.03.2014 р. частково заперечував проти позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та у відзиві на заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

30.09.2011 р. між публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (продавець) та комунальним підприємством Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» (покупець) було укладено договір № 14/2506/11 на купівлю-продаж природного газу (договір).

Відповідно до п. 1.1. договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю у IV кварталі 2011 р. та у 2012 р. імпортований природний газ для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах договору.

Згідно з п. 2.1. договору продавець передає покупцеві з 01.10.2011 р. по 31.12.2012 р. газ в обсязі до 25585,47 тис. куб. м., у тому числі по місяцях кварталів (тис. куб. м.): у 2011 р. - 7436,955 (жовтень - 1600,000, листопад - 2525,940, грудень - 3311,015); у 2012 р. - 18148,462 (січень - 3669,076, лютий - 3227,987, березень - 2845,984, квітень - 855,592, травень - 69,503, червень - 34,766, липень - 69,533, серпень - 69,533, вересень - 69,533, жовтень - 1400,00, листопад - 2525,940, грудень - 3311,015).

Пунктом 1 додаткової угоди № 3 від 01.08.2012 р. до договору № 14/2506/11 від 30.09.2011 р. викладено п. 2.1. договору в наступній редакції: « 2.1. Продавець передає покупцеві у 2011 році природний газ у обсязі 966,642 тис. куб. м. та у 2012 році до 7376,021 тис. куб. м., в тому числі по місяцях 2012 року (тис. куб. м.): серпень - 69,533, вересень - 69,533, жовтень - 1400,000, листопад - 2525,940, грудень - 3311,015».

Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу (п. 3.3. договору).

Відповідно до п. 3.4. договору не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газорозподільного (газотранспортного) підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газорозподільному (газотранспортному) підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Згідно з п. 5.1. договору ціна (граничний рівень ціни) на природний газ та послуги з його транспортування установлюється НКРЕ.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що всього до оплати за природний газ та послуги з його транспортування з ПДВ - 4042,76 грн.

У разі зміни НКРЕ ціни на природний газ або тарифів на транспортування, розподіл і постачання, сторони вносять зміни до п. 5.2. договору з дати набрання чинності встановленої НКРЕ ціни та тарифів (п. 5.3. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами неодноразово вносились зміни до п. 5.2. договору в частині вартості поставленого природного газу шляхом укладання додаткових угод № 1 від 30.09.2011 р., № 2 від 11.10.2011 р. та № 3 від 01.08.2012 р.

Відповідно до п. 5.5. договору загальна сума вартості природного газу за договором складається із сум вартості місячних поставок газу.

Пунктом 6.1. договору встановлено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Згідно з п. 6.3. договору за наявності заборгованості у покупця за договором продавець має право зарахувати кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості.

На виконання умов договору в жовтні 2011 р. позивач передав, а відповідач прийняв 966,642 тис. куб. м. природного газу на загальну суму 3703246,89 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2011 р. за жовтень 2011 р.

Рішенням господарського суду Київської області від 21.08.2012 р., яке набрало законної сили, у справі № 10/063-12 за позовом НАК «Нафтогаз України» до КП Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» про стягнення 3920837,04 грн., встановлено, що НАК «Нафтогаз України» відповідно до договору № 14/2506/11 від 30.09.2011 р. було поставлено, а відповідачем прийнято 966,642 тис. куб. м. природного газу, загальною вартістю 3703246,89 грн., однак в порушення умов договору КП Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» за поставлений природний газ розрахувалося лише частково на суму 365767,28 грн., в зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість у сумі 3337479,61 грн.

Згідно ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду Київської області від 21.08.2012 р. у справі № 10/063-12 стягнуто з КП Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» на користь НАК «Нафтогаз України» 3337479,61 грн. основного боргу, 255056,24 грн. пені, 233623,57 грн. штрафу, 61302,83 грн. 3% річних та 33374,80 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до статті 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Підстави припинення зобов'язання передбачені ст. ст. 202 - 205 Господарського кодексу України, ст. ст. 599 - 601, 604 - 609 Цивільного кодексу України, зокрема за ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З наявної в матеріалах справи довідки про операції по підприємству «Білоцерківтепломережа КП БМР» з 01.10.2011 р. по 30.11.2013 р. вбачається, що відповідач в повному обсязі розрахувався за отриманий в жовтні 2011 р. природний газ 29.12.2012 р., тобто з порушенням встановленого п. 6.1. договору строку оплати.

Позивачем також у вересні-грудні 2012 р. передано, а відповідачем прийнято 4445,490 тис. куб. м. природного газу на загальну суму 20723700,78 грн., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 30.09.2012 р. за вересень 2012 р. на суму 279168,06 грн. та актами приймання-передачі природного газу від 17.12.2013 р. за жовтень 2012 р. на суму 2616278,12 грн., за листопад 2012 р. на суму 6576483,47 грн. та за грудень 2012 р. на суму 11251771,13 грн.

Відповідач розрахувався за отриманий у вересні-грудні 2012 р. природний газ лише частково на загальну суму 16438296,77 грн. та з порушенням встановленого п. 6.1. договору строку, в зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 4285404,01 грн.

Враховуючи те, що на момент звернення позивача до суду відповідач вказану заборгованість не погасив, позивач просить суд стягнути з відповідача 4285404,01 грн.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з приписами статтей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем за договором на купівлю-продаж природного газу № 14/2506/11 від 30.09.2011 р. у сумі 4285404,01 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем, то вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 4285404,01 грн. підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача 16068,93 грн. інфляційних втрат та 326729,38 грн. 3% річних, нарахованих на заборгованість по кожному простроченому платежу з урахуванням часткових проплат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 16068,93 грн. інфляційних втрат, що нараховані за період жовтень-грудень 2012 р. на прострочену заборгованість за вересень 2012 р. у сумі 279168,06 грн., за період листопад-грудень 2012 р. на прострочену заборгованість за жовтень 2012 р. у сумі 2616278,12 грн., за грудень 2012 р. на прострочену заборгованість за листопад 2012 р. у сумі 6576483,47 грн. та за січень 2013 р. на прострочену заборгованість за листопад 2012 р. у сумі 13152,97 грн.

Твердження відповідача про те, що позивачем неправомірно нараховано інфляційні втрати у сумі 13179,27 грн. за грудень 2012 р. на прострочену заборгованість за листопад 2012 р. у сумі 6576483,47 грн., оскільки вказана заборгованість існувала у грудні менше ніж 15 днів, з огляду на те, що нарахування інфляційних втрат починається з 15.12.2012 р., а оплата здійснена 29.12.2012 р., не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені. Якщо у договорі виконання грошового зобов'язання визначається до настання певного терміну, наприклад, до 1 серпня 2014 року (частина друга статті 252 ЦК України), то останнім днем виконання такого зобов'язання вважається день, що передує цьому терміну (в даному прикладі - 31 липня 2014 року). Водночас коли у тексті договору виконання грошового зобов'язання визначено "по 1 серпня 2014 року" або "включно до 1 серпня 2014 року", то останнім днем виконання такого зобов'язання буде 1 серпня 2014 року.

З огляду на те, що відповідно до п. 6.1. договору остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу, то з 14.12.2012 р. відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання щодо розрахунку за отриманий у листопаді 2012 р. природний газ. Оскільки відповідач розрахувався за поставлений у листопаді 2012 р. природний газ 29.12.2012 р., то заборгованість відповідача у сумі 6576483,47 грн. існувала у грудні 2012 р. в період з 14.12.2012 р. по 28.12.2012 р., тобто рівно 15 днів.

Враховуючи викладене, позивачем правомірно здійснено нарахування інфляційних втрат за грудень 2012 р. на зазначену заборгованість.

Проте, наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат є невірним, оскільки позивачем безпідставно нараховано інфляційні втрати у сумі 26,31 грн. за січень 2013 р. на 13152,97 грн., так як вказана сума не являється заборгованістю відповідача за отриманий у листопаді 2012 р. природний газ, а є інфляційними втратами, нарахованими позивачем за грудень 2012 р. на прострочену заборгованість за листопад 2012 р. у сумі 6576483,47 грн.

Відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом за заявлені позивачем періоди на заборгованість по кожному простроченому платежу з урахуванням часткових проплат, сума інфляційних втрат становить 16042,63 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 326729,38 грн. 3% річних, нарахованих за період з 26.06.2012 р. по 29.12.2012 р. на прострочену заборгованість за жовтень 2011 р., за період з 14.10.2012 р. по 29.12.2012 р. на прострочену заборгованість за вересень 2012 р., за період з 14.11.2012 р. по 29.12.2012 р. на прострочену заборгованість за жовтень 2012 р., за період з 14.12.2012 р. по 29.12.2012 р. на прострочену заборгованість за листопад 2012 р. та за період з 17.01.2013 р. по 27.02.2014 р. на прострочену заборгованість за грудень 2012 р.

Заперечуючи проти наданого позивачем розрахунку 3% річних, відповідач посилається на те, що за зобов'язаннями грудня 2012 р. позивачем нараховано 3% річних за період з 17.01.2013 р. по 27.02.2014 р., хоча позовна заява подана 17.01.2014 р.

Вказані твердження відповідача також не приймаються судом до уваги, оскільки, як вбачається зі змісту позовної заяви та доданого до неї розрахунку штрафних санкцій, позивачем було заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача 3% річних, нарахованих за період з 15.01.2013 р. по 23.12.2013 р. на прострочену заборгованість за грудень 2012 р., тоді як позовна вимога про стягнення 3% річних, нарахованих за період з 17.01.2013 р. по 27.02.2014 р. на прострочену заборгованість за грудень 2012 р., була заявлена позивачем в заяві про зменшення розміру позовних вимог, поданій до суду 11.03.2014 р.

Проте, відповідно до п. 1.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період прострочення, а тому позивачем невірно нараховано 3% річних на прострочену заборгованість за жовтень 2011 р. та за вересень-листопад 2012 р. по 29.12.2012 р., оскільки заборгованість за природний газ, поставлений у вказані місяці, була погашена відповідачем 29.12.2012 р., в зв'язку з чим нарахування 3% річних припинилось 28.12.2012 р.

Таким чином, відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом на заборгованість за жовтень 2011 р. та за вересень-листопад 2012 р. з урахуванням зазначених позивачем дат початку періодів прострочення по 28.12.2012 р. та за період з 17.01.2013 р. по 27.02.2014 р. на заборгованість за грудень 2012 р., сума 3% річних становить 325855,51 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 714394,70 грн. пені за прострочення оплати отриманого в грудні 2012 р. природного газу, нарахованої за загальний період з 17.01.2013 р. по 14.07.2013 р.

Згідно з п. 7.2. договору у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу.

Враховуючи те, що наданий позивачем розрахунок пені здійснений з дотриманням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та є арифметично вірним, позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 714394,70 грн. пені підлягає задоволенню.

Позивач на підставі п. 7.2. договору також просить суд за прострочення понад 30 днів оплати отриманого у грудні 2012 р. природного газу стягнути з відповідача 706637,24 грн. штрафу, нарахованого на заборгованість у сумі 10094817,68 грн.

Враховуючи, що заборгованість відповідача у сумі 10094817,68 грн. за отриманий у грудні 2012 р. природний газ існувала більше ніж 30 днів, а наданий позивачем розрахунок штрафу є арифметично вірним, позовна вимога про стягнення з відповідача 706637,24 грн. штрафу підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Посилання відповідача на те, що станом на 01.03.2014 р. заборгованість населення перед КП БМР «Білоцерківтепломережа» становить 52783000,00 грн., не приймаються судом до уваги, оскільки, як вбачається з наданої відповідачем довідки вказана заборгованість виникла в 2011 р., проте відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження вчинення дій щодо погашення вказаної заборгованості.

При цьому, заборгованість відповідача за договором № 14/2506/11 від 30.09.2011 р. виникла ще на початку 2013 р. та на момент прийняття рішення становить 4285404,01 грн.

Таким чином, оскільки судом не встановлено виняткових обставин, то суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення розміру неустойки.

Відповідно до статті 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, статтями, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Мережна, 3, код 04654336) на користь публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Богдана Хмельницького, 6, код 20077720) 4285404,01 грн. (чотири мільйони двісті вісімдесят п'ять тисяч чотириста чотири грн. 01 коп.) заборгованості, 16042,63 грн. (шістнадцять тисяч сорок дві грн. 63 коп.) інфляційних втрат, 325855,51 грн. (триста двадцять п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят п'ять грн. 51 коп.) 3% річних, 714394,70 грн. (сімсот чотирнадцять тисяч триста дев'яносто чотири грн. 70 коп.) пені, 706637,24 грн. (сімсот шість тисяч шістсот тридцять сім грн. 24 коп.) штрафу та 73069,13 грн. (сімдесят три тисячі шістдесят дев'ять грн. 13 коп.) судового збору.

2. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Рябцева О.О.

Рішення підписано 24.03.2014 р.