Рішення № 37780286, 17.03.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/895/14 17.03.14

За позовомДержавного підприємства «Адміністрація річкових портів»доТовариства з обмеженою відповідальністю «Річкове пасажирське екскурсійне агентство»простягнення 50 285,13 грн.Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Сімон І.В.від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Адміністрація річкових портів» (надалі - «Підприємство») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Річкове пасажирське екскурсійне агентство» (надалі - «Товариство») про стягнення 50 285,13 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору про надання послуг №01/04-249 від 19.04.2013 р. позивач надав послуги, а відповідач зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 46 595,89 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 3 002,60 грн. та 3% річних у розмірі 686,64 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.01.2014 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 17.02.2014 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.02.2014 р. розгляд справи відкладено до 17.03.2014 р. у зв'язку із неявкою представників сторін та невиконанням ними вимог ухвали суду.

В судове засідання представник позивача з'явився, на виконання вимог ухвали суду надав документи та пояснення стосовно суті спору, позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, 17.03.2014 р. до канцелярії суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з участю його представника в іншому судовому засіданні.

Судом в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відмовлено з огляду на наступне.

По-перше, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження наведених в клопотанні обставин щодо перебування його представника в іншому судовому засіданні.

По-друге, відповідач не позбавлений можливості на підставі ст. 28 Господарського процесуального кодексу України та ст. 244 Цивільного кодексу України уповноважити будь-яку особу для представництва власних інтересів.

Крім того, ухвала господарського суду міста Києва від 17.02.2014 р. була отримана представником відповідача 04.03.2014 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №28417784.

Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та мав два тижні для підготовки до участі у судовому засіданні, зокрема для залучення кваліфікованої особи на представлення власних інтересів в суді, а також для підготування відзиву на позовну заяву на виконання вимог ухвали суду.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19.04.2013 р. між Підприємством (виконавець) та Товариством (замовник) було укладено договір про надання послуг №01/04-249 (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору виконавець надає на платній основі послуги стоянки та швартування біля гідротехнічної споруди (ГТС) пасажирськими теплоходами: т/х «Ай-Петрі», т/х «Еверест», т/х «Валдай», т/х «Говерла», т/х «Альпи», т/х «М. Островський», т/х «Т. Подій», т/х «Н. Ужвій», т/х «Каштан-17», т/х «М. Дудка», т/х «Т-53», а також понтонами «ПП-502», «ПП-507», «КИЕ-847-К», «КИЕ-848-К», «КИЕ-850-К», «КИЕ-851-К», «Д-301», які використовуються замовником, а саме біля ГТС між причалом №14 та пішохідним мостом (80 п.м.), розташованої за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, яка належить виконавцю.

Пунктом 4.3 Договору визначено, що плата за надані послуги сплачується щомісячно, відповідно до рахунків, у безготівковій формі, на розрахунковий рахунок виконавця до 5 числа поточного місяця, в якому надаються послуги.

На виконання умов Договору позивачем було надано, а відповідачем прийнято послуги за липень та серпень 2013 року на загальну суму 46 595,89 грн., що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №ДП-0000302 від 31.07.2013 р. та №ДП-0000395 від 31.08.2013 р.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 46 595,89 грн.

Договір є договором надання послуг, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору позивачем було надано, а відповідачем прийнято послуги за липень та серпень 2013 року на загальну суму 46 595,89 грн., що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №ДП-0000302 від 31.07.2013 р. та №ДП-0000395 від 31.08.2013 р.

Вказані акти хоча і не містять підпису уповноваженої особи та печатки відповідача, проте вважаються погодженими Товариством з огляду на наступне.

Пунктом 4.4 Договору передбачено, що здавання послуг виконавцем та приймання їх результатів замовником оформлюється актом здавання-приймання наданих послуг, який замовник зобов'язаний отримати у виконавця до 5 числа місяця, яки йде за звітним.

Відповідно до пунктів 4.6 та 4.7 Договору замовник протягом 3 днів з дня одержання акту здавання-приймання наданих послуг, зобов'язаний вручити виконавцю підписаний акт здавання-приймання наданих послуг або мотивовану відмову у підписанні. У разі неотримання підписаного з боку замовника акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 4.6 договору, акт підписується виконавцем з позначенням про відмову у підписанні його замовником, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Матеріалами справи підтверджується факт надання позивачем відповідачу на підпис актів здачі-приймання наданих послуг за липень та серпень 2013 року, що підтверджується підписом про отримання на супровідних листах №01/07-665 від 08.07.2013 р., №01/07-738 від 01.08.2013 р., а також повідомленням про вручення поштового відправлення №12500305.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів складення та направлення на адресу позивача мотивованої відмови від підписання таких актів, відтак з урахуванням приписів п. 4.7 Договору акти здачі-приймання наданих послуг за липень 2013 року на суму 22 113,30 грн. та за серпень 2013 року на суму 24 482,59 грн. вважаються погодженими відповідачем, та є підставою для здійснення розрахунків за вказаний період.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 4.3 Договору грошове зобов'язання відповідача по сплаті заборгованості за надані позивачем послуги повинно було бути виконане до 5 числа поточного місяця, в якому надаються послуги.

Таким чином, заборгованість відповідача за надані послуги становить 46 595,89 грн., а з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 4.3 Договору, строк виконання грошового зобов'язання відповідача по оплаті наданих послуг на момент звернення позивача із позовом до суду настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача на підставі Договору за надані послуги станом на момент звернення до суду із позовною заявою у розмірі 46 595,89 грн. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Товариством обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Підприємства про стягнення з Товариства заборгованості у розмірі 46 595,89 грн. є правомірними та обґрунтованим.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 3 002,60 грн. та 3% річних у розмірі 686,64 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що у випадку прострочення замовником строку оплати платежу у встановлений цим договором строк, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми прострочення платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 3 002,60 грн. та 3% річних у розмірі 686,64 грн.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з Товариства на користь Підприємства заборгованості у розмірі 46 595,89 грн., пені у розмірі 3 002,60 грн. та 3% річних у розмірі 686,64 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Державного підприємства «Адміністрація річкових портів» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Річкове пасажирське екскурсійне агентство» (04070, м. Київ, Поштова площа, 3; ідентифікаційний код 24092018) на користь Державного підприємства «Адміністрація річкових портів» (04071, м. Київ, вул. Електриків, 14; ідентифікаційний код 33404067) заборгованість у розмірі 46 595 (сорок шість тисяч п'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 89 коп., пеню у розмірі 3 002 (три тисячі дві) грн. 60 коп., 3% річних у розмірі 686 (шістсот вісімдесят шість) грн. 64 коп. та судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.03.2014 р.

Суддя В.П. Босий