Рішення № 37780257, 20.03.2014, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2014 р. Справа № 909/29/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Цюх Г. З., при секретарі судового засідання Ломей Л.Р. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Дочірнього підприємства державної акціонерної компанії "Хліб України" "Галицький комбінат хлібопродуктів", вул.Л.Українки, 100 , м.Галич, 77100

до відповідача: Приватного підприємства "Галицькі аграрні інвестиції", вул. Осмомисла,15, м. Галич, Івано-Франківська область, 77100

про стягнення заборгованості в сумі 65424,04 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Сендунь І.Р.-директор, наказ № 88-к від 05.06.12,

від відповідача: Мичка С.В.-представник, довіреність від 13.01.14,

від відповідача: Гойсан І.М.-представник, довіреність від 03.02.14,

від відповідача: Залеська С.Д.-представник, довіреність від 03.02.14,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство державної акціонерної компанії "Хліб України" "Галицький комбінат хлібопродуктів" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Приватного підприємства "Галицькі аграрні інвестиції" про стягнення заборгованості в сумі 65424,04 грн., в тому числі 60397,3 грн. основного боргу, 2231,02 грн. пені, 1426,62 грн. 3% річних та 1369,1 грн. штрафу.

Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримав, в обгрунтування позовних вимог посилається на невиконання відповідачем умов договорів про надання складських послуг №2 від 15.03.11, №12 від 31.12.11 та №1 від 01.01.13.

Представники відповідача позов визнали частково в сумі 30579,07 грн., а саме за надані послуги зберігання за період з січня по вересень 2013 року, про що подав акт звірки взаємних розрахунків з 01.01.13 по 14.02.14 у своїй редакції. Щодо стягнення заборгованості за надані послуги в жовтні та листопаді 2013 року заперечували, оскільки у вказаний період відповідач послугами позивача не користувався, актів прийому-передачі не підписував.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст.43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом з"ясовано наступне.

Між сторонами по справі 01.01.13 укладено Договір №1 про надання складських послуг, за яким виконавець зобов"язується надати складські послуги в порядку та на умовах, визначених цим договором (п.1.1 договору).

Пунктом 4.1.3 передбачено, що виконавець зобов"язаний виписувати та передавати замовнику рахунки за надані послуги та акти виконаних робіт за відповідний період.

Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

В позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача 60397,3 грн. заборгованості за надані послуги зберігання.

Як вбачається з акту звірки взаємних розрахунків за 15.03.11 - 11.07.13 (а.с.96), заборгованість відповідача станом на 11.07.13 становила 35017,93 грн. Після підписання вказаного акту звірки, позивачем на підставі актів здачі-приймання робіт (наданих послуг) за серпень-вересень 2013 року (а.с.97-99), які підписані і скріплені печатками обох сторін, були надані послуги на суму 41818,79 грн.

Так як відповідачем було частково погашено заборгованість в сумі 46257,65 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (а.с.100-104), документально підтверджена заборгованість станом на день звернення до суду становила 30579,07 грн.

Що стосується надання послуг зберігання у жовтні-листопаді 2013 року на суму 29818,23 грн., то вони в порушення вимог п.4.1.3 договору позивачем не підтверджені документально, хоча суд ухвалою від 04.02.14 зобов"язував позивача представити акти виконаних робіт за жовтень-листопад 2013 року та докази про надсилання їх відповідачу, однак позивач таких доказів не надав.

Окрім того, з метою встановлення факту надання послуг зберігання у жовтні-листопаді 2013 року, ухвалою від 25.02.14 суд зобов"язував Державну податкову інспекцію у Галицькому районі Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області в порядку ст. 38 ГПК України надати суду інформацію про те, чи включено Приватним підприємством "Галицькі аграрні інвестиції" (Відповідачем по справі) до податкового кредиту податкові накладні № 50 від 31.10.13р. та № 54 від 29.11.13р., сформовані Дочірнім підприємством державної акціонерної компанії "Хліб України" "Галицький комбінат хлібопродуктів" (Позивачем по справі), а також копію відповідної податкової декларації з додатками, зокрема додатку № 5 до податкової декларації з податку на додану вартістю, що містить розшифровку зобов'язань та податкового кредиту в розмірі контрагентів.

Державна податкова інспекція у Галицькому районі Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області листом від 04.03.14 №444/10-09-03-10/134 (а.с.138) повідомила, що Приватним підприємством "Галицькі аграрні інвестиції" до складу податкового кредиту не включено податок в сумі 2443,44 грн. згідно отриманої від ДП "Галицький комбінат хлібопродуктів" податкової накаладної від 31.10.13 №50 та податок в сумі 2526,27 грн. згідно отриманої від ДП "Галицький комбінат хлібопродуктів" податкової накаладної від 29.11.13 №54.

Враховуючи вищенаведене, позивачем документально підтверджена заборгованість в сумі 30579,07 грн., яка визнана відповідачем, тому суд вважає її обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.

В стягненні 29818,23 грн. належить відмовити за недоведеністю вимог.

Щодо стягнення 2231,02 грн. пені та 1426,62 грн. 3% річних суд зазначає наступне:

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем, в порушення вимог норми ст.33 ГПК України та п.4.1.3 договору не подано доказів направлення чи вручення рахунків відповідачу, в актах здачі-приймання робіт (наданих послуг) відсутні дати підписання, тобто, неможливо встановити з якого періоду слід проводити нарахування, а тому в задоволенні стягнення 2231,02 грн. пені та 1426,62 грн. 3% річних слід відмовити.

Щодо стягнення 1369,1 грн. штрафу, суд зазначає наступне:

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного Кодексу України).

Ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов"язання.

Пунктом 5.4. договору сторони погодили, що у випадку непогашення грошової заборгованості протягом більш як 20 календарних днів з моменту виникнення такої заборгованості, відповідач зобов"язаний сплатити на користь позивача 3% від суми непогашеної заборгованості.

Так як заборгованість відповідача становить 30579,07 грн., то від цієї суми слід нараховувати штраф, обгрунтований розмір якого становитиме 917,37 грн. В решті стягнення штрафу належить відмовити.

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, до стягнення підлягають 30579,07 грн. основного боргу та 917,37 грн. штрафу.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст.49 ГПК України, слід покласти судові витрати пропорційно задоволеним вимогам, а саме 3735,54 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193, 230 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 546, 549, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст.33, 34, 43, 44, 49, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

позов Дочірнього підприємства державної акціонерної компанії "Хліб України" "Галицький комбінат хлібопродуктів" до Приватного підприємства "Галицькі аграрні інвестиції" про стягнення заборгованості в сумі 65424,04 грн. - задоволити частково .

Стягнути з Приватного підприємства "Галицькі аграрні інвестиції" (вул. Осмомисла,15, м. Галич, Івано-Франківська область, 77100, код 35306415) на користь Дочірнього підприємства державної акціонерної компанії "Хліб України" "Галицький комбінат хлібопродуктів" (вул.Л.Українки, 100, м.Галич, 77100, код 00951669) - 30579 (тридцять тисяч п"ятсот сімдесят дев"ять) грн. 07 коп. основного боргу, 917 (дев"ятсот сімнадцять) грн. 37 коп. штрафу та 879 (вісімсот сімдесят дев"ять) грн. 55 коп. судового збору.

Наказ суду видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

повне рішення складено 24.03.14

Суддя Г.З. Цюх

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

_____помічник судді Шунтов О.М. 24.03.14