Ухвала суду № 37779507, 20.03.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Качуріна Л.С.

Суддя-доповідач - Чебанов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2014 року справа №812/9596/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Чебанова О.О., Гайдара А.В., Яковенко М.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27 січня 2014 р. у справі № 812/9596/13-а за позовом Державного підприємства «Антрацит» до Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про скасування вимоги про сплату боргу № Ю- від 07.11.2013 року,-

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Антрацит» звернулось до суду з позовом до Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про скасування вимоги про сплату боргу № Ю- від 07.11.2013 року.

В обґрунтування вимог зазначило, що 08.11.2013 року ВП «Вузол виробничо-технологічного зв'язку ДП «Антрацит» було отримано вимогу Антрацитівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області № Ю- від 07 листопада 2013 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску у сумі 110496,78 грн., що рахується за ВП «ВВТЗ» ДП «Антрацит» станом на 07 листопада 2013 року. Позивач вважає зазначену вимогу необґрунтованою та просить її скасувати.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 27 січня 2014 р. у справі № 812/9760/13-а позовні вимоги задоволено.

Скасовано вимогу Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про сплату боргу форми № Ю- від 07.11.2013 року на суму 110 496,78 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 07.11.2013 року Антрацитівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Луганській області було винесено вимогу № Ю- про сплату боргу з єдиного внеску у сумі 110 496,78 грн. (а.с. 8).

09 січня 2013 року ухвалою господарського суду Луганської області по справі № 913/124/13-г було порушено провадження у справі про банкрутство відносно позивача. Зазначеною ухвалою було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (а.с. 9).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 року № 2343-12 (далі - Закон № 2343) кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Порушення справи про банкрутство розділило цю заборгованість на два різновиди - конкурсну та поточну заборгованість.

З огляду на зазначене, починаючи з 9 січня 2013 року погашення конкурсної кредиторської заборгованості, яка виникла до порушення справи про банкрутство здійснюється в межах процедури банкрутства, погашення поточної кредиторської заборгованості здійснюється за загальною процедурою.

Відповідно до положень частини першої статті 19 Закону № 2343 мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Відповідно до частини третьої цієї статті протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

З аналізу вищенаведених положень вбачається, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію. З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов'язання. Оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію, то відповідно і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Згідно ч. 5 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування.

Частиною 6 ст. 25 Закону № 2464 передбачено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

ВП «ВВТЗ» ДП «Антрацит» було надано до податкової інспекції звіти про суми нарахованого єдиного внеску, а саме: 09.08.2013 року - за липень 2013 року, 09.09.2013 року - за серпень 2013 року, 08.10.2013 року - за вересень 2013 року.

Відповідно до звіту за липень 2013 року ВП «ВВТЗ» ДП «Антрацит» нараховано до сплати єдиний внесок у розмірі 61 390,95 грн.

Платіжними дорученнями за №№ 517, 516 від 21.08.2013 року, № 512 від 30.08.2013 року на загальну суму 61 390, 95 грн. ДП "Антрацит" був сплачений єдиний внесок за липень 2013 року, про що зазначено у розділі "Призначення платежу" платіжних доручень (а.с.15-17).

Відповідно до звіту за серпень 2013 року ВП «ВВТЗ» ДП «Антрацит» нараховано до сплати єдиний внесок у розмірі 64 847,33 грн.

Платіжними дорученнями за № 538 від 10.09.2013 року, № № 548, 549 від 13.09.2013 року, № № 556, 557 від 27.09.2013 року на загальну суму 64 865,20 грн. ДП «Антрацит» був сплачений єдиний внесок за серпень 2013 року, про що зазначено у розділі «Призначення платежу» платіжних доручень (а. с. 23-27).

Відповідно до звіту за вересень 2013 року ВП «ВВТЗ» ДП «Антрацит» нараховано до сплати єдиний внесок у розмірі 61 913,08 грн.

Платіжними дорученнями за № 617 від 25.10.2013 року, № № 591, 592 від 31.10.2013 року на загальну суму 61 895,24 грн. ДП «Антрацит» був сплачений єдиний внесок за вересень 2013 року, про що зазначено у розділі «Призначення платежу» платіжних доручень (а.с. 33-35).

Оскаржувана вимога Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про сплату боргу від 07.11.2013 року не містить будь-яких сум фінансових санкцій та/або неустойки (штрафу, пені), а відповідно дія мораторію на задоволення вимог кредиторів на оскаржувану вимогу не поширюється, та крім того, як було зазначено вище, формування та надіслання вимоги про сплату боргу є обов'язком органів доходів і зборів у випадку наявності у платника на кінець звітного базового періоду недоїмки зі сплати єдиного внеску.

Відсутність заборгованості обумовлює протиправність вимоги.

З аналізу наданих позивачем звітів про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з липня по вересень 2013 року, а також наданих платіжних доручень про сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування вбачається, що станом на 07.11.2013 у ВП «ВВТЗ» ДП «Антрацит» була відсутня поточна заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що вказує на незаконність оскаржуваної вимоги Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про сплату боргу від 07.11.2013 року.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції спір по суті вирішений вірно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та зміни або скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27 січня 2014 р. у справі № 812/9596/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27 січня 2014 р. у справі № 812/9596/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання рішення законної сили.

Головуючий О.О. Чебанов

Судді А.В. Гайдар

М.М. Яковенко