Ухвала суду № 37779455, 18.03.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Лазарєв В.В.

Суддя-доповідач - Васильєва І. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2014 року справа №805/17767/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Васильєвої І. А., Казначеєва Е.Г., Яманко В.Г.,

Секретар судового засідання Гонтаренко М.Е.,

За участі позивача ОСОБА_4

За участі представника відповідача 1 Прийменка І.Л. (на підставі довіреності)

За участі представника відповідача 2 Медвідь О.В., (на підставі довіреності)

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2014 року у справі № 805/17767/13-а за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Донецькій області, 19-ого державного пожежно-рятувального загону м.Добропілля Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області про визнання протиправними та скасування наказів № 209 від 06 листопада 2013 року, № 213 від 06 листопада 2013 року, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

30 грудня 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Донецькій області, 19-ого державного пожежно-рятувального загону м.Добропілля Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ №209 від 06 листопада 2013 року «Про порушення дисципліни та покарання винних», виданий начальником Головного управління генералом-майором служби цивільного захисту Ільченко М.В.; визнати протиправним та скасувати наказ №213 від 07 листопада 2013 року, виданий начальником Головного управління генералом-майором служби цивільного захисту Ільченко М.В. в частині звільнення капітана служби цивільного захисту ОСОБА_4; поновити капітана служби цивільного захисту ОСОБА_4 на посаді начальника караулу 62 державної пожежно-рятувальної частини 19 державного пожежно-рятувального загону(м. Добропілля) Головного Управління ДСНС України у Донецькій області або на рівнозначній посаді; стягнути з 19 державного пожежно - рятувального загону м. Добропілля Головного управління ДСНС України у Донецькій області на користь капітана служби цивільного захисту ОСОБА_4 грошове забезпечення за час вимушеного невиконання службових обов'язків з дня звільнення до дати ухвалення рішення суду; допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі капітана служби цивільного захисту ОСОБА_4 на посаді начальника караулу 62 державної пожежно-рятувальної частини 19 державного пожежно-рятувального загону (м.Добропілля) Головного Управління ДСНС України у Донецькій області або на рівнозначній посаді; допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення з 19 державного пожежно -рятувального загону м. Добропілля Головного управління ДСНС України у Донецькій області на користь капітана служби цивільного захисту ОСОБА_4 грошового забезпечення за час вимушеного невиконання службових обов'язків в межах суми стягнення за один місяць (а.с. 2-7).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2014 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено в повному обсязі (а.с. 143-148).

Позивач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. Просив скасувати постанову суду першої інстанції, та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (а.с. 153-154).

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції щодо проведення індивідуальних бесід стосовно звільнення з посади, не взяв до уваги посилання позивача на наказ Міністерства надзвичайних ситуацій України від 13 січня 2011 року № 33 «Щодо посилення контролю відповідальності посадових осіб Міністерства при звільненні працівників», в якому передбачено проводити звільнення працівників та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту в порядку накладення дисциплінарного стягнення після обов'язкового попереднього службового розслідування в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950 «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування» та наказу МНС України від 14 грудня 2009 року 838 «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування стосовно порушення особами рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту службової дисципліни»(надалі порядок №838), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 березня 2010 року за № 203/17498.

Апелянт наполягає на тому, що бесіду відповідач повинен був проводити у строк, що залишився до закінчення розслідування тобто до дати 10.10.2013 року.

Також апелянт наполягав на тому, що з посадовою інструкцією він був ознайомлений не раніше 11.06.2013 року.

Щодо наказу Головного Управління ДСНС України у Донецькій області від 06.11.2013 року № 209, то він містить посилання на порушення посадової інструкції начальника караулу, в той час позивач з нею особисто не був ознайомлений.

Щодо наказу Головного управління ДСНС України у Донецькій області від 06 листопада 2013 року № 213, то він містить посилання на наказ №209 від 06 листопада 2013 року, який має неправдиві данні.

Крім того, апелянт наполягає на тому, що судом першої інстанції не взято до уваги, що в день звільнення 07.11.2013 року йому було видано лікарняний листок.

В судовому засіданні позивач доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні також заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши в судовому засіданні особову справу ОСОБА_4 та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач - ОСОБА_4 проходив службу в органах і підрозділах цивільного захисту. Згідно наказу ГУ ДСНС України у Донецькій області № 48 від 11 червня 2013 року, остання посада ОСОБА_4 - начальник караулу 62 державної пожежно-рятувальної частини 19 державного пожежно-рятувального загону (м. Добропілля) Головного управління ДСНС України у Донецькій області - "капітан служби цивільного захисту" (а.с. 91).

05 серпня 2007 року ОСОБА_4 прийняв Присягу особового складу органів і підрозділів цивільного захисту, про що свідчить відповідний підпис (а.с. 92).

26 квітня 2011 року між ОСОБА_4 та МНС України в особі начальника Головного управління ДСНС України у Донецькій області був укладений контракт № 2212/11 (а.с. 21-22) про проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту строком на 5 роки.

Пунктом 5 вищевказаного контракту передбачено, що контракт може бути припинено (розірвано) достроково з ініціативи Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи , а особа рядового та начальницького, яка проходить службу за контрактом, звільняється зі служби разом з іншим у зв'язку із систематичним невиконанням умов Контракту особою рядового і начальницького складу.

З посадовою інструкцією начальника 1-го караулу ДПРЧ-62 19 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Донецькій області, позивач ознайомився , про що свідчить підпис останнього (а.с. 55-56).

Згідно із матеріалами особової справи позивача, характеристики позивача, послужному списку останній протягом 2013 року за порушення службової дисципліни притягувався до дисциплінарної відповідальності, а саме:

- за недоліки в організації роботи та ведення службової документації, на ОСОБА_4, було накладене дисциплінарне стягнення у вигляді догани, яка була оголошена наказом начальника Головного управління МНС України у Донецькій області від 11.01.2013р. № 8 (наказ не був оскаржений);

- за наявні недоліки в організації несення служби та ведення службової документації, на ОСОБА_4, було накладене дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани, наказом начальника ДПРЗ-19 Головного управління ДСНС України у Донецькій області від 29.06.2013р. № 6 (наказ не був оскаржений);

- за незадовільне ставлення до виконання службових обов'язків капітан служби цивільного захисту ОСОБА_4 попереджений про неповну службову відповідність наказом Головного управління ДСНС України у Донецькій області від 22.08.2013р. № 137 (наказ не був оскаржений).

Відповідно до умов Контракту про проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту, ОСОБА_4 уклавши контракт, взяв на себе зобов'язання дотримуватися Конституції та законів України, сумлінно виконувати вимоги Присяги, статутів, накази начальників, свої службові обов'язки, підвищувати професійну майстерність, мати позитивні результати з фізичної підготовки (а.с. 21).

Наказом № 209 від 06.11.2013 року про порушення дисципліни та покарання винних, за низький рівень виконавської дисципліни та систематичне невиконання функціональних обов'язків звільнити з ДСНС України за підпунктом 5 пункту 68 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України від 05 березня 2009 року № 1068-VІ (у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту) ОСОБА_4 (а.с. 18-19).

Наказом № 213 від 06.11.2013 року Державної служби України з надзвичайних ситуацій Головного управління ДСНС України у Донецькій області, капітана служби цивільного захисту ОСОБА_4 начальника караулу 62 державної пожежно-рятувальної частини 19 державного пожежно-рятувального загону (м. Добропілля) Головного управління ДСНС України у Донецькій області, відповідно до Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу звільнено зі служби у запас (з постановкою на військовий облік) за пунктами 173, 176 підпунктом «6» ( у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу). Виключено з кадрів ДСНС України 07 листопада 2013 року. Підставою є наказ Головного управління ДСНС України у Донецькій області від 06.11.2013 року № 209 о/с, подання начальника 19 державного пожежно-рятувального загону (м. Добропілля) Агібалова О.О. (а.с. 20).

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Стаття 101 Кодексу Цивільного захисту України встановлює, що порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України. На рядовий і начальницький склад служби цивільного захисту поширюється дія Дисциплінарного статуту, затвердженого законом.

Статтею 83 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України від 5 березня 2009 року № 1068-VI (далі за текстом - Дисциплінарний статут) визначено, що прийняттю начальником рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення за суттєвий грубий дисциплінарний проступок може передувати службове розслідування, яке призначається виданим наказом начальника з метою з'ясування всіх обставин, а також уточнення причин і умов, що призвели до вчинення дисциплінарного правопорушення, встановлення ступеня тяжкості правопорушення та розміру заподіяної шкоди.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою з'ясування причин та обставин низького рівня виконавської дисципліни та систематичного невиконання функціональних обов'язків капітаном служби цивільного захисту ОСОБА_4, 07 жовтня 2013 року наказом № 35 (а.с. 47) було призначено комісію з проведення службового розслідування.

При проведенні службового розслідування відповідачем встановлено факт порушення позивачем вимог контракту від 26 квітня 2011 року № 2212/11, посадової інструкції начальника караулу ДПРЧ - 62 ДПРЗ - 19 ГУ ДСНС України у Донецькій області, розділу 2 п.2.7 "Настанови з організації газодимозахисної служби в підрозділах оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України" затвердженої наказом МНС України від 16 грудня 2011 року № 1342, п.3.7, п.3.5 "Правил безпеки праці в органах і підрозділах МНС України" затверджено наказом МНС України № 312 від 07 травня 2007 року, п.3.18, 3.20, 3.21, 3.22, 3.23, 4.1 "Положення про організацію службової підготовки особового складу органів і підрозділів цивільного захисту" затвердженого наказом МНС України від 01 вересня 2009 року № 601, розділу 2 п.5, п.9, 17, розділу 13 п.141, розділу 14 п.150, п.151, 152 "Тимчасового порядку організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб МНС України" затвердженого наказом МНС України від 31 жовтня 2008 року N 794, п. 31 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 р. № 593 (а.с. 48-50).

За результатами службового розслідування складено та затверджено відповідний акт службового розслідування від 10 жовтня 2013 року, з висновку якого вбачається, що за низький рівень виконавської дисципліни та систематичне невиконання функціональних обов'язків, ОСОБА_4 підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності (а.с. 48-50).

Відповідно до змісту подання начальника 19державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Донецькій області Агібалова О.О., капітан служби цивільного захисту ОСОБА_4 підлягає звільненню зі служби за пунктами 173, 176, підпунктом " 6" (у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу) 182 у запас (а.с. 111-112, 113-114).

Отже спірним у даній справі є законність та правомірність спірних наказів № 209 та № 213 від 06.11.2013 року в основу яких покладено систематичне невиконання позивачем умов контракту.

Судова колегія звертає увагу, що а ні в позовній заяві, а ні підчас розгляду справи як в суді першої так і апеляційної інстанції позивач не заперечував наявність порушень з його боку, які викладені у акті службового розслідування. Більш того, з матеріалів справи вбачається, що позивачем надавалися письмові пояснення щодо кожного із виявлених порушень, крім того, під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції позивач не спростовував надання особистих пояснень з виявлених та встановлених порушень.

Крім того, як встановлено судом першої та апеляційної інстанції з матеріалів особистої справи позивача, з метою додержання вимог п. 175 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року № 593 перед звільненням зі служби начальником ДПРЗ - 19 Агібаловим О.О. проводились бесіди з позивачем, у яких його було розпитано: чи знає він що порушив вимоги діючих настанов та положень служби цивільного захисту та у чому причина даних порушень, на що позивач дав відповідь, що всі порушення через власну неуважність та низьку виконавчу дисципліну підлеглого особового складу. Також у листах бесід до ОСОБА_4 були поставлені питання, про те чи ознайомлювався він з актом службового розслідування. На що були дані відповіді, про ознайомлення.

Зазначені обставини не спростовувалися позивачем під час апеляційного розгляду.

Крім того, про ознайомлення позивача із висновками службового розслідування свідчить підпис останнього від 10 жовтня 2013 року у акті службового розслідування (а.с. 50 зворотня сторінка).

Вищевказане повністю спростовує доводи апелянта, на порушення процедури службового розслідування та проведення з ним бесіди.

Судова колегія не приймає доводи апелянта на порушення строку проведення бесіди на виконання наказу МНС України від 14.12.2009 року № 838 «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування стосовно порушення особами рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту службової дисципліни», оскільки п. 7.1. зазначеного порядку не визначено конкретного строку проведення бесіди, а зазначено про те, що за результатами бесіди у довільній формі складається аркуш

бесіди, в якому зазначаються дата проведення бесіди, заперечення, заява, клопотання особи рядового чи начальницького складу, стосовно якої проведено службове розслідування. Аркуш бесіди підписується посадовою особою, яка проводила бесіду, присутніми посадовими особами та особою рядового чи начальницького складу, з якою проводилася бесіда. Аркуш бесіди долучається до матеріалів службового розслідування.

Крім того, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року N 593 "Про затвердження Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" (далі-Положення № 593), у цьому Положенні визначається порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу та регулюються питання, пов'язані з перебуванням громадян України (далі - громадяни) у добровільному порядку в резерві служби цивільного захисту.

Згідно з Положенням № 593, особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу) є громадяни, які у добровільному порядку прийняті на службу цивільного захисту за контрактом і яким присвоєно відповідно до цього Положення спеціальні звання.

Відповідно до п. 45 Положення № 593, контракт про проходження служби цивільного захисту - це письмова угода, що укладається на добровільній основі між громадянином та державою, від імені якої виступає ДСНС, для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження такої служби.

Згідно з п. 31 Положення №593, особи рядового і начальницького складу разом з іншим зобов'язані: чесно і сумлінно додержуватися Присяги служби цивільного захисту, виконувати закони України; добросовісно і в повному обсязі виконувати покладені на них згідно із займаною посадою службові обов'язки; додержуватися норм професійної та службової етики; берегти та підтримувати у належному стані передані їм у користування майно і техніку; постійно підвищувати рівень професійних знань, удосконалювати свою майстерність; виявляти повагу до колег по службі, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; сприяти підтриманню порядку і дисципліни.

Відповідно до п. 126 Положення № 593, особи рядового і начальницького складу зобов'язані у своїй службовій діяльності дотримуватися рекомендацій атестаційної комісії.

Згідно п. 173 Положення № 593, звільнення осіб рядового і начальницького складу із служби цивільного захисту здійснюється: у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) - якщо звільнені особи не досягли граничного віку перебування в запасі, встановленого Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу", і за станом здоров'я придатні до військової служби; у відставку - якщо звільнені особи досягли граничного віку перебування в запасі, встановленого Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу", або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби із зняттям з військового обліку.

У відповідальності до п. 175 Положення № 593, перед звільненням особи рядового і начальницького складу із служби цивільного захисту безпосередні та прямі керівники (начальники) проводять з нею не менше двох індивідуальних бесід. У ході першої бесіди роз'яснюються підстави звільнення і строк внесення подання щодо звільнення, соціальний і правовий захист особи, можливість укладення контракту про перебування у резерві служби цивільного захисту, визначається військовий комісаріат, до якого буде направлено особу після звільнення для постановки на військовий облік. При цьому враховуються прохання особи, даються необхідні пояснення з питань проходження служби. У разі потреби зазначеній особі видається направлення на обстеження до лікарсько-експертної комісії.

Під час другої бесіди безпосередній або прямий керівник (начальник) дає відповіді на запитання, поставлені особою рядового і начальницького складу у першій бесіді, уточнює підстави звільнення з урахуванням висновку лікарсько-експертної комісії, прохання особи, а також інші питання, пов'язані із звільненням. До участі у бесідах у разі потреби можуть залучатися фахівці кадрової, юридичної, фінансової та інших служб.

Як встановлено судом першої так і апеляційної інстанції під час проведення бесіди позивач не наполягав на залученні фахівців кадрової, юридичної, фінансової та інших служб до участі в бесіді.

Беручи до уваги вищевказане положення, зміст аркушу-бесіди, аргументи позивача щодо неправомірності наказу про звільнення, судова колегія вважає, що позивач мав можливість письмово викласти свої питання або зауваження у аркуші-бесіди. Натомість відповідний аркуш не містить будь яких написів від імені позивача, окрім підпису.

У відповідальності до п. 176 Положення № 593, контракт про проходження служби цивільного захисту припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту разом з іншим: у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту керівництвом відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту.

Згідно п. 182 Положення № 593, контракт про проходження служби цивільного захисту може бути розірвано достроково з ініціативи ДСНС, яку представляє керівництво органу чи підрозділу цивільного захисту, і особу рядового чи начальницького складу може бути звільнено із служби цивільного захисту у випадках, передбачених підпунктами 2 - 4, 6 і 8 - 11 пункту 176 і абзацом першим пункту 178 цього Положення.

Відповідно до Порядку проведення службового розслідування стосовно порушення особами рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту службової дисципліни, затвердженого Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 14 грудня 2009 року № 838 (далі-Порядок № 838), цей порядок визначає підстави призначення, процедуру проведення службового розслідування стосовно осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, в тому числі слухачів і курсантів навчальних закладів сфери управління МНС (далі - особи рядового і начальницького складу), права й обов'язки посадових осіб при проведенні службового розслідування, оформлення його результатів та прийняття за ним рішення. Прийняттю начальником рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення за суттєвий грубий дисциплінарний проступок може передувати службове розслідування, яке призначається та проводиться з метою з'ясування всіх обставин, а також уточнення причин і умов, що призвели до вчинення особами рядового і начальницького складу дисциплінарного правопорушення, встановлення ступеня його тяжкості та розміру заподіяної шкоди. Підставами для призначення службового розслідування у тому числі можуть бути факти: невиконання наказів та розпоряджень начальників, що призвело до неготовності до дій за призначенням та зриву виконання покладених на орган чи підрозділ цивільного захисту завдань. Підставою для призначення службового розслідування може бути інформація, викладена у рапортах, заявах, скаргах осіб рядового і начальницького складу, державних службовців та працівників МНС, матеріалах перевірок (інформація, одержана за результатами заходів контролю), письмових зверненнях громадян України, повідомленнях правоохоронних органів, органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та їхніх посадових осіб, об'єднань громадян, а також опубліковані засобами масової інформації інформативні дані про події, що потребують з'ясування обставин, за яких вони сталися.

Службове розслідування проводиться обов'язково попередньо перед звільненням особи рядового чи начальницького складу зі служби у порядку застосування дисциплінарного стягнення за систематичне невиконання умов контракту та/або за службовою невідповідністю. Рішення про проведення службового розслідування приймається начальником, який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарні стягнення. За результатами службового розслідування складається акт, у якому зазначаються: посада, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін проходження служби та строк перебування на останній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування; підстави призначення службового розслідування; заходи, здійснені в процесі службового розслідування, й одержані при цьому результати, які підтверджують чи спростовують факт правопорушення, за яким призначено службове розслідування; обставини, причини, умови та наслідки вчиненого особою рядового чи начальницького складу правопорушення, рівень заподіяної шкоди та негативного впливу на виконання покладених завдань; вимоги чинного законодавства, які було порушено; відомості про попередню поведінку особи рядового чи начальницького складу та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації; заперечення, заяви та клопотання особи рядового чи начальницького складу, стосовно якої проводилося службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення; висновок щодо наявності чи відсутності в діянні особи рядового чи начальницького складу дисциплінарного правопорушення (за наявності - у чому воно полягало) з обов'язковим посиланням на отримані матеріали (документи) службового розслідування; пропозиції щодо притягнення особи рядового чи начальницького складу, яка вчинила правопорушення, до відповідальності без зазначення конкретного виду дисциплінарного стягнення або зняття з неї безпідставних звинувачень чи підозр; вжиті або запропоновані заходи для усунення негативних наслідків скоєного правопорушення та умов, що до нього призвели.

Акт про результати службового розслідування підписує посадова особа (члени комісії), яка (які) його проводила(и). Кожен член комісії має право викласти свою окрему думку в письмовому рапорті на ім'я начальника, який призначив службове розслідування. Такий рапорт долучається до акта про результати службового розслідування і є його невід'ємною частиною. Перед поданням акта про результати службового розслідування разом з матеріалами службового розслідування на розгляд та затвердження особа (голова комісії), яка проводила службове розслідування, ознайомлює особу рядового чи начальницького складу, стосовно якої воно проводилося, під підпис.

Згідно з п. 7.3 та п. 7.4 Порядку № 838, за результатами службового розслідування начальник, який призначив службове розслідування, визначає вид дисциплінарного стягнення щодо порушника та доручає підготувати проект відповідного наказу. Вид дисциплінарного стягнення зазначається особисто начальником, який призначив службове розслідування, на акті про результати службового розслідування. Накладення дисциплінарного стягнення на особу рядового чи начальницького складу, стосовно якої проводилося службове розслідування, здійснюється у порядку, встановленому Дисциплінарним статутом служби цивільного захисту.

Відповідно до преамбули, Дисциплінарний статут служби цивільного захисту (далі - Статут) затверджений 05 березня 2011 року № 1068-VI, визначає сутність службової дисципліни, права та обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, в тому числі слухачів і курсантів навчальних закладів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу), щодо її додержання, види заохочення та дисциплінарних стягнень і порядок їх застосування.

Згідно з п. 3 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, службова дисципліна в органах і підрозділах цивільного захисту зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу під час проходження служби: виконувати вимоги Присяги, контракту, накази начальників, додержуватися цього Статуту та інших нормативно-правових актів; захищати життя, здоров'я, права та власність громадян, територію, інтереси суспільства і держави у разі виникнення надзвичайних ситуацій; бути чесним, сумлінним і дисциплінованим; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані із службою, не шкодувати сил під час виконання поставлених завдань; постійно вдосконалювати професійну майстерність, підвищувати свій професійний рівень; додержуватися норм професійної та службової етики, не вчиняти дій, що можуть призвести до неналежного виконання службових обов'язків, бути вільним від впливу політичних партій і громадських організацій; поважати людську гідність і бути готовим у будь-який час надати допомогу людям; сприяти зміцненню службової дисципліни, виявляти повагу до начальників та старших за званням, бути ввічливим, додержуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; зберігати державну і службову таємницю; берегти та підтримувати в належному стані передані їй у користування майно і техніку.

Статтею 7 Дисциплінарного статуту передбачено, що за зразкове виконання службових обов'язків особи рядового і начальницького складу підлягають заохоченню, а за порушення службової дисципліни - несуть дисциплінарну відповідальність згідно із цим Статутом, а також цивільну, адміністративну, кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до п. 57, 58 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, дисциплінарні стягнення накладаються на осіб рядового і начальницького складу за порушення ними службової дисципліни. Грубим дисциплінарним проступком вважається факт грубого порушення службової дисципліни, що не містить ознак кримінального правопорушення, а саме разом з іншим: невихід на службу без поважних причин; порушення встановленого керівником органу чи підрозділу цивільного захисту розпорядку дня; вживання алкогольних напоїв чи наркотичних засобів у службовий час, прибуття на службу в нетверезому стані чи стані наркотичного сп'яніння; порушення статутних правил несення служби; невиконання наказів та розпоряджень начальників, що призвело до неготовності до дій за призначенням та зриву виконання покладених на орган чи підрозділ цивільного захисту завдань; порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів, що призвело до псування або втрати закріпленого майна, обладнання та техніки, інших матеріальних збитків, а також завдало шкоди здоров'ю особовому складу органу чи підрозділу цивільного захисту або іншим особам.

Відповідно до ст. 68 Дисциплінарного статуту, на осіб рядового і начальницького складу за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; звільнення зі служби у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту чи через службову невідповідність.

З урахуванням встановлених обставин, аналізу вищевказаних нормативно-правових актів, акту перевірки, наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, пояснювальних записок позивача, що надавалися керівництву під час проходження служби та проведених бесід, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про неодноразове порушення позивачем вимог Дисциплінарного статуту, Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу.

Внаслідок систематичного невиконання умов контракту або через службову невідповідність, звільнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу і може застосовуватися у разі, якщо раніше вжиті заходи дисциплінарного впливу не дали позитивних результатів або якщо вчинене дисциплінарне правопорушення не сумісне з перебуванням на службі цивільного захисту.

Систематичне невиконання умов контракту не спростовувалося позивачем як під час розгляду справи в суді першої так і апеляційної інстанції та підтверджено наявними в матеріалах справи не оскарженими та не скасованими наказами про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача тричі протягом 2013 року.

Таким чином, приймаючи до уваги наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість висновку відповідача щодо систематичного невиконання позивачем умов контракту та як наслідок притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби у запас за пунктом 173, 176 підпунктом " 6" «Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу».

Щодо доводів апелянта про те, що його було незаконно звільнено в період тимчасової непрацездатності, то судова колегія їх не приймає з урахуванням наступного.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту від виконання службових обов'язків у разі тимчасової непрацездатності затверджений наказом МНС України від 13.06.2012 року № 892 (Порядок). Згідно п. 2.1 Порядку особи рядового і начальницького складу звільняються від виконання службових обов'язків у зв'язку із захворюванням, пораненням, травмуванням, доглядом за хворим членом сум'ї, вагітністю і пологами на підставі документа, що засвідчує їх тимчасову непрацездатність. Пунктом 2.2. звільнення осіб рядового і начальницького складу від виконання службових обов'язків за станом здоров'я здійснюється на підставі їх рапорту або рапорту їх безпосередніх керівників (при невідкладних станах). Крім того, як встановлено судом апеляційної інстанції 07 листопада 2013 року позивач був присутнім на роботі що підтверджується записами у книзі служби ДПРЧ -62 ДПЗ-19 та рапортом командира відділення Мартіросова В.Р. ОСОБА_4 07.11.2013 року рапорт про тимчасову непрацездатність не подавав, крім того, жодної інформації щодо перебування позивача на лікарняному до керівництва підрозділу не надходило.

Отже судова колегія не може прийняти як належний доказ листок звільнення від службових обов'язків з тимчасової непрацездатності від 07.11.2013 року наданий тільки суду під час розгляду справи.

Аналізуючи встановлені обставини та приведені норми закону, які врегульовують спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки відповідачем обґрунтовано та законно прийняті накази № 209 від 06 листопада 2013 року, № 213 від 06 листопада 2013 року в частині накладання на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, а отже відсутні підстави для задоволення позову ОСОБА_4 Також судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволені позовних вимог щодо поновлення на посаді та стягнення суми грошового забезпечення за час вимушеного невиконання службових обов'язків, оскільки вони є похідними і наслідком вимог позивача про визнання протиправними та скасування наказів № 209 від 06 листопада 2013 року, № 213 від 06 листопада 2013 року.

На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2014 року у справі № 805/17767/13-а -залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2014 року у справі № 805/17767/13-а -залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено 21 березня 2014 року.

Колегія суддів І.А. Васильєва

В.Г. Яманко

Е.Г. Казначеєв