Постанова № 37779041, 18.03.2014, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2014 р. м. ХерсонСправа № 821/487/14 Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Транчуковій О.С.,

за участю:

представника позивача - Голодриги С.Р.,

представника відповідача - Попелишка Є.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Херсонського державного заводу "Палада" до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.01.2014 р. № 0000031704 та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Херсонський державний завод "Палада" (далі - позивач, ХДЗ "Палада") звернувся з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач, ДПІ у м.Херсоні), у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.01.2014 р. № 0000031704, якими позивачу збільшено грошові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за штрафними санкціями на 252520,82 грн.; зобов'язати відповідача перерахувати розмір пені.

Свої вимоги мотивує протиправністю застосування ДПІ у м.Херсоні штрафних санкцій на підставі п.127.1 ст.127 ПК України, оскільки під час перевірки встановлено неповне та несвоєчасне перерахування ХДЗ "Палада" податку на доходи фізичних осіб, відповідальність за що не передбачена п.127.1 ст.127 ПК України. Також позивач не погоджується з розрахунком пені та вважає її завищеним.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити. Зазначила, що ДПІ у м.Херсоні невірно визначила розмір фінансової відповідальності за порушення строків сплати податку на доходи фізичних осіб, скориставшись положеннями п.127.1 ст.127 ПК України. Вказала на те, що приписами п.127.1 ст.127 ПК України передбачено відповідальність за ненарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) податків, а не за неповну і несвоєчасну сплата податків. Відповідальність за несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов'язання передбачена ст.126 ПК України. Не погоджуючись із розміром нарахованої відповідачем пені за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб у 2012- 2013 роках, представник позивача зазначила, що відповідно до Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.12.2010 р. № 953 (далі - Інструкція № 953), нарахування пені здійснюється у день фактичного погашення податкового боргу (частини податкового боргу), починаючи з дати виникнення такого боргу. Датою виникнення обов'язку щодо перерахування утриманих з доходів коштів податку на доходи фізичних осіб є дата фактичної виплати (отримання) такого доходу фізичними особами. За даними представника позивача розмір пені за несвоєчасну сплату до бюджету податку на доходи фізичних осіб має скласти 7440,25 грн., а не 11535,05 грн., як нараховано відповідачем.

Представник відповідача заперечував проти позовних вимог, оскільки ДПІ у м.Херсоні правомірно обчислено штрафні санкції за спірним податковим повідомленням-рішенням та правильно здійснено розрахунок пені за несвоєчасну сплату позивачем податку на доходи фізичних осіб у 2012-2013 роках. На думку відповідача, приписи п.127.1 ст.127 ПК України передбачають відповідальність платників податків (податкових агентів) як за неперерахування утриманих податків, так і за несвоєчасне їх перерахування до бюджету. Також зазначив, що обов'язок щодо перерахування утриманого податку на доходи фізичних осіб у податкового агента виникає при фактичній виплаті доходів на користь фізичних осіб, а у разі затримки такої виплати то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду, та не залежить від дати фактичної виплати доходу. У такому ж порядку визначається і затримка у сплаті податку для обчислення розміру пені. Просить відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 (головний державний ревізор-інспектор) зазначила, що суми нарахованого податку з доходів фізичних осіб, розмір та дати його перерахування до бюджету, розмір несвоєчасно перерахованого податку з доходів фізичних осіб відображено в акті перевірки. Ці дані встановлені на підставі первинних бухгалтерських документів, які надавалися ХДЗ "Палада" під час перевірки та погоджувалися з головним бухгалтером. Під час перевірки жодних зауважень щодо недостовірності даних, що відображені у акті перевірки та додатках, не було.

Свідок ОСОБА_4 (головний бухгалтер ХДЗ "Палада") вказала на те, що відповідачем неправильно розраховано розмір пені, так як пеня повинна нараховуватися не на суму нарахованого і не перерахованого податку з доходів фізичних осіб, а на суму несвоєчасно перерахованого податку.

Заслухавши пояснення представників сторін, свідків, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що в період з 03.12.2013 р. по 09.12.2013 р. відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ХДЗ "Палада" з питання повноти та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2011 р. по 30.09.2013 р., за результатами якої складено акт від 16.12.2013 р. № 1794/21-03-1704/24961253 (далі - акт № 1794).

Під час перевірки ДПІ у м.Херсоні встановлено, що у перевірених податкових періодах 2011-2013 років у позивача мали місце випадки несвоєчасної виплати доходів на користь фізичних осіб, що перебували у трудових відносинах з ХДЗ "Палада". У зв'язку з такими затримками у виплаті доходів відповідач у акті перевірки № 1794 зазначає, що ХДЗ "Палада" у відповідності з пп.168.1.5 п.168.1 ст.168 ПК України повинен був перерахувати утриманий з цих доходів податок на доходи фізичних осіб у строки, встановлені для місячного податкового періоду незалежно від дати фактичного отримання доходів працівниками. У такому ж порядку має визначатись кількість днів затримки у сплаті до бюджету податку на доходи фізичних осіб для обчислення розміру пені.

На підставі акту перевірки № 1794 ДПІ у м.Херсоні винесено податкове повідомлення-рішення від 15.01.2014 р. № 0000031704, якими позивачу збільшено грошові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за штрафними санкціями на 252520,82 грн., та нараховано пеню у розмірі 11535,05 грн.

Виходячи з обставин справи та пояснень представника позивача суд вважає, що у даній справі спірною є дата виникнення обов'язку позивача щодо сплати до бюджету утриманого податку на доходи фізичних осіб при затримці фактичної виплати цього доходу.

За приписами ст.168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Відповідно до пп.168.1.5 п.168.1 ст.168 ПК України якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Таким чином, датою виникнення податкового обов'язку позивача щодо сплати до бюджету утриманих сум податку на доходи фізичних осіб має визначатись виходячи із строків, встановлених Кодексом для місячного податкового періоду, а не виходячи з дати фактичної виплати (отримання) доходів фізичними особами, що передували у трудових та господарських відносинах з ХДЗ "Палада" у 2012-2013 роках.

За приписами п.127.1 ст.127 ПК України не нарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Отже, дана норма передбачає відповідальність за правопорушення, що характеризується такими формами бездіяльності: не нарахування податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків; не нарахування та несплата (неперерахування) податків платником, у тому числі податковим агентом, податків до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків; несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків. Фактично це правопорушення може проявлятись у відсутності первинних та інших бухгалтерських документів щодо нарахування податку; відсутності факту його утримання із доходів отримувача доходу (виплаті доходу в повному обсязі); а також у відсутності факту сплати такого податку в порядку, визначеному цим Кодексом.

Суб'єктом, що вчинює дане правопорушення, є платник податків або податковий агент. Оскільки наявність обов'язку та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків є ознакою податкового агента, фактично суб'єктом цього правопорушення є саме податкові агенти.

За змістом пп.54.3.5 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Таким чином, при винесенні податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Херсоні застосовувало законодавчі нормами, що встановлюють відповідальність податкового агента за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків.

Посилання позивача на те, що несвоєчасно перераховані до бюджету суми податку на доходи фізичних осіб мають статус податкового боргу, а тому за це порушення передбачена інша відповідальність, яка встановлена п.126.1 ст.126 ПК України за несплату узгодженої суми грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, суд вважає необґрунтованим, оскільки позивач не є платником податку з доходів фізичних осіб, а виступає податковим агентом, процедури узгодження даного податку не передбачено, тому відповідальність податкового агента за вищевказані податкові порушення законодавець виділив в окрему норму - ст.127 ПК України.

Виходячи з вищевикладеного, податковим органом правомірно застосовано до спірних правовідносин п.127.1 ст.127 ПК України.

Положеннями пп.129.1.3 п.129.1 ст.129 ПК України визначено, що пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента. Аналогічне положення міститься у пп.2.1.3 п.2.1 розділу 2 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.12.2010 р. № 953 (далі - Інструкція № 953).

Відповідно до п.129.4 ст.129 ПК України пеня, визначена підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків - фізичних осіб.

Суд погоджується з розрахунком пені, визначеної ДПІ у м.Херсоні у розмірі 11535,05 грн. у додатку 1 до акту перевірки, так як пеня розрахована відповідно до вимог пп.129.1.3 п.129.1 ст.129, п.129.4 ст.129 ПК України.

Посилання представника позивача на п.2.2 Інструкції № 953, та на формулу, що вказана у додатку № 1, є безпідставним, оскільки вказаним пунктом та формулою врегульовано нарахування пені на підставі пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України (пп.2.1 п.2.1 розділу 2 Інструкції № 953), а ХДЗ "Палада" пеня нарахована на підставі пп.129.1.3 п.129.1 ст.129 ПК України (пп.2.1.3 п.2.1 розділу 2 Інструкції № 953).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає правомірним нарахування позивачу штрафних санкцій у розмірі 252520,82 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 15.01.2014 р. № 0000031704 та пені у розмірі 11535,05 грн.

Відповідно до ч.2 ст.87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Оскільки ХДЗ "Палада" просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.01.2014 р. № 00000317704 на суму 252520,82 грн., то судовий збір за адміністративний позов майнового характеру складає 4872 грн. (252520,82 грн. х 2 % = 5050,42 грн., однак не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати - 1218 грн. х 4 = 4872 грн.).

Згідно із ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Так, при подачі адміністративного позову товариством було сплачено судовий збір в сумі 523,74 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 13.02.2014 р. № 267.

Оскільки під час розгляду справи встановлено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з ХДЗ "Палада" решти судового збору в сумі 4348,26 грн. (4872 грн. - 523,74 грн.).

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Відмовити в задоволенні позову Херсонського державного заводу "Палада" до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.01.2014 р. № 0000031704 та зобов'язання вчинити певні дії.

Стягнути з Херсонського державного заводу "Палада" (код ЄДРПОУ 24961253) до державного бюджету судовий збір у сумі 4348 (чотири тисячі триста сорок вісім) грн. 26 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 21 березня 2014 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 8.3.2