Ухвала суду № 37778892, 18.03.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/487/14

Полтавський окружний адміністративний суд колегією у складі:

головуючого судді - Молодецького Р.І.,

суддів - Кукоби О.О. , Сич С.С. ,

за участю:

секретаря судового засідання - Лі Н.А.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача (Державної реєстраційної служби України) - Безцінна В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Корюк Тетяна Василівна , Державної реєстраційної служби України, третя особа: реєстраційна служба Котелевського районного управління юстиції Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

03 лютого 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Корюк Тетяна Василівна , Державної реєстраційної служби України, третя особа: реєстраційна служба Котелевського районного управління юстиції Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 10082020 від 20 січня 2014 року; зобов'язання повторно розглянути заяву від 17 січня 2014 року № 4983943 про держану реєстрацію прав на нерухоме майно - земельну ділянку площею 0,1804 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, з урахування підстав скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 10082020 від 20 січня 2014 року.

Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача - Державної реєстраційної служби України - проти задоволення позовних вимог заперечував.

Відповідач - державний реєстратор прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Корюк Тетяна Василівна - у судове засідання не з'явився, про дату час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності /а. с. 79/. В наданих до суду письмових запереченнях зауважував, що за результатами розгляду заяви позивача про державну реєстрацію права та їх обтяжень від 17 січня 2014 року № 4983943 та документів, поданих для державної реєстрації прав, державним реєстратором прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 20 січня 2014 року № 10082020. Підставою для прийняття спірного рішення стали суперечності та невідповідності між собою документів, які було подано позивачем, а саме: рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 04 вересня 2013 року у справі № 535/693/13-ц, яке є правовстановлюючим документом, за яким за ОСОБА_1 визнано право власності на земельну ділянку розміром 0,2929 га, при цьому витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, виданий на земельну ділянку площею 0,1804 га. З огляду на викладене просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Третя особа реєстраційна служба Котелевського районного управління юстиції Полтавської області у судове засідання не з'явилась, про дату час та місце судового розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду клопотання про розгляд справи за відсутності її представника.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши позивача та представника відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що становить зміст поняття "державна реєстрація речових прав на нерухоме майно", здійснюється на підставі Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року №1952-IV.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно.

Статтею 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" визначено наступний порядок проведення державної реєстрації:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Так на першому етапі, для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву про державну реєстрацію, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст (п. 7 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 № 703).

Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" при отриманні заяви та документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, проводиться реєстрація заяви у базі даних про реєстрацію заяв та запитів із зазначенням дати і часу реєстрації.

Процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначено Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року №703 (чинний на момент виникнення та існування спірних правовідносин, втратив чинність 11 лютого 2014 року на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868) (далі - Порядок).

Відповідно до пунктів 26, 27 Порядку для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.

Документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, серед іншого, є рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 17 січня 2014 року до реєстраційної служби Котелевського районного управління юстиції Полтавської області було подано заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зареєстрованою у базі даних про реєстрацію заяв, запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за номером 4983943, для проведення державної реєстрації прав власності на земельну ділянку (кадастровий номер 5322255100:30:004:2165, що розташована АДРЕСА_1.

Разом із заявою від 17 січня 2014 року (реєстраційний номер 4983943) позивачем були подані наступні документи: паспорт громадянина України; квитанція; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, серія та номер: ЗВ-5300956162013, виданий 06 листопада 2013 року, видавник: Відділу Держземагенства у Котелевському районі, державний кадастровий реєстратор Воронянська Н. М.; рішення суду, серія та номер: 535/693/13-ц, виданий 04 вересня 2013 року, видавник: Котелевський районний суд Полтавської області, суддя Цвітайло П. В.

Заява позивача від 17 січня 2014 року за реєстраційним номером 4983943про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, у відповідності до вимог Порядку взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 02.04.2013 N 607/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2013 р. за N 534/23066, була передана на розгляд до Державної реєстраційної служби України.

20 січня 2014 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Корюк Тетяною Василівною прийнято рішення № 10082020 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, яким було відмовлено у державній реєстрації права власності на земельну ділянку, що розташована АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки 5322255100:30:004:2165 за суб'єктом: ОСОБА_1 Вказане рішення мотивоване тим, що подані документи не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, а саме: рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 04 вересня 2013 року визнано право власності на земельну ділянку площею 0,2929 га, тоді як заяву та витяг з Державного земельного кадастру подано щодо земельної ділянки площею 0,1804 га.

Позивач не погодився з діями та рішенням відповідачів у зв'язку з чим звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Виключний перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень на нерухоме майно визначено у частині першій статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Зокрема, пунктом 4 частини першої статті 24 вказаного Закону передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Як зазначалось вище, відповідно до пунктів 26, 27 Порядку для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.

Документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, серед іншого, є рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

З позовної заяви вбачається та підтверджується матеріалами справи, що позивачем разом із заявою від 17 січня 2014 року (реєстраційний номер 4983943), серед іншого, на підтвердження виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, було подано рішення суду, серія та номер: 535/693/13-ц, виданий 04 вересня 2013 року, видавник: Котелевський районний суд Полтавської області, суддя Цвітайло П. В.

З вказаного рішення вбачається, що позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Котелевської селищної ради Полтавської області, відділу Держземагенства України в Котелевському районі Полтавської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування на майно ОСОБА_5, в якій просить визнати за ним в порядку спадкування за законом права приватної власності на земельну ділянку розміром 0,2929 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та яка перебувала у приватній власності ОСОБА_5, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серія ПЛ № 061372, виданим Котелевською селищною радою народних депутатів на земельну ділянку загальною площею 0,4055 га, що складається з двох земельних ділянок площею 0,2929 га та площею 0,1126 га.

Рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 04 вересня 2013 року по справі № 535/693/13-ц за ОСОБА_1 було визнано право власності на земельну ділянку розміром 0,2929 га, яка заходиться за адресою: АДРЕСА_1, і на якій заходиться майно, а саме: житловий будинок та господарські будівлі власником, яких є ОСОБА_1

Також, разом з заявою від 17 січня 2014 року (реєстраційний номер 4983943) позивачем було подано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5300887802013 від 06 листопада 2013 року щодо земельної ділянки кадастровий номер 5322255100:30:004:2165, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, площа земельної ділянки 0,1804 га.

В наданих до суду письмових запереченнях відповідач - державний реєстратор прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Корюк Тетяна Василівна зауважував, що за результатами розгляду заяви позивача про державну реєстрацію права та їх обтяжень від 17 січня 2014 року № 4983943 та документів, поданих для державної реєстрації прав, державним реєстратором прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 20 січня 2014 року № 10082020. Підставою для прийняття спірного рішення стали суперечності та невідповідності між собою документів, які було подано позивачем, а саме: рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 04 вересня 2013 року у справі № 535/693/13-ц, яке є правовстановлюючим документом, за яким за ОСОБА_1 визнано право власності на земельну ділянку розміром 0,2929 га, при цьому витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, виданий на земельну ділянку площею 0,1804 га.

01 січня 2013 року набрав чинності Закон України "Про Державний земельний кадастр".

Відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.

Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру (частина 1 статті 79-1 Земельного кодексу України).

Згідно частини 3 статті 79-1 Земельного кодексу України сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).

Внесення інших змін до відомостей про ці земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок.

Відповідно до частин 2, 3 статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельних ділянок здійснюється, серед іншого, і шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

А згідно частини 6 статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.

Тобто, формування земельних ділянок шляхом поділу здійснюється тільки щодо тих земельних ділянок, які перебувають у власності чи користуванні.

Разом з цим, статтею 125 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 04 вересня 2013 року по справі № 535/693/13-ц за ОСОБА_1 було визнано право власності на земельну ділянку розміром 0,2929 га, яка заходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Вказана земельна ділянка перебувала у приватній власності ОСОБА_5 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія ПЛ № 061372, виданим Котелевською селищною радою народних депутатів 20 жовтня 1999 року та відповідно до вимог пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" вважається сформованою, а тому, згідно частини 3 статті 79-1 Земельного кодексу України підлягала державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається та не заперечується позивачем, що земельна ділянка розміром 0,2929 га, яка заходиться за адресою: АДРЕСА_1 не перебувала у власності позивача та не була зареєстрована у Державному земельному кадастрі.

Натомість, відповідно до позовної заяви, 29 жовтня 2013 року фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6 за замовленням позивача було виготовлено технічну документацію з землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на:

земельну ділянку площею 0,1125 га, що надана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1;

земельну ділянку площею 0,1804 га, що надана для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно пояснень позивача та наявних в матеріалах справи витягів з Державного земельного кадастру, земельній ділянці площею 0,1125 га було присвоєно кадастровий номер 5322255100:30:004:2164, а земельній ділянці площею 0,1804 га - кадастровий номер 5322255100:30:004:2165.

Суд зауважує, що відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" внесення змін до відомостей про земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок.

Тобто, фактично було внесено зміни до відомостей про земельну ділянку розміром 0,2929 га, яка заходиться за адресою: АДРЕСА_1, а саме: поділено на земельні ділянки площею 0,1125 га та площею 0,1804 га, а вказаним новоутвореним земельним ділянкам присвоєно кадастрові номери без державної реєстрації основної земельної ділянки розміром 0,2929 га, яка заходиться за адресою: АДРЕСА_1, що суперечить вимогам Земельного кодексу України, Закону України "Про Державний земельний кадастр".

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем державному реєстратору не було надано належних доказів виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно - земельну ділянку (кадастровий номер 5322255100:30:004:2165) площею 0,1804 га, що розташована АДРЕСА_1.

Отже, державний реєстратор правомірно відмовив у державній реєстрації прав та їх обтяжень на спірну земельну ділянку, оскільки подані позивачем документи не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Положеннями частини 4 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.

Державний реєстратор прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Корюк Тетяни Василівни про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № від

За викладених обставин оскаржуване рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 10082020 від 20 січня 2014 року, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Корюк Тетяною Василівною є правомірним, прийнято в межах та у спосіб, передбачені чинним законодавством.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Корюк Тетяна Василівна , Державної реєстраційної служби України, третя особа: реєстраційна служба Котелевського районного управління юстиції Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 24 березня 2014 року.

Головуючий суддя Р.І. Молодецький суддя суддя О.О. Кукоба С. С. Сич