Ухвала суду № 37776175, 14.02.2014, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 444/3350/13-к Головуючий у 1 інстанції: Мартинишин Я.М.

Провадження № 11-кп/783/123/14 Доповідач: Танечник І. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2014 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого: Танечника І.І.

Суддів: Валько Н.М., Волинця М.М.

при секретарі Матейко Ю.В.

з участю прокурора Малиш Н.С.

адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3

неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_5

на вирок Жовківського районного суду Львівської області від 17 грудня 2013 року.

Цим вироком

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, гр-н України, раніше несудимий, працюючий водієм на підприємстві «Агропромпостач»,

засуджений за ст.286 ч.1 КК України на 2 роки обмеження волі, з позбавленням права керувати транспортним засобом строком на 2 роки.

На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 річного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього відповідно до ст.76 КК України обов»язки.

Вирішено питання з речовими доказами.

ВСТАНОВИЛА :

за вироком суду ОСОБА_5 24 травня 2013 року приблизно о 18 год.10 хв. керуючи автомобілем марки «Мерседес-Бенц» модель Віто-112 реєстраціний номер НОМЕР_1 заїхав на шкільне подвір»я загальноосвітньої школи №1, яке розташоване по вул.Грушевського,18 в м.Рава-Руська Жовківського району, та розпочинаючи рух автомобіля заднім ходом, порушив вимоги п.п.10.1,10.9 Правил дорожнього руху України, не переконався в тому, що не буде створено перешкоди чи небезпеки іншим учасникам руху, не переконався, що позаду немає пішоходів, в умовах недостатньої для себе видимості не проявив особливу обережність та не скористався допомогою інших осіб, в результаті чого автомобілем вчинив наїзд на пішохода малолітнього потерпілого ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_2. В результаті дорожньо-транспортної пригоди малолітній потерпілий ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження які відносяться до тілесного ушкодження середньої тяжкості із тривалим розладом здоров»я, що підтверджується висновком судово-медичної експертизи №250/2013 від 17.06.2013року.

У своїй апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_5 вказує на те, що призначаючи йому покарання суд першої інстанції не навів достатніх та переконливих доказів на підтвердження прийнятого рішення щодо призначення міри покарання. Судом не враховано те, що він щиро розкаявся, сприяв встановленню всіх істотних обставин справи, сприяв розкриттю злочину, обтяжуючих обставин по справі не встановлено. Також судом не враховано його дій щодо пропозиції на відшкодування шкоди завданої потерпілому та, призначаючи додаткове покарання, не дано оцінки тому, що в нього єдине джерело доходу - праця водієм на підприємстві «Агропромпостач» і позбавлення права керування транспортним засобом строком на 2 роки зумовить неможливість виконання трудових обов»язків та отримання єдиного заробітку метою котрого є відшкодування завданої шкоди.

Вважає також, що судом першої інстанції незважаючи на сукупність пом»якшуючих обставин необгрунтовано застосовано міру покарання передбачену санкцією статті, котра відноситься до найбільш суворої міри покарання, за вчинення порушення правил безпеки дорожнього руху, а тому призначене покарання є явно несправедливим через його суворість і таким, що не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

В зв»язку з вищенаведеним просить вирок суду відносно нього в частині призначеного покарання скасувати та призначити покарання за ст.286 ч.1 КК України у вигляді штрафу у розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто у розмірі 3400 грн. без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_5 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, потерпілого, його представника та захисника із запереченнями її доводів, прокурора, яка просила залишити вирок без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Висновок місцевого суду про доведеність винності ОСОБА_5 у вчиненні зазначених у вироку злочинних дій відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами і є обгрунтованим.

Вина засудженого та правильність кваліфікації його дій не оспорюється в апеляційній скарзі, які, на думку колегії суддів, правильно кваліфіковано за ст.286 ч.1 КК України.

Призначаючи покарання засудженому, місцевий суд в повній мірі врахував тяжкість скоєного злочину, дані про його особу, пом"якшуючі покарання обставини. Зокрема, пом»якшуючою покарання обставиною суд визнав те, що ОСОБА_5 раніше несудимий, на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває, по місцю проживання характеризується посередньо, працює водієм, а також те, що він у скоєному щиро розкаявся та сприяв розкриттю злочину, а також враховано думку представника потерпілого та потерпілого, щодо призначення ОСОБА_5 більш суворої міри покарання.

Місцевий суд, обрав засудженому ОСОБА_5 покарання, яке відповідає вимогам ст.ст.50,65 КК України та, виходячи з конкретних обставин справи, дійшов до правильного висновку про можливість виправлення ОСОБА_5 без ізоляції від суспільства, звільнивши його на підставі ст.75 КК України від відбування основного покарання з випробуванням.

Визначене судом першої інстанції покарання є, на думку колегії суддів, необхідне й достатнє для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Правової підстави для скасування чи зміни судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.ст.376,404,405,407 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Вирок Жовківського районного суду Львівської області від 17 грудня 2013 року відносно ОСОБА_5 залишити без зміни, апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_5 - без задоволення.

В порядку ст.404 КПК України вважати ОСОБА_4 неповнолітнім потерпілим.

Головуючий:

Судді: