Постанова № 37774392, 11.03.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2014 р. Справа № 816/6162/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.,

представника позивача Семесько В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький хлібокомбінат" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.12.2013р. по справі № 816/6162/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький хлібокомбінат"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

24 жовтня 2013 року Публічне акціонерне товариство "Кременчуцький хлібокомбінат" (далі по тексту - позивач, ПАТ "Кременчуцький хлібокомбінат") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі по тексту - відповідач, Кременчуцька ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0009382301/815 від 13 червня 2012 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.12.2013р. по справі № 816/6162/13-а у задоволенні зазначеного адміністративного позову відмовлено.

Стягнуто з ПАТ "Кременчуцький хлібокомбінат" до Державного бюджету України судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2083 гривні 34 копійки

Позивач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.12.2013р. по справі № 816/6162/13-а скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПАТ "Кременчуцький хлібокомбінат".

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції порушення судом першої інстанції вимог п.3 ч.3 ст.2 КАС України, підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Зазначив, що прийняте відповідачем за висновками перевірки податкове повідомлення-рішення від 13 червня 2012 року №0009382301/815 є неправомірним. Вважає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та наявним доказам.

Позивач у надісланих до суду письмових поясненнях та його представник у судовому засіданні зазначив, що не порушував вимог чинного законодавства та не повинен нести відповідальність за невиконання іншим платником податків, а саме контрагентом ТОВ "Промторг-1", його обов`язків.

Відповідач у надісланих до суду запереченнях на апеляційну скаргу, просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, оскільки остання є безпідставною, необґрунтованою та не підтверджена належними доказами. Вказує на те, що відповідач прийняв спірне податкове повідомлення-рішення на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

У своїх письмових поясненнях вказав, що операції з надання товарів ТОВ "Промторг-1" не спричиняють реального настання правових наслідків. Отже, позивач створив видимість придбання товарів від ТОВ "Промторг-1", які в дійсності ним не реалізовувалися.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З огляду на наведену норму, враховуючи, що відповідач по справі належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, колегія суддів вважає за можливе розглянути адміністративну справу без участі представника відповідача.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ПАТ "Кременчуцький хлібокомбінат" зареєстровано як юридична особа 03 вересня 2004 року, номер запису 1 585 120 0000 000136, що підтверджується копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 29)

Позивач перебуває на обліку в Кременчуцькій ОДПІ відповідно до довідки про взяття на облік платника податків (а.с. 116), та є платником податку на додану вартість, про що видано свідоцтво № 100339978 від 28 червня 1997 року (а.с. 114).

З 07 травня 2012 року по 14 травня 2012 року Головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю Кременчуцької ОДПІ проведено позапланову невиїзну перевірку ПАТ "Кременчуцький хлібокомбінат", з питання взаємовідносин з ТОВ "Промторг-1" за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.

За результатами перевірки складено акт від 21 травня 2012 року № 1316/22-209/00376930 (а.с. 64-68), за висновками якого встановлено порушення підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР із змінами та доповненнями, що призвело до заниження ПДВ в сумі 166667 грн., в тому числі за листопад 2009 року в сумі 166667 грн.

На підставі висновків акту перевірки 13 червня 2012 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0009382301/815, яким ПАТ "Кременчуцький хлібокомбінат", збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в загальному розмірі 208333,75 грн., в тому числі за основним платежем 166667,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 204877,50 грн. (а.с. 20).

Не погоджуючись з вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом про його скасування.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що в ході розгляду справи не підтверджено реальність здійснення господарських операцій та встановлено правомірність збільшення відповідачем суми грошового зобов`язання, визначеного в оскаржуваному повідомленні-рішенні в загальному розмірі 208333,75 грн.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, фактичною підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугував висновок перевіряючих щодо заниження ПАТ "Кременчуцький хлібокомбінат" за листопад 2009 року ПДВ в сумі 166667 грн. в наслідок порушення вимог підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" .

Колегія суддів вважає такий висновок податкового органу хибним, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1.6, 1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом, а податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим законом.

Підпунктом 7.2.4. пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено , що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку, у порядку, передбаченому ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість".

Статтею 9 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено реєстрацію осіб як платників податку на додану вартість податковим органами.

Відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", у якому визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У відповідності до п. 3.4. Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 166 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 року за № 250/2054, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник - фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) - підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі - електронним підписом осіб (які підписують декларацію), зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством.

Згідно із п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, на підставі системного аналізу зазначених положень Закону України "Про податок на додану вартість" колегія суддів вважає, що підприємство за правилом першої події в разі сплати коштів за придбаний товар та отримання податкової накладної від контрагента, має право на формування податкового кредиту.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, у листопаді 2009 року ПАТ "Кременчуцький хлібокомбінат" здійснювало придбання товару (стрілочно-бродильне обладнання) в ТОВ "Промторг-1", що підтверджується укладеним договором від 23.11.2009 року (а.с.186).

На виконання умов зазначеного договору позивачем проведена оплата за придбаний товар відповідно до платіжного доручення від 25 листопада 2009 року №27929 (а.с. 113) а ТОВ "Промторг-1" видана позивачу податкова накладна від 25 листопада 2009 року №750 на загальну суму 1000000 грн. в тому числі ПДВ 166666,67 грн. (а.с. 109).

На підставі зазначеної податкової накладної, отриманої від ТОВ "Промторг-1", відповідно до пункту 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", позивачем сформовано за правилом першої події, податковий кредит у грудні 2009 року на суму 166666,67 грн., що підтверджується копією податкової декларації та додатку №5 до податкової декларації з податку на додану вартість, яка наявна у матеріалах справи (а.с.110-112).

Та обставина , що позивачем не отримано обладнання за вказаною податковою накладною не свідчить про неправомірність дій позивача щодо формування податкового кредиту на підставі отриманої від ТОВ "Промторг-1" податкової накладної, яка оформлена у повній відповідності до вимог пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

При цьому, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що чинним законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб.

Відповідно до ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Висновок про те, що платник не несе відповідальності за порушення, допущені його контрагентом узгоджується з практикою Європейського Суду (Рішення Європейського Суду від 22 січня 2009 року у справі "Булвес"АД проти Болгарії (заява № 3991/03), відповідно до п. 714 якого, визначено, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Таким чином, вищенаведене свідчить про те, що позивач правомірно включив до податкового кредиту суми, які підтверджені первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Враховуючи викладене, з огляду на встановлені обставини у справі, колегія суддів вважає, що позивачем було цілком правомірно сформовано податковий кредит за результатами відносин із ТОВ "Промторг-1" .

З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Оскільки, приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачений Законом України «Про податок на додану вартість» та Податковим кодексом України, колегія суддів вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0009382301/815 від 13 червня 2012 року, протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 23.12.2013р. по справі № 816/6162/13-а прийнята з порушенням норм матеріального права, при невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, а тому в силу приписів ч.1 ст.198, п.п.3, 4 ч.1 ст.202 КАС України підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький хлібокомбінат" задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.12.2013р. по справі № 816/6162/13-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький хлібокомбінат" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби №0009382301/815 від 13 червня 2012 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Перцова Т.С. Повний текст постанови виготовлений 17.03.2014 р.