Ухвала суду № 37774161, 12.03.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/638/13-а

Категорія: 5.5 Головуючий в 1 інстанції: Марин П. П.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

при секретарі - Загоруйко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості», Реєстраційної служби ОМУЮ, третя особа ОСОБА_1 про визнання протиправними рішення та дій, визнання недійсною реєстрації, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2013 року ОСОБА_2 звернулась з адміністративним позовом про визнання протиправними рішення про реєстрацію права власності від 18.04.2007 року та дій Комунального підприємства «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» щодо проведення реєстрації права власності на нерухоме майно: нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_3, на підставі рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 27.11.2006 року по справі №2-7736/2006, визнання недійсною реєстрації за ОСОБА_3 права власності на нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (номер запису 550 в книзі 63неж-172), проведену Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» 18.04.2007 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що 18.04.2007 року, на підставі рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 27.11.2006 року по справі №2-7736/2006 та заяви ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, за останнім Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» зареєстровано право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (номер запису 550 в книзі 63неж-172). 13.10.2007 року на ім'я ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке складалося з нежилого приміщення - колишньої квартири АДРЕСА_1, в подальшому, 01.11.2007 року на вищезазначене нерухоме майно Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» зареєстровано право власності за ОСОБА_1.

Однак, ОСОБА_2, яка постійно мешкає за вказаною адресою, що підтверджено довідкою дільниці форми Ф-1, виданою дільницею №5 КП ЖСК «Хмельницький», для поліпшення житлових умов, здійснено реконструкцію квартири АДРЕСА_1. Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 10.11.2008 року по справі №2-7204/2008р. позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено, визнано за позивачем право власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 30,7 кв. м, житловою площею 23,4 кв. м.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 29.09.2010 року заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення суду у зв'язку із нововиявленими обставинами задоволено та скасовано вищенаведене заочне рішення суду. З урахуванням наведених обставин, оскілки реєстрація права власності здійснена відповідачем з порушенням п. 2.4 «Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно» від 07.02.2002 року №7/5, без перевірки документів особи, яка подавала заяву про реєстрацію, позивач вважає, що реєстрація права власності на нежитлове приміщення площею 30,5 кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (номер запису 550 в книзі 63неж-172), за ОСОБА_3 проведена з грубим порушенням норм чинного законодавства та підлягає скасуванню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2013 року адміністративний позов було задоволено.

Визнано протиправним рішення про реєстрацію права власності від 18.04.2007 року та дії Комунального підприємства «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» щодо проведення реєстрації права власності на нерухоме майно - нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 на підставі рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 27.11.2006 року по справі №2-7736/2006.

Визнано недійсною реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (номер запису 550 в книзі 63неж-172), проведену Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» 18.04.2007 року.

Не погоджуючись з даною постановою суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та визнати позовну заяву такою, що не підлягає судовому розгляду.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що 27.11.2006 року рішенням Малиновського районного суду м. Одеси по справі №2-7736/2006 за ОСОБА_3 визнано право власності на нежитлове приміщення - колишню АДРЕСА_1, площею 30,4 кв. м, включивши його до складу приміщень АДРЕСА_2, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3

18.04.2007 року, на підставі заяви ОСОБА_3 від 20.03.2007 року та доданих до неї документів - технічного паспорту від 22.02.2007 року, рішення суду від 27.11.2006 року, паспорту та коду ОСОБА_3, Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості», згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №14282309 від 18.04.2007 року, здійснено реєстрацію нежитлового приміщення будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_3, реєстраційний номер 18566753, про що зроблено запис №550 в книзі реєстрації №63неж-172.

Згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом від 30.10.2007 року, державним нотаріусом П'ятої Одеської державної нотаріальної контори посвідчено, що спадкоємцем майна ОСОБА_3, яке складається з нежитлового приміщення - будинок АДРЕСА_1, площею 30,5 кв. м, є його дружина ОСОБА_1.

01.11.2007 року, на підставі заяви ОСОБА_1 та доданих до неї документів - свідоцтва на право на спадщину від 30.10.2007 року, копії паспорту та коду, Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості», згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №16491361 від 01.11.2007 року, здійснено реєстрацію нежитлового приміщення - будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_1, реєстраційний номер 16491361, про що зроблено запис №550 в книзі реєстрації №69неж-194.

Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 10.11.2008 року по справі №2-7204/2008р. за позовом ОСОБА_2 до Одеської міської ради про визнання права власності, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено, визнано за позивачем право власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 30,7 кв. м, житловою площею 23,4 кв. м.

06.07.2009 року Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості», згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №23215544 від 06.07.2009 року, здійснено реєстрацію квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_2, реєстраційний номер 27713492, про що зроблено запис №550 в книзі реєстрації №619пр-199.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 29.09.2010 року заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення суду у зв'язку із нововиявленими обставинами від 10.11.2008 року у справі за №2а-7204/08 задоволено, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 10.11.2008 року по справі №2-7204/2008р. за позовом ОСОБА_2 до Одеської міської ради про визнання права власності скасовано.

18.10.2010 року ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси по справі №2-7638/10 позов ОСОБА_2 до Одеської міської ради про визнання права власності залишено без розгляду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем неправомірно прийнято рішення про реєстрацію права власності від 18.04.2007 року.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 р. № 7/5, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції чинній на час здійснення спірних правовідносин).

Державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Державна реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ.

За змістом п. 1.5 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно передбачено обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а також територіальних громад в особі органів місцевого самоврядування та держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном.

На підставі п.1.7 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно реєстр прав власності на нерухоме майно (далі - Реєстр прав) є інформаційною системою, яка містить відомості про зареєстровані права власності, суб'єктів прав, об'єкти нерухомого майна, правовстановлювальні документи, на підставі яких здійснено реєстрацію прав власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» державна реєстрація речових прав проводиться в такому порядку: облік заяви про державну реєстрацію речових прав; прийняття і перевірка документів, поданих для державної реєстрації речових прав; установлення відсутності підстав для відмови в державній реєстрації речових прав; державна реєстрація речових прав або відмова в такій реєстрації прав та внесення даних до Державного реєстру прав; присвоєння кадастрового номера об'єкту нерухомого майна; видача документів, що підтверджують зареєстроване речове право.

Згідно ч. 2 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлювальні документи (додаток 1), їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені цим Положенням.

Відповідальність за достовірність та повноту інформації у документах несе власник (власники) нерухомого майна.

Правовстановлювальні документи, які відповідно до закону підлягають обов'язковій державній реєстрації, приймаються за умови проведення їх державної реєстрації.

Пунктом 2.3-2.4 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно визначено, що для здійснення реєстрації права власності на нерухоме майно власник (власники) або належним чином уповноважена ним (ними) особа подає заяву встановленої форми (додаток 3).

Під час подання заяви про реєстрацію прав власності фізична особа повинна пред'явити документ, що посвідчує її особу, а у разі подання заяви представником фізичної чи юридичної особи - документ, що підтверджує повноваження діяти від імені цих осіб, при цьому особа, яка представляє особу - нерезидента України, пред'являє документи, які в разі необхідності легалізовані в установленому чинним законодавством України порядку.

За змістом ч.1-3 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться на підставі заяви правоволодільця (правонабувача), сторін (сторони) правочину, за яким виникло речове право, або уповноважених ними (нею) осіб.

Державна реєстрація обмеження права на нерухоме майно проводиться на підставі заяви особи, на користь якої встановлено обмеження, якщо інше не передбачено договором або законом.

У разі подання заяви про державну реєстрацію прав фізична особа повинна пред'явити документ, що посвідчує особу, а в разі подання заяви представником фізичної чи юридичної особи - документ, що підтверджує його повноваження діяти від імені цих осіб. Представник особи - нерезидента України пред'являє документи, легалізовані в установленому порядку.

Заява про державну реєстрацію права власності подається до органу державної реєстрації прав, на території якого перебуває нерухоме майно або більша за площею його частина.

Державна реєстрація інших речових прав на нерухоме майно та їх обмежень проводиться в органі державної реєстрації прав, де зареєстровано право власності на об'єкт нерухомого майна.

В ході судового розгляду встановлено, що реєстрація права власності на нежитлове приміщення будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 здійснена Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» на підставі заяви ОСОБА_3 від 20.03.2007 року та доданих до неї документів - технічного паспорту від 22.02.2007 року, рішення суду від 27.11.2006 року, паспорту та коду ОСОБА_3.

Також встановлено, що згідно Свідоцтва про смерть, виданого 13.09.2006 року Першим відділом реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції м. Одеси Серії НОМЕР_1, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, про що в Книзі реєстрації смертей 13.09.2006 року зроблено відповідний запис за №8297.

За даних обставин суд першої інстанції вірно виключив можливість подання ОСОБА_3 заяви від 20.03.2007 року.

Таким чином в контексті наведених правових норм суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що відповідачем неправомірно прийнято рішення про реєстрацію права власності від 18.04.2007 року, оскільки в разі подання заяви про державну реєстрацію прав фізична особа повинна пред'явити документ, що посвідчує особу, а в разі подання заяви представником фізичної чи юридичної особи - документ, що підтверджує його повноваження діяти від імені цих осіб, але перелічених документів ОСОБА_1 при поданні заяви від імені ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» не надано.

До того ж, рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 09.10.2006 року по справі №2о-268/2006 встановлено опіку над ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, якого, відповідно до рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 19.05.2006 року, визнано недієздатним.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідачі не надали суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2013 року у справі № 815/638/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Дата складення та підписання рішення в повному обсязі - 17 березня 2014 року.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян