Ухвала суду № 37774137, 20.03.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/3667/13-а ( у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Бабич А.М. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

20 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Твердохліб В.А., Бужак Н.П.;

за участю секретаря: Кінзерської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТІКВА ЕСТЕЙТ" на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 08 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТІКВА ЕСТЕЙТ" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2013 року, позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення. Свої позовні вимоги мотивував тим, що перевірка проведена за участю не уповноваженої від позивача особи (ОСОБА_2). На думку позивача, роботи, проведені на об'єкті, що підлягав перевірці відповідачем, є поточним ремонтом, а тому введення в експлуатацію об'єкта не є обов'язковим. Просив суд визнати протиправними та скасувати припис від 22.10.2013 року №241, протокол від 22.10.2013 року №583 та постанову від 28.10.2013 року №599 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування в розмірі 1032300,00 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 08 січня 2014 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою позов задоволити повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач зареєстрований як юридична особа (код ЄДРПОУ 38305498).

Відповідно до наказів від 10.10.2013 №602, 18.10.2013 №617 службові особи відповідача провели позапланову перевірку об'єкта "Реконструкція АЗС зі зміною фасадів, розташованого за адресою: м.Умань, вул.Жовтневої революції, 64", - що перебуває у власності позивача та використовується ТОВ «СОКАР ЕНЕРДЖІ УКРАЇНА» - одним із двох співзасновників позивача, що підтверджується даними статуту позивача. За наслідками - склали акт від 22.10.2013, в якому зафіксували, що за вказаною адресою проведено позивачем будівельні роботи з реконструкції: збільшено розміри будівлі операторської літ «А-1» за рахунок добудови, в якій розміщено робочий кабінет та допоміжні (складські приміщення); збільшено розмір приміщення операторської (приміщення №2) за рахунок допоміжних приміщень (приміщення №№1, 3, 4, 5, 6); внаслідок виконаних будівельних робіт змінено функціональне призначення приміщень будівлі операторської літ. «А-1»; змінено архітектурний вигляд об'єкту (зміна фасадів); замінено інженерні мережі та технологічне обладнання. Перевіркою виявлено проведення цих робіт у 2013 році без отримання дозволу на виконання будівельних робіт, без забезпечення дотримання авторського та технічного нагляду, експлуатація об'єкта здійснюється без отримання відповідного сертифіката.

Згідно з даними акту перевірка проводилася в присутності уповноваженої від позивача довіреністю від 10.10.2013 особи - ОСОБА_2 Тому посилання позивача про проведення перевірки без уповноваженої позивачем особи не відповідають дійсним обставинам справи.

На підставі акту відповідно до протоколу від 22.10.2013 №583 відповідач прийняв оскаржувану постанову №599 про накладення на позивача штрафу в розмірі 1032300,00 грн. за експлуатацію вищезгаданого об'єкту, як належного до п'ятої категорії складності, без сертифіката, що видається на підставі акту готовності об'єкта.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам, необхідно зазначити наступне.

Відповідальність суб'єктів містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію об'єктів V категорії складності, встановлена п.6 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР (далі - Закон № 208/94-ВР) і становить дев'ятсот мінімальних заробітних плат. Станом на січень 2013 року відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» 1 мінімальна заробітна плата дорівнює 1147,00 грн. Таким чином розмір застосованого відповідачем штрафу відповідає вищевказаним нормам закону. Щодо повноважень відповідача накладати ці штрафи суд зазначає наступне.

Правовий статус територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції України та повноваження їх посадових осіб визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року №3038-VI, Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 08 квітня 2011 року № 439/2011 (далі - Положення №439/2011), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553.

Згідно з ч.4 ст.41 Закону №3038-VI, п.п.4-5 Положення №439/2011, п.11 Порядку №553 посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема: видавати обов'язкові до виконання приписи щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; усунення порушень вимог законодавства у сфері житлово-комунального господарства; складати акти перевірок у сферах містобудівної діяльності, житлово-комунального господарства; складати протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, житлово-комунального господарства, накладати штрафи відповідно до законодавства; здійснювати контроль за виконанням виданих приписів про усунення порушень.

Об'єкт, що підлягав перевірці відповідачем, є стаціонарною автозаправною станцією згідно з визначенням, встановленим п.3 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року №1442. Цей об'єкт після виконання робіт експлуатується.

Згідно з п.п.1 п.6 Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 року №557, до V категорії складності відноситься будівництво об'єкта підвищеної небезпеки. Таке поняття визначене положеннями абз. 3-4 ст.1 Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» від 18.01.2001 №2245-ІІІ відповідно до яких об'єктом підвищеної небезпеки є об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин, у т.ч. горючі речовини, та на якому існує реальна загроза виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру. Отже автозаправні станції у сфері будівництва належать до п'ятої категорії складності.

Заборона експлуатувати закінчені будівництвом об'єкти, не прийняті в експлуатацію, та необхідність отримання відповідного сертифіката для закінчених будівництвом об'єктів, що належать до V категорії складності, визначені ч.ч.2, 5, 8 ст.39 Закону №3038-VI.

Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів регулюється також Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461. Так, відповідно до п.3 прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до IV і V категорії складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі Інспекцією сертифіката.

Одночасно, згідно з п.6 вищевказаного Порядку у разі прийняття об'єкта в експлуатацію в I або IV кварталі строки виконання окремих видів робіт з оздоблення фасадів та благоустрою території можуть бути перенесені, але тільки у зв'язку з несприятливими погодними умовами. Перелік таких робіт і строки їх виконання визначаються замовником, про що робиться відповідний запис в декларації або в акті готовності об'єкта до експлуатації.

Протягом семи календарних днів з дня прийняття в експлуатацію об'єкта замовник зобов'язаний подати копію декларації або сертифіката місцевому органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням об'єкта для подання такими органами інформації про прийнятий в експлуатацію об'єкт до органу державної статистики за формами, передбаченими звітно-статистичною документацією; поінформувати державні органи у сфері пожежної та техногенної безпеки про введення в експлуатацію об'єкта (п.14 Порядку №461). Суд встановив, що позивач цих обов'язків не дотримався, а відповідач діяв у спосіб, межах та відповідно до закону.

Щодо доводів позивача про проведення поточного ремонту, за результатами якого введення в експлуатацію не потребується, необхідно виходити з такого.

Роботи на вищезгаданому об'єкті виконувалися відповідно до договору на виконання робіт на умовах підряду від 30.04.2013 №7, укладеного позивачем, як замовником, з приватною виробничо-комерційною фірмою «Жемчуг», як підрядником. Відповідно до п.1.1 договору замовлено роботи з виконання поточного ремонту на АЗС. Суд звернув увагу, що сторони договору підписали акти приймання виконаних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3 за червень і вересень 2013 року з назвою про поточний ремонт. Однак види робіт, зазначені в них, за своєю суттю свідчать про виконання робіт саме з капітального ремонту, реставрації приміщення, що підтверджується наступним.

Ремонт виробничих будівель і споруд відповідно до п.3.1 розділу 3 Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України і Держнаглядохоронпраці України від 27 листопада 1997 року №32/288, є комплексом технічних заходів, спрямованих на підтримання чи відновлення початкових експлуатаційних якостей як будівлі в цілому, так і її окремих конструкцій. До поточного ремонту виробничих будівель і споруд згідно з п.3.6 цього Положення належать роботи із систематичного і своєчасного захисту частин будівлі (споруди) та інженерного обладнання від передчасного зношення шляхом проведення запобіжних заходів і усунення дрібних пошкоджень і поломок. Примірний перелік робіт з поточного ремонту наведено в додатку 4 до цього Положення. Водночас, згідно з п.3.11 - до капітального ремонту виробничих будівель і споруд належать такі роботи, в процесі яких проводиться заміна та підсилення зношених конструкцій і деталей будівель і споруд або їх заміна на більш прогресивні і економічні, що поліпшують експлуатаційні можливості об'єктів, за винятком повної заміни або заміни основних конструкцій, строк служби яких є найбільшим (кам'яні і бетонні фундаменти, всі види стін будівлі, всі види каркасів стін, труби підземних мереж, опори мостів та ін.). Примірний перелік робіт з капітального ремонту наведений у додатку 5.

Відповідно до акту приймання виконаних робіт за червень 2013 року №1 проводилися роботи з у т.ч. демонтажу дверних коробок, зовнішніх металевих дверей, віконних блоків, плит «Армстронг», каркасів стель; розбирання бетонної підготовки та покриттів покрівлі з рулонних матеріалів в три нашарування. Згідно з даними акту №2 - у т.ч. демонтажні роботи таких об'єктів: облицювання підшивки навісу та облицювання фризу, каркасу фризу з кутика і полоси, облицювання підшивки колон і вставки між колонами; а також - розбирання каркасу з профілю (колон). Відповідно до акту №3 в ремонт благоустрою входили у т.ч. розбирання асфальтобетонних покриттів, підстильних та вирівнюючих шарів основи з піску, щебеневих покриттів та залізобетонних основ, розбирання бетонних сходів, бортових каменів на бетонній основі; демонтаж огорож, лотків, залізобетонної опори, бетонних поребриків; щодо малих архітектурних форм - у т.ч. демонтаж стінової стели, розбирання залізобетонних фундаментів.

Відповідно до актів приймання робіт за вересень 2013 року виконувалися у т.ч. демонтаж облицювання стель вагонкою, в приміщенні операторної - ремонт цегляних стін, улаштування ніш, пробивання ніш, їх штукатурка, шпатлювання стін, ремонт цегляних перегородок; на покрівлі - розбирання оцинкованого покриття парапета, покриттів покрівлі з рулонних матеріалів в три нашарування, цементної стяжки; улаштування цементної вирівнюючої стяжки, улаштування покрівель скатних із наплавлюваних матеріалів у два нашарування, влаштування примикань до парапета, установлення воронок, зонтів над шахтами; в приміщенні операторної - встановлення каркасів стель та стін із гнучких оцинкованих профілів, встановлення каркасу під облицювання плитами «Гриллято» та «Армстронг», облицювання гранітокерамічними плитками стін, улаштування покриттів плінтусів з таких плиток на клеючій суміші; розбирання стяжки, теплоізоляційні роботи на цокольному поверсі, гідроізоляція. Крім того, виконувалися сантехнічні роботи: у т.ч. демонтаж та прокладання трубопроводів водопостачання, демонтаж вентилів і кранів; встановлення лічильників та фільтрів для води, встановлення бойлера та насосної станції; прокладання трубопроводів каналізації з поліетиленових труб низького тиску, врізування в діючі внутрішні мережі трубопроводів каналізації; демонтаж та встановлення умивальників, унітазів, змішувачів; встановлення та облаштування душової кабіни. Також виконувалися роботи з демонтажу схованої електропроводки, оброблення та вмикання кабелю, проводу однопарного високочастотного і низькочастотного екранового; електромонтажні роботи на ввідному щиті, шафі аварійного вмикання живлення, джерела безперебійного живлення (з використанням проводів напругою 660в); монтаж світильників, встановлення сповіщувача; монтаж табло студійного сигнального, коридорного; заміна стояків односторонніх щитів дорожніх знаків демонтаж та встановлення дорожніх знаків; заміна окремих ділянок зовнішніх електромереж, заміна опор освітлення, ремонт заземлення та блискавозахисту (у т.ч. заміна щогл), фундаменту; заміна окремих ділянок каналізації; розбирання асфальтобетонних покриттів механізованим способом.

Ці роботи входять до примірного переліку робіт з капітального ремонту, наведеного у додатку 5 Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд.

Необхідно звернути увагу, що в результаті цих робіт згідно з даними технічного паспорту на автозаправну станцію, на якій виконувалися вищезгадані роботи, затвердженого до початку робіт та затвердженого після їх виконання, змінилися її геометричні показники, функціональне призначення окремих її кімнат та зовнішній вигляд, про що свідчить таке.

Дослідивши ці докази у взаємозв'язку з даними про конкретні види робіт за актами, встановлено, що змінено конструктивні елементи даху (покрівлі), стін, до існуючих систем водопроводу і каналізації підведено газопровід та електричні мережі, встановлено опалення. В приміщенні операторської (літ А-1) знесено перегородки, а влаштовано нові - в інших місцях, що змінило геометричні площі кімнат. Демонтовано з нього каналізацію та влаштовано цю мережу в приміщення модулю, який приєднано до приміщення операторської, а отже змінено функціональне призначення приміщень. Віконні прорізи та двері демонтовано, а влаштовано в інших місцях об'єкта нерухомості. Крім того, добудова (літ. Б) має фундамент, і з приміщенням операторської (літ А-1), як встановлено перевіркою службовими особами відповідача, об'єднана єдиним дахом, фасадами.

Водночас, відповідно до ДБН А.2.2.-3:2012 перебудова введених в експлуатацію в установленому порядку об'єктів будівництва, яка передбачає удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміну основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри тощо) є реконструкцією.

Тому, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що після завершення таких робіт експлуатація автозаправної станції повинна здійснюватися лише після отримання відповідного сертифіката, виданого на підставі акта готовності до експлуатації. Отже, позивач порушив вищевикладені норми діючого законодавства, за що відповідач правомірно притягнув його до відповідальності та застосував штрафні санкції.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, поряд з тим, що на суб'єкта владних повноважень, у випадку, якщо він є відповідачем в адміністративній справі, покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, Кодексом адміністративного судочинства України на кожну сторону, в не залежності від того чи є вона суб'єктом владних повноважень, покладено обов'язок щодо доведення обставин на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТІКВА ЕСТЕЙТ" - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 08 січня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 25 березня 2014 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено - 20 березня 2014 року.

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Бужак Н.П.

Твердохліб В.А.