Постанова № 37773752, 14.03.2014, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

14 березня 2014 р. Справа № 802/467/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Альчука Максима Петровича,

за участю секретаря судового засідання: Побережської В.В.

представника позивача: Бузько А.І.

представника відповідача: Мельник Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Ямпільські електричні мережі"

до: відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області

про: визнання неправомірними дій

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Ямпільські електричні мережі" до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області про визнання неправомірними дій.

Позовні вимоги мотивовані протиправними діями відповідача щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження № ВП 417266863 від 29.01.2014 року. За цих підстав позивач звернувся до суду з проханням визнати протиправною вищевказану відмову відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області щодо відкриття виконавчого провадження та скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю та просила суд позов задовольнити, посилаючись на викладені у позовній заяві обставини.

Представник відповідача проти позову заперечувала з підстав викладених в запереченні на позовну заяву (а.с. 35-36) просила відмовити в його задоволенні. Окремо зазначила, що відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області позбавлений можливості проводити списання коштів за виконавчими документами за якими боржниками є державні органи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову, в зв'язку з наступним.

Судом встановлено, що постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 15.02.2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2011 року адміністративний позов задоволено, стягнуто з управління праці та соціального захисту населення Ямпільської районної державної адміністрації Вінницької області на користь відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Ямпільські електричні мережі" заборгованість в сумі 15590,29 грн. На виконання даної постанови суду Вінницьким окружним адміністративним судом 09.08.2011 року видано виконавчий лист по справі (а.с. 7-10).

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Вінницькій області на підставі вищевказаного виконавчого листа 18.08.2011 року відкрито виконавче провадження та надано боржнику строк до 25.08.2011 року для самостійного виконання рішення суду (а.с. 11).

31.08.2011 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Вінницькій області винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві з зазначенням причини повернення, а саме за відсутності майна на яке може бути звернуто стягнення (а.с. 12).

29.03.2013 року до управління державної казначейської служби Ямпільського району Вінницької області на виконання подано виконавчий лист від 09.08.2011 року (а.с. 13).

Проте, 18.06.2013 року управлінням державної казначейської служби Ямпільського району Вінницької області повернуто виконавчі документи щодо стягнення з УПСЗН Ямпільської РДА Вінницької області коштів в сумі 15590,29 грн. без виконання з мотивів зміни назви боржника з УПСЗН Ямпільської РДА Вінницької області на управління соціального захисту населення (а.с. 14-15).

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 07.10.2013 року замінено сторону виконавчого провадження з УПСЗН Ямпільської РДА Вінницької області на управління соціального захисту населення (а.с. 16-17).

22.01.2014 року виконавчий лист подано на виконання до відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Вінницькій області.

Постановою № ВП 41726863 від 29.01.2014 року відмовлено у відкритті виконавчого провадження за мотивів пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання та наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження (а.с. 18-19). Вказана відмова одночасно є предметом оскарження в даній справі.

Визначаючись стосовно позовних вимог суд виходить з наступного.

Стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи - виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Частинами 1, 2 ст. 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" визначено, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені ч. 1 ст. 2 цього Закону суб'єкти, які видані або ухвалені до набрання чинності цим Законом, подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом. Якщо рішення суду про стягнення коштів або виконавчі документи за цими рішеннями, боржниками за якими є визначені ч. 1 ст. 2 цього Закону суб'єкти, не було подано в строк, встановлений цим пунктом, це не є підставою для відмови у виконанні даного судового рішення.

Вищевказаними нормами законодавства передбачений виключний перелік суб'єктів на яких поширюється дія даного Закону. Крім того, Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" не передбачено виключних обставин, які є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.

Як вбачається з матеріалів справи постанова суду на підставі якої Вінницьким окружним адміністративним судом 09.08.2011 року виданий виконавчий лист по справі набрала законної сили 26.05.2011 року, тобто до набрання чинності Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", а саме до 01.01.2013 року.

Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до п.п. 2-4, 9 ч.1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, але не пізніше строку, встановленого частиною другою цієї статті, керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача.

Пунктом 18 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі: надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтями 37 і 38 цього Закону, яка затверджується начальником або заступником начальника відділу, якому підпорядкований державний виконавець. Постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених п. 18 ч. 1 ст. 37 цього Закону державний виконавець виносить у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Копія постанови надсилається сторонам у триденний строк.

Виконавче провадження зупиняється у випадках, передбачених п. 18 ч. 1 ст. 37 цього Закону, - до надходження повідомлення від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, про перерахування коштів на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або стягувачу.

Тобто, вищевказаними нормами законодавства передбачений чіткий механізм реалізації органами державної виконавчої служби повноважень щодо відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого документу боржником за яким є державний орган чи юридична особа.

Таким чином, враховуючи вищевказане, а також те, що постанова суду на підставі якої Вінницьким окружним адміністративним судом 09.08.2011 року виданий виконавчий лист по справі набрала законної сили 26.05.2011 року, тобто до набрання чинності Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", а саме до 01.01.2013 року суд приходить до висновку, що постанова відповідача № ВП 41726863 від 29.01.2014 року про відмову у відкритті виконавчого провадження є протиправною та підлягає скасуванню.

Крім того, судом не береться до уваги твердження представника відповідача з приводу пропущення ПАТ "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Ямпільські електричні мережі" строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, оскільки як вбачається з матеріалів справи позивач в вказаний в листі строк звертався до управління державної казначейської служби Ямпільського району Вінницької області з виконавчим листом від 09.08.2011 року щодо стягнення з УПСЗН Ямпільської РДА Вінницької області коштів в сумі 15590,29 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 11 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, відповідно до ст. 86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

При цьому, суд зазначає, що позовна вимога позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у відкритті виконавчого провадження по суті є вимогою про визнання протиправною самої постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, оскільки така відмова виразилася саме у прийнятому рішенні.

Приймаючи вказане рішення, суд керується п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, відповідно до якого у разі задоволення позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень та про скасування рішення.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне адміністративний позов задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України,суд-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області про відмову в відкритті виконавчого провадження № ВП 417266863 від 29.01.2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Ямпільські електричні мережі" 24,36 грн. судових витрат.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Альчук Максим Петрович