Постанова № 37773, 03.07.2006, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

03 липня 2006 р. Справа № 17/114

Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ушак І.Г. у відкритому судовому засіданні за участю представників:

позивача – Шибаєв А.М., представник за довіреністю;

відповідача – Штефанюк І.М., представник за довіреністю.

розглянув справу за позовом Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Ужгород до Коопзаготпромторг, м. Рахів про стягнення 2746 гривень адміністративно –господарських санкцій за недотримання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів

Позивачем заявлені вказані вимоги, оскільки відповідач всупереч вимогам ст.ст. 19, 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (далі–Закон) не виконав встановлений на 2005 рік норматив створення робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів та не сплатив позивачеві у зв’язку з цим санкцій у розмірі половини середньої річної заробітної плати на підприємстві відповідача за одне нестворене робоче місце для працевлаштування інваліда, яке становить предмет позовних вимог. Представник позивача наполягає на задоволенні заявлених вимог, посилаючись на їх обґрунтованість долученими до матеріалів справи документами.

Відповідач письмовим відзивом та його представник у судовому засіданні заперечує проти заявленого позову, стверджуючи, що створив робоче місце для працевлаштування інваліда, про що повідомив Рахівському центру зайнятості, надіславши статистичний звіт за формою № 3-ПН „Про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках станом на 1.02.05”. Оскільки центр зайнятості не направив інвалідів для працевлаштування на підприємство відповідача, на останнього не може покладатися відповідальність за недодержання нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Представник відповідача подав суду клопотання про розстрочення виконання постанови по справі строком на шість місяців з огляду на важкий фінансовий стан підприємства.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторінгу ході судового розгляду, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідачеві за змістом вищенаведеного Закону встановлено на 2005 рік норматив створення робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у кількості 1 робочого місця, оскільки за даними звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на підприємстві відповідача становить 11 осіб

Матеріалами справи, зокрема статистичним звітом відповідача „Про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік” (форма №10-ПІ), встановлено, що на підприємстві відповідача у звітному періоді не працювали інваліди у кількості, визначеній законом.

Таким чином, матеріалами справи доведено, що встановлений Законом норматив працевлаштування інвалідів відповідачем у 2005 році не виконано, що є підставою за змістом ст. 20 Закону для сплати підприємством санкцій за нестворене робоче місце у розмірі половини середньої річної заробітної плати одного працівника на підприємстві, що становить 2746 грн.

Разом з тим, статистичним звітом відповідача форми № 3-ПН „Про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках” (поданим Рахівському районному центру зайнятості, а в копії –суду), встановлено, що відповідачем у лютому 2005 року було створено 1 робоче місце для працевлаштування, зокрема, інвалідів. Створене робоче місце на протязі місяця залишалося вакантним, оскільки Рахівським районним центром зайнятості не були направлені інваліди для працевлаштування на підприємство відповідача.

Таким чином, відповідачем поданими суду документами доведено, що ним на протязі одного місяця у звітному періоді вживалися заходи, спрямовані на виконання покладеного на нього обов’язку щодо створення робочих місць для інвалідів, що є підставою для звільнення його від відповідальності за непрацевлаштування інвалідів згідно встановленого нормативу частково - у частині, що відповідає розміру санкцій за один місяць –228 грн.

За наведених обставин позовні вимоги підлягають задоволенню судом частково –на суму 2518 грн., в іншій частині позовних вимог –відмовити.

З огляду на заявлене клопотання відповідача про розстрочку виконання постанови, суд на підставі ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе, як виняток, задоволити його, розстрочивши виконання постанови строком на шість місяців.

З огляду на вищенаведене, керуючись ст.ст. 19, 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, ст.ст. 11, 70, 71, 86, 94, 158-163, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд постановив:

1. Позов задоволити частково.

Стягнути з Коопзаготпромторгу (м. Рахів, вул. Київська,48, код 01783398 р/р 26002026000006 Коопінвестбанк м. Рахів МФО 312248) на користь Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м. Ужгород, пл. Ш. Петефі, 14, р/р 31217230500211 в банку УДК у Закарпатській області, МФО 812016, ідентифікаційний код 22107980; код платежу 50070000; символ звітності банку 230) адміністративно-господарські санкції на суму 2518 (дві тисячі п’ятсот вісімнадцять гривень) розстрочивши виконання постанови строком на шість місяців рівними частинами щомісяця.

2. В іншій частині позовних вимог –відмовити.

Дана постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ушак І.Г.