Рішення № 37771982, 20.03.2014, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/8021/13-ц

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

з а о ч н е

20 березня 2014 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Мікуліна А.В.,

при секретарі Мидловець М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка є законним представником: ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа: Орган опіки та піклування Бучанської міської ради Київської області про усунення перешкод в користуванні власністю та виселення ,-

встановив:

До Ірпінського міського суду надійшов зазначений вище позов, який позивач обґрунтовує тим, що є власником приватного будинку АДРЕСА_2 згідно договору купівлі-продажу, посвідченого Ірпінською міською державною нотаріальною конторою 18.06.1986 р., реєстраційний номер 1669. Даний факт підтверджується дублікатом договору, виданого державним нотаріусом Київського обласного державного нотаріального архіву 23.07.2012 р. замість втраченого. Також право власності підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 01.08.2013 р. Позивач зазначає, що в 2010 р. вирішив продати будинок та доручив це зробити ОСОБА_7 та ОСОБА_8, оскільки сам проживає в м. Омськ Російської Федерації. На той час за будинком наглядала ОСОБА_2, в 2010 році позивачу стало відомо, що в його будинок самовільно заселились ОСОБА_2 зі своєю сім'єю: дочкою ОСОБА_3, зятем ОСОБА_6 та онуком ОСОБА_3 Позивач вказує, що відповідачі почали самовільно робити зміни у його будинку та на його прохання не надавали доступу до будинку його представникам. Представник позивача ОСОБА_7 зверталася до Ірпінського МВ ГУ МВС України із заявою, але постановою від 10.08.2012 р. було відмовлено в порушенні кримінальної справи та рекомендовано звернутися до суду з даним позовом. Крім того, позивач зазначає, що відповідачі не являються його родичами, договору про оренду житлового приміщення з ним не укладали. У зв'язку із вищенаведеним, позивач звернувся до суду з проханням постановити рішення, яким усунути перешкоди у користуванні будинком АДРЕСА_2, виселити без надання іншого жилого приміщення з вищевказаного будинку ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Під час розгляду справи в судовому засіданні було оголошено перерву, після закінчення перерви, сторони по справі в судове засідання не з'явилися.

Від представника позивача надійшла заява в якій просить розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, щодо заочного розгляду справи не заперечує.

Представник третьої особи по справі подала до суду заяву в якій просить розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, щодо заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, доказів поважності неявки суду не надали, тому суд, керуючись статтею 224 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу заочно на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню, виходячи із наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 18.06.1986 р. ОСОБА_9 з однієї сторони продала, а ОСОБА_1 придбав жилий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2. Жилий будинок має 58,3 кв. м., жилої площі, зареєстровано земельну ділянку площею 1 000 кв. м. (а.с.10). Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 01.08.2013 р. - ОСОБА_1 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.11). 19.09.2012 р. КП «Бучанське БТІ» надіслало лист №496 представнику ОСОБА_1 щодо обстеження та проведення інвентаризації будинку АДРЕСА_2, в якому вказало, що всі намагання техніка провести обміри виявилися марними, оскільки мешканці будинку не пустили працівника БТІ до оселі (а.с.13). 16.08.2012 р. представник ОСОБА_1 надіслала претензійний лист ОСОБА_2 в якому зауважила не створювати перешкоди у відвідуванні й контролю будинку, отримання рахунків та квитанцій по оплаті комунальних платежів. Крім того в даному листі просить не перешкоджати в користуванні спірним будинком (а.с.14). Постановою Начальника Ірпінського МВ ГУ МВС України в Київській області від 10.08.2012 р. було відмовлено представнику ОСОБА_1 в порушенні кримінальної справи з приводу того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не пускають ОСОБА_7 до спірного будинку (а.с.15). Згідно довідки №299 від 05.10.2012 р., виданої КП «ЖЕО-109», ОСОБА_3 є власником особового рахунку приватизованої квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та окрім неї за даною адресою зареєстровані: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_9, ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_10 (а.с.16). В листі Служби у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації від 28.01.2013 р. зазначається, що працівниками служби було здійснено виїзд за адресою: АДРЕСА_1, однак двері ніхто не відчинив, але у телефонній розмові гр. ОСОБА_3 повідомила, що в даній квартирі проживає разом із ОСОБА_4 та гр.. ОСОБА_14 з двома дітьми (а.с.17).

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Враховуючи встановлені судом обставини та зазначені норми Закону, суд дійшов висновку, що відповідачами створюються перешкоди в користуванні, володінні та розпорядженні житловим будинком, який належить на праві приватної власності - ОСОБА_1, шляхом недопущення до будинку його законного представника, чим порушується право позивача як власника вказаного будинку, яке підлягає захисту.

Відповідно до ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Відповідно до ст. 116 ЖК України осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.

Отже, враховуючи вищевикладене, оскільки відповідачі не є рідними позивача та не є членами його сім'ї, а також те, що відповідачі не надали доказів укладання із позивачем договору найму житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2, тому суд дійшов висновку, що відповідачі самоправно зайняли даний будинок і підлягають виселенню із нього без надання їм іншого жилого приміщення.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому у зв'язку із задоволенням позовних вимог суд вважає, що з відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати по справі.

На підставі зазначеного, керуючись статтями 321, 391 Цивільного кодексу України, статтями 116, 150 Житлового кодексу України, статтями 6-8, 10, 15, 30, 60, 62, 64, 88, 209, 212-215, 224, 226 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

вирішив:

Задовольнити позов.

Усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 будинком АДРЕСА_2, який йому належить на праві приватної власності, шляхом виселення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 із зазначеного будинку без надання їм іншого жилого приміщення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 (десяти) днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 (десяти) днів з дня проголошення рішення, а особами, які були відсутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, - з дня отримання копії рішення.

Суддя: А. В. Мікулін