Постанова № 37770489, 20.03.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2014 р. Справа№ 910/1898/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі Вершути О.П.

за участю представників:

від позивача - Соколик Ю.С.

від відповідача - 1 не з`явився

від відповідача - 2 не з`явився

від відповідача - 3 не з`явився

від відповідача - 4 Маранда В.О.

від третьої особи - не з`явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелком Новий» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.02.2014 року (суддя Головіна К.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелком Новий»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелком»

Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий центр «Тор»

Публічного акціонерного товариства «Омега Банк»

Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору

Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві

про визнання недійсними договорів іпотеки,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Ріелком Новий» звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідачів про визнання недійсним договорів іпотеки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2014 року позовна заява у справі № 910/1898/14 була повернута позивачу без розгляду.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій вказує, що ухвалу суду постановлено з порушенням норм процесуального права, а тому просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.02.2014 року скасувати та передати справу на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою суду від 07.03.2014 року апеляційна скарга була прийнята до провадження та призначена до розгляду на 20.03.2014 року.

В судове засідання з`явився представник позивача та представник відповідача - 4 та надали усні пояснення стосовно предмету спору.

Представники відповідачів 1,2, 3 та третьої особи в судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином. Причини неявки суду не повідомили.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача - 4, дослідивши наявні матеріали справи, встановив наступне:

Позивач ТОВ «Ріелком Новий» звернувся до Господарського суду із позовом до ТОВ «Ріелком», ТОВ «Науково-виробничий центр «Тор», ПАТ «Омега Банк», ПАТ«Дельта Банк» про визнання недійсним договорів іпотеки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2014 року позовну заяву було повернуто позивачу без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивачем було порушено правила об`єднання вимог, а саме: в одній позовній заяві об`єднано вимоги до відповідачів, які виникли з трьох окремих договорів іпотеки і їх сумісний розгляд перешкоджатиме з`ясуванню обставин справи та суттєво утруднить вирішення спору.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи та апеляційну скаргу, приходить до висновку, що оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, предметом спору по справі № 910/1898/14 є 3 іпотечних договори майнових прав, предмет яких безпосередньої пов`язаний між собою.

Так за першим іпотечним договором від 26.11.2007 року, що укладений між позивачем та відповідачем - 3 предметом є майнові права на право вимоги отримання у власність нежилих приміщень, які складаються з певної кількості кімнат, що знаходяться на 2-му поверсі адміністративного будинку за адресою: м. Київ, вул. Горького, (Антоновича) 172.

Предметом другого іпотечного договору від 26.11.2007 року, укладеного між позивачем та відповідачем - 3 предметом є майнові права на право вимоги отримання у власність нежилих приміщень, які складаються з певної кількості кімнат, що знаходяться на 1-му поверсі адміністративного будинку за адресою: м. Київ, вул. Горького, (Антоновича) 172.

Третій іпотечний договір від 26.11.2007 року, укладений між відповідачем - 2 та відповідачем - 3 стосується майнових прав на право вимоги отримання у власність нежилих офісних приміщень, що складається з певної кількості кімнат, які знаходяться на 1-му та 2-му поверхах адміністративного будинку за адресою: м. Київ, вул. Горького, (Антоновича) 172.

Отже з наведеного вбачається, що майнові права, що передаються за спірними іпотечними договорами стосуються нежилих приміщень, що знаходяться в одному адміністративному будинку і дані договори є фактично ідентичними.

Тобто позовні вимоги про визнання недійсним іпотечних договорів недійсними безпосередньо пов`язані один з іншим і їх роз`єднання насправді може привести до хибного встановлення дійсних правовідносин між сторонами.

Крім того, зазначені вимоги позовної заяви пов`язані спільним способом захисту порушеного права одного власника стосовно нерухомого майна, що є предметом вказаних іпотечних договорів, оскільки підставами недійсності для всіх трьох договорів іпотеки, з позиції позивача, є порушення в момент їх укладання ст. 5,16 ЗУ «Про іпотеку».

Також варто зазначити, що відповідно до наданих стороною документів разом з позовною заявою, вбачається, що підстава укладання зазначених іпотечних договорів також є спільною, а саме: вони всі укладені для забезпечення виконання зобов`язань боржника за кредитними договорами № 5/71385-Л/2615 від 16.06.2007 року та № 8/71385-Л/2615 від 26.11.2007 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ГПК України, в одній позовній заяві може бути об`єднано кілька вимог, зв`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Згідно із п. 3.6 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.11.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо).

Право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, надане також судді. При цьому останній вправі вирішувати питання про об'єднання лише тих заяв (справ), які перебувають в його провадженні.

Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Отже, враховуючи вище зазначене та проаналізувавши надані іпотечні договори та документи, що були до них долучені, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції помилково було прийнято рішення про порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог, оскільки матеріали справи свідчать, що заявлені вимоги зв`язані між собою однією підставою виникнення - порушення, на думку позивача, норм закону при укладання іпотечних договорів, є однорідними та підтверджені тотожними доказами.

Крім того, колегія суддів зазначає, що Господарський суд міста Києва, постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, не надав належного обґрунтування та не конкретизував того, в чому саме полягає утруднення вирішення спору в разі об`єднання вказаних вимог про визнання недійсними іпотечних договорів та яким чином вирішення вказаного спору в одному позовному провадженні перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін.

Зважаючи на все вище зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права, є необґрунтованою, а тому підлягає скасуванню.

Статтею 103 ГПК України встановлено, що апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Враховуючи положення ст. 104 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелком Новий» підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 10.02.2014 року по справі № 910/1898/14 - скасуванню.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелком Новий» - задовольнити.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.02.2014 року по справі № 910/1898/14 - скасувати.

Справу № 910/1898/14 направити до Господарського суду міста Києва для розгляду позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелком Новий» до Товариства з обмеженою відповідальінстю «Ріелком», Товариства з обмеженою відповідальінстю «Науково-виробничий центр «Тор», Публічного акціонерного товариства «Омега Банк», Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», 3-тя особа Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві про визнання недійсними договорів по суті.

Матеріали справи № 910/1898\14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді В.В. Андрієнко

Є.Ю. Пономаренко