Рішення № 37770469, 18.03.2014, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2014 року Справа № 925/1028/13

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ковбою І.М., за участю представників: позивача: не з'явився, відповідача: Бунякін М.М. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області справу

за позовом дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" про стягнення 857 531 грн. 69 коп. боргу та штрафних санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася до господарського суду Черкаської області з позовом про стягнення із Комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" 0,02 грн. основного боргу, 543 455 грн. 81 коп. пені, 44 894 грн. 49 коп. інфляційних втрат та 269 181 грн. 37 коп. три проценти річних.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 15 серпня 2013 року у справі № 925/1028/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18 листопада 2013 року, було частково задоволено позов та стягнуто із комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 02 коп. основного боргу, 54 345 грн. 59 коп. пені, 44 894 грн. 49 коп. інфляційних збитків, 269 181 грн. 37 коп. три проценти річних з простроченої суми, 7 368 грн. 43 коп. судового збору; в решті вимог про стягнення пені відмовлено за необґрунтованістю.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.01.2014 рішення господарського суду Черкаської області від 15.08.13 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.11.13 у справі № 925/1028/13 скасовано в частині відмови у стягненні пені та справу в цій частині направлено на новий розгляд до господарського суду Черкаської області, в решті постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.11.13 у справі № 925/1028/13 залишено без змін.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду вказаної справи визначено суддю Пащенко А.Д.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 03 лютого 2014 року розгляд справи № 925/1028/13 призначено на 18 лютого 2014 року.

Ухвалою суду від 18.02.2014 відкладено розгляд справи на 04 березня 2014 року у зв'язку з неявкою представника відповідача та неподанням ним витребуваних судом документів.

Ухвалою суду від 04.03.2014 відкладено розгляд справи на 18.03.2014 у зв'язку із задоволенням клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Представник позивача у судове засідання 18.03.2014 не з'явився, натомість 14.03.2014 надіслав до суду телеграму, у якій просить розглянути справу за наявними матеріалами у зв'язку із неможливістю направлення у судове засідання уповноваженого представника та повідомив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі і просить їх задовольнити.

Суд вважає, що клопотання позивача підлягає задоволенню та справу можливо розглядати за відсутності представника позивача за наявними в ній матеріалами.

Відповідач подав Заперечення на позовну заяву (а. с. 201-202), в якому просить повністю відмовити позивачу в задоволенні позову, оскільки заявлені позивачем штрафні санкції надмірно великі при відсутності основного боргу, просить врахувати тяжкий матеріальний стан підприємства, значну заборгованість населення за теплову енергію, непогашену заборгованість держави по різниці в тарифах.

Також відповідач подав Клопотання, в якому просить зменшити розмір пені на 50 %, враховуючи надмірно великий розмір штрафних санкцій, тяжкий матеріальний стан відповідача, підстави, якими було викликано порушення грошового зобов'язання, а також сплачений основний борг та відсутність завданих позивачу збитків несвоєчасним виконанням грошових зобов'язань відповідача перед позивачем.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позову з підстав, викладених у запереченні на позовну заяву, просив повністю відмовити позивачу в позові та пояснив, що у разі якщо суд прийде до висновку про стягнення з відповідача пені, відповідач просить врахувати вказані відповідачем обставини та зменшити суму пені на 50 %.

У судовому засіданні 18.03.2014 оголошена вступна та резолютивна частини рішення суду відповідно до статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника відповідача у судовому засіданні, суд встановив таке.

Відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 16.01.2014, якою скасоване рішення господарського суду Черкаської області від 15.08.13 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 18.11.13 у справі № 925/1028/13 в частині відмови у стягненні пені, дана справа розглядається в частині вимоги позивача про стягнення з відповідача 489 110 грн. 22 коп. пені.

В процесі розгляду даної справи щодо стягнення з відповідача боргу, індексу інфляції, трьох процентів річних та пені судом були встановлені такі факти:

- укладення 31 грудня 2010 року дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та комунальним підприємством теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" договору про закупівлю природного газу за держані кошти № 39/11-ТЕ;

- передачі позивачем відповідачу протягом січня-вересня 2011 року природного газу на суму 35388646,54 грн. та оплати відповідачем спожитого газу із порушенням встановлених у договорі строків;

- досягнення сторонами згоди в пункті 7.3.1 договору щодо сплати відповідачем пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, у разі порушення відповідачем умов п. 4.1 цього договору щодо сплати коштів за спожитий газ у строки, встановлені в договорі, та нарахування позивачем пені за прострочення здійснення розрахунку за спожитий газ в сумі 543 455 грн. 81 коп.

Відповідачем у справі подано заяви від 15.08.2013 (а. с. 80) та від 18.03.2014 (а. с. 209), в яких він просить суд врахувати надмірно великий розмір штрафних санкцій, тяжкий матеріальний стан відповідача, основний борг сплачений повністю, а позивачу не завдано збитків несвоєчасним виконанням грошових зобов'язань, врахувати підстави, якими було викликано порушення грошового зобов'язання (невідповідність тарифу на опалення витратам підприємства, державне регулювання у сфері енергетики, несвоєчасне відшкодування підприємству з бюджету субвенції по пільгових категоріях споживачів), та просить зменшити розмір пені на 50%.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими до частково задоволення, з огляду на таке.

Судом встановлено, що відповідач розрахувався з позивачем за поставлений газ, однак розрахунки проводилися із порушенням строків, обумовлених сторонами в Договорі № 39/11-ТЕ про закупівлю природного газу за держані кошти від 31 грудня 2010 року, на підставі якого виникли зобов'язання сторін.

Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України, статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За приписом частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Одним із видів господарських санкцій, які відповідно до статті 217 ГК України можуть застосовуватися у сфері господарювання, є штрафні санкції, що можуть застосовуватися у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня) відповідно до умов договору між сторонами.

В частині 6 статті 231 ГК України вказано, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

В пункті 7.3.1 Договору сторони передбачили, що у разі порушення відповідачем умов п. 4.1 цього Договору він повинен сплатити (крім суми заборгованості) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2013 встановлено правильність нарахування позивачем пені в сумі 543 455,81 грн. за період з 21.03.11 по 21.04.12, з урахуванням подовженого за договором та згодою сторін строку позовної давності, облікової ставки НБУ, часткових оплат та періодів прострочення, відповідно до п. п. 7.3.1, 9.3 договору № 39/11-ТЕ, положень Цивільного та Господарського кодексів України. В цій частині постанова Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2013 залишена без змін.

Відповідач просить суд при прийнятті рішення у даній справі при задоволенні позовних вимог зменшити розмір пені на 50 % у відповідності до ст. 233 ГК України та врахувати те, що основний борг сплачений повністю, позивачу не завдано збитків несвоєчасним виконанням грошових зобов'язань, розмір штрафних санкцій надмірно великий, просить врахувати тяжкий матеріальний стан відповідача та відсутність його вини у несвоєчасному перерахуванні коштів, оскільки державою не профінансована різниця в тарифах для населення, не профінансована значна сума заборгованості по пільгах та субсидіях, наявна значна сума заборгованості перед відповідачем бюджетних установ, інших споживачів та населення.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Застосування вказаної норми є правом суду. При цьому застосування цієї процесуальної норми можливе лише у разі можливості застосування норми матеріальної.

Згідно частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

В пункті п. 3.17.4. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вказано, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності та розглянувши додатково подані докази, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, суд приходить до висновку, що при прийнятті рішення з даної вимоги необхідно врахувати важкий фінансовий стан підприємства, залежність його діяльності та розрахунків від виконання державою своїх зобов'язань, ступінь виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, який хоча й з простроченням, однак, повністю розрахувався за спожитий газ, необхідно також врахувати те, що предметом договору є постачання газу виключно для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання, а також необхідно врахувати наявність збитків у звітності позивача, поданій ним до справи. З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що клопотання відповідача про зменшення пені необхідно задовольнити частково, зменшити належну до стягнення пеню та стягнути з відповідача 326 073 грн. 49 коп. пені із розрахунку, що загальна стягнута судом пеня у даній справі (326 073 грн. 49 коп. + 54 345 грн. 59 коп.) складатиме 70% від заявленої позивачем суми. У задоволенні вимоги про стягнення 163 036 грн. 74 коп. пені необхідно відмовити.

Право застосування у прийнятті судових рішень господарськими судами пункту 3 частини 1 статті 83 ГПК України, частини 1 статті 233 ГК України, частини 3 статті 551 ЦК України, передбачено в оглядовому листі Вищого господарського суду України від 29.04.2013 № 01-06/767/2013 (пункт 7).

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу понесені останнім витрати на сплату судового збору в сумі 9 782 грн. 57 коп., з огляду на таке. При поданні позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 17 151 грн. Рішенням господарського суду від 15.08.2013 у даній справі з відповідача стягнуто судовий збір в сумі 7 368,43 грн., тобто, пропорційно розміру задоволених вимог. Однак, в процесі розгляду даного спору в частині відмови в позові про стягнення пені судом встановлено порушення відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної і повної сплати коштів за поставлений позивачем природний газ, тому з відповідача належить стягнути позивачу всю суму сплаченого судового збору. Вказане відповідає пункту 4.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України", в якому вказано, що у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

З огляду на викладене, керуючись статтями 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" (18000, м. Черкаси, вул. О. Дашковича, 62, ідентифікаційний код 02082522) на користь дочірньої компанії "Газ України" національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код 31301827) - 326 073 грн. 49 коп. (триста двадцять шість тисяч сімдесят три гривні 49 копійок) пені, 9 782 грн. 57 коп. (дев'ять тисяч сімсот вісімдесят дві гривні 57 копійок) судового збору.

У задоволенні вимоги про стягнення 163 036 грн. 73 коп. пені відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано 24.03.2014 (понеділок).

Суддя А.Д. Пащенко