Рішення № 37770343, 19.03.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2071/14 19.03.14

за позовом Національного спортивного комплексу «Олімпійський»

до Державного підприємства «Об'єднання спортивно-господарських споруд»

про стягнення 29 085,19 грн.

суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача Шептуховська Н.С. - представник за довіреністю № 1 від 14.01.2014

від відповідача Апостолова В.В.- представник за довіреністю № 04 від 09.01.2014

В судовому засіданні 19.03.14, в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Національного спортивного комплексу «Олімпійський» про стягнення з Державного підприємства «Об'єднання спортивно-господарських споруд» заборгованості у розмірі 29 085,19 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між сторонами було укладено договір про надання послуг із забезпечення водопостачання та водовідведення № 23-05/12-1 від 23.05.2012 р., на підставі якого позивач забезпечував доступ до власних інженерних мереж з метою споживання питної води (водоспоживання) для потреб відповідача та скиду стічних вод (водовідведення), субабонента в систему каналізації, відповідно до схеми зовнішніх водопровідних мереж за адресою: м. Київ, по вул. Еспланадна, 42. відповідно до умов договору відповідач зобов'язався своєчасно сплачувати вартість наданих послу. За доводами позивача, відповідачем не виконувалися належним чином договірні зобов'язання щодо повноти та вчасності оплати платежів за договором, у зв'язку з чим утворилася заборгованість за період 2012-2013 р.р. у розмірі 25 942,39 грн. У зв'язку з неналежним виконанням договірних зобов'язань, позивачем нараховані штрафні санкції у вигляді пені в розмірі 1 943,53 грн, 3% річних у розмірі 1 082,79 грн та інфляційні втрати у розмірі 116,48 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.02.2014 р. за вказаною позовною заявою порушене провадження у справі № 910/2071/14 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 19.03.2014 р.

17.03.2014 р. через канцелярію суду відповідач подав відзив на позовну заяву з додатками, відповідно до якого повідомив суд про сплату основного боргу в розмірі 25 942,39 грн та додав копію платіжного доручення. Також відповідач зазначив, що погоджується із сумою нарахування 3% річних та інфляційних втрат. Щодо нарахування пені просить суд застосувати строки позовної давності в порядку ст. 258 ЦК України.

У судове засідання 19.03.2014 р. з'явилися представник сторін.

Представник позивача подав заяву про припинення провадження в частині позовних вимог основної суми боргу в розмірі 25 942,39 грн та стягнути штрафні санкції і судовий збір. Представник відповідача підтвердив факт сплати основної суми боргу, проти задоволення вимог про стягнення пені заперечував у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Судом заслухані пояснення представників сторін, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив:

23 травня 2012 року між Національним спортивним комплексом «Олімпійський» (далі - позивач, абонент) та Державним підприємством «Об'єднання спортивно-господарських споруд» (далі - субабонент, відповідач) було укладено договір № 23-05/12-1, відповідно жо умов якого абонент надає субабоненту послуги із забезпечення доступу до власних волопровідних інженерних мереж з метою споживання питної води (водоспоживання) для потреб субабонента та скиду стічних вод (водовідведення) субабонента в систему каналізації, а субабонент зобов'язується своєчасно сплачувати вартість наданих послуг (далі - договір).

Відповідно до п.2.1, 2.2 договору орієнтовані вартість послуг по договору за один календарний місяць становить 3675,60 грн. з ПДВ. Вартість послуг по договору за один календарний місяць узгоджується сторонами не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем надання послуг, виходячи з фактичних витрат абонента на водоспоживання та водовідведення та визначається у Протоколі узгодження договірної ціни, що є його невід'ємною частиною.

Згідно з п. 3.2 договору оплата вартості послуг здійснюється субабонентом щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем надання послуг, у безготівковій формі за реквізитами абонента, визначеними у цьому договорі.

Спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язання щодо сплати заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та порядку, що встановлені договором.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Після звернення позивача до суду відповідач сплатив суму основної заборгованості в розмірі 25942,39 грн, на підтвердження чого позивачем надано копію платіжного доручення № 1000854345 від 17.02.14 на суму 25942,39 грн..

Згідно п.1-1 ч.1 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Суд припиняє провадження у справі в частині суми основної в розмірі 25942,39 грн. у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Крім основного боргу, за прострочення виконання грошового зобов'язання, позивач просить суд стягнути з відповідача 3142,80 грн. штрафних санкцій, в тому числі 1943,53 грн. пені, 1082,79 грн. - 3 % річних та 116,48 грн. - інфляційних втрат.

Згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.7.2 договору у разі внесення платежів, передбачених цим договором, з порушенням термінів їх сплати, субабонент сплачує абоненту пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в розрахунковий період. Нарахування пені здійснюється за кожен день прострочення платежу, включаючи день оплати.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню, що нарахована за період з 11.06.12 по 11.07.13. Під час розгляду справи відповідач подав заяву про застосування позовної давності та наслідків її спливу.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, але якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Відповідно до ст.. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується , зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст. 261 ЦКУ).

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.5 ст. 261 ЦКУ).

Позовна давність, відповідно до ч.3 ст. 267 ЦКУ застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст. 267 ЦКУ).

Позивач звернувся з позовом 10.02.2014 року, таким чином строк позовної давності щодо вимог про стягнення пені, нарахованої в період з 11.06.12 по 10.02.13 станом на момент звернення позивача з даним позовом сплив. Зважаючи на те, що строк позовної давності щодо вимог про стягнення пені за вказаний період сплив на момент звернення до суду, а відповідачем заявлено про застосування строку позовної давності до вимог у цій частині, суд, керуючись ст. 267 ЦК України, відмовляє у задоволенні позовних вимог в цій частині.

За перерахунком суду, з відповідача підлягає стягненню пеня за період з 11.02.13 по 11.07.13, що складає 38,76 грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення633.4611.02.2013 - 09.06.20131197.5000 %0.041 %30.98633.4610.06.2013 - 11.07.2013327.0000 %0.038 %7.78

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так як факт прострочення виконання грошового зобов'язання встановлений судом та визнаний відповідачем, позовні вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних нарахувань відповідачем визнані, з відповідача підлягає стягненню 116,48 грн. інфляційних втрат та 1082,79 грн. - 3 % річних, що відповідає обґрунтованому розрахунку позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що провадження в частині вимог позивача про стягнення основної заборгованості в сумі 25942,39 грн. підлягає припиненню, вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 38,76 грн., 3 % річних в сумі 1082,70 грн. та 116,48 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню, в задоволенні вимог про стягнення 1904,77 грн. пені суд відмовляє у зв'язку із застосуванням строку позовної давності.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Оскільки спір виник з вини відповідача, а сплата суми основної заборгованості була здійснена відповідачем після звернення позивача з даним позовом до суду, то судовий збір в цій частині відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається пропорційно на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються:

на позивача в сумі 119,65 грн., на відповідача - 1707,35 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Національного спортивного комплексу «Олімпійський» задовольнити частково.

2. В частині позовних вимог про стягнення основної суми заборгованості в розмірі 25942 грн. 39 коп. провадження припинити.

3. Стягнути з Державного підприємства «Об'єднання спортивно-господарських споруд» (01023 м. Київ, вул. Еспланадна, буд. 42, ідентифікаційний код 37102382) на користь Національного спортивного комплексу «Олімпійський» (03150 м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 55, ідентифікаційний код 14297707) пеню в розмірі 38 (тридцять вісім) грн. 76 коп., інфляційні втрати в сумі 116 (сто шістнадцять) грн. 48 коп., 3 % річних в сумі 1 082 (одну тисячу вісімдесят дві) грн. 79 грн., судовий збір у розмірі 1 707 (одну тисячу сімсот сім) грн 35 коп.

4. В частині позовних вимог про стягнення пені в сумі 1904 грн. 77 коп. відмовити

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.03.2014 р.

Суддя Пукшин Л.Г.