Рішення № 37770309, 21.03.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 39/173 21.03.14

За позовом Об'єднання підприємств "Український музичний альянс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Самсунг Електронікс Україна Компані"

про виплату відрахувань (відсотків) в розмірі 450 093,42 грн.

Судді Гумега О.В. (головуючий)

Куркотова Є.Б.

Картавцева Ю.В.

Представники:

від позивача: Неволіна А.Ю. за довіреністю б/н від 14.02.2014 р.

Турубаров О.І. за довіреністю б/н від 27.08.2013 р.

від відповідача: Кудрицька Т.Ю. за довіреністю б/н від 24.07.2013 р.

Мамуня О.С. за довіреністю б/н від 24.07.2013 р.

Іващенко Ю.С. за довіреністю б/н від 24.07.2013 р.

Ковальов А.О. за довіреністю б/н від 01.12.2013 р.

за участю судового експерта ОСОБА_9

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Самсунг Електронікс Україна Компані" (відповідач) 450093,42 грн., з яких: 450090,53 грн. - відрахування (відсотки), 0,99 грн. - 3% річних, 1,90 грн. - інфляційні збитки.

В обґрунтування поданого позову позивач зазначив, що він є єдиною організацією колективного управління, уповноваженою здійснювати збір та розподіл між суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав коштів від відрахувань (відсотків) виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носії із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, що підтверджується свідоцтвом № 2/У від 20.12.2007 р., виданим позивачеві Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, та листом Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України № 16-7/2150 від 01.04.2011 р.

Позивач зазначив, що ним 14.02.2011 р. було отримано від Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України виписки з даних митної статистики на 26 аркушах, які містять статистичні відомості про імпортерів обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких можна здійснити відтворення творів і виконань, передбачені ч. 2 ст. 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права", відповідно до яких Товариство з обмеженою відповідальністю "Самсунг Електронікс Україна Компані" (відповідач) є імпортером обладнання та матеріальних носіїв, із застосуванням яких можна здійснити відтворення, передбачені ч. 2 ст. 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

А тому, відповідно до приписів наведеної статті Закону України "Про авторське право і суміжні права", пункту 7 Порядку здійснення відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державної податкової адміністрації України № 780/123/561 від 24.11.2003 р., відповідач повинен був перераховувати відрахування (відсотки), розміри яких визначаються Кабінетом Міністрів України, позивачу як уповноваженій організації.

Натомість, відповідач всупереч вимогам законодавства не виконував зобов'язання як щодо сплати позивачу відрахувань (відсотків), так і щодо надання довідок за встановленою формою, що є порушенням права позивача на збір та розподіл таких відрахувань, так і права суб'єктів авторського права та суміжних прав на винагороду, гарантовану ст. 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Разом з позовом позивач звернувся до суду з клопотанням про витребування доказів відповідно до ст. 38 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2011 р. порушено провадження у справі № 39/173 та призначено справу до розгляду на 28.11.2011 р. о 10:00 год., в порядку статті 38 ГПК України у Регіональної інформаційної митниці витребувані відомості про факти митного оформлення Товариством з обмеженою відповідальністю "Самсунг Електронікс Україна Компані" (код ЄДРПОУ 36048094) товарів, визначених додатком до Постанови Кабінету Міністрів України № 992 від 27.06.2003 року, з кодом згідно з УКТЗЕД 8520 (крім товарних підкатегорій 8520 20 00 00 та 8520 90 10 00), 8521 (крім товарної підкатегорії 8521 1010 00), 8525 40, 8527 13, 8527 21, 8527 31, 8528 та 8523 (крім виробів групи 37 (крім товарної підкатегорії 8523 30 00 00), ввезених ним у митному режимі імпорту за останні три роки, що передують 20.10.2011 р. (даті подання позовної заяви до суду), із зазначенням: номеру вантажно-митної декларації; дати митного оформлення товару; коду товару згідно з УКТЗЕД; назви (опису) товару; вартості товару, заявленої ТОВ "Самсунг Електронікс Україна Компані" (фактурна вартість).

В судовому засіданні 28.11.2011 р. оголошено перерву до 12.12.2011 р. о 12:00 год.

09.12.2011 р. відповідач через відділ діловодства суду подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає, що викладені у позовній заяві твердження і вимоги позивача є безпідставними, неправомірними та такими, що не підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне:

- Законом України "Про авторське право і суміжні права" та Постановою Кабінету Міністрів України № 992 від 27.06.2003 р. "Про розмір відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах" (далі - Постанова № 992) встановлено, що винагорода право володільцям виплачується саме за відтворення в домашніх умовах і виключно в особистих цілях творів і виконань, зафіксованих у фонограмах, відеограмах і їх примірниках, без згоди автора (авторів), виконавців і виробників фонограм (відеограм) (далі - Відтворення), а позивач при розрахунку позовних вимог виходив з вартості обладнання, з використанням якого здійснити Відтворення об'єктивно неможливо;

- відсутні належні і допустимі докази видів та вартості обладнання, виходячи з яких позивачем розраховувались позовні вимоги, а тому розрахунок позовних вимог відповідач вважає безпідставним та необґрунтованим;

- відсутні будь-які докази, якими б підтверджувалось, в інтересах та від імені яких саме право володільців діє позивач;

- відсутні будь-які докази існування хоча б одного факту відтворення, за здійснення якого позивач вимагає стягнення відрахувань, тощо.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 12.12.2011 р. справу № 39/173 за позовом Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Самсунг Електронікс Україна Компані" про виплату відрахувань (відсотків) в розмірі 450 093,42 грн. передано для розгляду судді Картавцевій Ю.В., у зв'язку із перебуванням судді Гумеги О.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2011 р., на підставі ст. 86 ГПК України, справу № 39/173 прийнято до провадження суддею Картавцевою Ю.В., розгляд справи призначено на 23.01.2012 р. о 11:00 год.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 15.12.2011 р. справу № 39/173 за позовом Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Самсунг Електронікс Україна Компані" про виплату відрахувань (відсотків) в розмірі 450 093,42 грн. передано для розгляду судді Гумезі О.В., у зв'язку із виходом судді Гумеги О.В. з лікарняного.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2011 р., на підставі ст. 86 ГПК України, справу № 39/173 прийнято до провадження суддею Гумегою О.В., розгляд справи призначено на 23.01.2012 р. о 11:00 год.

16.12.2011 р. представник позивача через відділ діловодства суду подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання позивача судом задоволено.

06.01.2012 р. від Департаменту митних інформаційних технологій та статистики Державної митної служби України надійшла інформація на ухвалу від 21.10.2011 р.

13.01.2012 р. представник позивача через відділ діловодства суду подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання позивача судом задоволено.

16.01.2012 р. представник відповідача через відділ діловодства суду подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання відповідача судом задоволено.

Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 23.01.2012 р., звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі. Представник позивача проти задоволення даного клопотання заперечував.

Розглянувши подане відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі № 39/173 до вирішення пов'язаної з нею іншої справи № 2а-18236/11/2670, суд прийшов до висновку про його обґрунтованість, виходячи при цьому з наступного:

- постановою Окружного адміністративного суду місті Києва від 09 грудня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-18236/11/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Самсунг Електронікс Україна Компані" до Державної служби інтелектуальної власності України, треті особи - Обєднання підприємств "Український музичний альянс", Підприємство з іноземною інвестицією "ЛГ Електронікс Україна", Товариства з обмеженою відповідальністю "Філіпс Україна" про визнання протиправним і скасування рішення Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України про видачу Об'єднанню підприємств "Український музичний альянс" Свідоцтва від 20 грудня 2007 р. № 2/У про уповноваження організації, яка здійснюватиме збирання і розподіл між суб'єктами авторського права і (або) суб'єктів суміжних прав коштів від відрахувань (відсотків) виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах.

- саме на виконання вищевказаного рішення Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України визнав позивача уповноваженою, відповідно до Свідоцтва № 2/У від 20 грудня 2007 р., організацією колективного управління на здійснення збору та розподілу між суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав коштів від відрахувань (відсотків) виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах.

- предметом позовних вимог Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" по справі № 39/173 є стягнення відрахувань за ввезення відповідачем матеріальних носіїв, із застосуванням яких можна здійснити відтворення, передбачені ч. 2 ст. 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права". Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" є єдиною організацією колективного управління, уповноваженою Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України здійснювати збір та розподіл між суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав коштів від відрахувань (відсотків) виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, що підтверджується Свідоцтвом № 2/У від 20.12.2007 р.

- враховуючи, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2011 року у справі № 2а-18236/11/2670 зупинено дію рішення Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України про видачу Об'єднанню підприємств "Український музичний альянс" свідоцтва від 20 грудня 2007 року № 2/У до прийняття рішення у справі № 2а-18236/11/2670, розгляд справи № 39/173 є неможливим.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2012 р., на підставі ст.ст. 79, 86 ГПК України, зупинено провадження у справі № 39/173 за позовом Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Самсунг Електронікс Україна Компані" про виплату відрахувань (відсотків) в розмірі 450 093,42 грн. до вирішення пов'язаної з нею справи № 2а-18236/11/2670, що перебуває у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва.

06.02.2012 р. позивач через відділ діловодства суду подав клопотання про видачу копії ухвали суду у справі № 39/173. Клопотання судом задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2012 р. апеляційну скаргу Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.01.2012 р. у справі № 39/173 та додані до неї документи повернуто скаржнику.

23.02.2012 р. Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" звернулося до Господарського суду міста Києва з клопотанням № 03-22/02/12 від 22.02.2012 р. про поновлення провадження у справі № 39/173.

Господарський суд міста Києва листом від 28.02.2012 р. повідомив позивача, що клопотання про поновлення провадження у справі № 39/173 буде розглянуте після повернення матеріалів справи до Господарського суду міста Києва.

21.03.2012 р. відповідач через відділ діловодства суду подав пояснення щодо відсутності підстав для поновлення провадження у справі.

Господарський суд міста Києва листами від 09.04.2012 р. повідомив сторін, що оскільки сторонами не надано суду доказів вирішення Окружним адміністративним судом міста Києва спору у справі № 2а-18236/11/2670, тому у суду відсутні підстави для поновлення провадження у справі № 39/173.

20.06.2012 р. Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" звернулося до Господарського суду міста Києва з клопотанням № 01-20/06/12 від 20.06.2012 р. про поновлення провадження у справі № 39/173, до якого у якості доказу усунення підстав, що зумовили зупинення провадження у справі № 39/173, надало копію ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2012 р. у справі № 2а-18236/11/2670.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2012 р., на підставі ст.ст. 79, 86 ГПК України, поновлено провадження у справі № 39/173, розгляд справи призначено на 16.07.2012 р. о 10:00 год.

12.07.2012 р. відповідач через відділ діловодства суду подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволено.

13.07.2012 р. позивач через відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання судом відхилено.

13.07.2012 р. позивач через відділ діловодства суду подав заяву про зменшення розміру позовних вимог (а.с. 21 - 67 т. 2), виходячи з інформації, наданої Департаментом митних інформаційних технологій та статистики Державної митної служби України на виконання вимог ухвали суду від 21.10.2011 р.

Відповідно до вищенаведеної заяви про зменшення розміру позовних вимог, позивач зменшив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 237957,39 грн., з яких: 217967,44 грн. - відрахувань, 7727,52 грн. - 3% річних та 12262,43 грн. - інфляційних збитків.

Відповідно до 4 ст. 22 ПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

Судом прийнята до розгляду заява позивача про зменшення розміру позовних вимог, отже новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є 237957,39 грн., з яких: 217967,44 грн. - відрахувань, 7727,52 грн. - 3% річних та 12262,43 грн. - інфляційних збитків.

16.07.2012 р. відповідач через відділ діловодства суду подав клопотання про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу. Клопотання судом задоволено.

16.07.2012 р. відповідач через відділ діловодства суду подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи. Клопотання судом задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2012 р. ухвалено здійснювати розгляд справи колегіально у складі трьох суддів.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 16.07.2012 р. для здійснення колегіального розгляду справи № 39/173 визначено наступних суддів: Гумега О.В. (головуючий), Бондаренко Г.П., Картавцева Ю.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2012 р. справу № 39/173 прийнято до провадження колегії суддів у складі: Гумега О.В. (головуючий), Бондаренко Г.П., Картавцева Ю.В. та призначено справу до розгляду на 24.07.2012 р. о 15:30 год.

18.07.2012 року позивач через відділ діловодства суду звернувся з клопотанням про долучення доказів до матеріалів справи. Клопотання позивача судом задоволено.

19.07.2012 року відповідач через відділ діловодства суду звернувся з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання відповідача судом задоволено.

23.07.2012 року позивач через відділ діловодства суду звернувся з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання позивача судом задоволено.

У судовому засіданні 24.07.2012 р. відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи. Вказане клопотання судом відхилено. У судовому засіданні оголошена перерва до 02.08.2012 р.

30.07.2012 р. відповідач через відділ діловодства суду подав клопотання про призначення судової експертизи комп'ютерної техніки та програмних продуктів.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 02.08.2012 р. для здійснення колегіального розгляду справи № 39/173 визначено наступних суддів: Гумега О.В. (головуючий), Куркотова Є.Б., Картавцева Ю.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.12 року справу № 39/173 прийнято до провадження колегії суддів: Гумега О.В. (головуючий), Куркотова Є.Б., Картавцева Ю.В., розгляд справи призначено на 02.08.2012 року о 14:00 год.

В судовому засіданні, призначеному на 02.08.2012 року, здійснювався розгляд справи по суті.

Позивач позовні вимоги підтримав повністю.

У судовому засіданні призначеному на 02.08.2012 р., відповідач підтримав подане ним клопотання про призначення судової експертизи комп'ютерної техніки і програмних продуктів. Позивач заперечував проти задоволення даного клопотання та призначення судової експертизи у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2012 року призначено у справі № 39/173 судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2012 року зупинено провадження у справі № 39/173 до надання висновків судової експертизи, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

15.11.2012 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшов лист № 01-14/11/12 від 15.11.2012 р., відповідно до якого позивач, з урахуванням приписів п. 1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 р., просив повідомити, чи погоджувались Господарським судом міста Києва та Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України строки проведення судової експертизи, призначеної ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2012 року у справі № 39/173, а у разі якщо такі строки не погоджувались, з метою дотримання прав позивача щодо розгляду справи в розумний строк, просив вжити заходів, визначених в Інформаційному листі Вищого господарського суду України № 01-8/348 від 04.06.2008 року "Про деякі питання, пов'язані зі строками проведення судових експертиз".

Листом від 23.11.2012 р. судом надано відповідь на вищенаведений лист позивача.

05.03.2013 р. через відділ діловодства суду разом із супровідним листом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України № 8004/12-35 від 22.02.2013 р. отримано матеріали справи № 39/173 у 8-ми томах та клопотання про забезпечення огляду об'єктів дослідження.

Відповідно до вищенаведеного клопотання про забезпечення огляду об'єктів дослідження судовий експерт ОСОБА_13 на підставі ст. 31 ГПК України та п. 4.11 "Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень", затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53, просив суд витребувати у ТОВ "Самсунг Електронікс Україна Компані" та надати для дослідження зразки наступного обладнання:

- відеокамера високої чіткості Samsung моделі HMX-Q10BP;

- МРЗ-плеєри Samsung моделей YP-U6, YP-Q3, YP-Z3, YP-F3;

- плеєр Galaxy Player 50 Samsung моделі YP-G50;

- цифровий медіа-плеєр Samsung моделі YP-R2;

- цифровий диктофон Samsung моделі YP-VP2.

Крім іншого судовий експерт повідомив, що матеріали справи № 39/173 експертами повністю досліджені та будуть повернуті в розпорядження суду, потреби в подальшому направляти зазначені матеріали до КНДІСЕ для виконання експертизи немає.

Відповідно до ч. 4 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України судовий експерт, оскільки це необхідно для дачі висновку, має право, зокрема, просити господарський суд про надання йому додаткових матеріалів.

Згідно роз'яснень, наданих в абз. 5 п. 11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 16.01.2013 р. № 3), клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів розглядається господарським судом після поновлення провадження у справі; за необхідності для розгляду такого клопотання суд може витребувати матеріали справи з експертної установи, а також повідомити учасників судового процесу про час і місце проведення відповідного судового засідання. Після розгляду клопотання провадження у справі знову зупиняється, а матеріали справи, якщо вони витребовувалися судом, надсилаються до експертної установи.

21.03.2013 р. через відділ діловодства суду надійшло клопотання відповідача про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2013 року поновлено провадження у справі № 39/173, розгляд справи призначено на 01.04.2013 р. о 10:25 год. та зобов'язано відповідача надати суду для подальшого направлення для дослідження до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України зразки обладнання з метою задоволення клопотання судового експерта.

В судове засідання, призначене на 01.04.2013 р., представник відповідача з'явився, надав пояснення по справі та просив суд надати час для підготовки зразків обладнання для подальшого їх направлення до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Представник позивача в судове засідання 01.04.2013 року не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 22.03.2013 р. не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2013 р. відкладено розгляд справи на 15.04.2013 о 09:50 год.

09.04.2013 року через відділ діловодства суду позивач звернувся до суду з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання позивача судом задоволено.

В судове засідання, призначене на 15.04.2013 року, з'явилися представники сторін.

В судовому засіданні, призначеному на 15.04.2013 року, відповідач звернувся до суду з клопотанням про залучення речових доказів до матеріалів справи, а саме:

- відеокамери високої чіткості Samsung моделі HMX-Q10BP;

- МРЗ-плеєра Samsung моделі YP-U6;

- МРЗ-плеєра Samsung моделі YP-Q;

- МРЗ-плеєра Samsung моделі YP-Z3;

- МРЗ-плеєра Samsung моделі YP-F3;

- плеєра Galaxy Player 50 Samsung моделі YP-G50;

- цифрового медіа-плеєра Samsung моделі YP-R2;

- цифрового диктофону Samsung моделі YP-VP2.

Клопотання відповідача судом задоволено та передано разом з доданими до нього речовими доказами до відділу діловодства суду для здійснення реєстрації.

Клопотання судового експерта про забезпечення огляду об'єктів дослідження судом задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2013 р. зупинено провадження у справі № 39/173 до надання висновків судової експертизи, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6) ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2012 року.

15.01.2014 р. через відділ діловодства суду одержано Висновок експертів за результатами проведення технічного дослідження матеріалів та засобів відеозвукозапису № 8004/12-35 від 26.12.2013 р. Разом з наведеним висновком до суду були повернуті матеріали господарської справи № 39/173 в 9-ти томах та об'єкти дослідження згідно примітки до наведеного висновку експертів.

Відповідно до ч. 3 ст. 79 ГПК України господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2014 р. поновлено провадження у справі № 39/173 та призначено розгляд справи на 18.02.2014 р. об 11:30 год.

03.02.2014 р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.

07.02.2014 р. через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.

17.02.2014 р. через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

17.02.2014 р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про виклик судових експертів, відповідно до якого позивач просив суд викликати в судове засіданні судових експертів ОСОБА_13 та ОСОБА_9 для надання усних роз'яснень щодо наданого ними Висновку експертів за результатами проведення технічного дослідження матеріалів та засобів відеозвукозапису № 8004/12-35 від 26.12.2013 р.

18.02.2014 р. через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання, призначене на 18.02.2014 р., представник відповідача з'явився.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 18.02.2014 р., не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 27.01.2014 р. не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні, призначеному на 18.02.2014 р., судом долучене клопотання позивача про виклик судових експертів до матеріалів справи та повідомлено, що зазначене клопотання буде розглянуте в наступному судовому засіданні.

В судовому засіданні, призначеному на 18.02.2014 р., здійснювався розгляд клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, у зв'язку із необхідністю надання сторонам більш тривалого строку для дослідження висновку судової експертизи, а також з метою підготовки відповідачем обгрунтованих пояснень з урахуванням висновку судової експертизи.

Представник відповідача в судовому засіданні 18.02.2014 р. підтримав вищезазначене клопотання.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення відповідача, суд прийшов до висновку про задоволення клопотання останнього про відкладення розгляду справи.

Враховуючи подане клопотання про відкладення розгляду справи та положення ч. 1 ст. 77 ГПК України, суд прийшов до висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 18.02.2014 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2014 р. відкладено розгляд справи на 03.03.2014 р. о 10:45 год.

03.03.2014 р. через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про фіксування судового процесу технічними засобами. Клопотання судом задоволене.

В судове засідання, призначене на 03.03.2014 р., представника позивача та відповідача з'явилися.

Представники відповідача в судовому засіданні, призначеному на 03.03.2014 р., подали пояснення з урахуванням висновку судової експертизи технічного дослідження матеріалів та засобів відеозвукозапису, відповідно до яких висловили свою правову позицію стосовно обставин справи та змісту позовних вимог, стосовно відсутності в частині обладнання функції відтворення, стосовно відсутності у позивача повноважень отримувати відрахування, просили суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог у повному обсязі. Зокрема, відповідач вважає, що враховуючи висновок судової експертизи, обставини щодо порушення відповідачем статті 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права" не є доведеними щодо частини позовних вимог. У зв'язку з тим, що висновком судової експертизи встановлено непридатність до відтворення частини обладнання, щодо якої позивач здійснював розрахунок позовних вимог (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог), відповідач надав суду власний розрахунок заборгованості на суму 151063,52 грн., який ним складено на основі даних вартості обладнання, які містяться у зовнішньоекономічних договорах відповідача, як це вимагається відповідно до Постанови № 992, за період з 17.04.2009 р. по 20.10.2011 р. Пояснення разом з доданими до них документами залучені судом до матеріалів справи та передані до відділу діловодства суду для реєстрації.

Позивач в судовому засіданні, призначеному на 03.03.2014 р., підтримав подане ним клопотання про виклик судових експертів.

Представники відповідача в судовому засіданні, призначеному на 03.03.2014 р., подали пояснення щодо виклику судових експертів, відповідно до яких зазначили, що відповідач не вважає за необхідне саме викликати судових експертів в судове засідання. На думку відповідача, достатньо було б звернутися до судових експертів шляхом надсилання письмового судового запиту. Пояснення відповідача долучені судом до матеріалів справи та передані до відділу діловодства суду для реєстрації.

Клопотання позивача про виклик в судове засідання засідання судових експертів розглянуте в судовому засіданні 03.03.2014 р. та відхилене як необгрунтоване, оскільки зазначене клопотання не містить переліку питань, які потребують роз'яснення.

Представники відповідача в судовому засіданні також подали клопотання про долучення платіжного доручення № 6023 від 06.09.2012 р. про сплату збору за проведення експертизи № 8004/12-35 від 23.08.2012 р. до матеріалів справи.

Клопотання судом задоволене та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

В судовому засіданні, призначеному на 03.03.2014 р., представник позивача надав пояснення по суті заявлених позовних вимог, позов підтримав з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, поданої 13.07.2012 р. через відділ діловодства суду.

Представники відповідача в судовому засіданні, призначеному на 03.03.2014 р., заперечували проти заявлених позовних вимог та просили суду відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у поясненнях, поданих 03.03.2014 р. в судовому засіданні.

Враховуючи положення ч. 3 ст. 77 ГПК України, суд оголосив перерву в судовому засіданні, призначеному на 03.03.2014 р., до 05.03.2014 р. о 14:00 год.

03.03.2014 р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.

04.03.2014 р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли пояснення щодо розрахунку ціни позову з додатками на компакт-диску.

04.03.2014 р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про виклик судових експертів, в якому позивач надав перелік питань для надання роз'яснень судовими експертами.

05.03.2014 р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли пояснення щодо повноважень позивача, як уповноваженої організації колективного управління. На підтвердження зазначеного у поясненнях, позивач надав суду копію постанови Вищого господарського суду України від 31.07.2012 р. у справі № 05-6-20/78.

В судове засідання, призначене на 05.03.2014 р., представника позивача та відповідача з'явилися.

В судовому засіданні, призначеному на 05.03.2014 р., представники позивача подали клопотання про долучення документів на підтвердження повноважень позивача як єдиної уповноваженої організації колективного управління до матеріалів справи, а саме: копії листа Державної служби інтелектуальної власності України від 05.03.2014 р. № 1-12/1705. Клопотання судом задоволене та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 05.03.2014 р., надав усні пояснення щодо розрахунку ціни позову, позов підтримав з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, поданої 13.07.2012 р. через відділ діловодства суду. Представники позивача також надали усні пояснення щодо власних повноважень як уповноваженої організації колективного управління з урахуванням пояснень, поданих 05.03.2014 р. через відділ діловодства суду.

Відповідач в судовому засіданні, призначеному на 05.03.2014 р., проти задоволення позовних вимог заперечував.

В судовому засіданні, призначеному на 05.03.2014 р., здійснювався розгляд клопотання позивача про виклик судових експертів, поданого 04.03.2014 р. через відділ діловодства суду.

Представник позивача вищезазначене клопотання підтримав з урахуванням клопотання про виклик судових експертів, поданого 04.03.2014 р. через відділ діловодства суду, та наголосив на необхідності виклику судових експертів в судове засідання для надання усних роз'яснень щодо наданого ними висновку судової експертизи матеріалів та засобів відеозвукозапису.

Представники відповідача заперечували проти задоволення такого клопотання з підстав, викладених у поясненнях щодо виклику судових експертів, поданих 03.03.2014 р. в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 3 ст. 31 ГПК України, судовий експерт зобов'язаний за ухвалою господарського суду з'явитись на його виклик і дати мотивований висновок щодо поставлених йому питань. Висновок робиться у письмовій формі.

Згідно з ч. 2 п. 18 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 р. "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", у разі необхідності господарський суд може зобов'язати судового експерта з'явитисься в судове засідання на виклик суду, дати додаткові роз'яснення щодо поданого ним висновку, поставити йому усні питання, а також зобов'язати його відповісти на усні питання сторін у справі.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання позивача про виклик судових експертів в судове засідання та надання письмових роз'яснень щодо висновку судової експертизи.

В судовому засіданні, призначеному на 05.03.2014 р., представники позивача подали клопотання про продовження строку вирішення спору. Клопотання судом задоволене та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2014 р. суд продовжив строк вирішення спору, відклав розгляд справи на 21.03.2014 об 11:00 год., викликав в судове засідання судових експертів ОСОБА_13 та ОСОБА_9 для надання усних та письмових роз'яснень щодо наданого ними Висновку експертів за результатами проведення технічного дослідження матеріалів та засобів відеозвукозапису № 8004/12-35 від 26.12.2013 р. з питань, запропонованих позивачем та зазначених в наведеній ухвалі суду.

06.03.2014 р. через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про видачу копії ухвали Господарського суду міста Києва від 05.03.2014 р. Клопотання судом задоволене.

06.03.2014 р. через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про видачу копії технічного запису судового засідання Господарського суду міста Києва, яке відбулось 05.03.2014 р. Клопотання судом задоволене.

18.03.2014 р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

В судове засідання, призначене на 21.03.2014 року, з'явились представники позивача, відповідача та судовий експерт ОСОБА_9

Судовий експерт ОСОБА_9 в судовому засіданні, призначеному на 21.03.2014 р., подав клопотання про залучення до матеріалів справи письмових роз'яснень на питання щодо роз'яснень до Висновку експертів за результатами проведення технічного дослідження матеріалів та засобів відеозвукозапису № 8004/12-35 у господарській справі № 39/179. Клопотання судового експерта судом задоволено, письмові роз'яснення залучені до матеріалі справи та передані для реєстрації до відділу діловодства суду.

Судовий експерт ОСОБА_9 в судовому засіданні, призначеному на 21.03.2014 р., також надав відповідні усні роз'яснення до Висновку експертів за результатами проведення технічного дослідження матеріалів та засобів відеозвукозапису № 8004/12-35 у господарській справі № 39/179.

Судовий експерт ОСОБА_9 в судовому засіданні 21.03.2014 р. надав усні пояснення на запитання представників позивача, відповідача і суду щодо Висновку експертів за результатами проведення технічного дослідження матеріалів та засобів відеозвукозапису № 8004/12-35 у господарській справі № 39/179.

Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 21.03.2014 р., подав клопотання про призначення бухгалтерської експертизи, відповідно до якого просив суд призначити у справі № 39/173 судову бухгалтерську експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Обґрунтовуючи заявлене клопотання, відповідач зазначив, що висновком експертів у даній справі встановлено непридатність до відтворення частини обладнання, щодо якого проводився позивачем розрахунок заборгованості, відповідач же надав 03.03.2014 р. суду власний розрахунок заборгованості разом з відповідними первинними документами. Втім зважаючи, що для визначення суми трьох відсотків річних та інфляційних збитків, які входять до переліку позовних вимог позивача, необхідна перевірка первинних документів, а також аналіз великого об'єму первинних документів, відповідач вважає, що для вірного вирішення даного спору необхідно застосувати спеціальні знання та призначити судову бухгалтерську експертизу.

Розглянувши подане відповідачем клопотання про призначення бухгалтерської експертизи, суд відхиляє його з огляду на наступне. Посилання відповідача на те, що для визначення суми трьох відсотків річних та інфляційних збитків, які входять до переліку позовних вимог позивача, необхідно призначити бухгалтерську експертизу, суд вважає безпідставним, оскільки судова експертиза повинна призначатись лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не може замінити інші засоби доказування. Наведене узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною у постанові пленуму № 4 від 23.03.2012 р. "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" (абз. 2 п. 2). При розгляді даної справи суд прийшов до висновку про відсутність потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування, а подане відповідачем клопотання про призначення бухгалтерської експертизи розцінює як свідоме та безпідставне ухилення від розгляду справи, пошук шляхів для затягування судового процесу.

Представники позивача в судовому засіданні, призначеному на 21.03.2014 р. позовні вимоги підтримали в редакції заяви про зменшення розміру позовних вимог, поданої 13.07.2012 р. через відділ діловодства суду, а саме: про стягнення 217967,44 грн. - відрахувань, 7727,52 грн. - 3% річних та 12262,43 грн. - інфляційних збитків, а всього: 237957,39 грн.

Представники відповідача в судовому засіданні, призначеному на 21.03.2014 р., проти задоволення позовних вимог заперечували з підстав, викладених у поясненнях, поданих 03.03.2014 р. в судовому засіданні, з урахуванням розрахунку заборгованості відповідача (додаток № 2 до наведених пояснень).

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 21.03.2014 р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та судового експерта, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача відрахувань (відсотків) від вартості обладнання і матеріальних носіїв, ввезених відповідачем на митну територію України, а також 3% річних та інфляційних збитків.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається, зокрема, на наступне: відповідач є імпортером обладнання, із застосуванням якого можна здійснити відтворення, передбачені частиною 2 ст. 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права"; відповідач всупереч вимогам закону не виконував зобов'язання щодо сплати позивачу відрахувань у розмірі 3% від вартості імпортованого обладнання та у розмірі 5% від вартості імпортованих матеріальних носіїв.

Також позивач зазначає, що він є єдиною організацією колективного управління, уповноваженою Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України здійснювати збір та розподіл між суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав коштів від відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на підставі ст. 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права" відрахувань (відсотків) від вартості обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах), яке імпортується відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Частиною третьою цієї статті передбачено, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Частиною 2 ст. 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (тут і далі - в редакції, чинній в період ввезення відповідачем на митну територію України спірного обладнання та матеріальних носіїв - з 17.04.2009 р. по 20.10.2011 р.) встановлено, що допускається відтворення в домашніх умовах і виключно в особистих цілях творів і виконань, зафіксованих у фонограмах, відеограмах і їх примірниках, без згоди автора (авторів), виконавців і виробників фонограм (відеограм), але з виплатою їм винагороди способом, визначеним частиною четвертою цієї статті.

У статті 1 зазначеного Закону України надано визначення терміну "відтворення", яким є виготовлення одного або більше примірників твору, відеограми, фонограми в будь-якій матеріальній формі, а також їх запис для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп'ютер.

Згідно з ч. 4 ст. 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права" виплата винагороди виробникам фонограм і відеограм та іншим особам, які мають авторське право і (або) суміжні права, за передбачені частиною другою цієї статті відтворення, здійснюється у формі відрахувань (відсотків) від вартості обладнання і (або) матеріальних носіїв виробниками та (або) імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких можна здійснити відтворення виключно в особистих цілях у домашніх умовах творів, зафіксованих у фонограмах і відеограмах, крім:

а) професійного обладнання та (або) матеріальних носіїв, не призначених для використання в домашніх умовах;

б) обладнання і матеріальних носіїв, що експортуються за митну територію України;

в) обладнання і матеріальних носіїв, що ввозяться фізичною особою на митну територію України виключно в особистих цілях і без комерційної мети.

Частиною 5 ст. 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права" визначено, що розміри відрахувань (відсотків), які мають сплачуватися виробниками та (або) імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, визначаються Кабінетом Міністрів України. Ці кошти виробниками та імпортерами обладнання і (або) матеріальних носіїв перераховуються визначеним Установою організаціям колективного управління (далі уповноваженим організаціям). Зібрані кошти розподіляються між організаціями колективного управління, які є на обліку в Установі, на основі договорів, які уповноважені організації укладають з усіма організаціями колективного управління. Імпортери перераховують ці кошти уповноваженій організації, під час ввезення товару на митну територію України, а виробники - у кінці кожного місяця після реалізації обладнання і матеріальних носіїв.

Порядок здійснення відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах (надалі - Порядок), затверджено наказом Міністерства освіти і науки України, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державної податкової адміністрації України № 780/123/561 від 24.11.2003 р.

Відповідно до п. 7 Порядку під час ввезення на митну територію України обладнання і (або) матеріальних носіїв імпортери відповідно до розміру відрахувань, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 992 від 27.06.2003 р. "Про розмір відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах" (надалі - Постанова № 992), перераховують суми відрахувань уповноваженим організаціям, про що надсилають цим організаціям підписану керівником імпортера довідку щодо сплати відрахувань імпортером обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, за формою, визначеною в додатку 1 цього Порядку.

Розмір відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, затверджений Постановою № 992.

Згідно з додатком до зазначеної Постанови № 992 розмір відрахувань для імпортерів обладнання (код товару згідно з УКТЗЕД (Українського класифікатора товарів зовнішньоекономічної діяльності) 8521, 8525 40, 8527 31, 8527 13, 8528) визначається у розмірі 3% вартості обладнання, зазначеної у зовнішньоекономічних договорах (контрактах), а для імпортерів матеріальних носіїв - у розмірі 5% вартості матеріальних носіїв.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що згідно з Постановою № 992 вищевказані відрахування в розмірі 3 % та 5% підлягають застосуванню до вартості лише певних видів товарів за кодами УКТЗЕД 8520, 8521, 8525 40, 8527 13, 8527 21, 8527 31, 8528, 8523, - загальною обов'язковою ознакою яких є можливість здійснення запису творів і/або виконань.

Відповідно до положень розділу XVI "Машини, обладнання та механізми; електротехнічне обладнання; їх частини; звукозаписувальна та звуковідтворювальна апаратура, апаратура для запису або відтворення телевізійного зображення і звуку, їх частини та приладдя" додатку "Митний тариф України" до Закону України "Про Митний тариф України", коди УКТЗЕД 8521, 8527 13, 8527 21 та 8528 передбачають більш широкий перелік товарів, аніж той, який зазначено у Постанові Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 р. № 992 та з якого мають сплачуватися відповідні відрахування.

Крім того, правовий зміст поняття "відтворення" (зображення, демонстрація) стосовно звуку чи зображення в контексті Закону України "Про Митний тариф України" не є тотожним з поняттям "відтворення" (створення) в розумінні Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Із змісту вищенаведених норм вбачається, що виплата винагороди особам, які мають авторське право і (або) суміжні права, здійснюється, виходячи з вартості лише того обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких можливо здійснити відтворення, передбачені статтею 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права", та які зазначені у додатку до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 р. № 992.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що для правильного вирішення даного спору необхідно дослідити спірні обладнання та матеріальні носії на предмет їх відповідності критеріям, зазначеним у статті 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права" та в названому додатку до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 р. № 992, спростувавши чи підтвердивши наявність у них функціональних можливостей, необхідних для виникнення у відповідача обов'язку щодо сплати відповідних відрахувань.

Разом з тим, для визначення обладнання і матеріальних носіїв, за допомогою яких можливо здійснити відтворення, передбачені частиною 2 та частиною 4 статті 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права", необхідні спеціальні знання.

Відповідно до частини 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2012 р. суд призначив у справі № 39/173 судову експертизу, проведення якої доручив Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

На вирішення судового експерта були поставлені наступні питання:

а) Чи придатне обладнання, а саме:

домашній кінотеатр Samsung моделей НТ-С553, НТ-С555, НТ-С650W, НТ-С653W, НТ-С655W;

домашній кінотеатр Samsung моделі НТ-С350;

мікрокомпонентна система Samsung моделей ММ-С430D, ММ-С530D;

міні-компонентна система DVD Samsung моделі МХ-С830D;

відеокамери з пам'яттю Samsung моделей SMX-C20BP, SMX-C20RP, SMX-C20LP, SMX-C20UP, SMX-C24BP, SMX-C24RP, SMX-C24LP, SMX-C24UP, SMX-C200BP, SMX-C200RP, SMX-C200LP, SMX-C200UP;

відеокамери з пам'яттю Samsung моделей SMX-F40BP, SMX-F40SP, SMX-F40RP, SMX-F40LP, SMX-F400BP, SMX-F400SP, SMX-F400RP, SMX-F400LP, SMX-F43BP, SMX-F43SP, SMX-F43RP, SMX-F43LP, SMX-F44BP, SMX-F44SP, SMX-F44RP, SMX-F44LP;

відеокамери з пам'яттю Samsung моделей НMX-U20BP, НMX-U20RP, НMX-U20LP, НMX-U20SP;

відеокамери високої чіткості Samsung моделей НMX-S10BP, НMX-S15BP; НMX-S16BP;

відеокамери високої чіткості Samsung моделей НMX-Н200BP, НMX-Н200SP, НMX-Н200LP, НMX-Н200RP, НMX-Н203BP, НMX-Н203SP, НMX-Н203LP, НMX-Н203RP, НMX-Н204BP, НMX-Н204SP, НMX-Н204LP, НMX-Н204RP, НMX-Н205BP, НMX-Н205SP, НMX-Н205LP, НMX-Н205RP, НMX-Н220BP, НMX-Н220SP, НMX-Н220LP, НMX-Н220RP;

відеокамери високої чіткості Samsung моделей НMX-Q10BP, НMX-Q100BP, НMX-Q130BP, НMX-Q10TP, НMX-Q100TP, НMX-Q130TP, НMX-Q10UP, НMX-Q100UP, НMX-Q130UP, НMX-Q10PP, НMX-Q100PP, НMX-Q130PP;

МР3-плеєр Samsung моделі YP-U6;

МР3-плеєр Samsung моделі YP-Q3;

МР3-плеєр Samsung моделі YP-Z3;

цифровий диктофон Samsung моделі YP-VP2;

цифровий медіа-плеєр Samsung моделі YP-R2;

МР3-плеєр (цифровий аудіоплеєр) Samsung моделі YP-F3;

Galaxy Player 50 Samsung моделі YP-G50;

відеокамери високої чіткості Samsung моделей НMX-T10WP, НMX-T10BP, НMX-T10OP, НMX-T11WP, НMX-T11BP, НMX-T11OP (надалі - обладнання) для виготовлення одного або більше примірників певного твору, відеограми, фонограми в будь-якій матеріальній формі? Якщо придатне, то яке саме обладнання?

б) Чи придатне обладнання а саме:

домашній кінотеатр Samsung моделей НТ-С553, НТ-С555, НТ-С650W, НТ-С653W, НТ-С655W;

домашній кінотеатр Samsung моделі НТ-С350;

мікрокомпонентна система Samsung моделей ММ-С430D, ММ-С530D;

міні-компонентна система DVD Samsung моделі МХ-С830D;

відеокамери з пам'яттю Samsung моделей SMX-C20BP, SMX-C20RP, SMX-C20LP, SMX-C20UP, SMX-C24BP, SMX-C24RP, SMX-C24LP, SMX-C24UP, SMX-C200BP, SMX-C200RP, SMX-C200LP, SMX-C200UP;

відеокамери з пам'яттю Samsung моделей SMX-F40BP, SMX-F40SP, SMX-F40RP, SMX-F40LP, SMX-F400BP, SMX-F400SP, SMX-F400RP, SMX-F400LP, SMX-F43BP, SMX-F43SP, SMX-F43RP, SMX-F43LP, SMX-F44BP, SMX-F44SP, SMX-F44RP, SMX-F44LP;

відеокамери з пам'яттю Samsung моделей НMX-U20BP, НMX-U20RP, НMX-U20LP, НMX-U20SP;

відеокамери високої чіткості Samsung моделей НMX-S10BP, НMX-S15BP; НMX-S16BP;

відеокамери високої чіткості Samsung моделей НMX-Н200BP, НMX-Н200SP, НMX-Н200LP, НMX-Н200RP, НMX-Н203BP, НMX-Н203SP, НMX-Н203LP, НMX-Н203RP, НMX-Н204BP, НMX-Н204SP, НMX-Н204LP, НMX-Н204RP, НMX-Н205BP, НMX-Н205SP, НMX-Н205LP, НMX-Н205RP, НMX-Н220BP, НMX-Н220SP, НMX-Н220LP, НMX-Н220RP;

відеокамери високої чіткості Samsung моделей НMX-Q10BP, НMX-Q100BP, НMX-Q130BP, НMX-Q10TP, НMX-Q100TP, НMX-Q130TP, НMX-Q10UP, НMX-Q100UP, НMX-Q130UP, НMX-Q10PP, НMX-Q100PP, НMX-Q130PP;

МР3-плеєр Samsung моделі YP-U6;

МР3-плеєр Samsung моделі YP-Q3;

МР3-плеєр Samsung моделі YP-Z3;

цифровий диктофон Samsung моделі YP-VP2;

цифровий медіа-плеєр Samsung моделі YP-R2;

МР3-плеєр (цифровий аудіоплеєр) Samsung моделі YP-F3;

Galaxy Player 50 Samsung моделі YP-G50;

відеокамери високої чіткості Samsung моделей НMX-T10WP, НMX-T10BP, НMX-T10OP, НMX-T11WP, НMX-T11BP, НMX-T11OP для запису одного або більше примірників певного твору, відеограми, фонограми для їх тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп'ютер? Якщо придатне, то яке саме обладнання?

в) Яке із зазначеного обладнання, а саме:

домашній кінотеатр Samsung моделей НТ-С553, НТ-С555, НТ-С650W, НТ-С653W, НТ-С655W;

домашній кінотеатр Samsung моделі НТ-С350;

мікрокомпонентна система Samsung моделей ММ-С430D, ММ-С530D;

міні-компонентна система DVD Samsung моделі МХ-С830D;

відеокамери з пам'яттю Samsung моделей SMX-C20BP, SMX-C20RP, SMX-C20LP, SMX-C20UP, SMX-C24BP, SMX-C24RP, SMX-C24LP, SMX-C24UP, SMX-C200BP, SMX-C200RP, SMX-C200LP, SMX-C200UP;

відеокамери з пам'яттю Samsung моделей SMX-F40BP, SMX-F40SP, SMX-F40RP, SMX-F40LP, SMX-F400BP, SMX-F400SP, SMX-F400RP, SMX-F400LP, SMX-F43BP, SMX-F43SP, SMX-F43RP, SMX-F43LP, SMX-F44BP, SMX-F44SP, SMX-F44RP, SMX-F44LP;

відеокамери з пам'яттю Samsung моделей НMX-U20BP, НMX-U20RP, НMX-U20LP, НMX-U20SP;

відеокамери високої чіткості Samsung моделей НMX-S10BP, НMX-S15BP; НMX-S16BP;

відеокамери високої чіткості Samsung моделей НMX-Н200BP, НMX-Н200SP, НMX-Н200LP, НMX-Н200RP, НMX-Н203BP, НMX-Н203SP, НMX-Н203LP, НMX-Н203RP, НMX-Н204BP, НMX-Н204SP, НMX-Н204LP, НMX-Н204RP, НMX-Н205BP, НMX-Н205SP, НMX-Н205LP, НMX-Н205RP, НMX-Н220BP, НMX-Н220SP, НMX-Н220LP, НMX-Н220RP;

відеокамери високої чіткості Samsung моделей НMX-Q10BP, НMX-Q100BP, НMX-Q130BP, НMX-Q10TP, НMX-Q100TP, НMX-Q130TP, НMX-Q10UP, НMX-Q100UP, НMX-Q130UP, НMX-Q10PP, НMX-Q100PP, НMX-Q130PP;

МР3-плеєр Samsung моделі YP-U6;

МР3-плеєр Samsung моделі YP-Q3;

МР3-плеєр Samsung моделі YP-Z3;

цифровий диктофон Samsung моделі YP-VP2;

цифровий медіа-плеєр Samsung моделі YP-R2;

МР3-плеєр (цифровий аудіоплеєр) Samsung моделі YP-F3;

Galaxy Player 50 Samsung моделі YP-G50;

відеокамери високої чіткості Samsung моделей НMX-T10WP, НMX-T10BP, НMX-T10OP, НMX-T11WP, НMX-T11BP, НMX-T11OP є професійним та не призначене для використання у домашніх умовах?

г) Яке із зазначеного обладнання, а саме:

домашній кінотеатр Samsung моделей НТ-С553, НТ-С555, НТ-С650W, НТ-С653W, НТ-С655W;

домашній кінотеатр Samsung моделі НТ-С350;

мікрокомпонентна система Samsung моделей ММ-С430D, ММ-С530D;

міні-компонентна система DVD Samsung моделі МХ-С830D;

відеокамери з пам'яттю Samsung моделей SMX-C20BP, SMX-C20RP, SMX-C20LP, SMX-C20UP, SMX-C24BP, SMX-C24RP, SMX-C24LP, SMX-C24UP, SMX-C200BP, SMX-C200RP, SMX-C200LP, SMX-C200UP;

відеокамери з пам'яттю Samsung моделей SMX-F40BP, SMX-F40SP, SMX-F40RP, SMX-F40LP, SMX-F400BP, SMX-F400SP, SMX-F400RP, SMX-F400LP, SMX-F43BP, SMX-F43SP, SMX-F43RP, SMX-F43LP, SMX-F44BP, SMX-F44SP, SMX-F44RP, SMX-F44LP;

відеокамери з пам'яттю Samsung моделей НMX-U20BP, НMX-U20RP, НMX-U20LP, НMX-U20SP;

відеокамери високої чіткості Samsung моделей НMX-S10BP, НMX-S15BP; НMX-S16BP;

відеокамери високої чіткості Samsung моделей НMX-Н200BP, НMX-Н200SP, НMX-Н200LP, НMX-Н200RP, НMX-Н203BP, НMX-Н203SP, НMX-Н203LP, НMX-Н203RP, НMX-Н204BP, НMX-Н204SP, НMX-Н204LP, НMX-Н204RP, НMX-Н205BP, НMX-Н205SP, НMX-Н205LP, НMX-Н205RP, НMX-Н220BP, НMX-Н220SP, НMX-Н220LP, НMX-Н220RP;

відеокамери високої чіткості Samsung моделей НMX-Q10BP, НMX-Q100BP, НMX-Q130BP, НMX-Q10TP, НMX-Q100TP, НMX-Q130TP, НMX-Q10UP, НMX-Q100UP, НMX-Q130UP, НMX-Q10PP, НMX-Q100PP, НMX-Q130PP;

МР3-плеєр Samsung моделі YP-U6;

МР3-плеєр Samsung моделі YP-Q3;

МР3-плеєр Samsung моделі YP-Z3;

цифровий диктофон Samsung моделі YP-VP2;

цифровий медіа-плеєр Samsung моделі YP-R2;

МР3-плеєр (цифровий аудіоплеєр) Samsung моделі YP-F3;

Galaxy Player 50 Samsung моделі YP-G50;

відеокамери високої чіткості Samsung моделей НMX-T10WP, НMX-T10BP, НMX-T10OP, НMX-T11WP, НMX-T11BP, НMX-T11OP призначене для використання виключно в особистих цілях в домашніх умовах?

Згідно предмету дослідження, вищенаведені питання, що поставлені в ухвалі про призначення експертизи від 02.08.2012 р., вирішувались у межах спеціальності 7.1 "Технічне дослідження матеріалів та засобів відео-, звукозапису", проведення експертизи було доручено комісії експертів у складі ОСОБА_13 та ОСОБА_9.

Провівши аналіз наданих на дослідження інструкцій/керівництва/посібників користувача та натурного огляду наданих пристроїв судовими експертами було встановлено, що окремі пристрої мають функціональні властивості - запис відеограм у вигляді цифрових файлів, запис фонограм у вигляді цифрових файлів, копіювання цифрової інформації (створення декількох примірників), а інші з них не мають можливості копіювання (створення декількох примірників) та/або запису цифрової інформації. За таких обставин судові експерти дійшли наступних висновків, викладених в резолютивній частині Висновку експертів за результатами проведення технічного дослідження матеріалів та засобів відеозвукозапису № 8004/12-35 від 26.12.2013 р.:

1. Для копіювання відеофонограм та/або фонограм в будь-якій матеріальній формі з одного носія інформації на інший придатне наступне обладнання:

- мікрокомпонента система «Samsung» моделей MM-C430D, MM-C530D;

- міні-компонента система DVD «Samsung» моделі MX-C830D;

- відеокамери з пам'яттю Samsung моделей SMX-C24BP, SMX-C24RP, SMX-C24LP, SMX-C24UP;

- відеокамери з пам'яттю Samsung моделей SMX-F43BP, SMX-F43SP, SMX-F43RP, SMX-F43LP, SMX-F44BP, SMX-F44SP, SMX-F44RP, SMX-F44LP;

- відеокамери високої чіткості Samsung моделей HMX-S15BP, НМХ- S16BP;

- відеокамери високої чіткості Samsung моделей НМХ-Н203ВР, НМХ- H203SP, HMX-H203LP, HMX-H203RP, НМХ-Н204ВР, HMX-H204SP, НМХ- H204LP, HMX-H204RP, НМХ-Н205ВР, HMX-H205SP, HMX-H205LP, НМХ- H205RP.

Решта обладнання (із врахуванням комплекту поставки) непридатне для копіювання відеофонограм та/або фонограм в будь-якій матеріальній формі з одного носія інформації на інший.

2. Для запису відеофонограм та/або фонограм в будь-якій матеріальній формі придатне наступне обладнання:

- міні-компонента система DVD «Samsung» моделі MX-C830D;

- відеокамери з пам'яттю Samsung моделей SMX-C24BP, SMX-C24RP, SMX-C24LP, SMX-C24UP;

- відеокамери з пам'яттю Samsung моделей SMX-F43BP, SMX-F43SP, SMX-F43RP, SMX-F43LP, SMX-F44BP, SMX-F44SP, SMX-F44RP, SMX-F44LP;

- відеокамери високої чіткості Samsung моделей HMX-S15BP, НМХ- S16BP;

- відеокамери високої чіткості Samsung моделей НМХ-Н203ВР, НМХ- H203SP, HMX-H203LP, HMX-H203RP, НМХ-Н204ВР, HMX-H204SP, НМХ- H204LP, HMX-H204RP, НМХ-Н205ВР, HMX-H205SP, HMX-H205LP, НМХ- H205RP;

- МРЗ-плеєр Samsung моделі YP-U6;

- МРЗ-плеєр Samsung моделі YP-Q3;

- МРЗ-плеєр Samsung моделі YP-Z3;

- цифровий диктофон Samsung моделі YP-VP2;

- цифровий медіа-плеєр Samsung моделі YP-R2;

- МРЗ-плеєр (цифровий аудіоплеєр) Samsung моделі YP-F3;

- Galaxy Player 50 Samsung моделі YP-G50.

Разом з тим, серед зазначеного вище обладнання, носій інформації входить до комплекту поставки як вбудований флеш-накопичувач лише в наступному обладнанні (тобто, реалізація функції запису без використання сторонніх пристроїв (з врахуванням комплекту поставки) можлива лише у наступному обладнанні):

- відеокамери з пам'яттю Samsung моделей SMX-C24BP, SMX-C24RP, SMX-C24LP, SMX-C24UP;

- відеокамери з пам'яттю Samsung моделей SMX-F43BP, SMX-F43SP, SMX-F43RP, SMX-F43LP, SMX-F44BP, SMX-F44SP, SMX-F44RP, SMX-F44LP;

- відеокамери високої чіткості Samsung моделей HMX-S15BP, НМХ- S16BP;

- відеокамери високої чіткості Samsung моделей НМХ-Н203ВР, НМХ- H203SP, HMX-H203LP, HMX-H203RP, НМХ-Н204ВР, HMX-H204SP, НМХ- H204LP, HMX-H204RP, НМХ-Н205ВР, HMX-H205SP, HMX-H205LP, НМХ- H205RP;

- МРЗ-плеєр Samsung моделі YP-U6;

- МРЗ-плеєр Samsung моделі YP-Q3;

- МРЗ-плеєр Samsung моделі YP-Z3;

- цифровий диктофон Samsung моделі YP-VP2;

- цифровий медіа-плеєр Samsung моделі YP-R2;

- МРЗ-плеєр (цифровий аудіоплеєр) Samsung моделі YP-F3;

- Galaxy Player 50 Samsung моделі YP-G50.

Решта обладнання непридатне для запису відеофонограм та/або фонограм в будь-якій матеріальній формі.

3. Не є професійним та призначене для використання у домашніх умовах наступне обладнання, а саме:

домашній кінотеатр Samsung моделей НТ-С553, НТ-С555, HT-C650W, HT-C653W, HT-C655W;

домашній кінотеатр Samsung моделі НТ-С350;

мікрокомпонентна система Samsung моделей MM-C430D, MM-C530D; міні-компонентна система DVD Samsung моделі MX-C830D; відеокамери з пам'яттю Samsung моделей SMX-C20BP, SMX-C20RP, SMX-C20LP, SMX-C20UP, SMX-C24BP, SMX-C24RP, SMX-C24LP, SMX- C24UP, SMX-C200BP, SMX-C200RP, SMX-C200LP, SMX-C200UP;

відеокамери з пам'яттю Samsung моделей SMX-F40BP, SMX-F40SP, SMX-F40RP, SMX-F40LP, SMX-F400BP, SMX-F400SP, SMX-F400RP, SMX- F400LP, SMX-F43BP, SMX-F43SP, SMX-F43RP, SMX-F43LP, SMX-F44BP, SMX-F44SP, SMX-F44RP, SMX-F44LP;

відеокамери з пам'яттю Samsung моделей HMX-U20BP, HMX-U20RP, HMX-U20LP, HMX-U20SP;

відеокамери високої чіткості Samsung моделей HMX-S10BP, НМХ- S15BP, HMX-S16BP;

відеокамери високої чіткості Samsung моделей НМХ-Н200ВР, НМХ-H200SP, HMX-H200LP, HMX-H200RP, НМХ-Н203ВР, НМХ-Н203 SP, НМХ-H203LP, HMX-H203RP, HMX-H204BP, HMX-H204SP, HMX-H204LP, HMX- H204RP, HMX-H205BP, HMX-H205SP, HMX-H205LP, HMX-H205RP, HMX- Н220ВР, HMX-H220SP, HMX-H220LP, HMX-H220RP;

відеокамери високої чіткості Samsung моделей HMX-Q10BP, НМХ- Q100BP, HMX-Q130BP, HMX-Q10TP, HMX-Q100TP, HMX-Q130TP, НМХ- Q10UP, HMX-Q100UP, HMX-Q130UP, HMX-Q10PP, HMX-Q100PP, НМХ- Q130PP;

МРЗ-плеєр Samsung моделі YP-U6;

МРЗ-плеєр Samsung моделі YP-Q3;

МРЗ-плеєр Samsung моделі YP-Z3;

цифровий диктофон Samsung моделі YP-VP2;

цифровий медіа-плеєр Samsung моделі YP-R2;

МРЗ-плеєр (цифровий аудіоплеєр) Samsung моделі YP-F3;

Galaxy Player 50 Samsung моделі YP-G50;

відеокамери високої чіткості Samsung моделей HMX-T10WP, НМХ- Т10ВР, НМХ-ТЮОР, НМХ-Т11WP, НМХ-Т1 IBP, НМХ-Т11ОР.

4. Призначене для використання виключно в особистих цілях в домашніх умовах наступне обладнання, а саме:

домашній кінотеатр Samsung моделей НТ-С553, НТ-С555, HT-C650W, HT-C653W, HT-C655W;

домашній кінотеатр Samsung моделі НТ-С350;

мікрокомпонентна система Samsung моделей MM-C430D, MM-C530D;

міні-компонентна система DVD Samsung моделі MX-C830D;

відеокамери з пам'яттю Samsung моделей SMX-C20BP, SMX-C20RP, SMX-C20LP, SMX-C20UP, SMX-C24BP, SMX-C24RP, SMX-C24LP, SMX- C24UP, SMX-C200BP, SMX-C200RP, SMX-C200LP, SMX-C200UP;

відеокамери з пам'яттю Samsung моделей SMX-F40BP, SMX-F40SP, SMX-F40RP, SMX-F40LP, SMX-F400BP, SMX-F400SP, SMX-F400RP, SMX- F400LP, SMX-F43BP, SMX-F43SP, SMX-F43RP, SMX-F43LP, SMX-F44BP, SMX-F44SP, SMX-F44RP, SMX-F44LP;

відеокамери з пам'яттю Samsung моделей HMX-U20BP, HMX-U20RP, HMX-U20LP, HMX-U20SP;

відеокамери високої чіткості Samsung моделей HMX-S10BP, НМХ- S15BP, HMX-S16BP;

відеокамери високої чіткості Samsung моделей НМХ-Н200ВР, НМХ- H200SP, HMX-H200LP, HMX-H200RP, НМХ-Н203ВР, HMX-H203SP, НМХ- H203LP, HMX-H203RP, НМХ-Н204ВР, HMX-H204SP, HMX-H204LP, НМХ- H204RP, НМХ-Н205ВР, HMX-H205SP, HMX-H205LP, HMX-H205RP, НМХ- Н220ВР, HMX-H220SP, HMX-H220LP, HMX-H220RP;

відеокамери високої чіткості Samsung моделей HMX-Q10BP, НМХ- Q100BP, HMX-Q130BP, HMX-Q10TP, HMX-Q100TP, HMX-Q130TP, НМХ- Q10UP, HMX-Q100UP, HMX-Q130UP, HMX-Q10PP, HMX-Q100PP, НМХ- Q130PP;

МРЗ-плеєр Samsung моделі YP-U6;

МРЗ-плеєр Samsung моделі YP-Q3;

МРЗ-плеєр Samsung моделі YP-Z3;

цифровий диктофон Samsung моделі YP-VP2;

цифровий медіа-плеєр Samsung моделі YP-R2;

МРЗ-плеєр (цифровий аудіоплеєр) Samsung моделі YP-F3;

Galaxy Player 50 Samsung моделі YP-G50;

відеокамери високої чіткості Samsung моделей HMX-T10WP, НМХ- Т10ВР, НМХ-ТЮОР, НМХ-Т11WP, НМХ-Т11ВР, НМХ-Т110Р.

Як зазначено у Висновку експертів за результатами проведення технічного дослідження матеріалів та засобів відеозвукозапису № 8004/12-35 від 26.12.2013 р., ОСОБА_13 - судовий експерт відділу фоноскопічних, комп'ютерних досліджень і досліджень телекомунікаційних систем лабораторії криміналістичних видів досліджень, який має вищу технічну освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень «спеціаліст», кваліфікацію судового експерта п'ятого класу за спеціальністю: "7.1. Дослідження матеріалів та засобів відеозвукозапису" (свідоцтво НОМЕР_1 від 31.08.2011, видане ЕКК КНДІСЕ, дійсне до 31.08.2016), стаж експертної роботи з 2010 року; ОСОБА_9 - завідувач відділом фоноскопічних, комп'ютерних досліджень і досліджень телекомунікаційних систем лабораторії криміналістичних видів досліджень, який має вищу технічну та вищу юридичну освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень "спеціаліст", кваліфікацію судового експерта вищого класу за спеціальностями: "7.1. Дослідження матеріалів та засобів відеозвукозапису" (свідоцтво НОМЕР_2 від 08.08.2011, видане ЕКК КНДІСЕ, дійсне до 26.03.2014), стаж експертної роботи з 1993 року.

Про кримінальну відповідальність згідно із ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України судових експертів було попереджено.

Відповідно до ч. 5 ст. 31 ГПК України судовий експерт має право відмовитися від дачі висновку, якщо він не має необхідних знань для виконання покладеного на нього обов'язку.

Судові експерти ОСОБА_13 та ОСОБА_9, які виконували за ухвалою суду від 02.08.2012 р. судову експертизу у господарській справі № 39/173 та надали вищенаведений Висновок експертів № 8004/12-35 від 26.12.2013 р., відповідно до ухвали суду від 05.03.2014 р. додатково були викликані в судове засідання 21.03.2014 р.

В судове засідання, призначене на 21.03.2014 р., з'явився судовий експерт ОСОБА_9, який надав усні та письмові роз'яснення до Висновку експертів за результатами проведення технічного дослідження матеріалів та засобів відеозвукозапису № 8004/12-35 від 26.12.2013 р. з питань, запропонованих позивачем та зазначених в ухвалі суду від 05.03.2014 р.

Заслухавши в судовому засіданні судового експерта ОСОБА_9 та представників сторін, дослідивши Висновок експертів за результатами проведення технічного дослідження матеріалів та засобів відеозвукозапису № 8004/12-35 у господарській справі № 39/179, суд вважає, що наведений висновок складений кваліфікованими судовими експертами відповідно до вимог Закону України "Про судову експертизу", а тому приймається судом в якості належного та допустимого доказу при розгляді даного спору.

По матеріалам справи судом також встановлено, що станом на час виникнення спірних правовідносин та звернення позивача з позовом до суду, а рівно станом на час судового розгляду справи, Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" є єдиною організацією колективного управління, уповноваженою здійснювати збирання і розподіл між суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав коштів від відрахувань (відсотків) виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 992 від 27.06.2003 р. "Про розмір відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах", що підтверджується свідоцтвом № 2/У від 20.12.2007 р., виданим позивачеві Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, та додатково листом Державної служби інтелектуальної власності України № 1-12/1705 від 05.03.2014 р.

При цьому суд відхиляє доводи відповідача про відсутність у позивача повноважень отримувати відрахування відповідно до ст. 42 України "Про авторське право і суміжні права". Зокрема, відповідно до поданих в судовому засіданні 03.03.2014 р. письмових поясненнях з урахуванням висновку судової експертизи технічного дослідження матеріалів та засобів відеозвукозапису, відповідач вважає, що позивач не є належним чином уповноваженою організацією колективного управління, оскільки не відповідає критеріям такої організації, встановленим Порядком № 503, в обґрунтування чого стверджує, що позивач не подав до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України документи на підставі яких, на погляд відповідача, повинна визначатись відповідність чи не відповідність організації колективного управління критеріям уповноваженої організації, а Державний департамент інтелектуальної власності - не перевірив такі документи. Таким чином, рішення про призначення позивача уповноваженою організацією не відповідає законодавству України, а тому має наслідком відсутність правових підстав для стягнення саме на користь позивача відрахувань від відповідача.

Відхиляючи вищенаведені доводи відповідача, суд виходив з наступного.

Як вказано у листі Державної служби інтелектуальної власності України № 1-12/1705 від 05.03.2014 р., відповідно до підпункту 14 пункту 4 Положення про Державну службу інтелектуальної власності України, затвердженого Указом Президента України від 08 квітня 2011 року № 436, Державна служба забезпечує облік організацій колективного управління, визначає уповноважені організації колективного управління, здійснює аналіз їх діяльності, знімає з обліку організації колективного управління, виключає з реєстрів організації колективного управління та уповноважені організації колективного управління, анулює відповідні свідоцтва.

Державна служба інтелектуальної власності України підтвердила, що згідно зі статтею 42 Закону України "Про авторське право та суміжні права" та наказу Міністерства освіти і науки України від 25.07.2003 № 503 "Про затвердження Порядку визначення уповноважених організацій, які здійснюватимуть збирання і розподіл між суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав коштів від відрахувань (відсотків) виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах" (далі - Порядок № 503), уповноваженою організацією колективного управління у цій сфері визначено Об'єднання підприємств "Український музичний альянс".

Отже, відповідно до листа Державної служби інтелектуальної власності України № 1-12/1705 від 05.03.2014 р. підтверджено, що "Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" на сьогодні є єдиною уповноваженою організацією, що має право здійснювати збирання і розподіл коштів від відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носив, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах (Свідоцтво про визначення організації колективного управління уповноваженою організацією від 20.12.2007 № 2/У)".

Крім того, судом враховано, що матеріали даної справи містять докази оскарження рішення Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України про видачу Об'єднанню підприємств "Український музичний альянс" Свідоцтва від 20 грудня 2007 р. № 2/У про уповноваження організації, яка здійснюватиме збирання і розподіл між суб'єктами авторського права і (або) суб'єктів суміжних прав коштів від відрахувань (відсотків) виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, як в порядку адміністративного, так і в порядку господарського судочинства (надалі - Рішення Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України про видачу Об'єднанню підприємств "Український музичний альянс" свідоцтва від 20 грудня 2007 р. № 2/У).

Зокрема, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.02.2012 р. по справі № 2а-18236/11/2670 в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Самсунг Електронікс Україна Компані" до Державної служби інтелектуальної власності України, треті особи - Обєднання підприємств "Український музичний альянс", Підприємство з іноземною інвестицією "ЛГ Електронікс Україна", що повністю належить Корпорації "ЛГ Електронікс Україна", Товариства з обмеженою відповідальністю "Філіпс Україна" про визнання протиправним і скасування Рішення Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України про видачу Об'єднанню підприємств "Український музичний альянс" свідоцтва від 20 грудня 2007 р. № 2/У, відмовлено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2012 р. по справі № 2а-18236/11/2670 апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Самсунг Електронікс Україна Компані", Товариства з обмеженою відповідальністю "Філіпс Україна" залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.02.2012 р. по справі № 2а-18236/11/2670 - без змін. Дана ухвала Київського апеляційного адміністративного суду набрала законної сили з моменту її проголошення, при цьому докази її оскарження до Вищого адміністративного суду України сторони до матеріалів справи не залучили.

Також судом досліджено, що у березні 2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Самсунг Електронікс Україна Компані" звернулось до Державної служби інтелектуальної власності України з позовом про визнання недійсним рішення від 20.12.2007 р. про визначення Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" уповноваженою організацією, яка здійснюватиме збирання і розподіл між суб'єктами авторського права і (або) суб'єктів суміжних прав коштів від відрахувань (відсотків) виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, на підставі якого Об'єднанню було видано свідоцтва від 20 грудня 2007 р. № 2/У, а також про зобов'язання відповідача виключити Об'єднання з реєстру уповноважених організацій колективного управління.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2012 р., яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2012 р. у прийнятті вищевказаної позовної заяви відмовлено на підставі пункту 1 частини першої статті 62 ГПК України.

Постановою Вищого господарського суду України від 31.07.2012 р. у справі № 05-6-20/78 ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2012 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2012 р. зі справи № 05-6-20/78 залишено без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Самсунг Електронікс Україна Компані" - без задоволення.

Отже, станом на час розгляду даної справи по суті Рішення Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України про видачу Об'єднанню підприємств "Український музичний альянс" свідоцтва від 20 грудня 2007 р. № 2/У є чинним, оскільки не визнано недійсним та не скасовано в судовому порядку, належні та допустимі докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується наявність у позивача повноважень на отримання відрахувань відповідно до ст. 42 України "Про авторське право і суміжні права", що, в свою чергу, свідчить про наявність у позивача права на звернення до господарського суду з позовом про стягнення відрахувань з імпортерів та виробників вказаного обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах. Належних та допустимих доказів протилежного відповідачем суду не надано.

Відповідач у період з 17.04.2009 року по 20.10.2011 року імпортував на митну територію України обладнання за кодом згідно з УКТЗЕД 8521, 8525 40, 8527 31, 8527 13 та 8528 та матеріальні носії за кодом згідно з УКТЗЕД 8523, із застосуванням яких можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, на загальну суму 4364225,55 грн. (фактурна вартість). При цьому наведена сума вказана з урахуванням Висновку експертів за результатами проведення технічного дослідження матеріалів та засобів відеозвукозапису № 8004/12-35 від 26.12.2013 р.

Зазначена обставина підтверджується наявними у матеріалах справи відомостями про здійснення зовнішньоекономічної діяльності відповідачем у період з 17.04.2009 року по 20.10.2011 року, наданими Департаментом митних інформаційних технологій та статистики Державної митної служби України (супровідний лист № 18/15.6-26-8480ДСК від 30.12.2011 р. з додатком на магнітному носію - а.с. 93, 94 т. 1). Вказані відомості містять як фактурну, так і митну вартість товарів за вищенаведеними кодами УКТЗЕД.

При цьому, суд враховує, що наведені відомості про здійснення відповідачем зовнішньоекономічної діяльності у період з 17.04.2009 року по 20.10.2011 року, надані Департаментом митних інформаційних технологій та статистики Державної митної служби України на запит суду з огляду на задоволення клопотання позивача про витребування доказів відповідно до ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, є належними та допустимим доказами у відповідності до вимог ст. 34 Господарського кодексу України.

Разом з тим, матеріали справи не місять відомостей, що відповідач під час ввезення на митну територію України обладнання та матеріальних носіїв, із застосуванням яких можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, сплатив необхідні відрахування у передбачених законодавством розмірах.

Відповідно до п. 4 Інструкції про порядок заповнення вантажно-митної декларації, затвердженої Наказом Державної митної служби України № 307 від 09.07.1997 року (чинна станом на час здійснення відповідачем зовнішньоекономічної діяльності у період з 17.04.2009 року по 20.10.2011 року), фактурною вартістю товарів є ціна товарів, які переміщуються через митний кордон України, зазначена в рахунку-фактурі (рахунку-проформі).

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 р. № 651, фактурна вартість - ціна товарів, які переміщуються через митний кордон України, зазначена в рахунку (рахунку-фактурі, рахунку-проформі тощо) або іншому документі, що визначає вартість товару.

Отже, фактурною вартістю є митна вартість товарів, що заявляється декларантом на підставі зовнішньоекономічних договорів (контрактів) та відображається у рахунку-фактурі (рахунку-проформі). Відповідно до п. 5 Порядку здійснення відрахувань виробниками та імпортерам обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Держаної податкової адміністрації України № 780/123/561 від 24.11.2003 року, розмір відрахувань застосовується до обладнання та матеріальних носіїв (без податку на додану вартість), зазначених у додатку до Постанови № 992, зокрема, для імпортерів - у відсотках їх вартості, зазначеної у зовнішньоекономічному договорі (контракті).

Відтак, базою для розрахунку відрахувань (відсотків) позивачем обгрунтовано визначена фактурна вартість матеріальних носіїв, що імпортувались відповідачем на митну територію України.

Позивач вважає, що загальна сума відрахувань (відсотків) за ввезення на митну територію України у період з 17.04.2009 року по 20.10.2011 року обладнання та матеріальних носіїв, обов'язок виплати яких на підставі ст. 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права" покладено на відповідача, складає 217967,44 грн. Обгрунтований розрахунок відрахувань (відсотків) міститься у додатку № 2 до заяви позивача про зменшення позовних вимог (а.с. 62 - 65 т. 2).

Разом з тим, відповідач надав контррозрахунок загальної суми відрахувань (відсотків), обов'язок з виплати яких виник у відповідача на підставі ст. 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права", який міститься у додатку № 2 до письмових пояснень відповідача з урахуванням висновку судової експертизи технічного дослідження матеріалів та засобів відеозвукозапису (а.с. 117-118 т. 9). За розрахунком відповідача сума відрахувань (відсотків) за ввезення на митну територію України у період з 17.04.2009 року по 20.10.2011 року спірних обладнання та матеріальних носіїв складає 151063,52 грн.

Судом здійснено перевірку наданих позивачем та відповідачем розрахунків суми відрахувань (відсотків) та встановлено, що їх сума складає 131060,95 грн. При цьому враховано, що матеріали справи не місять відомостей, що відповідач під час ввезення на митну територію України у період з 17.04.2009 року по 20.10.2011 року спірних обладнання та матеріальних носіїв сплатив необхідні відрахування у передбачених законодавством розмірах.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що заборгованість відповідача по сплаті відрахувань (відсотків) за ввезення на митну територію України у період з 17.04.2009 року по 20.10.2011 року обладнання та матеріальних носіїв, обов'язок виплати яких виник у відповідача на підставі ст. 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права" становить 131060,95 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання згідно зі ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 та ч. 3 ст. 11 Цивільного кодексу України зобов'язання можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 5 ст. 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права" імпортери перераховують відрахування (відсотки) під час ввезення товару на митну територію України.

Наявні в матеріалах справи відомості про здійснення зовнішньоекономічної діяльності відповідачем у з 17.04.2009 року по 20.10.2011 року, надані Департаментом митних інформаційних технологій та статистики Державної митної служби України на запит суду, свідчать про прострочення відповідачем виконання зобов'язання по сплаті відрахувань (відсотків).

Як передбачено ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

У зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання по оплаті відрахувань (відсотків), позивач просить стягнути з відповідача 7727,52 грн. - 3% річних та 12262,43 грн. - інфляційних збитків (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних збитків (а.с. 65 - 67 т. 2), який фактично здійснений у кожному окремому випадку ввезення відповідачем на митну територію України матеріальних носіїв з відповідним кодом згідно з УКТЗЕД), суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованим, втім підлягають частковому задоволенню в сумі 4458,95 грн. 3% річних та 7113,20 грн. - інфляційних збитків.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, в т.ч. відомостей, наданих Департаментом митних інформаційних технологій та статистики Державної митної служби України (супровідний лист № 18/15.6-26-8480ДСК від 30.12.2011 р.) на запит суду, та Висновку експертів за результатами проведення технічного дослідження матеріалів та засобів відеозвукозапису № 8004/12-35 від 26.12.2013 р., а також наданих представниками сторін пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в наступних сумах: 131060,95 грн. відрахувань, 4458,95 грн. 3% річних та 7113,20 грн. інфляційних збитків. В іншій частині позову позивачу належить відмовити.

Відповідно до статті 44 ГПК України (тут і далі - в редакції, чинній станом на час звернення позивача з позовом до суду) судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 46 ГПК України державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Відповідно до п.-п. а) п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" (в редакції, чинній станом на час звернення позивача з позовом до суду) розмір ставки держмита із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів України, становить 1% ціни позову, але не менше 6 та не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ст. 49 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

Відповідно, розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, пов'язаного з розглядом господарської справи, для позивачів, звільнених від сплати державного мита, обчислюється за нульовою ставкою.

Ціна позову, виходячи з якої розглядався спір становила 237957,39 грн., з яких: 217967,44 грн. - відрахувань, 7727,52 грн. - 3% річних та 12262,43 грн. - інфляційних збитків.

Оскільки позовні вимоги судом задоволені частково, а станом на час звернення позивача з позовом до суду останній був звільнений від сплати державного мита (п. 2 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21.01.1993 р. "Про державне мито"), а розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу для позивача на той час обчислювався за нульовою ставкою, то на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача в доход Державного бюджету підлягає стягненню 1426,33 грн. державного мита та 141,46 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до наявного в матеріалах справи платіжного доручення № 6023 від 06.09.2012 р., відповідач сплатив за проведення судової експертизи, проведення якої було призначене ухвалою суду від 02.08.2012 р., 10612,80 грн.

Оскільки позовні вимоги судом задоволені частково, відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України 10612,80 грн. за проведення судової експертизи покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: 4251,42 грн. - на позивача та 6361,38 грн. - на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4-6, 22, 31, 32, 33, 34, 41, 43, 44, 49, 75 ст.ст. 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Самсунг Електронікс Україна Компані" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 75, літера "А", ідентифікаційний код 36048094) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 1-5, офіс 614, ідентифікаційний код 31815383) 131060,95 грн. (сто тридцять одну тисячу шістдесят гривень 95 копійок) відрахувань, 4458,95 грн. (чотири тисячі чотириста п'ятдесят вісім гривень 95 копійок) 3% річних, 7113,20 грн. (сім тисяч сто тринадцять гривень 20 копійок) інфляційних збитків.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Самсунг Електронікс Україна Компані" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 75, літера "А", ідентифікаційний код 36048094) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду в доход Державного бюджету України 1426,33 грн. (одну тисячу чотириста двадцять шість гривень 33 коп.) державного мита та 141,46 грн. (сто сорок одну гривню 46 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Стягнути з Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 1-5, офіс 614, ідентифікаційний код 31815383), з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Самсунг Електронікс Україна Компані" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 75, літера "А", ідентифікаційний код 36048094) 4251,42 грн. (чотири тисячі двісті п'ятдесят одну гривню 42 копійок) витрат за проведення судової експертизи.

5. Видати накази.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.03.2014 р.

Судді Гумега О. В. (головуючий)

Куркотова Є.Б.

Картавцева Ю.В.