Постанова № 37769773, 20.03.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 березня 2014 року 09:23 № 2а-11352/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого Кобилянського К.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські автобусні заводи»

про

стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Сихівському районі міста Львова звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські автобусні заводи», у якій з урахуванням уточнених позовних вимог просить стягнути з відповідача кошти в розмірі 217 286,13 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Винокуров К.С.) від 10.08.2011 № 2а-11352/11/2670 відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.12.2011 провадження у справі № 2а-11352/11/2670 було зупинене.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.08.2013 адміністративна справа № 2а-11352/11/2670 прийнята до провадження суддею Окружного адміністративного суду міста Києва Кобилянським К.М.

24.02.2014 на запит суду надано копії постанови Львівського окружного адміністративного суду від 29.09.2011 та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2013 у справі № 2а-2778/11/1370 з відміткою про набрання судовим рішенням законної сили.

У зв’язку з тим, що обставини, які стали підставою для зупинення провадження у справі відпали, суд ухвалою від 27.02.2014 поновив провадження у справі.

У судовому засіданні 17.03.2014 Державну податкову інспекцію у Сихівському районі міста Львова замінено на її правонаступника - Державну податкову інспекцію у Сихівському районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має заборгованість перед бюджетом у розмірі 217 286,13 грн., яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення №0003341701/0/244473 від 16.12.2010 з податку з доходів найманих працівників. Відповідач самостійно суму, визначену у даному податковому-повідомленні-рішення не сплатив, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду.

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належний чином. В матеріалах справи наявне клопотання позивача про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив. Вказав на те, що податкове повідомлення-рішення №0003341701/0/244473 від 16.12.2010, на підставі якого позивачем подано позовну заяву про стягнення коштів у розмірі 217 286,13 грн. скасоване постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29.09.2011, яка набрала законної сили 11.12.2013. За наведених обставин, на думку представника відповідача, підстави для стягнення з ТОВ «Львівські автобусні заводи» коштів у розмірі 217 286,13 грн. відсутні.

Згідно з частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, встановивши відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, керуючись частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Позивач провів планову виїзну перевірку ТОВ «Львівські автобусні заводи» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 по 30.06.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 по 30.06.201, за результатами якої складено акт від 30.11.2010 №1071/23-2/33894928.

На підставі зазначеного акту перевірки позивач виніс податкове повідомлення-рішення від 16.12.2010 №0003341701/0/244473, яким визначено позивачу суму грошового зобов’язання по податку з доходів найманих працівників всього в сумі 217 280,01 грн., в тому числі за основним платежем – 72 426,67 грн. та штрафні (фінансові) санкції – 144 853,34 грн.

У зв’язку з несплатою ТОВ «Львівські автобусні заводи» суми грошового зобов’язання, визначеного у зазначеному податковому повідомленні-рішенні, виник податковий борг на суму 217 280,01 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач надіслав ТОВ «Львівські автобусні заводи» податкову вимогу форми «Ю» № 1/18 від 30.12.2010 на загальну суму 217 718,94 грн. Однак, сума податкового боргу відповідачем сплачена не була.

В ході розгляду даної справи судом було встановлено, що відповідач оскаржив зазначені податкові повідомлення-рішення та вимогу у судовому порядку. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29.09.2011 №2а-2778/11/1370, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2013 №139957/11, позов задоволено частково, зокрема, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 16.12.2010 №0003341701/0/244473 та першу податкову вимогу від 30.12.2010 №1/18.

Підпунктом 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов’язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Положеннями статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Таким чином, оскільки податкове повідомлення-рішення від 16.12.2010 №0003341701/0/244473, яким було визначено грошове зобов’язання у розмірі 217 280,01 грн. було скасовано судовим рішенням, яке набрало законної сили, то підстави для стягнення з ТОВ «Львівські автобусні заводи» суми грошового зобов’язання, яка виникла у зв’язку з прийняттям даного податкового повідомлення-рішення (в тому числі пеня у розміні 6,12 грн.) відсутні.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та відповідно такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський