Постанова № 37769589, 09.10.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2013 року Справа № 811/2268/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Заваллівський графітовий комбінат" до Гайворонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Заваллівський графітовий комбінат" (надалі - ПАТ "ЗГК") звернулося до суду з позовом до Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (надалі - Гайворонська МДПІ Кіровоградської області ДПС) про скасування податкових повідомлень-рішень №0000582200 від 26.06.13, №0000592200 від 26.06.13, №0000602200 від 26.06.13, №0000612200 від 26.06.13, №0000622200 від 26.06.13.

Позов мотивовано тим, що вказані податкові повідомлення-рішення винесені за наслідками планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.10 по 31.12.12. За результатами перевірки складено акт №30/2200/00282056 від 06.06.13, яким установлено заниження податку на додану вартість у сумі 282 113 грн. внаслідок укладення угоди від 23.11.10 про проведення взаємозаліку однорідних зустрічних вимог між ПАТ "ЗГК" та ТОВ "НЦРАЕ", заниження земельного податку за 2012 рік на загальну суму 165 377,35 грн. внаслідок незастосування коефіцієнту, визначеного п.5 Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.95 №213, а також заниження податкового зобов'язання з плати за користування надрами у сумі 5731,47 грн. внаслідок заниження об'єкту оподаткування - обсягів видобутих корисних копалин. Позивач, заперечуючи установлені відповідачем порушення податкового законодавства, які стали підставою для винесення спірних податкових повідомлень - рішень, просить суд їх скасувати.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, та надані у справу матеріали і документи.

Представник відповідача у письмових запереченнях та у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, посилаючись на правомірність висновків акту перевірки та спірних податкових повідомлень-рішень. У зв'язку з цим просив суд у позові відмовити.

У ході судового розгляду справи на підставі статті 55 КАС України замінено відповідача у справі - Гайворонську МДПІ Кіровоградської області Державної податкової служби - її процесуальним правонаступником - Гайворонською об'єднаною державною податковою інспекцію Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області.

У судове засідання 09.10.13 сторони не прибули, подавши заяви про розгляд справи без участі їхніх представників.

Відповідно до частини 4 статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши справу у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами, суд встановив такі обставини та дійшов до таких висновків.

Публічне акціонерне товариство "Заваллівський графітовий комбінат" з 26.10.94 зареєстроване як юридична особа Гайворонською районною державною адміністрацією Кіровоградської області, перебуває на податковому обліку в Гайворонській МДПІ Кіровоградської області ДПС. (а.с. 11, т.1)

Посадовими особами ДПС у Кіровоградській області та Гайворонської МДПІ Кіровоградської області ДПС у період 14-31.05.13 проведено планову виїзну перевірку ПАТ "ЗГК" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.10 по 31.12.12, за наслідками якої складено акт перевірки №30/2200/00282056 від 06.06.13. (а.с. 12 - 38, т.1)

Висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем:

- пп.3.1.1 п.3.1, пп.3.2.1 п.3.2 ст.3, п. 4.1, п.4.8 ст.4, пп.6.1.1 п.6.1 ст.6, п.7.3.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого занижено податок на додану вартість у сумі 282 113 грн. за листопад 2010 року;

- пп.271.1.1 п.271.1 ст.271, п.278.1 ст.278, п.289.1 ст.289 Податкового кодексу України, абз.2 п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.95 №213 "Про методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів", внаслідок чого занижено нарахування земельного податку у розрахунках земельного податку за 2012 рік на загальну суму 165377,35 грн., в т.ч. за місцезнаходженням земельної ділянки, а саме: по Заваллівській селищній раді в сумі 57980,92 грн., по Сальківській селищній раді в сумі 6 679, 15 грн., по Жакчинській сільській раді в сумі 100717, 28 грн.;

- пп. 263.2.1 п.263.2, пп.263.5.1 п.263.5 ст.263 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податкове зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин по руді графітовій на суму 5 731, 47 грн. за ІІ квартал 2012 року.

На підставі цього акту Гайворонською МДПІ Кіровоградської області ДПС винесено такі податкові повідомлення-рішення форми "Р":

- №0000582200 від 26.06.13, яким позивачеві згідно з пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 та відповідно до п.123.1 ст.123 ПК України, за порушення пп.3.1.1 п.3.1, пп.3.2.1 п.3.2 ст.3, п. 4.1, п.4.8 ст.4, пп.6.1.1 п.6.1 ст.6, п.7.3.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем на суму 282 113 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 70 528 грн., усього - 352 641 грн. (а.с. 9, т.1).

- №0000592200 від 26.06.13, яким позивачеві згідно з пп.54.3.2 п. 54.3 ст.54 ПК України та відповідно до п.123.1 ст.123 ПК України, за порушення пп.271.1.1 п.271.1 ст.271, п.278.1 ст.278, п.289.1 ст.289 Податкового кодексу України, абз.2 п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.95 №213 "Про методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів", збільшено суму грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб за основним платежем на суму 6 679,15 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 1 669,80 грн., усього - 8 348,95 грн. (а.с. 10, т.1);

- №0000602200 від 26.06.13, яким позивачеві згідно з пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 та відповідно до п.123.1 ст.123 ПК України, за порушення пп.271.1.1 п.271.1 ст.271, п.278.1 ст.278, п.289.1 ст.289 Податкового кодексу України, абз.2 п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.95 №213 "Про методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів", збільшено суму грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб за основним платежем на суму 57 980,92 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 14 496 грн., усього - 72 476,92 грн. (а.с. 6, т.1);

- №0000612200 від 26.06.13, яким позивачеві згідно з пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 та відповідно до п.123.1 ст.123 ПК України, за порушення пп.271.1.1 п.271.1 ст.271, п.278.1 ст.278, п.289.1 ст.289 Податкового кодексу України, абз.2 п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.95 №213 "Про методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів", збільшено суму грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб за основним платежем на суму 100 717,28 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 25 179,36 грн., усього - 125 896,64 грн. (а.с. 7, т.1).

- №0000622200 від 26.06.13, яким позивачеві згідно з пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 та відповідно до п.123.1 ст.123 ПК України, за порушення пп.263.2.1 п.263.2, пп.263.5.1 п.263.5 ст.263 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з плати за користування надрами за основним платежем на суму 5 731,47 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 1 432,87 грн., усього - 7 164,34 грн. (а.с. 8, т.1).

Перевіряючи правомірність спірного податкового повідомлення-рішення №0000582200 від 26.06.13 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з ПДВ, суд виходив з того, що за висновками відповідача, позивач всупереч пп.3.1.1 п.3.1, пп.3.2.1 п.3.2 ст.3, п. 4.1, п.4.8 ст.4, пп.6.1.1 п.6.1 ст.6, п.7.3.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не визначив базу оподаткування податком на додану вартість в сумі 1 410 563, 21 грн. та не відніс до складу податкових зобов'язань суму ПДВ при продажі товарів (цінних паперів) у розмірі 282 112, 64 грн. (1 410 563, 21 грн. х 20%), що призвело до заниження суми податкового зобов'язання з ПДВ перед бюджетом за листопад 2010 року на 282 112, 64 грн.

Як установлено судом, між ВАТ "ЗГК" (продавець) та ТОВ "Національний центр по розвитку атомної енергетики" (покупець) укладено договір №37/99 від 08.06.99, за умовами якого продавець зобов'язується продати, а покупець прийняти та оплатити в порядку та строки, визначені цим договором, цілісний майновий комплекс збагачувальної фабрики ВАТ "Заваллівський графітовий комбінат", за ціною 1 465 488, 74 грн. (а.с.112-113, т. 1).

Приймання - передача майна за вказаним договором проведено 10.06.99, на підставі відповідного акту, складеного між його сторонами. (а.с. 114-117, т. 1).

В якості оплати за договором №37/99 від 08.06.99 покупець ТОВ "Національний центр по розвитку атомної енергетики" передав, а продавець ВАТ "ЗГК" прийняв 5 простих векселів номінальною вартістю 1 385 063, 21 грн., за актом приймання - передачі векселів від 15.07.99. (а.с. 118-119, т.1).

Вказані векселі пред'явлені позивачем до сплати векселедавцеві ТОВ "Національний центр по розвитку атомної енергетики" у передбачені ними строки, про що складено акти пред'явлення векселів до сплати №1 від 01.10.09, №2 від 30.01.10, №3 від 30.07.10, №4 від 22.11.10, №5 від 22.11.10 (а.с. 120 - 124, т.1). Крім того, до сплати був пред'явлений вексель від 14.09.00, про що складено акт №6 від 22.11.10. (а.с. 125, т.1)

У встановлені строки ТОВ "Національний центр по розвитку атомної енергетики" векселі погашені не були. Станом на 01.11.10 його заборгованість перед позивачем становила 1 410 563, 21 грн.

Крім того, судом установлено, що між позивачем, як замовником, та ТОВ "Заваллівський графіт", як генеральним підрядником, укладено договір підряду №61/2007/3Г від 10.12.07 про виконання робіт, пов'язаних з обслуговуванням виробничого процесу добування графітової руди з кар'єру (а.с. 89-92, т.2). Станом на 01.11.10 заборгованість позивача перед ТОВ "Заваллівський графіт" за виконані підрядні роботи становила 5 302 647, 78 грн.

23.11.10 між ВАТ "ЗГК" та ТОВ "Національний центр по розвитку атомної енергетики" укладено договір про переведення боргу, за умовами якого ВАТ "ЗГК" (первісний боржник) передає, а ТОВ "Національний центр по розвитку атомної енергетики" (новий боржник) приймає та зобов'язується сплатити борг первісного боржника перед ТОВ "Заваллівський графіт" (кредитор), який виник на підставі договору підряду №61/2007/3Г від 10.12.07. Станом на момент підписання даного договору, борг первісного боржника перед кредитором, який зобов'язаний буде погасити новий боржник, складає 1 410 563, 21 грн. (а.с. 148 - 149, т.1).

Окрім того, між ВАТ "ЗГК" та ТОВ "Національний центр по розвитку атомної енергетики" укладено угоду про проведення взаємозаліку однорідних зустрічних вимог від 23.11.10, згідно з умовами якої сторони виконують свої зобов'язання в порядку взаємозаліку однорідних зустрічних вимог, а саме зобов'язання позивача зі сплати боргу по договору переведення боргу від 23.11.10 зараховуються у виконання ТОВ "Національний центр по розвитку атомної енергетики" обов'язку зі сплати суми виданих простих векселів. (а.с. 150, т.1).

За висновками відповідача, ВАТ "ЗГК" при реалізації простих векселів у листопаді 2010 року безпідставно застосувало норми пп.3.2.1 п.3.2 ст.3 Закону України "Про податок на додану вартість" про звільнення від оподаткування операцій купівлі-продажу цінних паперів, оскільки не відбулось погашення простих векселів грошовими коштами, відсутні договори обміну одних цінних паперів на інші. Натомість, сутність зазначеної операції полягає в обміні одного товару на інший товар (векселі), тому господарська операція має розглядатися як бартерна, і вона є об'єктом оподаткування податком на додану вартість за загальних підставах.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість", чинного на момент виникнення спірних правовідносин, об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з:

- передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця;

- передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача;

- поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України;

- поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України;

- в інших випадках, визначених цим Законом.

Згідно з підпунктом 3.2.1 пункту 3.2 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість" не є об'єктом оподаткування операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, Міністерством фінансів України, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи інвестиційні та іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю, деривативи, а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери; розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів, а також діяльності з управління активами (у тому числі пенсійними активами, фондами банківського управління), відповідно до закону.

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість" база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Пунктом 4.8 статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що у разі коли платник податку здійснює операції з поставки товарів (послуг), які є об'єктом оподаткування згідно з пунктом 3.1 статті 3 цього Закону, під забезпечення боргових зобов'язань покупця, надане такому платнику податку у формі простого або переказного векселя або інших боргових інструментів (далі - вексель), випущених таким покупцем або третьою особою, базою оподаткування є договірна вартість таких товарів (послуг), але не нижче за звичайні ціни без врахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя, а за процентними векселями - договірна вартість таких товарів (послуг), але не нижче за звичайні ціни, збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, що мають бути нараховані на суму номіналу такого векселя.

Для цілей оподаткування згідно з цим Законом векселі (крім податкових векселів), видані або отримані, не вважаються засобом платежу та не змінюють суму податкового кредиту або податкового зобов'язання з цього податку, крім податкових векселів.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про податок на додану вартість" об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Згідно з підпунктом 7.3.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Суд прийшов до висновку, що позивачем у листопаді 2010 року не вчинилися операції з ТОВ "Національний центр по розвитку атомної енергетики", які є об'єктами оподаткування ПДВ, а висновки відповідача про заниження податкового зобов'язання з ПДВ на суму 282112, 64 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "Національний центр по розвитку атомної енергетики" щодо взаємного погашення однорідних зустрічних позовних вимог є безпідставними, позаяк вказана операція є не бартерною.

Оскільки відповідачем не доведено суду фактів порушення ПАТ "ЗГК" норм податкового законодавства при декларуванні показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та податкових зобов'язань у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року, тому збільшення грошового зобов'язання на підставі п.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України та застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених пунктом п.123.1 ст.123 ПК України, є неправомірним, а спірне податкове повідомлення-рішення №0000582200 від 26.06.13 підлягає скасуванню.

Перевіряючи правомірність податкових повідомлень-рішень №0000592200 від 26.06.13, №0000602200 від 26.06.13, №0000612200 від 26.06.13 про збільшення позивачу грошових зобов'язань з земельного податку, суд дійшов до таких висновків.

Пунктом 269.1 статті 269 ПК України передбачено, що платниками податку є: 269.1.1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); 269.1.2. землекористувачі.

Відповідно до пункту 271.1. статті 271 ПК України базою оподаткування є: 271.1.1. нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; 271.1.2. площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Відповідно до пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Згідно з пунктом 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

За визначенням, наведеним у пп.14.1.125 п.14.1 ст.14 ПК України, нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XIII, глави 2 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

За позицією відповідача, позивач у податкових деклараціях з плати за землю (земельний податок) за 2012 рік щодо земельних ділянок, розташованих на території Сальківської селищної ради, Жакчицької сільської ради, Заваллівської селищної ради (а.с. 54 - 71, т.2), занизив нарахування та сплату земельного податку, оскільки не застосував до показників нормативної грошової оцінки земельних ділянок коефіцієнт 1,756, передбачений п.5 Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.95 №213.

Згідно з пунктами 1, 2, 3, 4 цієї Методики нормативна грошова оцінка земельних ділянок здійснюється з метою визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також під час розроблення показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення є матеріали державного земельного кадастру (кількісна і якісна характеристика земель, бонітування ґрунтів, економічна оцінка земель), матеріали внутрігосподарського землевпорядкування, а земель населених пунктів - їх генеральні плани та проекти планування і забудови населених пунктів, матеріали економічної оцінки території.

Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення (далі - земель) провадиться окремо по орних землях, землях під багаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами за рентним доходом, який формується залежно від якості, місцерозташування і економічної оцінки земель.

Нормативна грошова оцінка земель здійснюється послідовно по: Україні, Автономній Республіці Крим і областях, кадастрових і адміністративних районах, сільськогосподарських підприємствах, окремих земельних ділянках.

Згідно з пунктом 5 цієї Методики, в основу розрахунку нормативної грошової оцінки земель кладеться рентний доход, який створюється при виробництві зернових культур і визначається за даними економічної оцінки земель, проведеної в 1988 році.

Для врахування змін у рентному доході, який створюється при виробництві зернових культур, до показників нормативної грошової оцінки ріллі, проведеної станом на 1 липня 1995 р. (з урахуванням індексації), застосовується коефіцієнт 1,756.

За визначенням, наведеним у пп.14.1.76 п.14.1 ст.14 ПК України, землі сільськогосподарського призначення - землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Визначення земель сільськогосподарського призначення та порядок їх використання передбачені статтею 22 Земельного кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 цієї статті землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-Кр №002194 від 31.12.01 позивачу надано у постійне користування 14,84 га землі на території Сальківської селищної ради, для обслуговування залізничної колії та складських приміщень (а.с. 51, т.2).

Відповідно до державного акту на право постійного користування землею ІІ-Кр №002195 від 31.12.01 позивачу надано у постійне користування 218,42 га землі на території Жакчицької сільської ради, для обслуговування залізничної колії та гідровідстійників, складських приміщень. (а.с. 52, т.2).

Відповідно до державного акту на право постійного користування землею ІІ-Кр №002196 від 31.12.01 позивачу надано у постійне користування 448,51 га землі на території Заваллівської селищної ради, для обслуговування виробничо-побутових приміщень, кар'єру та скришних відвалів. (а.с. 53, т. 2).

За даними Державного земельного кадастру, згадані земельні ділянки, надані позивачу у постійне користування, за своїм цільовим призначенням відносяться до земель промисловості. (а.с. 58, 70, 64, т.2)

Згідно з частиною 1 статті 65 ЗК України землями промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності.

Частиною 1 статті 66 ЗК України передбачено, що до земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під'їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд.

Згідно з пунктом 278.1 статті 278 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, надані підприємствам промисловості, транспорту (крім земель залізничного транспорту за винятком земельних ділянок залізничного транспорту, на яких знаходяться окремо розташовані культурно-побутові будівлі та інші споруди), зв'язку, енергетики, а також підприємствам і організаціям, що здійснюють експлуатацію ліній електропередач (крім сільськогосподарських угідь та земель лісогосподарського призначення), встановлюється у розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.97 №525 затверджено Методику нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів), яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин. Вказана методика не передбачала застосування коефіцієнтів для врахування змін у рентному доході від цільового використання земельних ділянок та здійсненого поліпшення їх облаштування.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що при обчисленні розміру земельного податку позивачем у податкових деклараціях за 2012 рік правомірно застосовано показник нормативної грошової оцінки земель, розрахований без застосування коефіцієнту 1,756, установленого Методикою нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.95 №213, оскільки цей коефіцієнт застосовується до нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (ріллі), але не поширюється за земельні ділянки промисловості.

Відтак, донарахування позивачу земельного податку з застосуванням цього коефіцієнту є неправомірним, а спірні податкові повідомлення - рішення №0000592200 від 26.06.13, №0000602200 від 26.06.13, №0000612200 від 26.06.13 є протиправними та підлягають скасуванню.

Перевіряючи правомірність податкового повідомлення-рішення №0000622200 від 26.06.13, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з плати за користування надрамидля видобування корисних копалин, суд дійшов до таких висновків.

Підпунктом 263.1.1 пункту 263.1 статті 263 ПК України передбачено, що платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр.

Відповідно до пп.263.2.1 п.263.1 ст.263 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій в користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) або обсяг погашених у податковому (звітному) періоді запасів корисних копалин.

Згідно з підпунктом 263.2.2 пункту 263.2 статті 263 ПК України до об'єкта оподаткування належать:

а) обсяг корисної копалини (мінеральної сировини), видобутої з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими ніж платник суб'єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною;

б) обсяг корисної копалини (мінеральної сировини), видобутої (вилученої) з відходів (втрат, хвостів тощо) гірничодобувного виробництва, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими ніж платник суб'єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, якщо для її видобутку відповідно до законодавства необхідно отримати спеціальний дозвіл;

в) обсяг погашених запасів корисних копалин.

За визначенням, наведеним у пп.14.1.128 п.14.1 ст.14 ПК України, обсяг видобутих корисних копалин (мінеральної сировини) - обсяг товарної продукції гірничодобувного підприємства, що відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" обліковується гірничодобувним підприємством як запаси - активи, вартість яких може бути достовірно визначена, для яких існує імовірність отримання їх власником - суб'єктом господарювання економічної вигоди, пов'язаної з їх використанням, та які складаються з: сировини, призначеної для обслуговування виробництва, у тому числі шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, та адміністративних потреб; готової продукції, що виготовлена на гірничодобувному підприємстві, у тому числі шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом.

Воднораз, обсяг погашених балансових запасів корисних копалин дорівнює сумі обсягу видобутих корисних копалин та обсягу фактичних втрат корисних копалин у надрах під час видобування.

Згідно з підпунктом 263.5.1 пункту 263.5 статті 263 ПК України базою оподаткування є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства).

Підпунктом 263.5.3 пункту 263.5 статті 263 ПК України передбачено, що для видів корисних копалин, для яких у таблиці пункту 263.9 цієї статті затверджено абсолютні ставки плати (Сазн) у вартісному (грошовому) вираженні, база оподаткування тотожна об'єкту оподаткування.

Порядок обчислення податкових зобов'язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин передбачений пунктом 263.7 статті 263 ПК України.

Так, згідно з пп. 263.7.2 п.263.7 ст.263 ПК України для видів корисних копалин, для яких у таблиці пункту 263.9 цієї статті встановлено абсолютні ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин (Сазн) у вартісному (грошовому) вираженні, податкові зобов'язання з плати (Пзн) для відповідного виду видобутих корисних копалин (мінеральної сировини) або погашених запасів корисних копалин в межах однієї ділянки надр за податковий (звітний) період обчислюються за такою формулою: Пзн = Vф х Сазн х Кпп, де Vф - обсяг (кількість) відповідного виду видобутих корисних копалин (мінеральної сировини) або погашених запасів корисних копалин у межах однієї ділянки надр у податковому (звітному) періоді (в одиницях маси або об'єму); Сазн - величина визначеної в абсолютних значеннях ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин, встановлена у пункті 263.9 цієї статті; Кпп - коригуючий коефіцієнт, встановлений у пункті 263.10 цієї статті.

Пунктом 263.8 статті 263 ПК України передбачено порядок визначення обсягу (кількості) видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) та обсягу (кількості) погашених запасів корисних копалин

Так, згідно з підпунктом 263.8.1 пункту 263.8 статті 263 ПК України обсяг (кількість) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) визначається платником плати у журналі обліку видобутих корисних копалин самостійно відповідно до вимог затверджених платником схем руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції та нормативних актів, що регламентують вимоги до відповідного виду товарної продукції гірничодобувних підприємств стосовно визначення якості сировини та кінцевого продукту, визначення вмісту основної та супутньої корисної копалини в лабораторіях, атестованих згідно з правилами уповноваження та атестації у державній метрологічній системі. Залежно від відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) її кількість визначається в одиницях маси або об'єму.

Згідно із підпунктом 263.8.2 пункту 263.8 статті 263 ПК України обсяг (кількість) погашених запасів корисних копалин визначається платником самостійно з дотриманням вимог актів законодавства з питань гірничого нагляду за раціональним використанням надр. Залежно від відповідного виду погашених запасів корисних копалин їх кількість визначається в одиницях маси або об'єму.

Суд встановив, що ПАТ "ЗГК" має спеціальний дозвіл на користування надрами №430 від 23.01.96 - на видобування графітових руд, гранатових руд, кальцифірів, чарнокітів (а.с. 88, т.2). Подаючи податковий розрахунок з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІ квартал 2012 року, зокрема розрахунок податкового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин (у частині корисних копалин, для яких затверджено ставки у абсолютних значеннях) щодо руди графітової, позивач визначив об'єкт оподаткування, виходячи з обсягів видобутої руди графітової, які склали 15 737 т. (а.с. 48 - 49, т.2)

Натомість, відповідно до оборотно-сальдових відомостей по рахунку 26 "Готова продукція", досліджених відповідачем у ході перевірки, та актів контрольних маркшейдерських вимірів за ІІ квартал 2012 року, обсяг видобутої позивачем руди графітової за цей період склав 17 218 т. (а.с. 29 - 30, т.2).

Відтак, суд погоджується з висновками відповідача про заниження позивачем об'єкту оподаткування плати за користування надрами для видобування руди графітової на 1481 т за ІІ кв. 2012 року, що призвело до заниження податкового зобов'язання на 5731, 47 грн. У ході розгляду справи позивачем не надано суду журнал обліку видобутих корисних копалин на підтвердження правомірності визначення ним обсягу (кількості) руди графітової, задекларованого у відповідному розрахунку, та належними доказами не спростовано порушення пп.263.2.1 п.263.2, пп.263.5.1 п.263.5 ст.263 Податкового кодексу України. З огляду на це, суд визнає правильним збільшення позивачу грошового зобов'язання з плати за користування надрами у спірному податковому повідомленні - рішення №0000622200 від 26.06.13 та не вбачає підстав для його скасування.

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Згідно з частинами 1, 3 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

За подання до суду цього адміністративного позову з майновими вимогами на загальну суму 566 527, 85 грн. позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2294 грн. (а.с. 2, т.1). З огляду на часткове задоволення позовних вимог на суму 559 363, 51 грн. (352 641 грн. + 8 348,95 + 72 476,92 грн. + 125 896,64 грн.), суд вважає за необхідне присудити позивачеві здійснені ним судові витрати з Державного бюджету України, пропорційно до задоволених позовних вимог, у розмірі 2264, 99 грн. (559 363, 51 грн. х 2294 грн.): 566 527, 85 грн.)

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства "Заваллівський графітовий комбінат" задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби №0000582200 від 26.06.13, №0000592200 від 26.06.13, №0000602200 від 26.06.13, №0000612200 від 26.06.13.

В решті позовних вимог відмовити.

Присудити публічному акціонерному товариству "Заваллівський графітовий комбінат" з Державного бюджету України судовий збір у сумі 2264, 99 грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш