Ухвала суду № 37766001, 24.03.2014, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

24.03.2014

справа № 4-c/489/24/14

Ухвала

24 березня 2014 року м. Миколаїв

Суддя Ленінського районного суду м. Миколаєва Коваленко І.В. розглянувши заяву ОСОБА_1, заінтересовані особи Ленінський відділ державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції (далі - Ленінський ВДВС), ОСОБА_3 про скасування постанови про повернення виконавчого документа та зобов'язання вчинити певні дії

в с т а н о в и в:

У березні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про скасування постанови Ленінського ВДВС від 24.02.2014 за виконавчим провадженням ВП № 35752741 про повернення виконавчого документу та зобов'язання вчинити певні дії.

У заяві вказано, що через відсутність майна в боржника 24.02.2014 Ленінський ВДВС виніс постанову про повернення виконавчого листа Ленінського районного суду м.Миколаєва № 1/1416/705/12, виданого на підставі вироку, винесеного відносно боржника ОСОБА_3 за вчинення злочину, передбаченого частиною першою статті 296, статтею 75 КК України.

Заявник вважає, що повернення виконавчого документу є незаконним, передчасним, без повного та об'єктивного здійснення виконавчих дій, що порушує її права як стягувача.

Як на правову підставу звернення до суду заявник послалася на положення статті 82 Закону України «Про виконавче провадження», звернувшись із заявою в порядку цивільного судочинства, що є помилковим.

Так, в пункті 8 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» роз'яснено, що оскільки судове рішення щодо цивільного позову у кримінальному провадженні ухвалюється не за нормами ЦПК, які лише субсидіарно можуть бути застосовані при його розгляді, а його примусове виконання здійснює державна виконавча служба, то оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби при виконанні вироків, що стосуються вирішення цивільних позовів у кримінальному провадженні, відповідно до статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Згідно із частиною першою статті 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Отже, у даному випадку, звернення заявника, як сторони виконавчого провадження, повинно бути здійснене до адміністративного суду у формі позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог статтей 105, 106 КАС України.

Щодо підсудності даного спору то з огляду на положення частини шостої статті 181 та статті 18 КАС України, в частині першій якої наведено вичерпний перелік спорів підсудних місцевим загальним судом як адміністративним судом до яких даний спір не відноситься, такий спір підсудний Миколаївському окружному адміністративному суду (пункт 1 частини другої статті 18 КАС України).

За таких обставин підстави для відкриття провадження за заявою відсутні.

Керуючись пунктом 1 частини другої статті 121 ЦПК, суддя -

у х в а л и в:

У відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про скасування постанови про повернення виконавчого документа та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Суддя