Рішення № 37765462, 13.03.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19434/13 13.03.14

Суддя господарського суду міста Києва Головіна К.І., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція"

до Комунального підприємства "Господар Дарницького району міста Києва"

про стягнення 6 341 114,31 грн.

за участю представників:

від позивача : Гоготідзе В.Ф. - предст. за довіреністю № 17 від 28.08.2013 р.від відповідача :Перелигіна О.А. - предст. за довіреністю № 1932 від 09.07.2013 р.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" з позовом до Комунального підприємства "Господар Дарницького району міста Києва" про стягнення 9 684 516,59 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору від 01.07.2012 р. про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води в частині своєчасної плати за надані послуги, внаслідок чого у Комунального підприємства "Господар Дарницького району міста Києва" утворилась заборгованість станом на 30.07.2013 р. в сумі 9 684 516,59 грн.

У позові Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" просить суд стягнути з Комунального підприємства "Господар Дарницького району міста Києва" заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у вигляді гарячої води за період грудень 2012 р. - червень 2013 р. в сумі 8 454 665,15 грн., пеню в сумі 989 560,50 грн., 3 % річних в сумі 212 205,31 грн. та 31 085,63 грн. - інфляційну складову боргу, а всього - 9 684 516,59 грн.

У судовому засіданні представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача суму основної заборгованості за послуги з постачання теплової енергії у вигляді гарячої води у розмірі 5 108 262,87 грн., у зв'язку з коригуванням сплачених відповідачем сум заборгованості по вказаних послугах, проте, інші нарахування штрафних санкцій та матеріальних втрат залишив без змін.

Представник відповідача позов визнав частково, зазначив, що визнає основну заборгованість за договором про постачання теплової енергії у сумі 5 108 262,87 грн., всі інші нарахування були здійснені позивачем з порушенням чинного законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.07.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" (енергопостачадбна організація) та Комунальним підприємством "Господар Дарницького району міста Києва" (покупець) був укладений договір на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води.

Відповідно до п 1.1 договору на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води енергопостачальна організація зобов'язується виробляти, систематично поставляти та передавати у власність «покупцю» - Комунальне підприємство «Господар» теплову енергію у вигляді гарячої води (надалі - «товар» або «теплоносій», «теплова енергія») у період з « 01» липня 2012 р. до « 01» липня 2013 р.

Пункт 6.1 договору встановлює, що розрахунки з «покупцем» за теплову енергію проводяться згідно з тарифами, по групах споживачів, що затверджені розпорядженням (рішенням) Київської міської державної адміністрації (а також органами місцевого самоврядування, актами інших органів, що затверджують (погоджують, встановлюють) тарифи на теплову енергію) енергопостачальної організаці за кожну відпущену гігакалорію (грн./1гкал). Тарифи можуть змінюватися в зв'язку зі змінами розмірів складових калькуляцій собівартості теплової енергії (ціни на паливо, тощо), а також в інших випадках передбачених діючим законодавством і нормативними актами. У разі зміни тарифів на теплову енергії сторони здійснюють розрахунки за новими тарифами, з дня їх введення в дію згідно умов даного договору. Діючі на час укладення договору тарифи (без урахування ПДВ) на теплову енергію обумовлені Додатком №4 до Договору.

Відповідно до п. 6.6 договору «покупець» щомісячно згідно з отриманим рахунком-фактурою сплачує:

- до 30 числа, наступного за розрахунковий, теплову енергію, фактично спожиту населенням житлових будинків, зазначених у додатках № 3, 3А до договору;

- на пізніше 25 числа поточного місяця теплову енергію, спожиту покупцем, в тому числі, яка використана субабонентами покупця.

Згідно з п. 10.1 даний договір укладений на термін з 01.07.2012.р. по 01.07.2013 р. і вважається подовжений на кожен наступний рік, якщо жодна із сторін даного договору не заявить іншій стороні протилежне не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору. В частині розрахунків дія договору триває до повного їх завершення.

У судовому засіданні встановлено, що позивач у період з 01.12.2012 р. по 01.07.2013 р. надав послуги відповідачу на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води на суму 37 486 350,17 грн., що підтверджується актами приймання-передавання товарної продукції та рахунками - фактури за вказаний період.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідач частково виконав свої зобов'язання за вказаним договором, оскільки сплатив позивачу частину заборгованості за договором у розмірі 32 378 087,30 грн., що підтверджується зведеними відомостями розщеплення плат з грудня 2012 р. по вересень 2013 р., зведеними реєстрами погашення кредиторської заборгованості за січень 2013 р. по червень 2013 р., витягами особистих карток за спірний період, у зв'язку з чим його заборгованість склала 5 108 262,87 грн.

12.12.2013 р. позивач звернувся до відповідача із претензією за вих. № 3599 про погашення заборгованості в розмірі 8 451 665,13 грн. за надані послуги.

У відповідь на вказану претензію відповідач повідомив позивача, що визнає заборгованість за вказаним договором на суму 5 108 262,87 грн., оскільки за період липень - вересень 2013 р. ним була здійснена переплата у сумі 3 343 402,28 грн.

У подальшому позивач згідно листа Комунального підприємства "Господар Дарницького району міста Києва" від 12.12.2013 р. зарахував переплачені кошти, у вказаній сумі в рахунок погашення заборгованості за спірний період, а тому основна заборгованість відповідача склала 5 108 262,87 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Тарифи на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води були погоджені сторонами та на час розгляду даної справи не скасовані та недійсними не визнані.

Наявність заборгованості у відповідача у сумі 5 108 262,87 грн. за період з 01.12.2012 р. по 01.07.2013 р. підтверджується довідкою про надходження коштів за спожиту теплову енергію, поясненнями представників сторін.

Таким чином, суд вважає, що позивач правомірно заявив вимоги в частині несплаченої заборгованості за надані послуги в сумі 5 108 262,87 грн. за період з 01.12.2012 р. - 01.07.2013 р.

Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки доказів належної оплати заборгованості суду не надано, позовні вимоги в частині стягнення 5 108 262,87 грн. основного боргу, що виникли у період з 01.12.2012 р. - 01.07.2013 р., підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за договором від 01.07.2012 р. у розмірі 989 560,50 грн., що виникла за лютий - липень 2013 р.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 9.2. договору встановлено, що в разі несплати покупцем за прийняту теплову енергію у встановлені строки енергопостачальна організація нараховує пеню за кожен прострочений день у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до п. 9.4. договору покупець сплачує енергопостачальній організації штрафні санкції, передбачені законодавством, за невиконання умов цього Договору.

Згідно пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з укладеного сторонами договору, у відповідача кожного місяця до 30 числа, виникало зобов'язання здійснити розрахунки, тобто шестимісячний строк має обліковуватися для кожного епізоду прострочення проплати окремо, починаючи з наступного дня за 30 число, коли мали бути здійсненні відповідні розрахунки.

Отже, за грудень 2012 р. прострочення виконання зобов'язання починається з 31.01.2013 р., за січень 2013 р. - з 01.03.2013 р., за лютий 2013 р. - з 31.03.2013 р., за березень 2013 р. - з 01.05.2013 р., за квітень 2013 р. - з 31.05.2013 р., за травень 2013 р. - з 31.07.2013 р.

Виходячи з того, що прострочення сплати основної заборгованості в сумі 8 454 665, 15 грн. мало місце до грудня 2012 р., перерахувавши заявлену позивачем суму пені відповідно до подвійної облікової ставки Національного банку України та вимог ст. 232 ГК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача штрафні санкції за несвоєчасне погашення основної заборгованості за договором від 01.07.2012 р. за період з 31.01.2013 р. по 30.07.2013 р. - 906 672,94 грн.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача за несвоєчасне погашення заборгованості 3 % річних в сумі 212 205,31 грн. за січень - липень 2013 р. та 31 085,63 грн. - інфляційної складової боргу за січень - липень 2013 р., нарахованих на суму заборгованості 8 454 665,15 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства та умови укладеного сторонами правочину, вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційної складової боргу є такою, що заявлені правомірно.

Провівши розрахунок заявленої до стягнення суми 3 %, суд дійшов висновку, що з Комунального підприємства "Господар Дарницького району міста Києва" на користь позивача підлягає стягненню 3 % річних у сумі 125 732,99 грн. за період з 31.01.2013 р. по 30.07.2013 р.

Крім того, перерахувавши інфляційну складову боргу у вказаний період, суд встановив, що при нарахуванні інфляційних втрат застосовуються приписи рекомендацій Верховного суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ від 03.04.1997 р. № 62-97, в яких зазначено, що сума, внесена в період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Таким чином, інфляційні втрати також нараховуються з моменту прострочення зобов'язання, тобто з 31.01.2013 р.

Провівши розрахунок заявленої до стягнення суми інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що з Комунального підприємства "Господар Дарницького району міста Києва" на користь позивача підлягає стягненню інфляційні втрати у сумі 758,09 грн. за період з 31.01.2013 р. по 30.07.2013 р.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про часткову обґрунтованість вимог позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Позивач зменшив позовні вимоги, а тому вважає, що судовий збір в цій частині мав бути йому повернутий. Однак, суд розрахувавши судовий збір з урахуванням зменшеної ціни позову, зазначає, що сума судового збору не змінилась за новими вимогами та становить на час подачі позову 68 820,00 грн., а, отже, саме цю суму суд розподіляє між сторонами пропорційно задоволенню позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" до Комунального підприємства "Господар Дарницького району міста Києва" про стягнення 6 341 114,31 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Господар Дарницького району міста Києва" (02096, м. Київ, вул. Заслонова, буд. 3, ідентифікаційний код 14315687) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" (01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, буд. 28, офіс 20, ідентифікаційний код 37739041) заборгованість в сумі 5 108 262 (п'ять мільйонів сто вісім тисяч двісті шістдесят дві) грн. 87 коп., пені у розмірі 906 672 (дев'ятсот шість тисяч шістсот сімдесят дві) грн. 94 коп., 3 % річних - 125 732 (сто двадцять п'ять тисяч сімсот тридцять дві) грн. 99 коп., інфляційних втрат у сумі 758 (сімсот п'ятдесят вісім) грн. 09 коп.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства "Господар Дарницького району міста Києва" (02096, м. Київ, вул. Заслонова, буд. 3, ідентифікаційний код 14315687) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" (01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, буд. 28, офіс 20, ідентифікаційний код 37739041) витрати по сплаті судового збору в розмірі 66 652 (шістдесят шість тисяч шістсот п'ятдесят дві) грн. 80 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 13 березня 2014 р.

Повний текст рішення підписаний 18 березня 2014 р.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна