Вирок № 37765055, 21.03.2014, Багачевський міський суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Ватутінський міський суд Черкаської області)

Справа № 690/623/13к

Провадження № 1/690/3/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2014 року. Ватутінський міський суд Черкаської області

в складі: головуючого-судді Муляр В.С.

суддів Здоровила В.А.

Терещенко Н.І.

за участю секретаря Ковтун М.Ю.

прокурора Павленка В.В.

та адвоката ОСОБА_2

розглянувши колегіального у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ватутіне кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, не одруженого, освіта повна загальна середня, не працюючого, не військовозобов'язаного, раніше судимого, судимість в силу ст. 89 КК України знята та погашена в установленому законом порядку, у вчиненні злочинів передбачених ст.ст. 185 ч.2, 187 ч.3 КК України;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя АДРЕСА_2, українця, громадянина України, не одруженого, освіта повна загальна середня, не працюючого, пенсіонера, інваліда 2 групи загального захворювання, не військовозобов'язаного, раніше не судимого, у вчиненні злочину передбаченого ст. 186 ч.3 КК України, -

в с т а н о в и в:

підсудний ОСОБА_3 09 липня 2009 року о 23 год. 12 хв. перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись в приміщенні кафе-бару «Княжий двір», що розташований в м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області по вул. О.Коцюбинського, шляхом вільного доступу з підвіконника вікна в середині вказаного приміщення таємно викрав жіночу сумочку із шкірозамінника, вартістю 30 грн. 00 коп., в якій знаходилися: жіноча парасолька вартістю 45 грн. 00 коп., футляр з окулярами вартістю 100 грн. 00 коп., гаманець із шкірозамінника вартістю 15 грн. 00 коп., грошові кошти в сумі 1600 грн. 00 коп., мобільний телефон марки «Nokia-3100» вартістю 120 грн. 00 коп. із сім картою «Київстар» вартістю 15 грн. 00 коп., на рахунку якої було 28 грн. 00 коп., півлітрова банка зі сметаною вартістю 8 грн. 00 коп., жіночий фартух вартістю 10 грн. 00 коп., жіноча футболка вартістю 20 грн. 00 коп., косметичний гаманець вартістю 5 грн. 00 коп., 2 губні помади вартістю по 20 грн. 00 коп. кожна на суму 40 грн. 00 коп., манікюрний набір вартістю 50 грн. 00 коп., флакон крему для рук «Body-Lotion» вартістю 20 грн. 00 коп., запальничка із ліхтариком вартістю 2 грн. 00 коп., флакон дезодорант «Jncandessence» вартістю 10 грн. 00 коп., чорнобильське посвідчення, посвідчення ветерана та пенсійне посвідчення на ім'я ОСОБА_5, яка належала потерпілій ОСОБА_5, чим завдав потерпілій ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 2118 грн. 00 коп..

Крім того, підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 27 листопада 2009 року приблизно о 02 год. 00 хв. перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за ініціативою підсудного ОСОБА_4 з метою повернення боргу у ОСОБА_6 прийшли до будинковолодіння, що розташоване в АДРЕСА_3, в якому він мав знаходитися та в якому постійно проживала його баба ОСОБА_7 та стукали у вікна та двері, з метою розбудити ОСОБА_6 Впевнившись, що ОСОБА_6 в будинку немає у підсудного ОСОБА_3 виник умисел на проникнення до даного будинку з метою заволодіння майном ОСОБА_6, в рахунок повернення боргу підсудному ОСОБА_4 та за допомогою металевого прута він зламав замок на вхідних дверях будинку та разом з підсудним ОСОБА_4, проникли у середину будинку. Після чого підсудний ОСОБА_3 не узгоджуючи свої злочинні дії з підсудним ОСОБА_4, який на той час вийшов з будинку на двір, здійснив на потерпілу ОСОБА_7 напад, а саме підійшовши до потерпілої ОСОБА_7 демонстрував перед її обличчям металевий прут, погрожував їй фізичною розправою, висловлюючись на її адресу з погрозами «приб'ю», а потім рукою штовхнув її в область плеча, від чого потерпіла ОСОБА_7 впала на підлогу, отримавши при цьому тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому шийки лівої стегнової кістки, що згідно висновку експерта № 262 від 15.11.2010 року відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, які спричинили тривалий розлад здоров'я, після чого він вдарив її металевим прутом декілька разів в область сідниць, спричинивши при цьому тілесні ушкодження у вигляді ран м'яких тканин сідниць, які згідно висновку експерта № 262 від 15.11.2010 року відносяться до легких тілесних ушкоджень та закрив потерпілу ОСОБА_7 в кімнаті.

Після чого підсудний ОСОБА_3 спільно з підсудним ОСОБА_4, який не бачив, що підсудний ОСОБА_3 здійснив відносно потерпілої ОСОБА_7 розбійний напад, так як на той час вийшов з будинку, щоб потерпіла ОСОБА_7 його не впізнала, заволоділи майном потерпілої ОСОБА_7, а саме викрали: кольоровий телевізор марки «Samsung» вартістю 1550 грн. 00 коп., DVD-плеєр марки «Pioneer» вартістю 320 грн. 00 коп., TV-тюнер до супутникової антени марки «Globo-5000» вартістю 500 грн. 00 коп., 2 колонки до комп'ютера марки «Gembird» вартістю 145 грн. 00 коп. та покривало вартістю 150 грн. 00 коп., чим завдали потерпілій ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 2665 грн. 00 коп..

Підсудний ОСОБА_3 по епізоду крадіжки майна потерпілої ОСОБА_5 вину визнав частково, при цьому пояснив, що 09 липня 2009 року він із своїми знайомими знаходився в кафе-барі «Княжий двір», що розташований в м. Корсунь -Шевченківський Черкаської області по вул. О.Коцюбинського, де пили пиво за столиком на вулиці. Він пішов до туалету, який знаходився всередині бару та побачив там на підвіконнику жіночу сумку та мобільний телефон, після чого він взяв даний телефон та повернувся до столику за яким сидів та поклав телефон біля себе, а потім забрав його додому. На слідуючий день на даний телефон зателефонував працівник міліції ОСОБА_8 і сказав принести мобільний телефон, що він і зробив.

По епізоду розбою, поєднаного з проникненням у житло, вчиненого відносно потерпілої ОСОБА_7 вину свою не визнав повністю, при цьому пояснив, що 26 листопада 2009 року починаючи з 09-00 год. ранку він був у барі з підсудним ОСОБА_4, потім вони пішли до ОСОБА_9, де вони розпивали спиртні напої, а потім він стриг ОСОБА_4 своєю машинкою, ОСОБА_4 на нього образився за те, що він його неправильно підстриг, вони вийшли, ОСОБА_4 щось бурмотів під ніс про ОСОБА_6 і він пішов додому. Про вчинений злочин йому стало відомо коли його затримала міліція, він казав слідчому, що він ніколи не був у будинку потерпілої ОСОБА_7 і хто наносив їй тілесні ушкодження йому невідомо, він не знає чому потерпіла ОСОБА_7 впізнала саме його. Він казав слідчому, що цей злочин вчинили ОСОБА_4 та ОСОБА_10, з яким він дуже схожий. Викрадені речі з будинку потерпілої ОСОБА_7 ОСОБА_4 привіз до нього додому вночі, він їх побачив у себе у подвір'ї за гаражем вже вранці. ОСОБА_4 його оговорив під примусом працівників міліції.

Підсудний ОСОБА_4 по епізоду грабежу, поєднаному з проникненням у житло, вчиненого відносно потерпілої ОСОБА_7 вину свою визнав повністю, з кількістю та вартістю викраденого повністю згідний, в скоєному щиро розкаюється і просить його суворо не карати, при цьому пояснив, що 26 листопада 2009 року близько 21 год. 00 хв. він разом з підсудним ОСОБА_3 пили пиво на автостанції м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області, потім вирішили піти постригтися додому до ОСОБА_9. Машинку для стрижки приніс ОСОБА_3 Там вони вживали спиртні напої, через деякий час він запропонував підсудному ОСОБА_3 піти до ОСОБА_6, який йому був винен гроші. Коли вони прийшли до будинку та постукавши у вікна, їм ніхто не відкрив. Тоді ОСОБА_3 металевим предметом відкрив вхідні двері та коли вони зайшли до будинку, їм на зустріч вийшла потерпіла ОСОБА_7 та запитала «хто там?». Він в цей час вийшов на вулицю, щоб ОСОБА_7 його не впізнала, а ОСОБА_3 залишився в будинку, потім ОСОБА_3 покликав його в будинок щоб забрати апаратуру для відшкодування його збитків ОСОБА_6. Вони взяли телевізор, плеєр, тюнер до антени та дві колонки до комп'ютера, поклали все в покривало та віднесли до ОСОБА_3 додому, де склали за гаражем.

Незважаючи на часткове визнання своєї вини підсудним ОСОБА_3 по епізоду вчинення крадіжки у потерпілої ОСОБА_5, повне не визнання своєї вини по епізоду розбою відносно потерпілої ОСОБА_7 та повного визнання своєї вини підсудним ОСОБА_4 по пред'явленому йому звинуваченню їх вина у вчинених ними злочинах в судовому засіданні доведена повністю показами потерпілих, свідків та матеріалами справи, а саме:

По епізоду крадіжки майна потерпілої ОСОБА_5 вина підсудного ОСОБА_3 доведена:

· Заявою від 10.07.2009 року (т.1 а.с.121) та показами потерпілої ОСОБА_5 про те, що 09.07.2009 року вона знаходилася на роботі в кафе «Княжий двір» м.Корсунь-Шевченківський Черкаської області, де працювала, в кінці робочого дня вона залишила свою сумку в коридорі біля туалету на вікні за дверима, так як їй потрібно було увімкнути світло на дворі, яке освітлювало територію кафе, а виключатель був на кухні. Коли вона повернулася, то сумки вже не було. В сумці знаходилися парасолька, футляр із окулярами, гаманець із грошима в сумі 1600 грн., мобільний телефон із сім-картою «Київстар», на рахунку якої було 28 грн., документи, косметика, півлітрова банка із сметаною та її особисті речі. Вона пам'ятає, що в той день на літній площадці зліва за першим столиком сиділа компанія із 6 хлопців, яка прийшла після обіду і сиділа до самого закриття. З відеокамер спостереження, які були встановлені в кафе було видно, як один із хлопців пішов до туалету, а коли вийшов, то під курткою виносив її сумку. То був підсудний ОСОБА_3 Потім він пішов з території кафе, а інші пішли за ним. Вона викликала управляючого ОСОБА_11 та міліцію. На слідуючий день вранці вона знайшла сумку неподалік від кафе, в якій було все крім гаманця з грошима, документів та мобільного телефону. Парасольку вона також знайшла в розбитому вигляді. Знайдену сумку вона віднесла до міліції. Там їй повідомили, що ОСОБА_3 видав її телефон працівникам міліції. Пред'явлений до підсудного ОСОБА_3 цивільний позов підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити;

· Показами свідка ОСОБА_11 (т.1 а.с.157), який показав, що він є співвласником кафе «Княжий двір». 09.07.2009 року до нього вночі зателефонувала робітниця ОСОБА_5 та повідомила про крадіжку із кафе її сумочки з речами та грошима. Коли він приїхав, то там вже були працівники міліції. Продивляючись відеозапис, він побачив, що хлопець середньої статури зайшов у кафе, а через декілька хвилин вийшов і в нього під мишкою була сумка. Він в кафе знаходився із компанією, яка сиділа за столиком, коли він пішов з кафе, його компанія пішла за ним. Даний відеозапис не зберігся, тому що пройшло багато часу і технічні параметри не дозволяють довго його зберігати;

· Показами свідка ОСОБА_12 (т.3 а.с.114), яка була допитана в судовому засіданні у Корсунь-Шевченківському районному суді Черкаської області 07.10.2010 року, про те, що вона працює барменом в кафе «Княжий двір». 09.07.2009 року її співробітниця ОСОБА_5 отримала заробітну плату і розмінювала у неї в касі 1600 грн. на крупні. В цей день у ОСОБА_5 пропала сумка, яку вона залишила на підвіконнику перед тим як іти додому. Останніми відвідувачами в кафе була компанія, серед яких був і ОСОБА_3;

· Протоколом явки з повинною від 13.07.2009 року (т.1 а.с.125), з якого вбачається, що підсудний ОСОБА_3 з'явився до відділу міліції та заявив, що він здійснив крадіжку грошей та мобільного телефону із сумки, яку 09.07.2009 року взяв у кафе «Княжий двір»;

· Актом добровільної видачі від 13.07.2009 року (т.1 а.с.131), з якого вбачається, що потерпіла ОСОБА_5 видала жіночу сумочку, парасольку, футляр з окулярами, які знайшла 10.07.2009 року неподалік кафе «Княжий двір»;

· Актом добровільної видачі від 13.07.2009 року (т.1 а.с.133), з якого вбачається, що підсудний ОСОБА_3 добровільно видав мобільний телефон, який він викрав 09.07.2009 року в кафе «Княжий двір»;

· Показами самого підсудного ОСОБА_3, даними ним на досудовому слідстві (т.1 а.с.147-148), який показав, що 09.07.2009 року близько 21 год. 30 хв. він знаходився в кафе-барі «Княжий двір», що розташований в м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області по вул. О.Коцюбинського, де пив пиво. Коли вийшов із туалету, то побачив, що на підвіконнику біля вікна в приміщенні кафе лежала жіноча сумочка коричневого кольору і він вирішив її викрасти, при цьому взяв сумку, положив її під руку і вийшов із приміщення кафе та за його територію. Він подивився, що було в сумці, там були мобільний телефон, якісь документи та парасолька. Потім він взяв мобільний телефон, а сумку залишив на території кафе на газоні та пішов додому. 13.07.2009 року до нього зателефонував працівник міліції ОСОБА_8 і сказав принести мобільний телефон, що він і зробив;

· Заявою від 01.03.2010 року (т.1 а.с.150) про те, що підсудний ОСОБА_3 відмовився від проведення відтворення обстановки та обставин події, так як все розповів та добровільно видав викрадене;

· Протоколом зводин віч-на-віч від 14.03.2010 року (а.с.156), з якого вбачається, що підсудний ОСОБА_3 підтвердив викрадення ним жіночої сумки із кафе «Княжий двір» 09.07.2009 року;

· Постановою та протоколом виїмки від 05.02.2010 року (т.1 а.с.158-159), з яких вбачається, що у потерпілої ОСОБА_5 було проведено виїмку речей, які у неї було викрадено підсудним ОСОБА_3 та які їй було повернуто і які вона знайшла сама;

· Протоколом огляду речових доказів від 05.02.2010 року (т.1 а.с.160), фото таблицею до нього (т.1 а.с.161) та постановою про приєднання до справи речових доказів від 05.02.2010 року (т. а.с.162), з яких вбачається, що викрадені речі, що належать потерпілій ОСОБА_5, а саме: жіноча сумочка жовтого кольору із шкірозамінника, жіночий фартух синього кольору в білу цятку, жіноча футболка білого кольору, жіноча парасолька, яка пошкоджена, футляр з окулярами, манікюрний набір із щипцями і ножицями, флакон дезодорант «Jncandessence», губна помада рожевого кольору, запальничка жовтого кольору із ліхтариком, косметичний гаманець, мобільний телефон марки «Nokia-3100» із сім картою «Київстар» були оглянуті та приєднані до справи в якості речових доказів та повернуті на зберігання потерпілій ОСОБА_5 відповідно до розписки від 05.02.2010 року (т.1 а.с.163);

По епізоду розбою та грабежу відносно потерпілої ОСОБА_7 вина підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 доведена:

· Заявою від 27.11.2009 року (т.1 а.с.3) та показами представника потерпілої ОСОБА_14, яка пояснила, що потерпіла по даній справі ОСОБА_7 є її матір'ю, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 та яка до дня смерті проживала у приватному будинку у АДРЕСА_3. Разом з нею проживав і її син ОСОБА_6 із своєю співмешканкою ОСОБА_15, які тимчасово перебували у м. Києві. 27.11.2009 року їй зателефонував син і запитав, як давно вона була у бабусі і сказав, що пограбували будинок. Вона приїхала о 09 год. 10 хв. ранку до будинку своєї матері, двері в будинок були зламані, паласи поскручувані, а мама лежала біла ліжка. Вона їй розповіла, що вночі хтось до неї постукав у вікно і чоловічий голос її запитав, чи вдома ОСОБА_6. Вона відповіла, що немає. Потім вона почула, що тріщать двері і їх ламають. Вона дійшла до коридору, включила світло в коридорі і побачила двох чоловіків. Один з чоловіків одразу вискочив. Вона запитала : «Хлопці, що ви хотіли?». Другий її штовхнув, вона впала і більше не змогла піднятися, так як зламала бедро. Чоловіки закрили до неї двері, ходили по будинку, про щось розмовляли. Але вона вже боялася вставати. При проведенні досудового слідства вона була присутня при всіх допитах її матері та слідчих діях, в процесі яких її мати впізнала у чоловікові, який на неї напав ОСОБА_3. З будинку її матері було викрадено телевізор Samsung, тюнер, DVD і колонки, які вона придбала, коли проживала в будинку та якими вони користувалися, а потім, коли вона переїхала на інше місце проживання, вказані речі залишилися в будинку її матері у кімнаті сина. Пред'явлений до підсудного ОСОБА_3 цивільний позов просить залишити без розгляду, оскільки буде заявляти даний позов в порядку цивільного судочинства. До підсудного ОСОБА_4 претензій матеріального та морального характеру вона немає, так як він відшкодував збитки. Щодо міри покарання, то просить підсудному ОСОБА_3 обрати сувору міру покарання, а підсудному ОСОБА_4 на розсуд суду;

· Показами потерпілої ОСОБА_7 (т.1 а.с.33-36), яка показала, що 26.11.2009 року близько 22 год. 00 хв. вона лягла спати, двері будинку із середини заперла на ключ. Вночі почула, що у вікно хтось постукав. Вона піднялася із ліжка, підійшла до вікна та запитала: «Хто там?». Чоловічий голос запитав: «Чи є ОСОБА_6?». Вона відповіла, що не має. Потім почула, що хтось став ламати двері веранди її будинку. Вона пішла до веранди помаленьку, бо вона дуже погано ходить. Коли дійшла до коридору, включила світло. В коридорі побачила двох чоловік. Один чоловік був у в'язаній чорній шапці, а інший був без шапки. Той чоловік який був у шапці, натягнув шапку аж до очей. Інший не закривався. Вона запитала в них, що вони хочуть. Чоловік у шапці запитав: «а Ви що хочете?». Чоловік у шапці був у червоній курточці, одяг іншого не замітила. В того чоловіка, що був у шапці, у правій руці був якийсь металевий предмет довжиною біля 50 см., кінець якого мав форму у вигляді якогось гачка. Чи говорив щось, той чоловік що був без шапки, не пам'ятає. Потім той чоловік у шапці, підняв металевого прута до її обличчя, ним потряс, сказав «Приб'ю» і пхнув в плече. Від цього вона впала на живіт, а він її вдарив металевим прутом в район сідниці. Потім за нею зразу ж закрили двері. Вона трохи піднялася і доповзла до ліжка, із своєї кімнати не виходила і чула що в будинку були сторонні звуки, так як ці хлопці щось шукали в будинку. Всю ніч із кімнати не виходила. Вранці побачила, що в неї із будинку було викрадено телевізор, ДВД-плеєр, TV-тюнер до супутникової антени, 2 колонки до комп'ютера та покривало на ліжко темно-червоного кольору із орнаментом чорно-жовтого кольору. На вулиці вона побачила сватів і про все повідомила. Свати викликали міліцію. Чоловік без шапки її не бив і обличчя його не запам'ятала. Вона запам'ятала обличчя чоловіка, який її пхнув і вдарив. На сідниці був синець від того, як її вдарили металевим прутом, та було зламано шийку лівого стегна. Перелом вона отримала від падіння на підлогу, коли її пхнув невідомий чоловік;

· Показами свідка ОСОБА_6, який пояснив, що потерпіла ОСОБА_7 є його бабусею, у якої він проживав разом із своєю співмешканкою ОСОБА_15. В листопаді місяці 2009 року він із своєю співмешканкою поїхали до м. Києва. Вдома в них залишилася одна бабуся ОСОБА_7, до неї навідувалася його мати та батьки його співмешканки. 27.11.2009 року зранку на мобільний телефон його співмешканки зателефонувала її мати та повідомила, що ОСОБА_7 пограбували, зламали вхідні двері та викрали телевізор, ДВД та тюнер. Він про даний випадок повідомив свою матір ОСОБА_14 Після чого зателефонував до своїх знайомих та попросив допомогти знайти викрадене та злодіїв, йому пообіцяли допомогти. Приблизно через годину до нього зателефонували та повідомили, що даний злочин скоїли ОСОБА_3 та ОСОБА_10. Він зателефонував до своєї матері ОСОБА_14 та повідомив їй про це. На слідстві він дізнався, що в дім його бабусі проникли підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та викрали їх особисті речі. Бабуся йому розповідала, що один із нападників, а то був ОСОБА_3 вдарив її і вона впала. Він дійсно був винен ОСОБА_4 кошти в сумі 30-35 грн.. Крім того підсудний ОСОБА_4 говорив йому, що ОСОБА_3 його залякував та погрожував і просив взяти на себе вину. Він мав розмову з ними обома, ОСОБА_3 казав, що його там не було, а ОСОБА_4 просив вибачення та розкаявся у вчиненому;

· Показами свідка ОСОБА_15 (т.1 а.с.45), яка показала, що вона 22.11.2009 року разом із своїм хлопцем, з яким на той час проживала, ОСОБА_6 поїхали до м. Києва. 27.11.2009 року до неї зателефонувала мама та повідомила, що бабусю її хлопця пограбували, вона повідомила про це ОСОБА_6;

· Показами свідка ОСОБА_16 (т.1 а.с.43, 92), який показав, що 27.11.2009 року, вдень, він на автомобілі таксі возив ОСОБА_3 та ОСОБА_10 В них в руках нічого не було. Привіз ОСОБА_3 до нього додому. Потім той повернувся до автомобіля із пакетом червоного кольору, в якому був якийсь предмет схожий по формі на ДВД - плеєр. Разом із ним прийшов іще один чоловік високого росту із перебитим носом. Вони сіли в автомобіль і поїхали в мікрорайон, але потів повернулися. Не доїхавши до вул. О.Кошового вони зупинилися і ОСОБА_3 із високим чоловіком, взявши із собою пакета пішли по вул О.Кошового. Через 10-15 хв. вони повернулися з порожнім пакетом і всі разом поїхали на автостанцію. Там до них підійшла якась жінка і дала ОСОБА_3 якісь гроші. ОСОБА_3 йому заплатив 20 чи 30 грн.. Потім вони всі разом поїхали до лікарні, де працівники міліції затримали ОСОБА_10 та ОСОБА_3, а він з іншим пасажиром приїхали до центру міста, де того висадив. Коли він стояв на стоянці таксі, до нього знову в автомобіль сів цей чоловік із перебитим носом і вони поїхали в сторону універмагу, де забрали ОСОБА_3 і поїхали до нього додому. ОСОБА_3 з будинку виніс ДВД - плеєр, якого віддав як плату за проїзд і сказав, що це його плеєр і якщо появляться гроші, то він можливо його забере;

· Показами свідка ОСОБА_10 (т.2 а.с.32-33), який показав, що 27.11.2009 року близько 11 год. 00 хв. біля зупинки базару він зустрів ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які дали йому 100 грам горілки. Вони втрьох сіли до таксі і поїхали до ОСОБА_3 додому. Через деякий час ОСОБА_3 вийшов із пакетом у руках і вони поїхали до ОСОБА_13 У пакеті щось було прямокутне. Він залишився в таксі, а ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пішли. Через 15 хв. вони вийшли без пакета. Вони приїхали на автостанцію та стали чекати дружину ОСОБА_13 Коли та приїхала, ОСОБА_4 пішов з нею до банкомату, жінка зняла якусь суму грошей і віддала їх ОСОБА_4, які той віддав ОСОБА_3. Потім ОСОБА_3 позичив йому гроші в сумі 40 грн.;

· Показами свідка ОСОБА_13 про те, що 27.11.2009 року він перебував у своєму будинковолодінні та побачив через вікно, як до його двору під'їхало таксі. З таксі вийшов ОСОБА_3 та зайшов до нього у двір з поліетиленовим пакетом, в якому щось було прямокутної форми. ОСОБА_3 пропонував купити у нього ДВД-плеєр, пояснюючи, що йому потрібні гроші, на що він відмовився. Тоді ОСОБА_3 попросив його, щоб залишити в нього пакет з плеєром, він погодився, після чого ОСОБА_3 сів в таксі та десь поїхав. На перехресті він бачив ОСОБА_10 з ОСОБА_4, які розмовляли. ОСОБА_3 до них не підходив і на таксі він поїхав сам. Через 30-40 хв. ОСОБА_3 повернувся та забрав пакет. За крадіжку у ОСОБА_7 він почув, бо по місту ходили слухи, що ОСОБА_4 з ОСОБА_3 побили бабусю, але він її бачив через 2 тижні після цього і вона ходила, а не була лежачою. Він спілкувався з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та запитував у них, що це вони накоїли, а вони розмовляли між собою і він почув, як ОСОБА_4 казав ОСОБА_3, що його забрали в міліцію, прикували наручниками до столу в підвалі, били і йому нічого не залишалося робити, як оговорити ОСОБА_3;

· Показами свідка ОСОБА_17 (т.2 а.с.50), яка показала, що 27.11.2009 року вона знаходилася у дворі свого будинковолодіння, до неї зайшов ОСОБА_4, який приїхав з кимось на автомобілі, та попросив щоб вона позичила йому гроші в сумі 150 чи 170 грн.. Вона сказала що позичить, однак при собі у неї не було і вона зібралася їхати до банкомату, знявши гроші із банкомату, вона позичила їх ОСОБА_4, які він повернув їй через пару тижнів. Чи був із ОСОБА_4 ще хто небудь вона не бачила.;

· Показами свідка ОСОБА_18 (т.2 а.с.31), який показав, що в середині листопада 2009 року він знаходився у будинку ОСОБА_9, яка проживає по АДРЕСА_4 разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та ще одним чоловіком на ім'я ОСОБА_4 та вживали спиртні напої. Після чого він посварився з ОСОБА_3 та ОСОБА_9 їх розігнала і він пішов додому. Останній раз він бачив ОСОБА_3 на початку квітня місяця 2010 року, коли той сказав, що разом із ОСОБА_4 в кінці листопада 2009 року обікрали будинок ОСОБА_7. ОСОБА_3 сказав, що він «попав» і може за це отримати сім років, а тому ОСОБА_3 просив його щоб він підтвердив його «алібі» наче він приходив до нього дому в ніч з 26 на 27 листопада 2009 року, а той спав. На це він погодився, але в дійсності такого не було;

· Протоколом огляду місця події від 27.11.2009 року (т.1 а.с.4-5) та фото таблицею до нього (т.1 а.с.6-12), з якого вбачається, що було оглянуто будинковолодіння потерпілої ОСОБА_7, де виявлено сліди пошкодження вхідних дверей в будинку;

· Протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 16.12.2009 року (т.1 а.с.37-38), з якого вбачається, що потерпіла ОСОБА_7 із пред'явлених їй фотознімків для впізнання, впізнала підсудного ОСОБА_3, як особу, що в ніч з 26 на 27.11.2009 року перебувала у неї в будинку та нанесла їй тілесні ушкодження;

· Протоколом явки з повинною від 19.03.2010 року (т.1 а.с.72), з якого вбачається, що ОСОБА_4 заявив, що він разом із ОСОБА_3 27.11.2009 року близько 02 год. ночі проникли у будинок потерпілої ОСОБА_7по АДРЕСА_3, де викрали телевізор, ДВД-плеєр та тюнер;

· Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 19.03.2010 року (т.1 а.с.86) та фото таблицею до нього (т.1 а.с.87-90), з якого вбачається, що підсудній ОСОБА_4 розказав і показав як він разом із підсудним ОСОБА_3 вчинили злочин відносно потерпілої ОСОБА_7 26.11.2009 року;

· Протоколом виїмки від 21.03.2010 року (т.1 а.с.94-95) та фото таблицею до нього (т.1 а.с.96-97), з якого вбачається, що у гр. ОСОБА_16 було вилучено ДВД-плеєр з дистанційним пультом, який належить потерпілій ОСОБА_7 і який він отримав від ОСОБА_3;

· Протоколом огляду речових доказів від 21.03.2010 року (т.1 а.с.98) та постановою про приєднання до справи речових доказів від 21.03.2010 року (т.1 а.с.99), з яких вбачається, що був оглянутий та приєднаний до справи в якості речового доказу ДВД-плеєр з дистанційним пультом, викрадений у потерпілої ОСОБА_7;

· Протоколом виїмки від 12.04.2010 року (т.1 а.с.214), з якого вбачається, що у ОСОБА_14 було проведено виїмку медичної картки на імя ОСОБА_7, де зазначено, що 28.11.2009 року ОСОБА_7 оглядалася лікарем - травматологом з приводу травми лівої ноги та ренгензнімка №3/55 від 28.11.2009 року на ім'я ОСОБА_7;

· Протоколом огляду речових доказів від 12.04.2010 року (т.1 а.с.215) та постановою про приєднання до справи речових доказів від 12.04.2010 року (т.1 а.с.216), з яких вбачається, що були оглянуті та приєднані до справи в якості речових доказів медична картка та РГ-знімок на імя ОСОБА_7,

· Протоколом очної ставки від 05.05.2010 року (т.2 а.с.34-40) між підсудними ОСОБА_4 та ОСОБА_3, під час якої, підсудний ОСОБА_4 наполягав на тому, що разом із ним злочин відносно потерпілої ОСОБА_7 скоїв ОСОБА_3, а ОСОБА_3 дав пояснення про те, що він нічого із будинку ОСОБА_7 не забирав та знаходився вдома, що може підтвердити свідок ОСОБА_18, а апаратуру у його дворі зберігав ОСОБА_4 без його відома, яку вони потім продали ОСОБА_13, а ДВД-плеєр віддали таксисту;

· Протоколом очної ставки від 05.05.2010 року (т.2 а.с.41) між потерпілою ОСОБА_7 та підсудним ОСОБА_3, під час якої, потерпіла ОСОБА_7 наполягала на тому, що саме ОСОБА_3 був у неї в будинку у момент вчинення злочину, при цьому пхнув її та погрожував металевою палицею, а ОСОБА_3 покази потерпілої не підтверджує та стверджує, що в даному будинку він не був;

· Протоколом очної ставки від 11.05.2010 року (т.2 а.с.51-52) між потерпілою ОСОБА_7 та підсудним ОСОБА_4, під час якої ОСОБА_4 підтвердив те, що разом із ОСОБА_3 здійснили злочин відносно потерпілої ОСОБА_7, а ОСОБА_7 ОСОБА_4 не впізнала, так як він вийшов з будинку та її не бив;

· Висновком судово-медичних експертиз №86 від 06.05.2010 року (т.2 а.с.84) та № 262 від 15.11.2010 року (т.2 а.с.245), з яких вбачається, що у гр. ОСОБА_7 мали місце тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому шийки лівої стегнової кістки, які утворилися від дії тупого твердого предмету чи при ударі об такий. Дані тілесні ушкодження відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров'я. Тілесні ушкодження у вигляді ран сідниць відносяться до легких тілесних ушкоджень Виявлені тілесні ушкодження могли утворитися в строк, вказаний в постанові, тобто 27.11.2009 року.

Ствердження підсудного ОСОБА_3 в тому, що він крім мобільного телефону не викрадав іншого майна потерпілої ОСОБА_5 09.07.2009 року в кафе «Княжий двір» є безпідставним і спростовується слідуючим: показами самого підсудного ОСОБА_3 (т.1 а.с.147-148) та протоколом судового засідання від 29.07.2010 року (т.3 а.с.109) про те, що він викрав жіночу сумочку коричневого кольору і вийшов з приміщення кафе та за його територію. В сумці були мобільний телефон, парасолька, якісь документи; із протоколу явки з повинною (т.1 а.с.125) вбачається, що підсудний ОСОБА_3 викрав з вищевказаної сумки ОСОБА_5 гроші та мобільний телефон, який 13.07.2009 року, він добровільно видав працівникам міліції. Факт викрадення майна підсудним ОСОБА_3 у ОСОБА_5 стверджується і заявою підсудного ОСОБА_3 про відмову від проведення відтворення обстановки та обставин події, так як він все розповів про скоєну ним крадіжку (т.1 а.с.150); із показів свідка ОСОБА_12 вбачається, що в день крадіжки у ОСОБА_5 були гроші в сумі 1600 грн., так як вона в цей день отримала зарплату; заявою (т.1 а.с.121) та показами потерпілої ОСОБА_5 стверджується факт крадіжки майна у ОСОБА_5 09.07.2009 року в кафе «Княжий двір».

Факт викрадення сумочки потерпілою ОСОБА_5 підсудним ОСОБА_3 стверджується і протоколом зводин віч-на-віч між потерпілою ОСОБА_5 та підсудним ОСОБА_3

Вироком Корсунь-Шевченківським районним судом Черкаської області від 09.12.2011 року ОСОБА_3 був визнаним винним і засуджений за даним епізодом і в своїх апеляційних скаргах ні він, ні його адвокат вирок суду в цій частині не оскаржували.

Також в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження і доводи підсудного ОСОБА_3 в тому, що він не вчиняв злочину передбаченого ч.3 ст.187 КК України, а був оговорений підсудним ОСОБА_4.

Як вбачється із показів підсудного ОСОБА_4 даними ним як в ході досудового слідства так і в судових засіданнях, проникнення в будинок ОСОБА_7 27.11.2009 року та викрадення майна, яке їй належало, він вчинив саме з підсудним ОСОБА_3. Викрадене майно: телевізор «Самсунг», ТВ-тюнер до супутникової антени та ДВД-плеєр «Піонер» віднесли в домоволодіння ОСОБА_3, де сховали за гаражем і домовилися зустрітися вдень, щоб збути викрадене.

Цього ж дня, після 11 год. 00 хв. ОСОБА_3 виніс із свого домоволодіння ДВД-плеєр, що підтвердили підсудний ОСОБА_4 та свідки ОСОБА_16 (т.1 а.с.43,92) та свідки ОСОБА_10 (т.2 а.с.32-33), це визнав і підсудний ОСОБА_3 та намагався продати його ОСОБА_13, що в суді підтвердив свідок ОСОБА_13 та визнав підсудний ОСОБА_3. Пізніше, в цей же день ОСОБА_3 віддав цей ДВД-плеєр таксисту ОСОБА_16, як плату за проїзд, що ствердив свідок ОСОБА_16 (т.1 а.с.43,92), який був вилучений у ОСОБА_16 21.03.2010 року (т.1 а.с.96-97).

Із показів потерпілої ОСОБА_7 (т.1 а.с.33-36) та із показів представника потерпілої ОСОБА_14 - дочки потерпілої ОСОБА_7 вбачається, що під час нападу 27.11.2009 року було два чоловіки, при проведенні досудового слідства потерпіла впізнала у чоловікові, який на неї напав та причинив ій тілесні ушкодження - ОСОБА_3.

Намагаючись уникнути відповідальності за скоєне підсудний ОСОБА_3 намагався знайти собі алібі та з цією метою просив громадянина ОСОБА_18 (т.2 а.с.31) підтвердити його алібі, що в ніч з 26 на 27 листопада 2009 року він спав вдома. На це він погодився, але в дійсності такого не було.

В судовому засіданні Корсунь-Щевченківського районного суду 07.10.2010 року (а.с.114) та в даному судовому засіданні свідок ОСОБА_13 змінив свої покази і стверджував, що приблизно 02 грудня 2009 року підсудний ОСОБА_4 в його присутності говорив підсудному ОСОБА_3, що він його оговорив, так як працівники міліції прикували його наручниками і били його і що в нього не було виходу.

В судовому засіданні ці ствердження підсудний ОСОБА_4 спростував, так як такої розмови не було. Ці ствердження свідка ОСОБА_13 спростовуються і протоколом його допиту від 23.12.2009 року, який проводився через 20 днів після розмови, яка начебто відбулася в присутності ОСОБА_13 між підсудними ОСОБА_4 та ОСОБА_3. Одначе в даному протоколі такі покази, як дав свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні відсутні, що вказує на бажання свідка допомогти підсудному ОСОБА_3 уникнути відповідальності за скоєне. Тому суд дає належну оцінку цим показам.

Таким чином вина підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні вище перелічених злочинів в судовому засіданні доведена повністю.

Попереднім слідством дії підсудного ОСОБА_3 були кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України за кваліфікуючою ознакою повторність. Одначе під час судового розгляду справи встановлено, що постановою судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 24.09.2012 року ОСОБА_3 звільнений від відбування покарання призначеного вироком Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 16.12.2009 року за ст.ст. 185 ч.3, 186 ч.2, 70 КК України у зв'язку із закінченням іспитового строку. Відповідно до ч.4 ст.32 КК України повторність виключається, якщо за раніше вчинений злочин особу було звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст.ст. 45-49 КК України, а так само у випадках коли за цей злочин у неї було погашено судимість на підставі ст.89 КК України.

Отже, оскільки кваліфікуюча ознака повторність відпала, то суд вважає за необхідним кваліфікувати дії підсудного ОСОБА_3 за ч.1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Також, суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_3 за ч.3 ст.187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаний з проникненням у житло; дії підсудного ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.3 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з проникненням у житло.

При призначенні покарання підсудним суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчинених підсудними злочинів, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання підсудним.

До обставин, що пом'якшують покарання підсудному ОСОБА_3 суд відносить часткове відшкодування завданих збитків потерпілій ОСОБА_5, шляхом добровільної видачі викраденого ним мобільного телефону.

До обставин, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_4 суд відносить - щире каяття в скоєному злочині, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданих збитків

До обставин, що обтяжують покарання підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суд відносить - вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння та вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за місцем проживання характеризуються позитивно.

Виходячи із наведеного, враховуючи всі обставини по справі, суд вважає за необхідне призначити підсудному ОСОБА_3 міру покарання у вигляді позбавлення волі, так як він вчинив злочин, який відноситься до тяжких і санкція ч.3 ст.187 КК України передбачає покарання лише у вигляді позбавлення волі, він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, а тому його виправлення та перевиховання можливе лише в місцях позбавлення волі.

Підсудному ОСОБА_4 суд вважає за необхідне призначивши міру покарання у вигляді позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом установленого судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки, виходячи з того, що до кримінальної відповідальності він притягується вперше, вчинений ним злочин не є великої тяжкості, сприяв розкриттю злочину та відшкодував завдані збитки, врахувавши також те, що він є інвалідом другої групи, за станом здоров'я має хворобу цироз печінки змішаної етіології, має на утриманні пристарілу матір, а тому така міра покарання буде сприяти його перевихованню та виправленню і без ізоляції його від суспільства.

Заслухавши підсудного ОСОБА_3, потерпілу ОСОБА_5 вивчивши позовну заяву потерпілої ОСОБА_5 та матеріали справи суд вважає за необхідне заявлені позовні вимоги потерпілої ОСОБА_5 до підсудного ОСОБА_3 задовольнити повністю, стягнувши із підсудного ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_5 1660 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування матеріальних збитків та 1500 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування завданих моральних збитків.

Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої злочином залишити без розгляду на вимогу представника потерпілої ОСОБА_7 - ОСОБА_14, оскільки даний цивільний позов вона буде заявляти в порядку цивільного судочинства.

А також суд вважає за необхідне стягнути з підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь НДЕКЦ при УМВС в Черкаській області, код 25574009 на рахунок 35223003000037, банк одержувача УДК в Черкаській області МФО 854018 - 638 грн. 52 коп. за проведення експертиз.

Речові докази по справі: жіноча сумочка жовтого кольору із шкірозамінника, жіночий фартух синього кольору в білу цятку, жіноча футболка білого кольору, жіноча парасолька, яка пошкоджена, футляр з окулярами, манікюрний набір із щипцями і ножицями, флакон дезодорант «Jncandessence», губна помада рожевого кольору, запальничка жовтого кольору із ліхтариком, косметичний гаманець, мобільний телефон марки «Nokia-3100» із сім картою «Київстар» - передані потерпілій ОСОБА_5 на зберігання під час проведення досудового слідства і їх при справі немає (т.1 а.с.163).

Речовий доказ по справі: ДВД-плеєр з дистанційним пультом - переданий на зберігання внукові потерпілої ОСОБА_7 - ОСОБА_6 під час проведення досудового слідства і їх при справі немає (т.1 а.с.100).

Речові докази по справі: медична картка та РГ-знімок на ім'я ОСОБА_7 - передані на зберігання представника потерпілої ОСОБА_7 - ОСОБА_14 під час проведення досудового слідства і їх при справі немає (т.2 а.с.141).

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд -

з а с у д и в:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.185 та ч.3 ст.187 КК України та призначити йому покарання: за ч.1 ст.185 КК України 1 рік 6 місяців позбавлення волі; за ч.3 ст.187 КК України 7 років позбавлення волі з конфіскацією ? частини майна, яке є його особистою власністю.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити йому до відбування покарання у вигляді 7 років позбавлення волі з конфіскацією ? частини майна, яке є його особистою власністю.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.186 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом двохрічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки.

Зобов'язати засудженого ОСОБА_4 не змінювати свого місця проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи та періодично з'являтися в дані органи для реєстрації.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 - особисту поруку та підписку про невиїзд замінити на взяття під варту, а строк відбування покарання рахувати йому з 21.03.2014 року, дня взяття його під варту, зарахувавши у строк відбування покарання попереднє ув'язнення, тобто з 27.04.2010 року по 18.06.2012 року.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_4 - особисту поруку відмінити після вступу вироку в законну силу.

Стягнути з засудженого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Корсунь-Шевченківський Черкаської області, реєстраційний номер НОМЕР_1 на користь потерпілої ОСОБА_5 1660 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування матеріальних збитків та 1500 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування завданих моральних збитків, а всього 3160 (три тисячі сто шістдесят) грн.. 00 коп.

Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої злочином - залишити без розгляду.

Стягнути з засуджених ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Корсунь-Шевченківський Черкаської області, реєстраційний номер НОМЕР_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м.Корсунь-Шевченківський Черкаської області, реєстраційний номер НОМЕР_2 в солідарному порядку на користь НДЕКЦ при УМВС в Черкаській області, код 25574009 на рахунок 35223003000037, банк одержувача УДК в Черкаській області МФО 854018 - 638 (шістсот тридцять вісім) грн. 52 коп. за проведення експертиз.

Речові докази по справі: жіноча сумочка жовтого кольору із шкірозамінника, жіночий фартух синього кольору в білу цятку, жіноча футболка білого кольору, жіноча парасолька, яка пошкоджена, футляр з окулярами, манікюрний набір із щипцями і ножицями, флакон дезодорант «Jncandessence», губна помада рожевого кольору, запальничка жовтого кольору із ліхтариком, косметичний гаманець, мобільний телефон марки «Nokia-3100» із сім картою «Київстар» - передані потерпілій ОСОБА_5 на зберігання під час проведення досудового слідства і їх при справі немає (т.1 а.с.163).

Речовий доказ по справі: ДВД-плеєр з дистанційним пультом - переданий на зберігання внукові потерпілої ОСОБА_7 - ОСОБА_6 під час проведення досудового слідства і їх при справі немає (т.1 а.с.100).

Речові докази по справі: медична картка та РГ-знімок на ім'я ОСОБА_7 - передані на зберігання представника потерпілої ОСОБА_7 - ОСОБА_14 під час проведення досудового слідства і їх при справі немає (т.2 а.с.141).

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Черкаської області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженими в той же строк з моменту вручення їм копії вироку.

Головуючий В.С. Муляр

Суддя Н.І. Терещенко

В.А. Здоровило