Рішення № 37763820, 11.03.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" березня 2014 р.Справа № 916/3566/13

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Брагіної Я.В.

секретаря судового засідання Галюк Т.В.

Представники:

від позивача: Логіна Т.В. згідно довіреності від 13.12.2013р. за №3819-4;

від третьої особи: Опря О.В. згідно довіреності від 25.01.2014р.;

від відповідача: Лукіна О.І. директор згідно витягу з ЄДР та паспорту.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс" (м. Київ) в особі філії „Інфоксводоканал" (м. Одеса);

до відповідача: Асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків „Злагода" (с. Олександрівка, Комінтернівського району, Одеської обл.);

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Комунальна установа „Одеська обласна психіатрична лікарня №2" (с.Олександрівка, Одеська обл.);

про стягнення 56958,41грн.

Спір розглядався у більш тривалий строк за клопотанням сторони на підставі ст.69 ГПК України.

24.12.13. Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" звернулося до господарського суду Одеської області з позовної заявою до Асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків "Злагода" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Комунальна установа "Одеська обласна психіатрична лікарня №2" про стягнення 56958,41грн.

Ухвалою суду від 25 грудня 2013р. порушено провадження у справі № 916/3655/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" до Асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків „Злагода" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Комунальна установа „Одеська обласна психіатрична лікарня №2" про стягнення 56958,41грн.

07.03.2014р. до господарського суду надійшли додаткові пояснення від Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал".

В засіданні суду 11.03.2014р. представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову повністю, у зв'язку з необґрунтованістю позовних вимог.

Представник позивача в засіданні суду підтримав позов з підстав, викладених в позовній заяві. Пояснив, що між позивачем та відповідачем був укладений договір у 2006 році, який діяв до 01.10.09. Договір із 2009 року по теперішній час не укладався між сторонами. Але відповідач використовує воду у будинках по вул. Набережній в с. Олександрівка, які знаходяться у відповідача на балансі, тобто відповідач отримує послуги з водопостачання та водовідведення без правової підстави. Відповідач звіти не підписував щодо кількості використаної води. Звіти підписувала третя особа. Позивач надає послуги відповідачу через мережі, які знаходяться на балансі Олександрівської сільської ради, а потім проходять через мережі, які знаходяться на балансі третьої особи. Відповідач є субспоживачем позивача. Мешканці будинків по вул. Набережна у с. Олександрівка сплачують послуги самостійно. Кошти сплачені мешканцями будинків зараховуються на відкритий рахунок відповідача, але надати виписки про сплату коштів мешканцями неможливо, тому що останні не зазначають правильно найменування відповідача. Кошти про сплату зараховуються за адресою, зазначеною в квитанціях. Вимог ні до третьої особи, ні до Олександрівської сільської ради у позивача на теперішній час немає. Договори між третьою особою із позивачем та між позивачем і Олександрівською сільською радою про надання послуг із водопостачання та водовідведення укладені, але в договорах не значиться як субспоживач відповідач.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, з підстав викладених у відзиві. Пояснив, що між сторонами договір не укладався із 2009 року. Звіти про надання послуг з водопостачання відповідачем не підписувалися. Позивач не направляв пропозицію відповідачу про укладення договору про надання послуг з водопостачання. Мешканці будинків самостійно встановили прибори обліку і оплачують послуги з водопостачання та водовідведення, які згідно розрахунку позивача за спірний період із вересня 2012 року по листопад 2013 року оплатили послуги в повному обсязі. Позивач не здійснює централізовано постачання води відповідачу, бо колодязь знаходиться на території третьої особи. Позивач не надав доказів, які б підтверджували кількість використаної води мешканцями будинків по вул. Набережна в с. Олександрівка.

Представник третьої особи у засіданні суду підтримав пояснення представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач обґрунтовує позовні вимоги отриманням послуг з водопостачання та водовідведення відповідачем за період із 01 вересня 2012 року по 01 листопада 2013 року без достатньої на це підстави, тобто без договору; звітами про водоспоживання, підписаними третьою особою за спірний період; знаходження будинків по вул. Набережна в с. Олександрівка на балансі відповідача, Правилами водокористування та ст.ст. 11, 526, 629, 901, 903, 1212 ЦК України.

Відповідач заперечує проти позову, відсутністю доказів, які б підтверджували отримання послуг з водопостачання відповідачем, відсутністю договору, сплатою вартості отриманих послуг з водопостачання мешканцями жилих будинків, що розташовані в с. Олександрівка, по вул. Набережна.

Дійсно, згідно п. 1.4 та 11.1. статуту, Асоціація об'єднань співвласників багатоквартирних будинків „Злагода" створена виключно для обслуговування, ремонту та утримання прибудинкової території за кошти членів об'єднань та метою діяльності відповідача є забезпечення мешканців будинків житлово-комунальними послугами (а.с.78-80).

А згідно актів на передачу житлового фонду будинки „Світанок", що знаходиться за адресою по вул. Набережна 1; „Надія", що знаходиться за адресою по вул. Набережна 2 та „Колос", що знаходиться за адресою по вул. Набережна 5 передані на баланс Асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків „Злагода".

Згідно ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Проте, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову враховуючи наступне.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 ст.175 ГК України).

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст.901 ЦК України).

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст.903 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.16 Закону України „Про житлово-комунальні послуги", договір між сторонами є основою для регулювання взаємовідносин між суб'єктами житлово-комунальних послуг. Договором визначаються порядок надання послуг, їхні кількісні та якісні показники.

Обов'язок виконавця послуг підготувати та надати потенційному споживачу договір (ч.3 п.1 ст.20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги").

Згідно ст.19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" укладення договору між підприємством водопостачання та споживачем на надання послуг з водопостачання є обов'язковим. Порядок надання споживачам послуг з питного водопостачання встановлюється центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Наказом Міністерства житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 року затверджено Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (далі - Правила), які визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України.

Згідно п.2.1. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання" (2918-14) та "Про житлово-комунальні послуги" (1875-15).

Істотні умови договору між виробником та споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення визначаються відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (1875-15) (п.2.2 Правил).

Отже, підставою для стягнення вартості послуг з водопостачання та водовідведення є договір.

Така ж правова позиція Верховного Суду України викладена в постанові №9/2пд від 29 листопада 2010р. та постанові №20/5005/17342/2011 від 05.03.13.

Проте, позивач не надав доказів, які б підтверджували надіслання пропозиції відповідачу про укладення договору між сторонами про надання послуг з водопостачання та водовідведення на об'єкти: будинок „Світанок", що знаходиться за адресою по вул. Набережна 1, „Надія", що знаходиться за адресою по вул. Набережна 2, „Колос", що знаходиться за адресою по вул. Набережна 5, які передані на баланс Асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків „Злагода" у с.Олександрівка, Одеська обл., або укладення договору між сторонами про надання послуг з водопостачання та водовідведення до зазначених будинків.

Згідно ст.1 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом; виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги; власник приміщення, будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - власник) - фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку; засіб обліку - прилад, технічний пристрій для обліку кількісних та/або якісних показників житлово-комунальної послуги, який має нормовані метрологічні характеристики; кількісний показник житлово-комунальних послуг - одиниця виміру для обчислення обсягу отриманої споживачем послуги, визначена відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно з законодавством; комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством; споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Не надано позивачем і доказів, що підтверджували би надання послуг з водовідведення та водопостачання на спірні об'єкти відповідачу та доказів, які б підтверджували повноваження третьої особи на підписання щомісячних звітів замість відповідача про водопостачання, доказів про встановлення у будинку „Світанок", що знаходиться за адресою по вул.Набережна 1, „Надія", по вул. Набережна 2, та „Колос", по вул. Набережна 5 у с. Олександрівка Одеської області за період часу, за який стягується заборгованість, відповідні прилади обліку водопостачання, і якщо були встановлені такі прилади обліку, то знаходження їх на балансі відповідача.

До того ж позивач не заперечує про те, що централізовані мережі позивача з водовідведення та водопостачання не проходять до будинків по вул. Набережна в с. Олександрівка, які знаходяться на балансі відповідача.

Не надано доказів, які б підтверджували, що відповідач є субспоживачем третьої особи або Олександрівської сільської ради.

Також не надано належних доказів, які б підтверджували заборгованість відповідача перед позивачем за спірний період із 01.09.12. по 01.11.13., оскільки згідно розрахунку позивача, мешканцями будинків по вул. Набережна в с. Олександрівка за зазначений період сплачено більше ніж 56958,41грн. (а.с.131-132).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Проте, суд вважає, що позивач не довів тих обставин, на які посилався в позові.

Суд не приймає доводи позивача, викладені в позові, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, зокрема, відсутністю договору, укладеного між сторонами про надання послуг з водовідведення та водопостачання відповідачеві до будинків по вул. Набережній у с.Олександрівка, відсутністю доказів, які б підтверджували приєднання централізованих мереж до будинків, що знаходяться на балансі відповідача по вул. Набережна у с. Олександрівка, встановлення приладів обліку водопостачання до зазначених будинків та знаходження приладів обліку на балансі відповідача, виписками з банків, згідно яких мешканці будинків по вулиці Набережній у с. Олександрівка, оплачували послуги з водопостачання, і відсутністю належних доказів, що підтверджували би надання послуг.

Також суд не приймає як належні докази, що підтверджують надання послуг позивачем відповідачу акти підсписані третьою особою Комунальною установою „Одеська обласна психіатрична лікарня №2", оскільки ні позивачем, ні третьою особою не надано належних доказів, які б підтверджували повноваження представника третьої особи на підписання звітів про водоспоживання відповідачем і такі відсутні в матеріалах справи, і не надано доказів про те, що відповідач є субспоживачем третьої особи.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України господарський суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано: 17 березня 2013 року

Суддя Брагіна Я.В.