Ухвала суду № 37763517, 20.03.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

20 березня 2014 року Справа № 902/526/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Овечкіна В.Е., Чернова Є.В., Цвігун В.Л.,розглянувши матеріали касаційної скарги ТОВ "Продовольча компанія "Зоря Поділля"на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 07.11.2013у справі№902/526/13за позовомВінницького міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій областідоТОВ "Продовольча компанія "Зоря Поділля"провідшкодування шкодиВ С Т А Н О В И В :

Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХП1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно з ч.4 ст.111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги повинні додаватися докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Як встановлено п.4 ч.1 ст.1113 ГПК України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно з пп.8 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду судовий збір справляється у розмірі 0,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Як роз'яснено в п.п.2.20,2.21,2.22 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Отже, таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України. Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору. За відсутності у відповідному платіжному документі належних платіжних реквізитів або неправильного їх зазначення заява (скарга) повертається господарським судом без розгляду.

Згідно зі ст.16 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" до документів на переказ відносяться розрахункові документи, документи на переказ готівки, міжбанківські розрахункові документи, клірингові вимоги та інші документи, що використовуються в платіжних системах для ініціювання переказу.

Відповідно до п.17.1 ст.17 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" форми розрахункових документів, документів на переказ готівки для банків, а також міжбанківських розрахункових документів установлюються нормативно-правовими актами Національного банку України.

Згідно з п.1.13 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, ця інструкція встановлює правила використання під час здійснення розрахункових операцій таких видів платіжних інструментів: меморіального ордера; платіжного доручення; платіжної вимоги-доручення; платіжної вимоги; розрахункового чека; акредитива; інкасового доручення (розпорядження).

Відповідно до пп.3.3 п.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.

Однак, враховуючи відсутність на доданій до касаційної скарги квитанції відбитку печатки банківської установи та підпису головного бухгалтера або працівника, який на це уповноважений, наявна квитанція не відноситься ані до платіжних інструментів, які використовуються при безготівкових розрахунках, ані до платіжного документа на переказ готівки.

Відтак, скаржником не дотримано вказаних вимог, у зв'язку з чим, додана заявником квитанція не може вважатися доказом на підтвердження сплати судового збору за подання касаційної скарги в даній справі.

Разом з тим, згідно з п.3 ч.1 ст.1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) по справі.

Як роз'яснено в п.61 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 24.10.2011 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України" (в редакції від 23.03.2012р.), треті особи користуються правами і несуть обов'язки сторони у справі (за деякими винятками щодо третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору); прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони (статті 26, 27, 29 ГПК України). Тому якщо до касаційної скарги не додано доказів надіслання її копії третім особам, прокурору, який бере участь у справі, то така касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом (п.3 ч.1 ст.1113 ГПК України).

Проте, всупереч зазначеним вимогам скаржник не додав до поданої касаційної скарги доказів надіслання її копії Вінницькому міжрайонному прокурору з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, який звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, та згідно зі ст.29 ГПК України має процесуальні права і несе процесуальні обов'язки сторони по справі, в т.ч. право на отримання копії касаційної скарги.

Отже, скаржником не дотримано вищевказаних процесуальних вимог, що згідно з п.3 ч.1 ст.1113 ГПК України є достатньою підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.

Зважаючи на викладене, скарга підлягає поверненню без розгляду.

Враховуючи наведене та керуючись п.п.3,4 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "Продовольча компанія "Зоря Поділля" на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 07.11.2013 у справі №902/526/13 повернути скаржнику, а згадану справу - до господарського суду Вінницької області.

Судді:В.Овечкін Є.Чернов В.Цвігун