Ухвала суду № 37763444, 22.03.2014, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/474/14-к

провадження № 1-кс/368/22/14

УХВАЛА

"22" березня 2014 р. Слідчий суддя Кагарлицького районного суду Київської області Шевченко І.І.

За участю прокурора Павлика В.Ю.

Підозрюваного ОСОБА_1

При секретарі Хміль Л.П.

та слідчого Гембара І.А.

розглянувши клопотання ст. слідчого СВ Кагарлицького РВ ГУ МВС України в Київській області майора міліції Гембара І.А. про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Гаспра м. Ялта АР Крим, українця, громадянина України, освіта неповна середня, неодруженого, непрацюючого, в силу ст.. 89 КК України вважається раніше не судимим, тимчасово проживаючого у АДРЕСА_1, повідомленого про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, яке передбачене ст.. ст. 297 ч. 3, 297 ч. 3, 297 ч. 1, 297 ч. 3, 15 ч. 2 297 ч. 3 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

21 березня 2014 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшло клопотання слідчого СВ Кагарлицького РВ ГУ МВС України в Київській області майора міліції Гембара Ігоря Анатолійовича про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Гаспра м. Ялта АР Крим, українця, громадянина України, освіта неповна середня, неодруженого, непрацюючого, в силу ст.. 89 КК України вважається раніше не судимим, тимчасово проживаючого у АДРЕСА_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке передбачене ст.. ст. 297 ч. 3, 297 ч. 3, 297 ч. 1, 297 ч. 3, 15 ч. 2 297 ч. 3 КК України.

У клопотанні зазначено наступне:

15.03.2014 року повідомлено ОСОБА_1 про те, що він підозрюється у вчиненні наруги над могилою померлого, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінальному правопорушенні передбаченому ч. 3 ст. 297 КК України.

Крім того, 15.03.2014 року його повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні наруги над могилою померлого, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінальному правопорушенні передбаченому ч. 3 ст. 297 КК України.

Крім того, 16.03.2014 року його повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні наруги над могилою, а також незаконним заволодінням предметами, що знаходяться на могилі, тобто кримінального правопорушення передбаченого, передбаченого ч. 1 ст. 297 КК України, у вчиненні наруги над могилою, а також незаконним заволодінням предметами, що знаходяться на могилі, вчиненої повторно, з корисливих мотивів, тобто кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України, а також у вчиненні у вчиненні закінченого замаху на наругу над могилою, а також незаконним заволодінням предметами, що знаходяться на могилі, вчиненого повторно, з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 297 КК України

Так, розслідуванням по кримінальному провадженню встановлено, що ОСОБА_1, в один із днів кінця лютого 2014 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою вчинення наруги над могилою з корисливих мотивів, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3, близько 19 години прийшли на територію цвинтаря «Королівське», що знаходиться в с. Переселення Кагарлицького району по вул. Українки, де підійшли до місця поховання ОСОБА_4, та руками та ногами демонтували надмогильну огорожу, що виготовлена із чорного металу та складалася із стовпчиків та фрагментів розміром 60 х 30 см, тим самим, вчинивши наругу над могилою.

Крім того, ОСОБА_1, в один із днів кінця лютого 2014 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою вчинення наруги над могилою з корисливих мотивів, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3, близько 20 години прийшли на територію цвинтаря «Королівське», що знаходиться в с. Переселення Кагарлицького району по вул. Українки, де підійшли до місця поховання ОСОБА_5, та руками демонтували надмогильну огорожу, що виготовлена із алюмінію та складалася із стовпчиків та фрагментів розміром 70х40 см, тим самим, вчинивши наругу над могилою, та незаконно заволодів нею.

Крім того, ОСОБА_1, 05.03.2014 року, приблизно о 6 год., з метою вчинення наруги над могилою, прийшов до цвинтаря «Чорногірського», який розташований в м. Кагарлику по вул. Зеленського, Київської області, де зайшов на могилу померлих ОСОБА_6 та ОСОБА_7, де руками демонтував три алюмінієві секції огорожі могили, які склав до поліетиленового пакету, який мав при собі, тим самим незаконно заволодів ними та в подальшому розпорядився за власним розсудом.

Крім того він, повторно, 07.03.2014 року, приблизно о 6 год., з метою вчинення наруги над могилою, прийшов до цвинтаря «Чорногірського», який розташований в м. Кагарлику по вул. Зеленського, Київської області, на якому зайшов на могилу померлих ОСОБА_6 та ОСОБА_7, де з корисливих мотивів, руками демонтував шість секції алюмінієвої огорожі могили, які склав до поліетиленового пакету, який мав при собі, тим самим незаконно заволодів ними та в подальшому розпорядився за власним розсудом, оплатно збувши їх.

Крім того, він, повторно, 11.03.2014 року, приблизно о 6 год., з метою вчинення наруги над могилою, прийшов до цвинтаря «Чорногірського», який розташований в м. Кагарлику по вул. Зеленського, Київської області, на якому зайшов на могилу померлих ОСОБА_6 та ОСОБА_7, де з корисливих мотивів, руками демонтував дев'ять секції алюмінієвої огорожі могили, які склав до поліетиленового пакету, який мав при собі, тим самим незаконно заволодів ними, виконавши при цьому усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі. Так він не зміг розпорядитися ними, оскільки був виявлений ОСОБА_8.

Допитаний як підозрюваний ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ст.. ст. 297 ч. 3, 297 ч. 3, 297 ч. 1, 297 ч. 3, 15 ч. 2 297 ч. 3 КК України, винним визнав та пояснив, що він в дійсності вчинив кримінальні правопорушення, щиро каяється та вважає, що він повинен за це нести відповідальність.

Вина ОСОБА_1 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме:

1. Протоколом огляду місця події від 15.03.2014 року, при проведенні якого оглянуто могилу померлого ОСОБА_4, яка знаходить на цвинтарі «Королівський», що розташоване в с. Переселення по вул. Українки, Кагарлицького району, під час якого встановлено, що огорожа могили частково відсутня. Поруч також знаходяться частини пошкодженої огорожі.

2. Протоколом допиту свідка ОСОБА_9, яка надала показання, що 15.03.2014 року приблизно о 13 год. 30 хв., вона прийшла до цвинтаря, який знаходиться по вул. Українка в с. Переселення, Кагарлицького району, де похований її чоловік ОСОБА_4, і виявила, що з надмогильної огорожі знято 6 секцій металевої огорожі чорного кольору, які лежали поруч в пошкодженому стані.

3. Протоколом допиту свідка ОСОБА_10, який надав показання, що в кінці лютого місяця 2014 року з він спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_10 з м. Ялти, який проживав в його матері ОСОБА_11 вживав спиртні напої. У вечері, після розпиття спиртного, ОСОБА_10 та ОСОБА_3 пішли в невідомому напрямку. Коли хлопці залишали господарство, ОСОБА_10 вказав, що у нього є металобрухт, який потрібно здати. Через кілька днів після цього ОСОБА_10 з Криму розповів, що того вечора вони він спільно з ОСОБА_3 ходили на цвинтар, де викрали з однієї з могил огорожу, яку побили на шматки у нього на городі та здали на пункт прийому металобрухту.

4. Протоколом допиту свідка ОСОБА_12, який надав показання, що після 20 числа, лютого місяця 2014 року, до нього зателефонував його кум ОСОБА_13 та попрохав відвезти металобрухт до м. Кагарлик. Тоді ж він під'їхав на прохання ОСОБА_3 на вул. Гагаріна, в с. Переселення, де у ярку поруч з чагарниками помітив ОСОБА_3 У останнього при собі був білий мішок з вмістом металобрухту, що там саме було йому не відомо. Так, він відвіз ОСОБА_3 до м. Кагарлик до ОСОБА_14, якому ОСОБА_3 збув вказаний металобрухт.

5. Протокол огляду місця події від 15.03.2014 року, при проведенні якого оглянуто могилу померлої ОСОБА_5, яка знаходить на цвинтарі «Королівський», що розташоване в с. Переселення по вул. Українки, Кагарлицького району, під час якого встановлено, що огорожа могили відсутня.

6. Протоколом допиту потерпілої ОСОБА_15, яка надала показання, що 15.03.2014 року близько 13 год. прийшовши до могили ОСОБА_5, виявила, що надмогильна алюмінієва огорожа та металеві стовпчики до неї відсутні.

7. Протоколом допиту свідка ОСОБА_16, який надав показання, що в кінці лютого місяця 2014 року, близько 20 год. він місця проживання ОСОБА_10, що в с. Переселення, по вул. Гагаріна, де також проживає ОСОБА_10 з АР Крим, відвіз своїм автомобілем ОСОБА_10 з Криму та місцевого жителя ОСОБА_3, в яких при собі був білий чимось наповнений поліетиленовий мішок, до ОСОБА_14, який проживає в м. Кагарлику.

8. Протоколом огляд місця події від 11.03.2014 року, під час якого оглянуто могилу померлих ОСОБА_6 та ОСОБА_7, яка знаходиться на цвинтарі «Чорногірський» в м. Кагарлику по вул. Зеленського. В ході огляду виявлено відсутність більшої частини алюмінієвої надмогильної огорожі.

9. Протоколом допиту потерпілої ОСОБА_17, яка надала показання, що 09.03.2014 року до неї прийшла її внучка ОСОБА_18, та повідомила, що на могилі покійного чоловіка та дочки викрадено частину алюмінієвої огорожі. На той час до міліції вона з даного приводу не звернулася. 11.03.2014 року приблизно о 7 год. 30 хв. до неї додому прибігла ОСОБА_8, яка наглядає за цвинтарем, та повідомила, що щойно бачила невідомого чоловіка, який ніс з цвинтаря мішок. Вона почала на нього кричати і він покинувши мішок утік. Прибувши на місце вони виявили, що у мішку знаходяться секції надмогильної огорожі, при чому з могили її чоловіка та дочки.

10. Протоком допиту свідка ОСОБА_8, яка надала показання, що наглядає за цвинтарем «Чорногірський», який знаходиться в м. Кагарлику по вул. Зеленського. 10.03.2014 року до неї телефонувала ОСОБА_17 та повідомила, що на могилі її дочки та чоловіка хтось вчинив крадіжку огорожі. після цього 11.03.2014 року приблизно о 7 год. ранку, вона перебуваючи на цвинтарі, помітила невідомого, який побіг, у чагарники. Після цього на цвинтарі вона зустріла ОСОБА_20, з якою почала розмовляти. В цей час вони помітили знову того самого невідомого, який побіг до чагарників, який ніс вже білий мішок та два пакунки. Коли вони почали на нього кричати, щоб він зупинився, і що він ніс, невідомий покинув мішок та пакети і втік. Про це по телефону вона повідомила ОСОБА_17, яка прибувши на місце виявила, що то була огорожа з могили її чоловіка та дочки.

11. Протоколом допиту свідка ОСОБА_20, яка надала аналогічні показання показанням ОСОБА_8

12. Протоколом допиту свідка ОСОБА_14, який надав показання, що в один з днів третьої декади лютого 2014 року у вечірній час до його подвір'я прийшов наглядно йому знайомий чоловік на ім'я ОСОБА_14, який проживає в с. Переселення. Як йому стало відомо пізніше його прізвище ОСОБА_1. ОСОБА_1 йому повідомив, що має на продаж лом алюмінію - частин надмогильної огорожі. На його питання про їх походження ОСОБА_1 відповів, що принесене являється його власністю та не має будь-якого кримінального походження. Він погодився придбати у ОСОБА_1 принесене. По зовнішньому вигляді можна було припустити, що лом являв собою частини алюмінієвої надмогильної огорожі. Вказаний лом, який був принесений ОСОБА_1 в поліетиленовому пакеті, він придбав за 160 грн. та особисто передав ОСОБА_1 готівку. Наступного дня, в першій половин дня, до його подвір'я під'їхав легковий автомобіль (марку та модель він пригадати не може), з якого вийшов житель с. Переселення ОСОБА_3. Останній йому повідомив, що має на продаж лом алюмінію - частин не експлуатуємої надмогильної огорожі та вказав, що будь-якого кримінального походження вказане не має. Разом з рештками алюмінієвої литої огорожі, які були схожі на уламки огорожі, принесеної ОСОБА_1 на передодні, були і металеві стовпчики з труб. Він погодився придбати у ОСОБА_3 принесене та передав йому гроші в сумі близько 190 грн. Ввечері того ж дня до його подвір'я прийшов ОСОБА_1, якому він повідомив, що схожі фрагменти надмогильної огорожі йому продав і ОСОБА_3. В перших числах березня 2014 року близько 7 год. до його подвір'я прийшов ОСОБА_1 та знову запропонував для продажу частини алюмінієвої огорожі, пояснивши, що це його власність та будь-якого кримінального походження вони не мають і показав йому уламки, складені в поліетиленовий пакет. Він погодився це придбати, повіривши запевненням ОСОБА_1 про їх легальне походження, та передав його гроші в сумі 60 гр. Наступного разу, 07.03.2014 року приблизно о 7-8 год. до його подвір'я знову прийшов ОСОБА_1 та повідомив про намір продати лом алюмінієвої огорожі, яка являється його власністю та не здобута шляхом крадіжки чи іншого кримінального правопорушення. Він оглянув принесене та помітив, що принесені цього разу уламки відрізнялись від уламків, принесених ним попереднього разу та передав його приблизно 120 грн. готівкою. На даний час всі принесені уламки надмогильних огорож як ОСОБА_1, так і ОСОБА_3 в його подвір'ї не має. Вказане було продано ним приблизно 10.03.2014 року невідомому чоловіку в якості лому.

Таким чином, враховуючи вимоги ст. 177 КПК України, а саме: мету і підстави застосування запобіжного заходу, а також вимог ст. 178 КПК України, щодо обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу, та ст. 183 КПК України, щодо обрання запобіжного заходу, орган досудового слідства з урахуванням вимог зазначених у вказаних статтях КПК вбачає за необхідне наступну мету, підстави та обставини за яких підозрюваному ОСОБА_1 з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.

Згідно ст. 177 КПК України, ризиками при обранні щодо підозрюваного запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою, що обґрунтовує неможливість їх запобігання, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів є:

1. Переховуватися від органів досудового слідства та суду.

2. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (затягуванням строку виконання законних вимог органу досудового слідства).

3. Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Згідно ст. 178 КПК України, обставинами, що враховуються при прийнятті рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є:

1. Вагомість наявних доказів про вчинене підозрюваним кримінальне правопорушення.

2. Тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється, згідно санкції ч. 3 ст. 297 КК України, передбачає позбавлення волі на строк від чотирьох до семи років.

3. Даних, щодо неможливості утримання підозрюваного через вік чи стан здоров'я в умовах позбавлення волі (СІЗО, ІТТ) не має.

Згідно ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований:

До раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

В судовому засіданні, яке відбулося 21.03.2014 року:

· прокурора Кагарлицької міжрайонної прокуратури Київської області Павлик В.Ю. подання підтримав. Окрім того, просив врахувати те, що підозрюваний не має постійного місця проживання, не має роботи, вчинив п'ять кримінальний правопорушень, раніше притягувався до кримінальної відповідальності.

· Підозрюваний ОСОБА_1 вважає себе винним, кається, буде нести покарання за вчинене. Щодо запобіжного засобу відносно нього, то він вважає, що це питання вирішить суд.

Повне фіксування судового розгляду клопотання щодо застосування запобіжного заходу (за допомогою звукозаписувального технічного засобу) здійснюється у разі наявності клопотання про таке фіксування. За відсутності відповідного клопотання фіксування судового розгляду за допомогою технічних засобів не здійснюється, оскільки клопотань від учасників процесу щодо фіксування технічними засобами розгляду вказаного клопотання не надходило, тому фіксування судового розгляду за допомогою технічних засобів не здійснювалося.

Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного висновку, обґрунтовуючи своє рішення наступним.

Запобіжні заходи, затримання у кримінальному провадженні застосовуються тільки з метою та за наявності підстав, визначених ст. 177 КПК України.

У відповідності до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є, крім інших, і запобіжні заходи.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є одним з видів запобіжних заходів.

Відповідно до статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, допускається взяття особи під варту з метою запобігти цій особі зникнути після скоєння злочину. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК конкретним підставам і меті), що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься в положеннях ст. ст. 177, 178, 183 КПК України. Згідно зазначених норм, наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. При розгляді питання про необхідність взяття під варту судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи і, зокрема, такі фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. Згідно пункту 4 частини 2 статті 183 КПК України допускається застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Слідчий суддя, суд має зважати, що слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу за відсутності для цього підстав, передбачених ст. 177 КПК України. Тому в разі розгляду відповідного клопотання, не підкріпленого визначеними у КПК метою та підставами, останнє має бути відхилено.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1- 5 ч. 1 ст. 177 КПК та не підлягає розширеному тлумаченню. Запобіжний захід застосовується з метою запобігання спробам підозрюваного, обвинуваченого (ризикам):

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-які з речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Урахування такої обставини для прийняття рішення передбачає встановлення правдоподібності та достовірності заявлених органом досудового розслідування фактичних обставин;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому ця особа підозрюється, обвинувачується.

2. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

11 березня 2014 року, 15.03.2014 року, 15.03.2014 року, 16.03.2014 року та 16.03.2014 року до ЄРДР були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, підозрюваним ОСОБА_1

15.03.2014 року, 15.03.2014 року, 16.03.2014 року ОСОБА_1 вручено письмові повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.. ст. 297 ч. 3, 297 ч. 3, 297 ч. 1, 297 ч. 3, 15 ч. 2 297 ч. 3 КК України.

Органом досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується у скоєні кримінальних правопорушень, які відносяться згідно зі ст.12 КК України до категорії тяжких.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризиками, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Суд першої інстанції при застосуванні запобіжного заходу належним чином врахував положення ст. ст. 177, 178 КПК України - наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованих кримінальних правопорушень, які повністю підтверджується зібраними у кримінальному проваджені доказами а саме: показаннями потерпілих, свідків, показами підозрюваного ОСОБА_1, який давав зізнавальні показання у скоєнні кримінальних правопорушень.

Згідно статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно статті 178 Кримінального процесуального кодексу України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно пункту 4 частини 2 статті 183 КПК України допускається застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_1 є згідно ст.. 89 КК України раніше не судимою особою, а санкція частини 3 статті 297 КК України передбачає покарання від чотирьох до семи років позбавлення волі.

Ризик можливості переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду зумовлений суворістю покарання, яке передбачене за скоєння злочинів, в якому він підозрюється.

Відповідно, що стосується п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України суд вважає, що перебуваючи на волі, ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та\або суду, так як є громадянином Україна, про те відсутній паспорт громадянина України, не має постійного місця проживання, не працює.

Що стосується п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, то суд вважає, що, перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_1 зможе вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вищевикладені обставини переконують слідчого суддю, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить можливість запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України та виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.

Підозра ОСОБА_1, у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджена вагомими доказами.

У кожному випадку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення. У такий спосіб встановленню підлягає обґрунтованість підозри органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення підозрюваним, обвинуваченим. Слід звернути увагу слідчого судді, суду на те, що відповідно до положень ст. 198 КПК України, висловлених в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального провадження;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік (неповнолітня особа, особа похилого віку) та стан здоров'я (наявність тяжких хвороб, інвалідності, нездатність самостійно пересуватися) підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого у місці його постійного проживання, в тому числі наявність у нього родини й утриманців. Необхідно з'ясувати сімейний стан цієї особи, стан здоров'я членів його сім'ї, кількість та вік дітей, строк фактичного проживання у цій місцевості тощо;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого. При врахуванні цієї обставини слідчий суддя, суд зобов'язаний проаналізувати матеріали сторін кримінального провадження, об'єктивно оцінити надані характеристики підозрюваному, обвинуваченому з місця роботи, навчання, проживання; дані, що свідчать про перебування підозрюваного, обвинуваченого на обліку у наркологічному, психоневрологічному диспансері, тощо;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого. Слід встановити наявність належного цій особі нерухомого майна у місцевості проживання та інших місцевостях, транспортних засобів, грошових банківських вкладів, їх розмір (за наявності відомостей, наданих стороною захисту);

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 178 КПК України судом встановлено, що за станом та віком здоров'я до підозрюваного ОСОБА_1 може бути застосована міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що видно з довідки, виданої 14.03.2014 року лікарем - терапевтом Кагарлицької центральної районної лікарні, в якій зазначено, що ОСОБА_1 14.03.2014 року був оглянутий лікарем - терапевтом, внаслідок чого встановлено, що ОСОБА_1 клінічно здоровий. На момент огляду протипоказань на утримання в умовах ІТТ немає.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 178 КПК України судом встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 не одружений, не має постійного місця проживання на території Україна, відповідно, як де - юре, так і де - факто, у підозрюваного відсутнє постійне місце проживання.

Вищевказана обставина свідчить про майже відсутню таку ознаку, як міцні соціальні зв'язки, що може спонукати підозрюваного міняти місце проживання та, відповідно, унеможливити досудове та судове слідство по даному провадженню, а відповідно, унеможливить таку складову частину покарання, як кримінальна репресія за вчинений злочин.

Що стосується п. 5 ч. 1 ст. 178 КПК України судом встановлено, що у підозрюваного ОСОБА_1 взагалі відсутнє постійне місце роботи.

Що стосується п. 7 ч. 1 ст. 178 КПК України, то судом встановлено, що у підозрюваного ОСОБА_1 відсутнє як нерухоме так і рухоме майно, що унеможливлює в подальшому відшкодування матеріальної та моральної шкоди потерпілим.

З матеріалів кримінального провадження вбачається достатньо підстав про наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, тобто ризик переховуватися від органів досудового розслідування, вчинити інше кримінальне правопорушення, на які вказує слідчий та прокурор.

Оцінивши в сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1, кримінального правопорушення, передбаченого ст.. ст. 297 ч. 3, 297 ч. 3, 297 ч. 1, 297 ч. 3, 15 ч. 2 297 ч. 3 КК України, наявність достатніх підстав про існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає, що будь-який інший запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, тому дане клопотання підлягає задоволенню, і щодо підозрюваного ОСОБА_1, необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Тобто, слідчий суддя вважає, що в даному випадку застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні у відношенні підозрюваного ОСОБА_1 не буде обґрунтованим з точки зору Закону, зокрема, КПК України (в редакції 2012 року).

В той же час, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, суд зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим кодексом, крім випадків, які передбачені ч. 4 ст. 183 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або про довження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинувачено го, - з моменту затримання.

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у

вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.

Враховуючи особу підозрюваного, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тяжкість

вчиненого, наявність майнової шкоди, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому заставу у розмірі 50

розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченими покладених на них обов'язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки:

· прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

· повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

· здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з під варти після внесення застави,

визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_1, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає

тримання останнього під вартою.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 183, 193, 194, 196, 197 КПК України (в редакції 2012 року), слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ Кагарлицького РВ ГУ МВС України в Київській області майора міліції Гембара І.А. про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою відносно ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Гаспра м. Ялта АР Крим, українця, громадянина України, освіта неповна середня, неодруженого, непрацюючого, в силу ст.. 89 КК України вважається раніше не судимим, тимчасово проживаючого у АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, яке передбачене ст.. ст. 297 ч. 3, 297 ч. 3, 297 ч. 1, 297 ч. 3, 15 ч. 2 297 ч. 3 КК України в Київському слідчому ізоляторі Державної пенітенціарної служби Департаменту виконання покарань в м. Києві та Київській області строком на 2 місяці, строк вираховувати з моменту затримання - з 13 год. 00 хв. 19 березня 2014 року.

Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію о 13 годині 00 хвилин 17 травня 2014 року .

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у розмірі 60900 (шістдесят тисяч дев'ятсот) гривень, яка може

бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на

відповідний депозитний рахунок суду р/р 37311001003515, МФО 821018, код платежу 23569487.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будьякий момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1, у разі внесення застави, наступні обов'язки:

· прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

· повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

· здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 17.05.2014 року.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал

документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Кагарлицького районного

суду Київської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Київському слідчому ізоляторі Державної пенітенціарної служби Департаменту виконання покарань в м. Києві та Київській області.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави,

уповноважена службова особа Київського слідчого ізолятору Державної пенітенціарної служби Департаменту виконання покарань в м. Києві та Київській області негайно має здійснити розпорядження про звільнення

ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово Кагарлицький районний суд Київської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави,

визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із

застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважаються таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області протягом п'яти днів з дня її оголошення та подана безпосередньо до Апеляційного суду Київської області.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя І.І. Шевченко